Фінанси_Посібник

Головна особливість кредитної системи Франції – швидкий розвиток після Другої світової війни державного сектора у банківський системі. Цей процес відбувається шляхом націоналізації приватних банків, створення державних та спів державних установ, державного регулювання банківської справи.

18.4Основи функціонування фінансової системи скандинавських країн

Скандинавськими країнами називають п'ять держав, які розташовані на території Скандинавського півострова. в північній частині Європи, до них відносяться: Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія та Ісландія Три з них — Швеція, Норвегія та Фінляндія — становлять особливо значний інтерес у плані організації фінансів, оскільки тут сформовано модель загального добробуту із найвищими соціальними стандартами та гарантіями з боку держави. В окрему групу ці країни об'єднують не лише фінансові, а й економічні, соціальні, політичні, а також історичні національні ознаки.

Скандинавська модель соціальної політики вважається найбільш соціалізованою, оскільки найбільшою мірою працює на задоволення потреб суспільства. В Швеції, Норвегії, Фінляндії та інших північноєвропейських країнах соціальна політика виступає як мета економічного розвитку держави. Характерними ознаками цієї моделі є:

–висока частка ВВП, яка розподіляється через бюджет;

–значні фінансові ресурси акумульовані «в руках» держави;

–домінування ідей рівності, справедливості, солідарності при здійсненні соціальної політики;

–жорстка державна політика доходів, коли значна частина доходу вилучається до бюджету для спрямування на соціально-економічні цілі;

–соціальний захист населення за рахунок державних фінансових

ресурсів.

На країни Північної Європи Припадає всього 1 % населення, 3 % ВВП і промислової продукції розвинутих країн. Однак, за показниками ВВП і промислового виробництва на душу населення Скандинавські країни входять у перші 15 найбільш високорозвинених країн світу, і на одному з перших місць за запропонованою «Програмою розвитку ООН» за показником «Індекс людського розвитку», який охоплює такі показники життя людини: освіта, рівень доходів, грамотність дорослого населення.

Державне регулювання в країнах північної Європи розрізняється за державною власністю та державним сектором.

Частка державної власності значна у Фінляндії, Швеції та Норвегії, де державні компанії є достатньо потужними і активно використовуються в окремих галузях економіки.

491

Частка державного сектору значна у всіх скандинавських країнах, оскільки це показник активної участі держави у всіх економічних і соціальних процесах розвитку країни.

Рівень оподаткування у скандинавських країнах один з найвищих серед промислово розвинутих країн.

У 2010 р. за даними дослідницької організації Heritage Foundation частка податків у ВВП деяких країн світу склала Швеція – 47,9 %, Данія – 50 %, Норвегія – 43,6 %. Данія і Швеція вже не перший рік є країнами з найвищим оподаткуванням. Так, у 2009 році вони разом розділили перше місце з показником 49,1 % [2].

Так склалося, що країни Північної Європи завжди відрізнялися високим рівнем податкових відрахувань, але в той же час там і достатньо високі соціальні витрати».

Питома вага державного споживання в Скандинавських країнах також має високий показник: Швеція – 28 %, Данія – 26 %, Фінляндія і Норвегія – 22 %. До сфери державного споживання належить освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, підтримка суспільного порядку, оборона та ін.

Приблизно кожна третя людина, що є громадянином Скандинавських країн належить до числа державних робітників та службовців (їх частка у Швеції – 32 %, Норвегії і Данії – 30 %, Фінляндії 28 %).

Як показує світовий досвід важливе місце у забезпеченні фінансової стабільності, соціальної справедливості та сталого економічного розвитку більшості розвинених країн світу займає оподаткування особистих доходів Його основне призначення, на відміну від України, полягає зовсім не в стимулюванні інвестиційної активності, а в наповненні бюджету. Податкові ставки на доходи фізичних осіб відіграють фіскальну функцію. Справедливість в оподаткуванні тут оцінюється зовсім не за тим, хто скільки сплачує податків. Державу цікавить більше те, скільки коштів залишається у платника після їх сплати.

Ставки податку з доходів фізичних осіб в скандинавських країнах у 2012 р. склали: Данія – від 36,57 до 60 %, Норвегія – від 0 до 47,8 %, Фінляндія – від

9 до 32 %, Швеція – від 28,89 до 59,09 %.

