Практичка №2 15.01

Практичне заняття № 2 (2 год.)

Структурна організація мовлення. Орфографічні норми української мови

Питання:

1. Поняття про текст. Семантика тексту і структура.

Текст – це сукупність речень, пов’язаних смислом і оформлених за законами граматики мови.

Текст членується на абзаци – чітко об’єднані змістом і будовою відрізки тексту. Речення всередині абзацу перебувають у тісних смислових і граматичних зв’язках між собою, тобто становлять внутрішньо замкнену смислову цілісність.

2. Види текстів за метою висловлювання (розповідь, опис, роздум).

Розповідь – текст, в якому йдеться про події, факти, явища в їх хронологічній послідовності.

Послідовність викладу в розповіді підпорядковується зовнішньому, хронологічному принципу. Відступ від цього принципу можливий тоді, коли необхідно підкреслити залежність роз’єднаних у часі, але внутрішньо пов’язаних подій. Однак такі відступи мають бути вмотивованими і логічно виправданими.

Текст-розповідь використовують під час написання автобіографій, протоколів, звітів, службових записок, заміток.

Опис – текст, в якому характеризуються предмети і явища через перерахування їхніх ознак або властивостей. Описи складаються із елементів-частин, що розкривають ті чи інші риси предмета або ті чи інші аспекти питання. Звичайно ж, опис включає загальну характеристику предметів і подій, а елементи опису лише обґрунтовують і конкретизують її.

Текс-опис використовують під час написання актів, наказів, постанов, звітів, описів-характеристик.

Міркування – текст, в якому логічно послідовний ряд визначень, суджень і висновків розкриває внутрішній зв’язок явищ і, як правило, доводить певне положення через причинно-наслідкові зв’язки, через зіставлення, порівняння, розкриття змісту цих зв’язків При такому способі викладу думок щось доводиться, а послідовність викладу визначається побудовою конкретного доказу – дедуктивного (від загального до часткового) або індуктивного (від фактів до узагальнення).

Текст-міркування використовують під час написання актів обстежень, звітів, доповідних записок.

3. Основні вимоги до тексту документа: достовірність, точність, повнота, стислість, переконливість.

Вимоги до документів:

1. Повинні видаватися повноважним органом або особою у відповідності з її компетенцією.

2. Не повинні суперечити чинному законодавству і директивним вказівкам.

3. Повинні бути достовірними і відповідати завданням конкретного керівництва, тобто ґрунтуватися на фактах і містити конкретні і реальні пропозиції або вказівки.

4. Повинні укладатися за встановленою формою.

5. Мають бути бездоганно відредагованими і оформленими, тобто мають бути повноцінним джерелом інформації.

4. Елементи тексту документа. Прямий і зворотній порядок розташування логічних елементів у тексті документа.

Текст складається з таких логічних елементів: Вступ – обґрунтовується причина укладання документа, викладається історія питання. Доказ – розкривається суть питання, докази, пояснення, факти, міркування, висновки. Закінчення – формулюється мета, заради якої складено документ (вимоги, прохання, пропозиції)

5. Типізація і трафаретизація текстів ділових паперів..

Типізація текстів – процес створення тексту-зразка, тексту-стереотипу, на основі якого можуть бути побудовані тексти аналогічного змісту, що відповідають подібним управлінським ситуаціям. При цьому якнайточніше зберігаються основні елементи тексту-зразка. Трафаретизація текстів – процес поділу всієї інформації групи однорідних документів на постійну і змінну з наступним включенням постійної інформації до бланку документа. Тому трафаретні тексти – це дослівне відтворення постійної інформації групи документів з пропусками для подальшого заповнення конкретного документа.

6. Орфографія сучасної української літературної мови.

Орфографічні норми охоплюють правила написання слів та їх частин. Слова в українській мові пишуться за такими принципами:

• фонетичним (пишуться так. як і вимовляються): випробувати, підрозділ, дата, бланк;

• морфологічним (позначення на письмі складових частин слова незалежно від їхньої вимови): підписуєшся, укладається. сміється, зчитувати, хвилюєшся;

• історичним (традиційним; букви, морфеми, слова пишуться за традицією, а не відповідно до існуючих норм): дзвінок, рівень, меншості, зосереджений, черговий;

• смисловим (диференціюючим; різне написання однозвучних слів, які мають неоднакове написання): напам’ять / на пам’ять, вишневе / Вишневе, проте / про те.

7. Співвідношення між звуками і буквами в українській мові. Правила вживання м`якого знака.

