Фінанси_Посібник

7) вірні відповіді 2), 4) та 5).

13.Внутрішнє запозичення здійснюється в Україні через:

1) облігації внутрішньої позики;

2) банківські кредити;

3) векселі;

4) всі відповіді вірні.

14.У країнах з розвиненою ринковою економікою частка бюджетних коштів у вартості інвестиційного проекту дорівнює:

1) 20-25 %;

2)25-30 %;

3)35-40 %;

4)40-45 %.

15.Помірною вважається інфляція в діапазоні:

1) від 2 до 4 %;

2) від 5 до 10 %;

3) від 10 до 20 %;

4) від 20 до 25 %.

16.Право встановлювати в Україні валютний коридор або режим плаваючого валютного курсу належить:

1) МВФ;

2) НБУ;

3) МБРР;

4) Міністерству фінансів.

17.Валютне регулювання являє собою:

1)контроль за дотриманням валютного законодавства;

2)регламентацію державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій;

3)можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют;

4)усі відповіді вірні.

18.Співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць) – це:

1) торговельний баланс;

2) баланс руху капіталів;

3) платіжний баланс;

4) валютний баланс.

19.Можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу

471

національної грошової одиниці щодо іноземних валют є:

1)платіжний баланс;

2)валютний коридор;

3)валютне регулювання;

4)валютний курс.

20. Елемент, що відображає хід процесу або стан об’єкта спостережень, його якісні та кількісні характеристики:

1)індикатор;

2)коефіцієнт;

3)показник;

4)метод оцінювання.

Завдання

До даних термінів доберіть єдине правильне визначення серед тих, що наведені нижче.

Терміни:

1.Фінансова безпека держави.

2.Індикатор.

3.Бюджетна безпека.

4.Бюджетний дефіцит.

5.Боргова безпека.

6.Інфляція.

7.Валютна безпека держави.

8.Валютний коридор.

9.Платіжний баланс.

10.Валютне регулювання

11.Інвестиційна безпека держави.

12.Інвестиційний клімат.

Визначення:

А. Спроможність бюджетної системи забезпечити платоспроможність держави при збалансуванні доходів і видатків та ефективне використання бюджетних коштів в процесі виконання функцій державного регулювання економічного розвитку, реалізації соціальної політики, а також утримання органів державного управління, забезпечення національної безпеки і оборони.

Б. Підвищення загального рівня цін в економіці, яке спричинене зниженням купівельної спроможності грошей, внаслідок переповнення каналів обігу надлишковою кількістю паперових грошей, незабезпечених відповідним зростанням товарної маси.

472

В. Можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют.

Г. Ступінь захищеності фінансових інтересів держави, стан фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, податкової, валютної, банківської, інвестиційної, митно-тарифної, розрахункової та фондової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, спроможністю держави ефективно формувати та раціонально використовувати фінансові ресурси, достатні для задоволення її потреб, виконуючи існуючі зобов’язання та забезпечуючи соціально-економічний розвиток.

Д. Регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій. Воно є економічною необхідністю, зумовлено міжнародною економічною інтеграцією та співпрацею між країнами на світовому ринку. Валютне регулювання здійснюється безпосередньо НБУ.

Е. Перевищення видатків бюджету над його доходами.

Є. Рівень співвідношення між розміром інвестицій країни за кордон та отриманими інвестиціями, який задовольняє потреби внутрішньої економіки та підтримує позитивний платіжний баланс держави. Ж. Елемент, що відображає хід процесу або стан об’єкта спостережень, його якісні і кількісні характеристики.

З. Співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період

И. Забезпеченість держави достатніми валютними коштами, підтримування стабільності внутрішньої та зовнішньої купівельної спроможності грошової одиниці, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, виконання міжнародних зобов’язань, такий стан курсоутворення, який направлений на розвиток вітчизняного експорту та приплив іноземних інвестицій.

І. Рівень внутрішньої і зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи.

К. Сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, які забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Предборський В. А. Економічна безпека держави : монографія / В. А. Предборський ; Київський юрид. ін-т МВС Укр. – К. : Кондор, 2005.

2. Шлемко В. Т., Бінько І. Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення : монографія / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. – К.: НІСД,

1997.

473

3. Мунтіян В. І. Економічна безпека України : монографія / В. І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999.

4.Концепція економічної безпеки України / Ін-т. економ. прогнозування; Кер. проекту В.М. Геєць.– К.: Логос, 1999.

5.Барановський О. І. Фінансова безпека : монографія / НАН України; Інститут економічного прогнозування. – К.: Фенікс, 1999.

