
- •1. Педагогіка – наука про виховання. Виникнення та становлення педагогіки. Джерела педагогіки.
- •2. Процес розвитку колективу. Система перспективних ліній. Функції, закон життя, стиль, тон дитячого колективу.
- •3. Процес розвитку колективу.
- •4. Чинники розвитку колективу.
- •3. Вимоги до сучасного уроку. Педагогічні вимоги до побудови уроку, його структури.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •4. Типи уроків та їх структура.
- •1. Предмет і функції педагогіки. Завдання педагогічної науки.
- •4. Предмет і завдання педагогіки.
- •2. Вплив колективу на особистість. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •5. Вплив колективу на особистість школяра.
- •2. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •3. Підготовка вчителя до уроку, його основні етапи.
- •1. Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта. Галузі педагогічної науки. Міжпредметні зв’язки педагогіки. Сучасний стан розвитку педагогічної науки.
- •5. Основні категорії педагогіки.
- •6. Галузі педагогічної науки.
- •7. Міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •2. Поняття про позакласну виховну роботу, її специфіка. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної виховної роботи з школярами.
- •3. Суть, основні види, функції контролю успішності учнів.
- •1. Поняття про науково-педагогічне дослідження, його елементи. Етапи педагогічного дослідження.
- •2. Масові, групові та індивідуальні форми позакласної виховної роботи.
- •Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •3. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності.
- •1. Методи науково-педагогічного дослідження: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, психолого-педагогічний експеримент, соціологічні, проективні та математичні методи. Їх характеристика.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •2. Позашкільна виховна робота, її завдання, зміст, принципи організації. Основні напрямки позашкільної виховної роботи. Структура позашкільної виховної роботи.
- •3. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів. Характеристика бальної системи оцінювання знань.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.
- •1. Поняття про процес розвитку і формування особистості. Фактори розвитку, їх взаємодія. Виховання - визначальний чинник формування особистості.
- •1. Процес розвитку і формування особистості.
- •2. Фактори розвитку, їх взаємодія.
- •Середовище як фактор розвитку
- •Виховання як фактор розвитку
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •2. Вчитель - класний керівник, вимоги до його особистості.
- •3. Поняття про систему освіти в Україні. Основні принципи побудови системи освіти. Структура системи освіти, її компоненти.
- •1. Основні історичні етапи розвитку системи освіти.
- •3. Основні принципи системи освіти.
- •1. Проблема вікової періодизації у педагогіці. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх особливості.
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •2. Функції та зміст роботи класного керівника.
- •3. Робота з вчителями-предметниками.
- •6. Ведення документації класу.
- •3. Загальна середня освіта, як основна ланка всебічного розвитку особистості. Загальноосвітня школа трьох ступенів.
- •1. Проблеми акселерації та соціальної зрілості, їх врахування у процесі виховання.
- •2. Виховання в сім’ї — першооснова розвитку дитини як особистості.
- •3. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Професійна підготовка вчителя.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність.
- •2. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Вимоги до особистості вчителя.
- •3. Педагогічна майстерність вчителя.
- •2. Форми роботи з батьками. Характеристика колективних та індивідуальних форм роботи з батьками.
- •3. Наукові основи управління загальноосвітнім навчально-виховним закладом: принципи, методи, функції управління. Структура органів управління освітою.
- •3. Структура органів управління освітою.
- •1. Вимоги до особистості вчителя.
- •2. Спільна діяльність школи, сім’ї, громадськості і трудових колективів у вихованні учнів.
- •1. Розвиток теорії сімейного виховання в зарубіжній і українській педагогіці.
- •3. Завдання та зміст методичної роботи. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Завдання та зміст методичної роботи.
- •2. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер.
- •2. Дидактика як галузь педагогіки. Виникнення і розвиток дидактики. Предмет дидактики. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •1. Дидактика як галузь педагогіки, виникнення і розвиток дидактики.
- •2. Предмет і завдання дидактики в світлі вимог сучасної школи.
- •3. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •3. Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.
- •1. Основні напрями виховання, їх завдання.
- •2. Основні категорії дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, викладення навчання, принципи навчання, методи, засоби, форми організації навчання.
- •3. Атестація педагогічних працівників.
- •1. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи і рушійні сили. Компоненти процесу виховання.
- •2. Поняття про процес навчання, його особливості.
- •3. Функціональні обов’язки директора загальноосвітнього навчального закладу і його заступників.
- •1. Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Організація процесу самовиховання: умови, етапи, прийоми.
- •2. Рушійні сили, функції, компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний.
- •3. Планування та облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.
- •1. Суть процесу перевиховання. Функції, принципи перевиховання, етапи його здійснення.
- •2. Структура діяльності вчителя в школі. Особливості викладання.
- •3. Зміст внутрішньошкільного контролю. Вимоги до внутрішньошкільного контролю. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •6. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •1. Закономірності виховного процесу.