Ідеальною графічною системою можна вважати таку, у якій кожна літера відповідає тільки одному зву­ кові. Українське письмо наближаєть­ ся до цих вимог, проте повної відпо­ відності між звуками й буквами не­ має. Є випадки, коли однією літерою позначають два звуки або ж навпаки: для позначення одного звука вико­ ристовують дві літери. 1. Звуки [ож], [оз] передаються дво­ ма літерами д + ж, д + з: джміль, бджола, саджанець, дзвін, ґудзик, ґедзь (один звук = дві букви), але: під+живити, під+жарений, під+земний, над+звуковий (два звуки = дві букви). 2. Буква щ передає сполучення двох приголосних звуків [ш] + [ч]; щастя [шчаста]; піщинка [п’іиічйнка]; дощ [дошч]; священний [св’ашчен:и і ]. 3. Буква ь (знак м’якшення) жодного звука не позначає, а служить для пом’якшення попереднього приго­ лосного: розповідь, блакить, кільце, людськість, чорнобильський, сльози, бадьорість. 4. Йотована буква ї завжди позначає два звуки [/] + [і]: їжак Ціжак]; з’їжджений [3}іжджеиниі]; героїзм [геаро]і зм]; в ескадрильї [уеискадрйл]і]. 5. Йотовані літери я, ю, є мають два значення: • передають один звук [а], [у], [е], коли вживаються для позначення м’якості попередніх приголосних: хвиля [хвйл’а], сюжет [сужет], вечірнє [веич’ірне]; • передають два звуки [уа], []у]> Це], коли виступають: • на початку слова: ясність, юність, єдність; • після голосного (на початку складу): моя, мою, моє; • після апострофа: здоров’я, ком­ п’ютер, від’їхати; • після знака м’якшення в сло­ вах іншомовного походження: ательє, куртьє, барельєф. Фонетика. Графіка. Орфоепія міркуйте такі Для того щоб зробити звуко-буквений аналіз слова, його потрібно записати в транскрипції. Наприклад, щастя — [шчаст’а]. Як видно, при орфографічному записі — 5 букв, при фонетич­ ному — 6 звуків. Таку невідповідність поясню­ ємо тим, що літера щ завжди позначає два звуки [шч], а йотована я в цій позиції передає один звук [о] і служить для пом’якшення приголосно­ го [т ]. Отже, у слові звуків більше, ніж букв.

Завдання:

1. Опрацювати запропоновані питання, укласти конспект.

2. Дібрати з різних джерел зразки трьох видів тексту. Обґрунтувати свій вибір.

(текст розповідь)

Калина

 

Жила в одному селі дівчинка Калинка. Вона була дуже доброю та працьовитою. Кожного дня ходила в ліс збирати цілющі трави. Дорога була довгою, але не росло біля неї жодного деревця, щоб можна було перепочити в його прохолоді. Тоді дівчинка викопала в лісі кущик і посадила біля дороги. Виріс великий розлогий кущ, і кожний подорожній зупинявся біля нього та згадував добрим словом дівчинку. І сам кущ назвали її ім’ям — калиною. 

 

Мета тексту — розповісти, звідки взялася калина.

Дійові особи: дівчинка Калинка, подорожні.

Розвиток подій: жила, ходила, посадила, виріс, дякують.

Результат: зробила добре діло, на знак вдячності кущ назвали ім'ям дівчинки.

(текст опис)

Калина

 

Калина — чарівний та яскравий кущ. Навесні калина приваблює своїми  квіточками-віночками, білим лебединим цвітом, а восени — червоними ягодами, що палахкотять ясним вогнем у променнях осіннього сонечка. Листя калини восени жовкне, а потім падає на землю. Калина — дуже гарна рослина.

 

Мета тексту  — описати, як виглядає калина.

Описується зовнішній вигляд куща, його квітів, ягід, листя.

(Твір роздум)

Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить

Поразка — це наука. У цих словах є значна доля правди, оскільки ніяка перемога не навчить людину так добре, як власна невдача. (Теза.)

По-перше, поразки загартовують. Якщо вам щось не вдалося, не варто опускати руки. Спро­буйте перетворити негатив на позитив майбут­ньої перемоги. Я вдячний долі за всі мої поразки, вони зробили мене сильним і витривалим. (Пер­ший аргумент.)

По-друге, поразки вчать людей бути мудрими. Якщо ми запитуємо себе про причини невдач, ана­лізуємо й робимо певні висновки, це робить нас більш успішними, наближає до перемог. (Другий аргумент.)

Прикладом із художньої літератури може слу­гувати твір Івана Багряного «Тигролови». Най-більшою поразкою Григорія Многогрішного в про­тистоянні тоталітарній системі стало те, що він потрапив в ешелон смерті, який віз засудже­них в один кінець. Та, зібравши волю в кулак, він зумів пройти всі випробування й помстити­ся майору Медвину. Доля винагородила сміливця коханням і можливістю розпочати вільне життя в іншій країні. Хіба це не перемога? (Приклад із художньої літератури.)