6.Єрмошенко М. М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.

7.Губський Б.В. Економічна безпека держави : методологія виміру, стан

істратегія забезпечення. – К.: ДП «Укрархбудінформ», 2001.

8.Сухоруков А. І., Ладюк О. Д. Фінансова безпека держави : навчальний посібник / А. І. Сухоруков, О. Д. Ладюк. – К. : Центр учбової літератури, 2007.

9.Юрій С. І. Фінанси : підручник / За ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. – К. : Знання, 2008.

10.Концепція фінансової безпеки України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ufin.com.ua/koncepcia/008.doc

11.Економічна безпека : навч. посіб. / О. Є. Користін, О. I. Барановський, Л. В. Герасименко та ін.; за ред. О. М. Джужі. – К. : КНТ, 2007

12.Закон України «Про основи національної безпеки України». [Електронний ресурс] : від 19 червня 2003 р. № 964-ІУ. – Режим доступу :

<http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15>.

13.Методика розрахунку рівня економічної безпеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : <http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1022.4251.0>.

14.Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. № 2411-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.

15.Барановський О. Л. Фінансова безпека : монографія / Ін-т екон. прогнозування. – К. : Фенікс, 1999

16.Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2012 рік / І. В. Самчинська А. Ю. Рудик, В. В. Зубенко [та ін.] ; ІБСЕД. Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. - К., 2013.

17.Колодізєв О. М., Середіна А. В. Державна система управління фінансовою безпекою України та правові засади її функціонування/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : archive.nbuv.gov.ua/portal/.../10_30_47.pdf

18.Рівень тіньової економіки в Україні становив 45 % ВВП – Мінекономрозвитку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://news.finance.ua/ua/~/1/2013/05/23/302415.

19.Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. –

2010. – № 50-51.

20.Динаміка кредитних рейтингів України [Електронний ресурс] / сайт Міністерства фінансів України. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua

474

21.Звіт про виконання Програми управління державним боргом за 2012 рік [Електронний ресурс] / сайт Міністерства фінансів України. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua

22.The world factbook [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

<https://www.cia.gov/library/publications/the-world- factbook/rankorder/2186rank.html>.

23.Рожко О. Д., Музиченко В. А. Боргова безпека України в контексті світової фінансової кризи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1898

24.Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.zn.ua/img/st_img/osnovnizasadi2011.doc.pdf>.

25.Статистичні дані. [Електронний ресурс] – Режим доступу :

<<http://www.ukrstat.gov.ua>.

26.Річний звіт Національного банку України за 2012 р. // Департамент статистики та звітності Національного банку України. – 2013.

27.Сухоруков А. І. Програмно-цільовий підхід до забезпечення економічної безпеки України // Стратегія екон. розв. України : Наук. зб. — Вип. 2—3 / Відп. ред. О. П. Степанов. — К. : КНЕУ. — 2000. — С. 14—21

28.Соціальна економіка : навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005.

29.Золотовалютні резерви України впали до мінімума за 6 років. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.unian.ua/news/582038- zolotovalyutni-rezervi-ukrajini-vpali-do-minimuma-za-6-rokiv.html

30.Єрмошенко А. М. Методи оцінки рівня фінансової безпеки страхових організацій / Єрмошенко А. М. // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2005. – № 3. – С. 116-123.

31.Шуригіна Н.Ю. Державні заходи щодо виходу страхового ринку України з кризового стану. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/

32.Програма економічних реформ Президента України на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

33.Розвиток ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nssmc.gov.ua/fund/development

34.Лук’янець О. В. Рівень економічної свободи України // Фінансовий

простір. – 2012. – № 3 (7). – С. 49-53

35. Барановський О. І. Банківська безпека: проблема виміру / О. І. Барановський // Економіка і прогнозування. – 2006. – № 1. – С. 7-25.

36. Фінансова система підприємств і банківських установ : монографія / за заг. ред. А. О. Єпіфанова [А. О. Єпіфанов, О. Л. Пластун, В. С. Домбровський та ін.]. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009.

475

Тема 18

ФІНАНСИ КРАЇН З РОЗВИНЕНОЮ РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

18.1.Основні аспекти фінансової системи Сполучених Штатів Америки

США – лідер світової економіки, одна з найбільших за територією і населенням країна у світі. Розвиток економічних процесів в Америці є головними генератором змін в економіці всього світу. Ділова активність США виступає головним індикатором для світової економіки, безпосередньо має вплив на зміни циклу і руху господарського стану інших країн і впливає на структуру міжнародного фінансового обміну.

