
- •1. Педагогіка – наука про виховання. Виникнення та становлення педагогіки. Джерела педагогіки.
- •2. Процес розвитку колективу. Система перспективних ліній. Функції, закон життя, стиль, тон дитячого колективу.
- •3. Процес розвитку колективу.
- •4. Чинники розвитку колективу.
- •3. Вимоги до сучасного уроку. Педагогічні вимоги до побудови уроку, його структури.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •4. Типи уроків та їх структура.
- •1. Предмет і функції педагогіки. Завдання педагогічної науки.
- •4. Предмет і завдання педагогіки.
- •2. Вплив колективу на особистість. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •5. Вплив колективу на особистість школяра.
- •2. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •3. Підготовка вчителя до уроку, його основні етапи.
- •1. Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта. Галузі педагогічної науки. Міжпредметні зв’язки педагогіки. Сучасний стан розвитку педагогічної науки.
- •5. Основні категорії педагогіки.
- •6. Галузі педагогічної науки.
- •7. Міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •2. Поняття про позакласну виховну роботу, її специфіка. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної виховної роботи з школярами.
- •3. Суть, основні види, функції контролю успішності учнів.
- •1. Поняття про науково-педагогічне дослідження, його елементи. Етапи педагогічного дослідження.
- •2. Масові, групові та індивідуальні форми позакласної виховної роботи.
- •Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •3. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності.
- •1. Методи науково-педагогічного дослідження: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, психолого-педагогічний експеримент, соціологічні, проективні та математичні методи. Їх характеристика.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •2. Позашкільна виховна робота, її завдання, зміст, принципи організації. Основні напрямки позашкільної виховної роботи. Структура позашкільної виховної роботи.
- •3. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів. Характеристика бальної системи оцінювання знань.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.
- •1. Поняття про процес розвитку і формування особистості. Фактори розвитку, їх взаємодія. Виховання - визначальний чинник формування особистості.
- •1. Процес розвитку і формування особистості.
- •2. Фактори розвитку, їх взаємодія.
- •Середовище як фактор розвитку
- •Виховання як фактор розвитку
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •2. Вчитель - класний керівник, вимоги до його особистості.
- •3. Поняття про систему освіти в Україні. Основні принципи побудови системи освіти. Структура системи освіти, її компоненти.
- •1. Основні історичні етапи розвитку системи освіти.
- •3. Основні принципи системи освіти.
- •1. Проблема вікової періодизації у педагогіці. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх особливості.
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •2. Функції та зміст роботи класного керівника.
- •3. Робота з вчителями-предметниками.
- •6. Ведення документації класу.
- •3. Загальна середня освіта, як основна ланка всебічного розвитку особистості. Загальноосвітня школа трьох ступенів.
- •1. Проблеми акселерації та соціальної зрілості, їх врахування у процесі виховання.
- •2. Виховання в сім’ї — першооснова розвитку дитини як особистості.
- •3. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Професійна підготовка вчителя.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність.
- •2. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Вимоги до особистості вчителя.
- •3. Педагогічна майстерність вчителя.
- •2. Форми роботи з батьками. Характеристика колективних та індивідуальних форм роботи з батьками.
- •3. Наукові основи управління загальноосвітнім навчально-виховним закладом: принципи, методи, функції управління. Структура органів управління освітою.
- •3. Структура органів управління освітою.
- •1. Вимоги до особистості вчителя.
- •2. Спільна діяльність школи, сім’ї, громадськості і трудових колективів у вихованні учнів.
- •1. Розвиток теорії сімейного виховання в зарубіжній і українській педагогіці.
- •3. Завдання та зміст методичної роботи. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Завдання та зміст методичної роботи.
- •2. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер.
- •2. Дидактика як галузь педагогіки. Виникнення і розвиток дидактики. Предмет дидактики. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •1. Дидактика як галузь педагогіки, виникнення і розвиток дидактики.
- •2. Предмет і завдання дидактики в світлі вимог сучасної школи.
- •3. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •3. Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.
- •1. Основні напрями виховання, їх завдання.