- •2. Діяльність учнів на уроці. Особливості учіння. Структура процесу засвоєння знань учнями: сприймання, розуміння, осмислення, узагальнення, закріплення, застосування.
- •3. Структура діяльності вчителя в школі.
- •4. Діяльність учнів на уроці. Структура процесу засвоєння знань учнями.
- •3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі.
- •4. Методи і прийоми навчання на уроці, їх відповідність змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку і віковим особливостям учнів.
- •1. Характеристика принципів виховання.
- •2. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, програмоване, проблемне. Взаємодія вчителів і учнів при використанні річних видів навчання.
- •3. Критерії оцінки передового педагогічного досвіду.
- •1. Поняття про методи, прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
- •2. Поняття оптимізації процесу навчання. Умови, що забезпечують ефективність навчання в сучасній школі.
- •7. Шляхи підвищення ефективності виховного процесу в сучасній школі.
- •3. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи формування свідомості особистості: словесні методи (бесіда, лекція, розповідь, диспут), метод прикладу.
- •2. Поняття про закономірності навчання. Специфікація дидактичних закономірностей.
- •3. Впровадження в практику передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправи, доручення, виховуючи ситуації.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •2. Принципи навчання як вихідні положення, що вивчають характер пізнавальної діяльності учнів і технології діяльності учителя.
- •3. Структура шкільної інспекції. Особливості організації та проведення інспектування.
- •2. Особливості організації та проведення інспектування.
- •1. Методи стимулювання діяльності і поведінки: змагання, заохочення, покарання.
- •2. Методи стимулювання діяльності і поведінки.
- •2. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти. Фактори, що зумовлюють зміст освіти.
- •1. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти.
- •3. Виховання, школа і педагогічна думка з найдавніших часів до xviiiIст.
- •1. Розумове виховання школярів: завдання, зміст, засоби, шляхи здійснення.
- •2. Державний і шкільний компоненти змісту освіти. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Розвиток писемності і освіти в Київській Русі.
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •1. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •Механізм формування моральних якостей особистості
- •2. Визначення методу навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія. Поняття засобу навчання.
- •1. Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •3. Типи шкіл в Київській Русі. Перші зразки педагогічної літератури. Педагогічна діяльність ю. Дрогобича, п. Русина.
- •4. Педагогічні погляди видатних діячів епохи українського Відродження (ю. Дрогобич, п. Русина, м. Смотрицький, є. Славинецький, к. Ставровецький).
- •1. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •2. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •3. Братські школи в Україні XVIII - XVIIII ст.
- •1. Трудове виховання школярів: завдання, зміст, види трудової діяльності учнів.
- •2. Характеристика груп та окремих методів навчання.
- •3. Острозька православна школа та її роль у розвитку національного шкільництва. Києво-Могилянська академія.
- •3. Перші національні заклади вищого типу в Острозі та Києві.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •1. Профорієнтаційна робота з учнями, її основні завдання, компоненти, етапи.
- •2. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні у XVIII- XIX ст.
- •1. Економічне виховання як складова системи трудового виховання школярів.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учня.
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні
- •3. Педагогічні погляди г.С. Сковороди, т.Г. Шевченка, о.В. Духновича.
- •2. Педагогічна діяльність г.С. Сковороди.
- •2. Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •1. Естетичне виховання школярів. Завдання, зміст і засоби естетичного виховання.
- •2. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
- •Метод усного контролю
- •3. Педагогічна система к.Д. Ушинського.
- •Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •Принцип народності виховання
- •Дидактичні погляди
- •Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •Ушинський про вчителя і його підготовку
- •1. Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •2. Урок – основна форма організації навчального процесу у сучасній школі.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •3. Педагогічні погляди г.Г. Ващенка, а.С. Макаренка, в.О. Сухомлинського.
- •3. Педагогічне вчення г.Г. Ващенка.
- •4. Педагог-гуманіст в.О. Сухомлинський.
3. Вимоги до сучасного уроку.
Урок є основною організаційною формою навчально-виховної роботи і складним психолого-педагогічним актом в процесі навчання, що базується на власній організаційній методиці та психологічних засадах. Правильна побудова уроку має не тільки навчальне, а й виховне значення, сприяє не лише засвоєнню знань, а й формуванню зібраності, організованості та дисципліни учнів. Тому урок має відповідати організаційним, дидактичним, психологічним, етичним та санітарно-гігієнічним вимогам, які тісно пов’язані між собою, доповнюють одна одну.
Організаційні вимоги. Передбачають чітке визначення мети і завдань уроку, раціональну його структуру, підтримання високої працездатності, дисципліни, оптимальне використання часу.
Дидактичні вимоги. Висувають на передній план чіткість навчальних завдань, освітню і виховну мету, оптимальний зміст, раціональні методи, дотримання принципів навчання.