А ось приклад із суспільного життя. Згадай­мо, як розвивалася спортивна кар’єра Володимира Кличка. Боксер провів п’ятдесят вісім боїв, серед них було три поразки. Але між першою й другою поразками він отримав шістнадцять перемог, а після останньої — чотирнадцять. (Приклад із суспільного життя.)

Отже, не бійтеся поразок: вони — найкраща наука, з ними ми здобуваємо життєвий досвід і за­гартовуємо свій характер. (Висновок.) 

3. Схарактеризувати основні вимоги до тексту документа. Відповідь підтвердити прикладами.

Вимоги до документів:

1. Повинні видаватися повноважним органом або особою у відповідності з її компетенцією.

2. Не повинні суперечити чинному законодавству і директивним вказівкам.

3. Повинні бути достовірними і відповідати завданням конкретного керівництва, тобто ґрунтуватися на фактах і містити конкретні і реальні пропозиції або вказівки.

4. Повинні укладатися за встановленою формою.

5. Мають бути бездоганно відредагованими і оформленими, тобто мають бути повноцінним джерелом інформації.

4. Подані слова записати в алфавітному порядку.

Паливо, палкий, пайок, пакет, панство, парость, паличка, палітурка, паливода, паличковий, паливний, палиця, палій, палити, палець, палий, палісад, палильний, палітра, палітура, палка, паркан, парубок, парад, пасмо, пачка, пауза, пафос, патруль, парусина, парфуми, пароплав, пам'ять.

Пайок, пакет, Палець, палій палісад палітра, палітура, палітурка, палка, палкий, Паливо, паливода, паливний, палильний, палий паличка, палильний, , палити паличковий палиця, пам'ять, панство, парад, паркан, пароплав парость, парубок, парусина, парфуми, пасмо, патруль, пауза, пафос , пачка,

5. Визначити співвідношення між буквами і звуками у поданих словах.

М'ятний, [м й а т н и й] 6б/7зв

дзеркальний, [дз е р к а л' н и й] 11б/9зв

джміль, [дж м' і л'] 6б/4зв

сміятися, [с м' і й а т и с' а] 8б/9зв

підземелля, [п' і д з е м е л': а] 10б/10зв

в'юнок, [в й у н о к] 5б/6зв

єднання, [й е д н а н': а] 7б/7зв

щирість, [ш ч и р' і с т'] 7б/7зв

дзвонити, [дз в о н и т и] 8б/7зв

ювілейний, [й у в' і л е й н и й] 9б/10зв

щеплення, [ш ч е п л е н': а] 10б/10зв

ко­ричневий, [к о р и ч н е в и й] 10б/10зв

сільський, [с' і л' с' к и й] 9б/7зв

під'їзд, [п' і д й і з д] 6б/7зв

земляний, [з е м л' а н и й] 8б/8зв

лялька, [л' а л' к а] 6б/5зв

любити, [л' у б и т и] 6б/6зв

підживлення, [п' і д ж и в л е н': а] 11б/10зв

сьомий, [с' о м и й] 6б/5зв

джемпер, [дж е м п е р] 7б/6зв

яблуневий, [й а б л у н е в и й] 9б/10зв

роздоріжжя, [р о з д о р' і ж': а] 10б/9зв

щастя, [ш ч а с т' а] 5б/6зв

святкування, [с в' а т к у в а н': а] 11/10зв

вечоріє, [в е ч о р' і й е] 7б/8зв

дядько, [д' а д' к о] 6б/5 зв

її, [й і й і] 2б/4зв

пояснення, [п о й а с н е н': а] 9б/9зв

їжачок, [й і ж а ч о к] 6б/7зв

проїхатися, [п р о й і х а т и с' а] 10б/11зв

зоря, [з о р' а] 4б/4зв

подвір'я, [п о д в' і р й а] 7б/8зв

урочище, [у р о ч и ш ч е] 7б/8зв

пам'ять. [п а м й а т'] 6б/6зв

6. Прочитати подані слова і з'ясувати, в яких випадках літери я, ю, є позначають два звуки, а в яких — один.

Два звуки: Сузір'я? Євгенія? міжгір'я, возз'єднання, п'єдестал, ательє, Нью-Йорк, сіятися, моєї, Зоя, Європа, юрмитися, Юрій, ідея, більярд, своя, , маяк, Євпаторія

Один звук: бурячиння, під'їжджати, рясний, мавпячий, читаємо, зоряний, зоряний, кузня, подяка, лякатися, дякувати, порядок, завзяття

Сузір'я, Євгенія, бурячиння, міжгір'я, під'їжджати, рясний, мавпячий, читаємо, возз'єднання, п'єдестал, ательє, Нью-Йорк, зоряний, сіятися, моєї, зоряний, Зоя, Європа, юрмитися, Юрій, ідея, кузня, більярд, своя, подяка, лякатися, маяк, дякувати, Євпаторія, порядок, завзяття.

