
2.2 Визначення спорядженої і повної мас автомобіля, і їх розподілу по осях
Оціночним показником конструкції автомобіля є коефіцієнт використання маси ηG, який визначаємо за формулою:
(2.5)
де Ма- повна маса автомобіля;
М0 – споряджена маса автомобіля; складається з сухої маси автомобіля та маси палива, охолоджувальної рідини, запасного колеса (коліс), інструмента, обов’язкового обладнання;
Мв – вантажопідйомність автомобіля.
Повну масу автомобіля, який проектується, визначаємо за виразом:
,
кг (2.6)
де
–
споряджена маса автомобіля, кг;
=
75 кг – маса пасажира та водія;
=50
кг–
маса
багажу
(для
легкових автомобілів і автобусу), кг;
для легкового автомобіля приймаємо
масу багажу Мб
=50
кг.
z
=
4 – число
місць для пасажирів;
Прийнявши
для легкового автомобіля споряджену
масу М0
= 1035 кг, z
=4 і
,
за формулою визначаємо повну масу
автомобіля:
У нашому випадку чисельні значення:
Для легкових автомобілів і автобусів ηG залежить від класу автомобіля і знаходиться в межах ηG = 0,2…0,8.
Для легкових автомобілів і автобусів пасажиромісткість перераховуємо у вантажопідйомність і далі визначають повну масу за формулою:
(2.7)
де mp – розрахункова маса пасажира. Приймаємо у розрахунках mp = 75 кг.;
mб – розрахункова маса ручного багажу. Приймають mб = 10 кг.;
Nсум – сумарна кількість пасажирів включно з водієм.
Розподіл мас по осях автомобіля визначаємо, враховуючи конструкцію автомобіля, дані автомобілів прототипів, рекомендації, які наведено в відповідних довідниках і технічній літературі, а також за наступними формулами:
(2.8)
(2.9)
де а0, b0 – відстані від центра мас до передньої і задньої осей автомобіля в спорядженому стані;
аа, bа – відповідні відстані при повному завантажені автомобіля.
При наявності значень відстаней а0, b0 аа і bа для автомобіля – прототипу розподіл мас по осях приймають за аналізом розподілу мас по відповідних осях прототипу.
Розподіл мас по осях автомобілів визначаємо, виходячи з того, що в існуючих конструкціях значення мас, які приходяться на ведучі осі, становить ( індекси 2,3 відносяться до ведучих коліс):
– у повнопривідних легкових автомобілів:
М2 = ( 0,51 …0,56) Ма. (2.10)
М1 = Ма М2 (2.11)
де Ма – повна маса автомобіля, кг;
М2 – маса, що припадає на задню вісь, кг.
Тоді:
М2 = 0,53 ⋅1460 = 773,8 кг;
М1 = 1460 773,8 = 686,2 кг;
Повна вага автомобіля (Н) визначається за формулою:
Gа = Ма ⋅ g, Н. (2.12)
де g – прискорення вільного падіння, яке дорівнює g = 9,81 м/с2
Gа = 1460 ⋅ 9,81 = 14322,6 Н.
Вага легкового автомобіля, що приходиться на кожну з осей визначають за формулами:
G1 = М1 · g, Н (2.13)
G2 = М2 · g, Н (2.14)
G1 = 686,2 ⋅9,81 = 6731,6 Н;
G2 = 773,8 ⋅9,81 = 7591,0 Н;
У
якості прототипу приймаємо автомобіль
ЛуАЗ
1301,
маси і розподіл у якого наближені з
нашими розрахунковими значеннями.
2.4 Вибір шин
Шини
для автомобіля вибираємо, виходячи з
призначення автомобіля; найбільшого
навантаження Gкmax,
що припадає на одне колесо автомобіля
відповідно до визначених навантажень
на його осі, та допустимих згідно з
технічними характеристиками шин
навантажень на них. При цьому враховуємо
відповідність швидкісних характеристик
шин максимальній швидкості автомобіля,
вказаній у вихідних даних.
Навантаження на одне колесо будь-якої осі становить:
Gкi = Gi /nкi (2.15)
де Gi = Mi ·g – відповідно навантаження на к – те колесо і – тої осі;
і – номер осі;
nкi – кількість коліс, встановлених на осі.
Інколи навантаження, що доводиться на одну ширину, знаходиться як середнє значення по автомобілю за формулою:
(2.16)
де: Мa - повна маса автомобіля, кг;
m - кількість шин на автомобілі.
g – прискорення вільного падіння, яке дорівнює g = 9,81 м/с2
Знаходимо значення середнього навантаження на шину:
Н.
Згідно з прототипом вибираємо шини 175/80R13 98R
Характеристики шин для легкових, вантажних автомобілів та автобусів наведено і відповідних державних стандартах або технічних умовах на шини.
Умовні позначки на бічній поверхні шини вказують на її параметри : В – ширина, Н –висота її профілю, посадковий d і зовнішній D діаметри покришки.
Більшість вітчизняних шин мають позначення розмірів у мм ( у дужках – розміри в дюймах).
Наприклад, В – d→ 165 – 330 ( 6,5 – 13).
Інколи зустрічається у позначеннях сполучення.
Наприклад, D Х В – d → 1100 Х 470 – 381.
Індекси швидкості вказують на максимальні швидкості руху автомобіля з даними шинами. Вони позначаються латинськими буквами : L - до 120 км/год; P – до 150 км/год; Q – до 160 км/год; R – до 170 км/год; S – до 180 км/год.
Індекси вантажопідйомності вказують на максимальне навантаження на шину:
75→ 3870Н ; 85 → 5750 Н ; 98 → 7357Н 103 → 8750Н.
Важливим показником автомобільної шини є її радіус. Розрізняють наступні радіуси :
номінальний rн ( вказано у маркуванні шини) ;
– вільний rо – радіус шини з номінальним внутрішнім тиском повітря і за відсутності навантаження на колесо;
– статичний rс – відстань від геометричної осі колеса до його опорної поверхні при дії лише вертикального навантаження;
– динамічний rд – відстань від геометричної осі колеса до його опорної поверхні при його коченні;
– кінематичний rк – відстань від геометричної осі колеса до миттєвого центра його обертання.
Статичний радіус визначається за формулою :
rс = 0,5 d + λz ∙ Н , м (2.17)
де d – внутрішній діаметр шини, м
d = 14 ∙ 2,54 = 35,56 см = 0,3556 м;
λz = 0,88…0,92 (менші значення беруть для легкових автомобілів, більші – для вантажних і автобусів);
Н – висота профілю шини, м
Н = 175 ∙ 80% = 175 ∙0,8 = 140 мм = 0,14 м.
rc = 0,5 ∙ 0,3556 + 0,9 ∙ 0,14 = 303,8 мм = 0,3038
При виконанні тягового розрахунку орієнтовне значення радіуса rк колеса можна визначити також по емпіричній формулі:
rк = 0,5 d + В (1 – λ) (2.18)
де d - внутрішній діаметр шини;
λ – коефіцієнт, що враховує вертикальну деформацію шини;
В – ширина профілю шини, мм.
Приймаємо В= 175 мм = 0,175 м.
Для стандартних і широкопрофільних шин: λ = 0,1…0,16, для арочних шин і пневмокатків: λ = 0,2…0,3. Також часто приймають rк= rс.
rк = 0,5 ∙ 0,3556 + 0,175 ∙ (1 – 0,16) = 0,32 м.
Згідно з прототипом для шин 175/80R14 98R статичний радіус шини становить rс = 0,3038 м., кінематичний радіус шини становить rк = 0,32м