- •2. Основні категорії дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, викладення навчання, принципи навчання, методи, засоби, форми організації навчання.
- •3. Атестація педагогічних працівників.
- •1. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи і рушійні сили. Компоненти процесу виховання.
- •2. Поняття про процес навчання, його особливості.
- •3. Функціональні обов’язки директора загальноосвітнього навчального закладу і його заступників.
- •1. Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Організація процесу самовиховання: умови, етапи, прийоми.
- •2. Рушійні сили, функції, компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний.
- •3. Планування та облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.
- •1. Суть процесу перевиховання. Функції, принципи перевиховання, етапи його здійснення.
- •2. Структура діяльності вчителя в школі. Особливості викладання.
- •3. Зміст внутрішньошкільного контролю. Вимоги до внутрішньошкільного контролю. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •6. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •1. Закономірності виховного процесу.
- •2. Діяльність учнів на уроці. Особливості учіння. Структура процесу засвоєння знань учнями: сприймання, розуміння, осмислення, узагальнення, закріплення, застосування.
- •3. Структура діяльності вчителя в школі.
- •4. Діяльність учнів на уроці. Структура процесу засвоєння знань учнями.
- •3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі.
- •4. Методи і прийоми навчання на уроці, їх відповідність змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку і віковим особливостям учнів.
- •1. Характеристика принципів виховання.
- •2. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, програмоване, проблемне. Взаємодія вчителів і учнів при використанні річних видів навчання.
- •3. Критерії оцінки передового педагогічного досвіду.
- •1. Поняття про методи, прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
- •2. Поняття оптимізації процесу навчання. Умови, що забезпечують ефективність навчання в сучасній школі.
- •7. Шляхи підвищення ефективності виховного процесу в сучасній школі.
- •3. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи формування свідомості особистості: словесні методи (бесіда, лекція, розповідь, диспут), метод прикладу.
- •2. Поняття про закономірності навчання. Специфікація дидактичних закономірностей.
- •3. Впровадження в практику передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправи, доручення, виховуючи ситуації.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •2. Принципи навчання як вихідні положення, що вивчають характер пізнавальної діяльності учнів і технології діяльності учителя.
- •3. Структура шкільної інспекції. Особливості організації та проведення інспектування.
- •2. Особливості організації та проведення інспектування.
- •1. Методи стимулювання діяльності і поведінки: змагання, заохочення, покарання.
- •2. Методи стимулювання діяльності і поведінки.
- •2. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти. Фактори, що зумовлюють зміст освіти.
- •1. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти.
- •3. Виховання, школа і педагогічна думка з найдавніших часів до xviiiIст.
- •1. Розумове виховання школярів: завдання, зміст, засоби, шляхи здійснення.
- •2. Державний і шкільний компоненти змісту освіти. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Розвиток писемності і освіти в Київській Русі.
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •1. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •Механізм формування моральних якостей особистості
- •2. Визначення методу навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія. Поняття засобу навчання.
- •1. Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •3. Типи шкіл в Київській Русі. Перші зразки педагогічної літератури. Педагогічна діяльність ю. Дрогобича, п. Русина.
- •4. Педагогічні погляди видатних діячів епохи українського Відродження (ю. Дрогобич, п. Русина, м. Смотрицький, є. Славинецький, к. Ставровецький).
- •1. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •2. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •3. Братські школи в Україні XVIII - XVIIII ст.
- •1. Трудове виховання школярів: завдання, зміст, види трудової діяльності учнів.
- •2. Характеристика груп та окремих методів навчання.
- •3. Острозька православна школа та її роль у розвитку національного шкільництва. Києво-Могилянська академія.
- •3. Перші національні заклади вищого типу в Острозі та Києві.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •1. Профорієнтаційна робота з учнями, її основні завдання, компоненти, етапи.
- •2. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні у XVIII- XIX ст.
- •1. Економічне виховання як складова системи трудового виховання школярів.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учня.
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні
- •3. Педагогічні погляди г.С. Сковороди, т.Г. Шевченка, о.В. Духновича.
- •2. Педагогічна діяльність г.С. Сковороди.