Психологічні вимоги. Спрямовують на стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, метою якої є формування позитивного ставлення учнів до навчання. Тому в процесі навчання учитель повинен дбати не тільки про рівень власної діяльності (викладання), але й діяльності учнів (учіння). Обов’язковим елементом кожного уроку є формування мотивів навчальної діяльності.
Етичні вимоги. Відображають одну зі сторін педагогічної моралі – характер взаємин учителя й учнів на уроці (вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність). Якщо взаємини між ними не узгоджуються з існуючими нормами моралі, якщо вони є формальними, втрачають обидві сторони, а потім – суспільство.
Стрижнем педагогічної діяльності є любов до дітей. «Якщо вчитель має тільки любов до праці, він буде хорошим вчителем, – писав російський письменник-мораліст Л. М. Толстой. – Якщо вчитель має тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращий за того вчителя, котрий прочитав усі книги, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель». Любов учителя до дітей не може бути вибірковою, а повинна спрямовуватися на всіх дітей, навіть якщо через окремих із них він зазнав прикрощів.
Важливою складовою педагогічного такту є співвідношення вимогливості та поваги до особистості учня. Повага несумісна з приниженням особистості, людської гідності учня. Вимогливість є одним з виявів поваги вчителя до учня, який рано чи пізно починає розуміти, що невимогливий учитель – це байдужа до них та результатів своєї праці людина.
Важливе етичне значення має оцінювання викладачем навчальної діяльності учнів. Необ’єктивність оцінювання травмує психіку учня, викликаючи негативне ставлення до навчання, відчуття несправедливості, необ’єктивності оцінки діяльності.
Потужний етичний заряд містять у собі вміння учителя керувати своїми емоціями, самовимогливість, любов до предмета, який він викладає, творчий підхід до діяльності, добросовісність у роботі, захопленість.
Санітарно-гігієнічні вимоги. Акцентують увагу вчителя на відповідальності не тільки за глибокі та фундаментальні знання дітей, але й за їх психофізіологічний стан.
Значна частина санітарно-гігієнічних вимог до процесу навчання повинна виконуватися без безпосередньої участі вчителя (забезпечення відповідної площі, кубатури класних приміщень, освітлення класу, раціональний розклад уроків, сприятливий шкільний режим та ін.). Будь-яке порушення норм шкільної гігієни вчитель не має залишати без уваги.
Протягом уроку він повинен стежити за рівнем втомлюваності учнів. Сам процес втомленості має дві фази: рухливої непосидючості та загальмованості. Якщо учень починає відволікатися від роботи, займатися сторонніми справами, потягатися, розмовляти – це ознака першої фази втомленості. В’ялість, апатія, позіхання, розсіяність свідчать про виникнення загальмованості. Щоб уникнути другої фази втомленості, необхідно зробити короткочасний відпочинок або змінити вид діяльності учнів.
На працездатність учнів впливають і меблі, за якими вони сидять. Невідповідність висоти парт викликає психологічний дискомфорт, може призвести до порушення постави та зору дітей. Втомленість учнів можуть спричинити тіснота, задуха, підвищена вологість, хімічний склад повітря (повітря, в якому 0,1% вуглекислого газу, є несприятливим для перебування людини). Тому провітрювання класу є обов’язковою санітарно-гігієнічною вимогою до організації навчального процесу.
Учнів стомлює одноманітність, нетворча робота. Фізіологи з’ясували, що у 90% дітей втомленість під час навчальної діяльності виникає не від нестачі енергії, а від її надлишку. Вони більше втомлюються на нецікавих уроках, ніж на уроках, наповнених напруженим, цікавим змістом. Саме тому вчитель повинен уміло використовувати інтонаційні засоби мови, стежити за її гучністю та інтенсивністю, чергувати різноманітні методи навчання, використовувати гру, створювати ситуації зайнятості та емоційного переживання. Гігієна розумової праці пропонує також вміле поєднання логічних міркувань з науковими образами, постійний перехід від простого матеріалу до складнішого, що забезпечує нормальне функціонування кори головного мозку, віддаляє прояви стомленості.
Значні санітарно-гігієнічні вимоги пред’являються до використання технічних засобів навчання і засобів наочності. Використання контрастних екранів і підйомних майданчиків при демонструванні дослідів, моделей та макетів, застосування підфарбованих рідин, ретельне затемнення при перегляді кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, чіткість зображення на екрані, світлові указки та кольорова крейда полегшують зорове сприйняття учнів.
Порушенням санітарно-гігієнічних вимог до уроку є затримання учнів після дзвінка в класі, байдужість учителя до здоров’я учня, нехтування правилами техніки безпеки. Тому ставлення вчителя до санітарно-гігієнічних вимог свідчить не тільки про рівень його професійності, але й про його моральність та етичні якості.