Основним показником, який впливає на встановлення податкових ставок, є співвідношення доходів між найбагатшими і найбіднішими прошарками суспільства. Такий підхід є не лише виправданим з позиції соціальної справедливості. Він є непоганим стимулом для ефективного функціонування економіки. Вилучаючи у найбільш забезпечених верств надлишки доходів через прогресивне оподаткування, держава все одно залишає їм достатньо коштів для споживання.

Частина доходів, яка забирається у багатих, перерозподіляється на користь бідних верств і стимулює загальний попит на товари і послуги.

В економіці скандинавських країн домінує Швеція, яка за рівнем ВВП на душу населення займає 10-те місце у світі і 3-тє серед країн Північної Європи.

492

Термін «шведська модель», тобто варіант економічного і суспільного розвитку, головною метою якого є поліпшення життя людей, виник наприкінці 60-х років і є реальним/дієвим й сьогодні. Ця модель відрізняється сильною соціальною політикою, спрямованою на скорочення майнової нерівності за рахунок перерозподілу національного доходу на користь менш забезпечених прошарків населення.

Шведська модель ринкової економіки сформувалась у XX ст. За мету було поставлено досягнення високого рівня життя всіх верств населення. При цьому саме держава мала забезпечити цей рівень.

Економічна політика держави сьогодні / або на теперішньому етапі розвитку спрямована на такі цілі:

підтримка високої і стабільної зайнятості;

забезпечення швидкого економічного зростання;

вирівнювання доходів, підтримка регіональної економічної рівноваги;

досягнення сприйнятливої стабільності цін;

охорона навколишнього середовища;

забезпечення роботою повної зайнятості населення;

співучасть у виробництві і зростання допомоги країнам, що розвиваються.

Складовими елементами економічної політики є податкова, грошова, політика на ринку праці, регіональна політика.

За обсягом державного втручання в економічне життя Швеція займає перше місце в світі. У державному регулюванні економіки Швеції спостерігається поєднання кейнсіанської ідеї регулювання «ефективного попиту» і підтримання рівня зайнятості з використанням різних методів стримування інфляції. Це пояснюється тим, що головною метою державного

регулювання є повна зайнятість і вирівнювання доходів населення, а також високий вплив соціального страхування.

Досвід розвитку Швеції показує, що «розбухання» частки ВВП, який перерозподіляється через бюджет, призводить до придушення стимулів економічної активності, до депресивної економіки, що, у свою чергу, змусило уряд країни піти на здійснення реформ, спрямованих на велику лібералізацію економіки.

Сутність реформи полягає в досягненні стабільного економічного зростання з низькими темпами інфляції і «повної зайнятості» на базі розвитку змішаної економіки та постійному вирівнюванні доходів різних соціальних груп суспільства. Цей процес відбувається за допомогою певних заходів державної політики, а саме:

податкових (високий рівень як корпоративного, так й особистого оподаткування);

трансферних (розвинута система різноманітних допомог та дотацій різних категорій своїх громадян).

Центральний уряд робить вплив на економіку в основному через систему економічних важелів. Головний з них – державний бюджет.

493

В Швеції два рівня місцевої влади: країна складається з 23 ленів (губерній) і 288 комун (низових адміністративно-територіальних одиниць),

Швеції притаманна конфедеративна бюджетна система.

На федеральному рівні в основному реалізуються міжнародні функції, які відповідно корегують її податкову базу й акумулюють надходження за рахунок акцизів і митних зборів.

Основна маса податків знаходиться в компетенції кантонів. Вирівнювання регіонів здійснюється переважно за рахунок міграції населенні, а останнім часом і виділення субсидій з федерального бюджету.

Як і в інших країнах, у Швеції доходи бюджету формуються за рахунок податків. Сьогодні за рахунок ПДВ і податків на споживання забезпечується 2/3 усіх податкових доходів бюджету, ще 20 % дають прямі податки, а інше – внески із соціального страхування.

Особливістю податкової системи Швеції є те, що рішення про введення якого-небудь податку чи нових ставок з кантонів приймається шляхом референдуму, що обмежує можливості кантональної влади щодо самостійного корегування податкової системи.