До складу системи державних фінансів США входять: фінансова система федерацій, фінансова система 50 штатів, фінансова система 3044 графств, які становлять 95 тис. місцевих адміністративних одиниць, що мають понад 43 тис. округів. Така структура системи державних фінансів свідчить про те, що підрозділ державного управління самостійно формує свій бюджет, керує бюджетним боргом, розробляє і здійснює податкову політику.

Фінансова система США складається з таких елементів:

–фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, бюджет округу Колумбія (столичний), спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств;

–фінанси 50 штатів, кожен з яких має власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, що знаходяться у власності штату;

–місцеві фінанси, до яких входять місцеві бюджети (графств та інших місцевих адміністративних одиниць, серед яких – округи, муніципалітети, міста), фінанси комунального господарства, різноманітні фонди.

Така структура системи державних фінансів вказує на те, що підрозділ державного управління самостійно формує свій бюджет, керує бюджетним боргом, розробляє і здійснює податкову політику.

Організація фінансової системи в США характеризується високим рівнем автономності – кожен з рівнів державного управління самостійно проводить бюджету та податкову політику. Загалом через державні фінанси перерозподіляється близько третини ВВП.

Всі урядові видатки розподіляються між рівнями фінансової системи приблизно у таких пропорціях: на федеральні фінанси припадає 60 %, на фінанси штатів – 15 і на місцеві фінанси – 25 %. Із загальнодержавного рівня забезпечується національна оборона, деякі програми соціального захисту, видатки на обслуговування державного боргу, на розвиток економіки, на зовнішні зв'язки, фінансування загальнодержавної влади.

476

Оскільки США є федеративною державою, то бюджетна система складається з трьох бюджетних рівнів: федеральний, бюджети штатів та місцеві бюджети (загалом більше 12 тисяч). Бюджетна історія США налічує два століття. За цей час бюджетні відносини трансформувались у чітку злагоджену систему, що дає змогу ефективно вирішувати масштабні зовнішні та внутрішні проблеми.

Бюджетний рік у США починається 1 жовтня і закінчується 30 вересня. Бюджетний процес складається з трьох основних стадій, тісно пов'язаних між собою:

1)вироблення президентського варіанту проекту бюджету;

2)робота Конгресу над бюджетом;

3)виконання бюджету.

Федеральний (державний) бюджет СІНА як фінансовий документ складається з кількох томів – власне бюджет, пояснення до нього, історичні дані, добірка економічного аналізу та брошури, що пояснюють процедури бюджетного процесу, обсягом загалом близько 3000 сторінок.

Формування бюджету починається не пізніше весни кожного року. Ґрунтуючись на вказівки президента, щодо бюджетних пропозицій, Адміністративно-бюджетне управління (АБУ) разом з Міністерством фінансів відпрацьовує державний бюджет як на наступний рік, так й на наступні чотири роки, для керування підготовкою їхніх бюджетних запитів.

Після затвердження державного бюджету Конгресом починається його виконання, а контроль за цим процесом покладається на Адміністративнобюджетне управління та Міністерство фінансів.

Доходною частину Штатів становлять: прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій та податок з продаж. Якщо перші два податки вносяться у федеральний бюджет за єдиними ставками на всієї території країни, то надходження в бюджети штатів відбувається за нормативами, що встановлюються місцевими органами законодавчої влади.

Основним засобом як державного, так і муніципального запозичення в США є емісія облігацій штатів і муніципальних облігацій. Державний уряд не несе відповідальності за цінні папери, які були випущені органами влади нижчестоящого рівня. Інвестори спираються на рейтинги приватних агентств, які визначають ціну запозичень бюджетів штатів та муніципалітетів на відкритому ринку

За останні роки в США було сформовано параметри розподілу і перерозподілу коштів між бюджетами трьох рівнів: приблизно 65 % сукупних витрат консолідованого бюджету проходять через федеральний бюджет і 35 %

– частка інших двох бюджетів, яка розподіляється між штатами і місцевими органами.

Бюджети в США керуються шляхом дотацій і відрахувань. Ресурси прямують одночасно за чотирма каналами: з федерального бюджету – у бюджети штатів і місцеві бюджети; з бюджетів штатів – у місцеві бюджети; з місцевих бюджетів – у бюджети штатів; та між місцевими бюджетами.

