Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція № 5. Матем. аналіз (1).pdf
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.01.2021
Размер:
1.21 Mб
Скачать

ЛЕКЦІЯ № 5. ЕЛЕМЕНТИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

§1. Вступ до математичного аналізу.

1.Поняття функції однієї змінної. Способи завдання та

 

 

властивості функцій

 

Нехай задано дві непусті множини X і Y .

 

Означення. Відповідність f ,

яка кожному елементу x X

ставить у

відповідність один

та

лише

один

елемент

y Y , називається

функцією і

записується y f x .

 

 

 

 

 

Якщо множини

X ,Y є підмножинами множини дійсних чисел , тоді

f x – числова

функція.

Функцію можна задати різними

способами:

аналітичним, графічним або табличним. Коли функція задається аналітично, то відрізняють такі види її завдання: y f x явне завдання функції, F x, y 0

неявне завдання,

x x t

, t I

 

y y t

 

 

 

 

параметричне завдання, у якому

t

називають параметром. Якщо функція задається у вигляді графіку, то кажуть про графічний спосіб завдання функції. Якщо ж функція задається за

допомогою таблиці, то маємо табличне завдання функції.

 

Множина X , для кожного елементу якої визначене значення функції,

називається областю визначення функції і позначається D

f , а множина всіх

можливих значень функції називається областю значень функції та

позначається E f .

 

 

 

 

 

 

Означення. Функція y f x

називається парною, якщо для будь-якого

значення

x D f , значення x також належить D f і f x f

x .

 

Графік парної функції симетричний відносно осі Oy .

 

 

 

Означення. Функція y f x

називається непарною, якщо для будь-

якого значення x D f , значення x також належить D f і

f x f x .

Графік непарної функції симетричний відносно початку координат.

Означення. Якщо для будь-яких x1 , x2 D1 D f з нерівності

x1 x2

випливає

нерівність

f x1 f x2

( f x1 f x2 ),

тоді

функцію

f x

називають зростаючою (спадною) на множині D1 . На рис. 1.1

зображено

графіки зростаючої (а) та спадної (б) функцій.

 

 

 

 

Означення. Якщо ж замість строгих нерівностей маємо нестрогі, тобто

f x1 f x2

або

f x1 f x2 ,

тоді функцію

називають

відповідно

незростаючою або неспадною відповідно.

Усі функції, для яких виконуються зазначені вище нерівності, як строгі, так і нестрогі, називають монотонними функціями.

1

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

(б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Означення. Функція

f x називається обмеженою на множині D , якщо

існує таке число

M 0,

що

для

будь-якого x D

 

виконується

нерівність

 

f x

 

M .

 

 

 

 

y sin x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад,

функція

обмежена на всій області визначення, тому

що sin x 1

x R ( M 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Означення.

Функція

f

x

з

областю визначення

D

називається

періодичною, якщо існує таке число

T 0 , що для будь-якого x D

і x kT

також належить D при всіх

k

і виконується

рівність

f x f x kT .

Число T

називають періодом функції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай

задана функція

y f

x

з областю

 

визначення

D

і областю

значень

E .

Якщо будь-якому

y E

відповідає

єдиний

x D ,

такий що

 

y f x , тоді кажуть,

що визначена функція

x g y

 

з областю визначення E

і областю значень

D . Таку функцію

x g y

називають оберненою до функції

 

y f x і в загальному випадку записують так: x f

1

y .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад,

для функції

y ln x D( y) 0; , E( y) R

оберненою є

функція

x e

y

D(x) R, E(x)

0; .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай функція

y f u

визначена на множині D

і функція u g x

визначена на множині

D1 ,

причому для будь-якого

 

x D1

маємо

u g x D ,

тоді на множині D1 визначена функція

y f g x ,

яку називають складною

функцією від

x

або композицією функцій y f u

і

u g x . Змінну u g x

називають проміжним аргументом.

Наприклад, функція

вигляді:

y ln u , де u

x .

y ln

x

– складна функція, яку можна подати у

 

 

D( y) 0; .