- •2. Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •1. Естетичне виховання школярів. Завдання, зміст і засоби естетичного виховання.
- •2. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
- •Метод усного контролю
- •3. Педагогічна система к.Д. Ушинського.
- •Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •Принцип народності виховання
- •Дидактичні погляди
- •Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •Ушинський про вчителя і його підготовку
- •1. Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •2. Урок – основна форма організації навчального процесу у сучасній школі.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •3. Педагогічні погляди г.Г. Ващенка, а.С. Макаренка, в.О. Сухомлинського.
- •3. Педагогічне вчення г.Г. Ващенка.
- •4. Педагог-гуманіст в.О. Сухомлинський.
2. Спільна діяльність школи, сім’ї, громадськості і трудових колективів у вихованні учнів.
1. Розвиток теорії сімейного виховання в зарубіжній і українській педагогіці.
Історіографія наукових досліджень проблем сімейного виховання свідчить про їх важливість на всіх етапах історичного розвитку народів світу. У різні часи до проблем сімейного виховання зверталися філософи, політики, письменники, педагоги.
Зарубіжна класична педагогіка в особі своїх кращих представників сприяла не лише розробці становлення інституту сімейного виховання, а й реалізації його положень у різних країнах світу. Основи наукового підходу до розробки проблем сімейного виховання заклав великий чеський педагог Я. А. Коменський, перу якому належить перша в світі книга для батьків – «Материнська школа» завдяки їй Я. А. Коменського поправу віднесено до засновників методики навчання і виховання дітей дошкільного віку в сім’ї під керівництвом матері.
Високо підніс ідею сімейного виховання видатний швейцарський педагог У. Г. Плеталоцці в працях, Лінгарда і Гертруда, «Як Гертруда навчає своїх дітей»; «Керівництво для матерів» Він був одним з перших педагогів які намагались розробити проблему взаємозв’язку сім’ї і школи. Кращим середовищем виховання людяності в людини є атмосфера сімейної любові, яка є основною умовою не лише домашнього, але й шкільного виховання. Ж. Ж Руссо підкреслював, що ідеальна сім’я – це перший зразковий сімейний осередок, з якого почнеться відновлення людського суспільства. З урахуванням досягнень класичної педагогіки в галузі сімейного виховання досліджувалась історія сімейного виховання в Україні. В умовах постійної боротьби Українського народу за незалежність, за національні інтереси, саме сім’я стала хранителькою і сповідницею тих педагогічних ідей і виховних традицій, які живили і живлять українську педагогіку. Виховні цінності сім’ї стали основою розвитку наукових засад сімейного виховання в Україні. Фундамент його було закладено в працях таких мислителів, як Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Петро Могила, у виховні системі братських шкіл та ін.
Питання сімейного виховання не обминув і видатний український філософ-проосвітитель Г. С. Сковорода. У своїх притчах, байках і листах висвітлював дуже цінні думки з приводу батьківського виховання. У притчі «Вдячний Еродій» він пише про те, що «благо народити», – це тільки один з обов’язків батьків Другий обов’язок, не менш важливий – це «благо навчити» з великою симпатією Г. С. Сковорода ставиться до тих батьків, які досягають результатів у вихованні своїх дітей завдяки відповідальному ставленні у вихованні своїх дітей завдяки відповідальному ставленні до своїх обов’язків.
Винятково важливою вважав роль сім’ї у правильному вихованні дитини і відомий український поет і мислитель Т. Г. Шевченко з великою симпатією він ставився до ти сімей, де у взаєминах відчувається сердечна прихильність, щирість і взаєморозуміння. Особливо побожно ставився він до жінки-матері, «Слово мама – великеє, найкращеє слово», – проголошував поет. Глибокою повагою до матері-трудівниці пройнята його поема «Наймичка». Водночас поет таврує тих матерів як поміщення з повісті «Прогулка с удовольствием и не без моралі», яку більше цікавлять вбрання, власні діти.