7. Переписати слова, вставити замість крапок, де потрібно, м’який знак, пояснити його вживання.

С...вято, запіз...нююс..., п’ят...десят..., сім...надцят..., Марин...ці, вишен...ці, майбут...нє, кін...чик, т...мяний, різ...бяр..., облиш..., мен...ший, матін...чин, Уман...с...кий, полин...с...кий, прип’ят...с...кий, велетен...с...кий, казан...с...кий, п’ят...сот..., дон...чин, весіл...ля, вітал...ня, Ул...яна.

Свято, запізнююсь п’ятдесят , сімнадцять (на кінці числівника), Маринці, вишеньці, майбутнє, кінчик, тьмяний (виняток), різьбяр (виняток), облиш, менший, матінчин, Уманський, полинский, прип’ятський, велетенський, казанський, п’ятсот, доньчин, весілля, вітальня, Уляна.

8. Подані слова поділити на групи відповідно до правил уживання і невживання м’якого знака.

Сторіч, стільчик, гребінчик, туш, у казці, хустинці, яблуньці, дзьоб, хлопець, тепер, їхнього, голці, гальці, Харків, тихесенько, юнацький, республіканський, польський, сімдесят, чотирьох, побачиш, Сибір, гуаш, доменщик, чотирма, повірте, ласунці, Наталчин, сільський, мужність, різьба, ковальський, кінці, пекар, степ, честю.

9. Пояснити вживання або невживання м'якого знака у словах.

Молодь, синька, цегельня, ослінчик, клич, чотирьох, малюється, зілля, тонюсінький, вітальня, сміються, тьмяно, дзьоб, український, ніж, бриньчати, приладдя, спільний, голівонька, секретар, ланцюжок, виносьте, користю, тьохкати, донецький.

10. Записати речення. На місці крапок у словах написати, де потрібно, м'який знак. Пояснити правопис.

1. В лісі сосни величают...ся століт...ні, зустрічают... гос…тя гомоном привітним (Л.Забашта). 2. Теплий вітер хитає тополі, дал... вечір...ня — як піс…ня дз...вінка (В.Сосюра). 3. На вікнах мороз різ...бит... срібну папорот... (І.Цюпа). 4. На кожній гілоч...ці, на кожній брун...ці висіла повна крап...ля (О.Донченко). 5. Жнива кін...чилис..., настав віл..ніший час (М.Коцюбинський). 6. Ніщо не могло зробити Малан...ці біл...шої приємнос…ті, як горсточка насін...ня (М.Коцюбинський).

1. В лісі сосни величаються столітні, зустрічають гостя гомоном привітним (Л.Забашта). 2. Теплий вітер хитає тополі, даль вечірня — як пісня дзвінка (В.Сосюра). 3. На вікнах мороз різьбить срібну папороть (І.Цюпа). 4. На кожній гілочці, на кожній бруньці висіла повна крапля (О.Донченко). 5. Жнива кінчились, настав вільніший час (М.Коцюбинський). 6. Ніщо не могло зробити Маланці більшої приємності, як горсточка насіння (М.Коцюбинський).

11. Записати іменники у формі давального відмінка. Пояснити вживання м'якого знака.

Сторінка, сторі́нці

тополька, Топо́льці

колиска, Коли́сці

нянька, ня́ньці

булка, бу́лці

ніченька, ні́ченьці

прополка, пропо́лці

парасолька, парасо́льці

ненька, не́ньці

брунька, бру́ньці

жменька, жме́ньці

тарілка, тарі́лці

воленька, во́леньці

павутинка, павути́нці

вишенька, Ви́шеньці

монголка, монго́лці

зозулька, Зозу́льці

сопілка, сопі́лці

скринька, скри́ньці

хвилинка, хвили́нці

балка. ба́лці

12. Перекласти словосполучення українською мовою, з двома скласти речення:

Дальнейшее использование, подальше використання

заказное письмо, рекомендований лист

изощрённый ум, витончений розум

изысканная одежда, вишуканий одяг

капризная погода, примхлива погода

капризный ребёнок, вередлива дитина

чрезвічайное положение, надзвичайний стан

частним образом, приватно

учредительній совет. установча рада

При подальшому використанні пити одну чайну ложку на день.

На вихідних я грав з дитиною моєї тітки і це була дуже вередлива дитина.