2. Елементарні функції та їх класифікація

Серед усіх можливих функцій виділяють так звані основні елементарні функції, до яких належать такі функції:

2

 

 

 

; x

 

, якщо 0 і є цілим числом,

степенева y x ,

 

 

 

x ;0

0; , якщо

0,

 

 

 

x 0;

, при інших 0,

 

 

 

 

x 0;

, при інших 0

;

 

показникова y a

x

, a

0, a 0, x

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

логарифмічна y loga x, a 0, a 1, x 0; ;

 

 

 

тригонометричні y sin x,

y cos x, x

 

,

 

 

 

 

y tg x,

y sec x ,

x

 

 

k, k

,

 

 

 

 

2

 

 

 

y ctg x, y cosec x ,

 

 

 

 

 

 

x k, k

;

 

 

 

 

y arcsin x,

y arccos x ,

 

 

 

обернені тригонометричні

x

1;1 ,

 

 

 

 

y arctg x, y arcctg x, x .

,

Функція, яка утворена з основних елементарних функцій виконанням скінченого числа арифметичних дій і операцій утворення складної функції,

називається елементарною. Наприклад

y 3sin

1

x

 

5ln

2

 

x

.

В математиці прийнята наступна класифікація елементарних функцій.

1. Многочлени, або цілі раціональні функції.

Многочленом (цілою раціональною функцією)

n

-го

степеня (

n N

)

називається

функція вигляду

Pn (x) a0 x

n

a1x

n 1

... an 1x an , де числа

 

 

a0 , a1 ,..., an R називають коефіцієнтами, a0

 

0

старшим коефіцієнтом.

Якщо

n 0, P0 (x) a0 стала величина і

вважається многочленом 0

степеня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Дробово-раціональні функції або раціональні дроби.

Дробово-раціональною функцією називається функція, яка є

відношенням двох многочленів степенів m і n відповідно:

 

 

R(x)

P

(x)

 

 

 

 

 

 

 

m

 

.

 

 

 

 

 

Q

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

Усі цілі та дробово-раціональні функції утворюють клас раціональних функцій.

3. Ірраціональні функції.

Функції, у яких крім операцій додавання, множення, ділення, піднесення у цілий степінь, присутні операції піднесення у степінь з дробовим (раціональним) показником, називаються ірраціональними функціями. Прикладом такої функції є

f (x) k Pm (x) . Qn (x)

3

Усі раціональні і ірраціональні функції утворюють множину алгебраїчних функцій.

4. Функції, які не є алгебраїчними, називаються трансцендентними. З простіших елементарних функцій до трансцендентних відносяться степеневі з ірраціональним показником степеня, показникові, логарифмічні, прямі і обернені тригонометричні функції.

3. Границя функції.

При формулюванні теорем, а також у визначеннях в математиці часто повторюються окремі вирази і слова. Для їх скороченого запису зручно використовувати спеціальні символи математичної логіки, які називаються кванторами. Розглянемо найбільш поширені з них.

Для скороченого запису окремих виразів в математиці зручно використовувати спеціальні символи математичної логіки, які називаються

кванторами.

квантор загальності (для будь-якого, для всіх, для кожного). Так наприклад, те, що квадрат будь-якого дійсного числа – невід’ємне число, записується так:

 

 

 

 

x R

x

2

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

квантор існування (існує хоча б один, знайдеться і т.д.). Те, що

рівняння

sin x 1

має

хоча б один дійсний розв’язок,

можна

записати

наступним чином:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x R :sin x 1.

 

 

 

 

 

Нехай функція

y f x визначена

в деякому околі точки

x0 ,

крім,

можливо, самої точки

x0 .

 

 

 

 

f x у точці

 

 

Означення. Число

A називається границею функції

x0

(або

при x x0 ), якщо

(як завгодно малого)

0

таке, що

x , яке

задовольняє нерівність

 

 

 

0 x x0

,

(1.1)

виконується нерівність

 

 

 

f x A .

(1.2)

Скорочено це записують так: lim f x A .

 

x x

 

 

 

0

 

 

Наприклад,

lim x2 4.

 

 

 

x 2

 

 

Сенс означення границі функції f x

у точці x0 полягає в тому, що для

всіх значень x ,

достатньо близьких

до

x0 , значення функції f x за

абсолютною величиною як завгодно мало відрізняються від числа A. Відмітимо очевидні властивості границі функції.

4