Питання сімейного вихованя хвилювали й кавкастського педагога О.В Духновича, який вказув що батьки є першими вихователями своїх дітей. Батьки повинні піклуватися про здоров’я дітей, їх фізичний та моральний розвиток: Духнович звертав особливу увагу батьків на важливість особистого прикладу, бо дитина «все сприймає що бачить і чує». Питанням сімейного виховання приділяли надзвичайно велику увагу такі педагоги письменники, як Іван Франко, Леся Українка, Т. Лубенець, Я. Ченіга, Б. Грінченко, С. Русова.
І. Франко пише про те, що батьки зобов’язані проникати в психологію своїх дітей, розуміти їхні прагнення («Малий Мирон»).
Л. Українка підкреслює, що основу душевного єднання батьків і дітей треба закладати в дні раннього дитинства. Тільки маючи свої дітей за найближчих друзів, шануючи їх особистість, встановивши з ними щирі стосунки, можуть батьки сподіватися, що й пізніше їх з’єднувати їх не лише природна біологічна прихильність, а й почуття глибокої поваги й взаєморозуміння, що вони стануть добрими друзями й надійними товаришами своїх дорослих дітей.
Я. Чиніга у книзі «Проблеми виховання та навчання дітей у світлі науки та практики» наголошує на тому що сім’я відіграє велику роль у вихованні дитини справжньою людиною. Сім’я готує грунт для морального виховання, що саме у сім’ї у дитини розвивається і добре, і погане.
Б. Грінченко у статті «Якої нам треба школи», розповідаючи про бідні селянські сім’ї, що в них усі члени сім’ї розмовляють лише українською мовою, він робить висновок, що цим дітям і в школах лише навчатись українською мовою і тому треба всіляко сприяти цьому. Він вважає що саме від матері залежить якою мовою буде говорити її дитина.
С. Руссова «Найкращим керманичем мусить бути рідна мати дитини – природна вихователька своїх дітей, яка в інший раз і без наукової підготовки, одним інстинктом вміє читати в дитячій душі і розуміти її». Надаючи виняткового значення сім’ї у підготовці дитини до життя, К. Д. Ушинський не вважав сімейне виховання особистою справою батьків. Він розглядав його як громадянський обов’язок кожного з них. Найкращою вихователькою в сім’ї Ушинський вважав матір. Коли в жінки народжується дитина то вона вже не живе для себе а повністю віддається вихованню маленької істоти. Мати, на думку Ушинського має кращі педагогічні здібності, ніж батько, бо в самому характері жінки закладені такі багаті скарби для виховання, як терплячість, наполегливість, ніжність, смак, головне – природна любов до дітей. Однак для того щоб мати могла правильно виховувати своїх дітей необхідна всебічна підготовленість її до цієї винятково важливої діяльності.
А. С. Макаренко надавав великого значення проблеми – сім’я і школа, вихованню дітей у сім’ї. «Книга для батьків» і «Лекції про виховання дітей» А. С. Макаренка є своєрідною енциклопедією сімейного виховання. Його погляди на виховання дітей у сім’ї, на зв’язок сім’ї і школи у вихованні дітей і молоді мають особливо велике значення і тепер.
У різнобічній науковій творчості В. О. Сухомлинського проблема сімейного виховання була предметом постійного наукового пошуку та уваги, результатом яких стали праці, де розглядаються соціальні, психолого-педагогічні, правові, морально-етичні та навчально-методичні аспекти проблеми сімейного виховання. Його праці «Серце віддаю дітям», «Батьківська педагогіка», «Павлиська середня школа», «Духовний світ школяра» та ін.. дісталивизначення світової науково-педагогічної і батьківської громадськості. Він розробив цілу методику «сімейно-шкільного виховання».
У всі періоди розвитку педагогічної науки в Україні сім’я була предметом уваги, наукового пошуку. Тенденції до розширення сутті історико-педагогічних надбань України з питань сімейного виховання знаходимо у працях дослідників У. Беха, В. Бондаря, С. Ганчаренка, У.Зоулома, М. Євтуха, П. Щербання, О. Сухомлинської, та ін.
Таким чином з огляду на широке коло означених проблем можна зробити висновок, що як сім’я і виховання дітей в сім’ї є актуальним завданням сучасного історико-педагогічного дослідження.