З метою залучення нових інвестицій розроблена певна система пільг та стимулювання шляхом зниження податкових ставок. Також податкові пільги використовуються для підприємств, які виготовляють продукцію на експорт.

На рівні центрального уряду стягуються прибуткові податки з підприємств і громадян, ПДВ і акциз. Місцеві органи влади одержують прибуткові податки з громадян та інші податки.

Податкова служба Швеції, яка була створена ще на початку 70-х років, характеризується своєю єдністю, вона виконує фіскальну функцією і веде повний облік не лише платників податків, а й всього населення, що дозволяє складати декларації безпосередньо в податковій службі та розсилати їх громадянам.

Провідне місце у фінансовій системі Швеції займає Королівський банк

(Riksbank) – найстаріший у світі центральний банк (створений у 1668 р.),

який має монополію емісії національної валюти, керує золотим і валютним резервом країни, є головною оперативною ланкою платіжної системи, відповідає за формування кредитно-грошової політики.

Головним інструментом контролю за функціонуванням платіжної системи країни є об'єднуюча усі банки Швеції електронна система Королівського банку.

Разом з Державною фінансовою інспекцією Riksbank несе відповідальність за підтримку стабільності й ефективності фінансової системи. При цьому центральному банку належать функції більш загального характеру, як, наприклад, аналіз впливу на стабільність і безпеку фінансової системи країни надання банківських ліцензій, у той час як безпосередній контроль за діяльністю фінансових інститутів входить до компетенції Державної фінансової інспекції.

Процес фінансового вирівнювання доходів населення проходить наступні етапи:

494

1)вирівнюються доходи комун, виходячи з середніх доходів людини в

країни;

2)розраховується розмір субсидій і внесків, як різниця між середньою податковоспроможністю кожної комуни, при цьому враховуються сфери діяльності.

Зважаючи на продовження світової фінансової та економічної рецесії, темпи економічного росту країни є далекими від прогнозованих, про що свідчать процеси скорочення ВВП країни та падіння промислового виробництва.

Серед найважливіших особливостей економіки Швеції слід назвати її «яскраво виражену експортну спрямованість»: на зовнішньому ринку реалізується близько 25 % валового національного продукту і понад 30 % промислових товарів. Водночас, країна сильно залежить від імпорту, за рахунок якого покривається до 25 % потреб Швеції в товарах і послугах. Це можна пояснити процесами інтеграції, що відбуваються в Європі.

Рівень інфляції наприкінці 2012 року було зафіксовано на позначці 0,9 %. У соціальній сфері, у зв’язку з скороченням виробництва у ключових галузях, спостерігається стійкий ріст рівня безробіття. У 2012 році показник безробіття сягнув рівня 7,3 %. Скорочення виробництва та ВВП протягом означеного періоду не зменшило бюджетні витрати Уряду Швеції та призвело до підвищення рівня дефіциту національного бюджету.

Аналіз структури соціальних послуг показує, що загальні об’єми послуг, що надаються органами державної влади та управління збільшились не за рахунок розширення асортименту послуг, а за рахунок субсидій державного бюджету місцевим органам державної влади для створення мережі робочих місця у громадському секторі для подолання безробіття. Іншими словами, загальний об’єм послуг збільшився за рахунок збільшення об’ємів громадських робіт та збільшення зайнятості тимчасово безробітних.

Уряд Швеції продовжує втілювати заходи, спрямовані на подолання кризових явищ в економіці країни. Центральним банком Швеції (Riksbank):

продовжена політика практично нульової ставки рефінансування – 0,25 %, нульової ставки за депозитами та надзвичайно низької ставки за кредитами – 0,75 %. Політика дешевих грошей, на думку уряду Швеції, повинна стимулювати обігові оборотні кошти у виробничій сфері та підтримати іпотечні установи та банківські іпотеку з метою стимулювання житлового будівництва та ринку нерухомості.

Для Фінляндії характерний високий рівень державного регулювання економіки і значна роль держави в підприємницькій діяльності. Найважливішим інструментом державного регулювання економіки у Фінляндії

єоподаткування. Податкові органи країни наділені правами дізнання і слідства. Державна політика Данії спрямована на сприяння розвитку екологічно

чистих виробництв, розробку безвідходних технологій, технологій утилізації відходів виробництв і побуту, виробництва устаткування для охорони навколишнього середовища.

495

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1.Основні аспекти фінансової системи Сполучених Штатів Америки.

2.Особливості функціонування фінансової системи Японії.

3.Основні положення побудови фінансової системи Великобританії, Німеччини та Франції.

4.Основи функціонування фінансової системи скандинавських країн.

Контрольні запитання до теми

1.Надайте характеристику сучасним фінансам США.

2.Охарактеризуйте сучасну фінансову систему Японії.

3.Дайте характеристику особливостей сучасних фінансів Великобританії?

4.Охарактеризуйте сучасну фінансову систему Німеччини.

5.Назвіть особливості фінансів Франції.

6.Надайте характеристику сучасним фінансам скандинавських країн.

Тести

1.Фінансова система США складається з таких елементів:

1)фінанси федерації, фінанси 50 штатів, місцеві фінанси;

2)централізовані фінанси, місцеві фінанси;

3)федеральні фінанси, фінанси штатів.

2.Бюджетний рік у США починається

1)1 жовтня;

2)1 березня;

3)1 грудня.

3.Бюджетний процес у США складається з трьох основних стадій:

1)вироблення президентського варіанту проекту бюджету; робота Конгресу над бюджетом, виконання бюджету;

2)розробка проекту бюджету, затвердження бюджету, виконання бюджету, звітування про виконання бюджету.

4.Основним засобом як державного, так і муніципального запозичення

вСША є емісія:

1)державних облігацій;

2)облігацій штатів і муніципальних облігацій;

3)казначейських бонів.

496

5.Державний бюджет США складається з:

1) загального та спеціального фондів;

2) урядового бюджету і трастів;

3) урядового бюджету та бюджетів штатів.

6.Головним джерелом надходжень до доходів державного бюджету

США є:

1) податки на споживання та податки на прибуток корпорацій; 2) прибуткові податки і внески у фонди соціального страхування; 3) податки на бізнес та митні збори.

7.Фінансова інфраструктура Сполучених Штатів Америки складається з:

1) процедури бухгалтерського обліку та судочинства;

2) інформаційного забезпечення;

3) Федеральної резервної системи США;

4) розрахунково-клірингових організацій;

5) регулюючих органів.

8.Бюджетам нижчого рівня у США надається цільова фінансова допомога у вигляді:

1) блоків-грантів та категорійних грантів;

2) міжбюджетних трансфертів;

3) дотацій і субвенцій.

9.Суб’єктом законодавчої ініціативи в Японії є:

1)Імператор;

2)Парламент;

3)Прем’єр-міністр.

10. Найбільшу частку серед податкових надходжень в Японії мають:

1)прибутковий податок в фізичних осіб,;

2)податок на прибуток юридичних осіб (на прибуток компаній);

3)непрямі податки (стягнуті з продажу алкогольних напоїв, сигарет, предметів розкоші).

11. Фінансовий рік у Японії починається з

1)1 квітня;

2)1 січня;

3)1 липня.

12. Місцеві бюджети в Японії зводяться

1)з мінімальним дефіцитом;

2)без дефіциту;

3)з профіцитом.

497

13.Державний борг Японії у 2011 фінансовому році склав:

1) до 100% ВВП;

2) менше 60% ВВП;

3) біля 200% ВВП.

14.Державний бюджет Великобританії складається з:

1) консолідованого фонду та національного фонду позик;

2)поточного бюджету та бюджету розвитку;

3)урядового бюджету та місцевих бюджетів.

15. Сьогодні у Великобританії максимальна ставка податку на доходи фізичних осіб складає:

1)20 % ;

2)40 %;

3)50 %;

4)60 %.

16.Бюджетна система Німеччини містить:

1)бюджет федерації, бюджети земель і бюджети громад;

2)урядовий бюджет та місцеві бюджети;

3)бюджет федерації, бюджети земель.

17. До федеральних податків у ФРН не належать:

1) доходи від фінансових монополій;

2) митні збори;

3) податок з обороту;

4) податок з вантажного автотранспорту;

5) разовий податок на майно;

6) прибутковий податок;

7) податок на користь Європейського Союзу.

18. Центральний бюджет Франції складається:

1) загальний бюджет, приєднані бюджети різних державних організацій, спеціальні рахунки казначейства;

2) загальний та інвестиційний бюджет;

3) поточний бюджет та бюджет розвитку.

19. Найвищій рівень оподаткування серед скандинавських країн є у:

1) Фінляндія і Норвегія;

2)Норвегії і Данії;

3)Данія і Швеція.

20. Перше місце в світі за обсягом державного втручання в економічне життя займає:

1) Швеція;

498

2)Норвегії;

3)Данія;

4)Фінляндія.

ЛІТЕРАТУРА

1.Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 75. – 19 квітня.

2.Єдиний соціальний внесок: міжнародний та вітчизняний досвід. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної податкової служби України

<http://sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=324596&cat_id= 310882&showHidden=1>.

3.Моринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підручник / С. Я. Моринець – 4-те., перероб. і доп. – К. : Знання, 2004.

4.Фінанси : навч. посіб. / Близнюк О. П., Лачкова Л. І., Оспіщев В. І. [та ін.]; за ред. В. І. Оспіщева. – К. : Знання, 2008.

5.Фінанси : навч. посібник / О. Г. Біла, І. Р. Чуй ; М-во освіти і науки України. – Львів : Магнолія, 2010.

6.Міжнародні фінанси : підручник / О. І. Рогач, А. С. Філіпченко, Т. С. Шемет [та ін.]; за ред. О. І. Рогач. – К. : Либідь, 2003.

7.Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : підруч. для ВНЗ / С. Я. Боринець – 5-те вид. перероб. і доп. Рекомендовано МОН – К. : Знання, 2008.

8.Лапчук Б. Ю. Валютна політика : навч. посіб. / Б. Ю. Лапчук – К. : Знання, 2008.

9.Іваненко Ю. В. До питання розкриття інформації про державний борг / Ю. В. Іваненко, А. В. Мамишев // Вісник НБУ. – 2007. – № 3. – С. 11-20.

10.Кремень О. І. Особливості економіко-статистичного аналізу державного боргу. [Електронний ресурс] – Режим доступу : < http://lib.uabs.edu.ua/library/Article/Kremen_4.pdf>.

499

Тема 19

ФІНАНСИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

19.1.Структура бюджету та принципи організації оподаткування Європейського Союзу

Європейський Союз (ЄС) на теперішній час є одним з провідних економічних центрів сучасного світу, які здійснюють вплив на розвиток економічних відносин як на регіональному, так і глобальному рівнях.

Мета створення Європейського Союзу – відокремити економічну модель від національного ґрунту. На це спрямовано рішення органів ЄС, діяльність яких підлягає інтересам всього Союзу, але не його окремим країнам. Європейське право має безумовний пріоритет над національним правом. Фінансуються і підтримуються проекти в першу чергу міжнаціонального трансграничного масштабу.

Європейський Союз – це злиття господарств окремих країн у єдиний відтворюючий механізм, тобто формування єдиного міждержавного управління. Результатом цього процесу стає ринок, де витрати виробництва стають нижчі порівняно з національними ринками інтегрованих країн.

Процес поступової передачі функцій національної держави в галузі регулювання економіки на наднаціональний рівень, що активно розвивається в Європі, – об’єктивне відображення реалії феномена транс націоналізації високорозвиненої економіки відносно малих у своїй більшості європейських країн. Не випадково економічна інтеграція просунулась саме на європейський континент.

З 1980 року Європейський союз має у своєму розпорядженні власні кошти незалежно від бюджетів країн, що входять до нього. Цей факт надає адміністративним органам ЄС великий ступень незалежності. Сьогодні бюджет ЄС становить більше 100 млрд. євро.

Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів:

–принцип єдності та принцип бюджетної точності означають, що доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів. Практика бюджетних відносин Євросоюзу еволюціонувала відповідно до цього принципу, забезпечивши на сучасному етапі об'єднання всіх статей доходів і видатків у єдиний бюджет;

–принцип щорічності передбачає розроблення бюджету строком на один рік, а також те, що операції за зобов'язаннями та платежами бюджету мають бути завершені упродовж поточного року;

–принцип рівноваги вимагає, щоб доходи відповідали видаткам бюджету. Тобто не допускається дефіцитність бюджету, а також забороняється

500