477

Бюджетна система США характеризується сталістю бюджетноподаткових відносин держави і регіонів. Фактично штати мають рівні права в цій галузі з федерацією в цілому, тому на рівні федерації та у штатах існують ідентичні за найменуванням податки (прибутковий податок з населення і з корпорацій). Найбільш принциповим обмеженням податкових прав штатів є заборона на введення окремих непрямих податків, які перешкоджають свободі торгівлі між штатами, що заборонено Конституцією США. Саме тому середня ставка податку з продажів, яка забезпечує до 30 % бюджетних надходжень, становить за штатами приблизно 4 % у роздрібній ціні. Прямий перерозподіл коштів між штатами практично відсутній. Але Конгрес США відповідно з Конституцією має право фінансувати витрати тільки на «загальний добробут США», що також перешкоджає перерозподілу коштів між регіонами. Штати можуть встановлювати будь-які форми податків, але не можуть перешкоджати міжрегіональним господарським зв’язкам, які і призводять до рівного податкового тиску.

Основною формою фінансових зв’язків між центральним урядом і місцевими органами влади США є блоки і програми розподілу доходів.

Блоки – це федеральні субсидії, які надаються штатам і місцевим органам влади для використання у визначеній законом галузі.

Програма розподілу доходів – принцип розподілу повноважень між центральним урядом і владою штатів у сфері фінансів.

Державний бюджет США складається з двох частин: урядового бюджету та довірчих фондів (трастів).

За рахунок урядового бюджету відбувається фінансування національної економіки та соціальних програм. Довірчі фонди забезпечують фінансування інфраструктури а їх доходи формуються за рахунок надходжень від використання державної власності.

Головним джерелом надходжень у доходи державного бюджету є прибуткові податки і внески у фонди соціального страхування. Разом ці види податків забезпечують приблизно 80% доходів державного бюджету. Це

державному бюджеті США представлені наступними основними видами: прибутком корпорацій, акцизами (в США вони вважаються непрямими податками на бізнес), митними зборами та податками на дарування та нерухомість.

Приблизна структура видатків федерального бюджету така: 15 % спрямовується на оборону, приблизно 2 % – на освіту, 20 % – на охорону здоров'я, 20% – на обслуговування державного боргу, 20 % – на соціальне забезпечення. Освіта переважно фінансується з місцевих бюджетів та бюджетів штатів. Близько 40–60 % доходів регіональних бюджетів штатів та територіальних одиниць формуються за рахунок трансфертів.

Особливістю справляння податків у США є те, що один податок може стягуватись до різних бюджетів. Податки поділяються на федеральні, рівня

478

штату і місцеві. Систему федеральних податків складають: податок на доходи фізичних осіб, відрахування до фондів соціального страхування, податок на прибуток корпорацій, акцизи, податки на подарунки і спадок, мито та ін.

За рахунок податку на доходи формується приблизно 43 % доходів федерального бюджет, 39 % доходів дають надходження в рамках системи соціального страхування. Податок на прибуток забезпечує лише 10 % доходів федерального бюджету США.

Економіка США – одна з найбільш диверсифікованих національних економік світу, яка останні 100 років утримувала лідерство у світовій економіці. Однак з початку 2000-х років внаслідок кризи її вплив у світовій економіці трохи знизився.

Економіка США продовжує зростати дещо повільними темпами. Згідно останніх розрахунків, зростання ВВП у третьому кварталі 2012 року склало 3,1%. Станом на вересень 2013 року обсяг ВВП США складає 15,797 трлн. дол.

Бюро економічного аналізу США (БЕА) переглянуло показник зростання ВВП США за 2012 р. у бік поліпшення – з 2,2 до 2,8%. Перегляд пов'язаний зі зміною методики підрахунку динаміки ВВП, зокрема з переглядом обліку пенсійних зобов'язань і переглядом обліку витрат на наукові розробки та дослідження, які тепер розглядаються як інвестиції. Переглянувши за новою методикою динаміку ВВП в 2012 р., експерти виявили більш високий рівень заощаджень американських домогосподарств, що є доброю ознакою поліпшення ситуації в споживчому секторі в майбутньому.

За результатами десяти місяців 2012 року зовнішньоторговельний дефіцит США сягнув -452,5 млрд. дол. (-459,3 за цей же період минулого року), при цьому загальний експорт США склав 1828,7 млрд. дол., а імпорт – 2281,2 млрд. дол.

Рівень безробіття на початку 2012 року складав 8,5%, однак станом на листопад 2012 року він знизився до 7,7% (або близько 12 млн. осіб).

Основні макроекономічні показники США наведено у табл. 18.1.

Бюджетам більш нижчого рівня надається цільова фінансова допомога у вигляді грантів двох типів: блоків-грантів та категорійних грантів.

Блоки-гранти виділяються на фінансування широкого кола видаткових статей, а саме не охорону здоров’я, соціальне забезпечення та на фінансування інших видаткових груп.

Категорійні гранти фінансують окремі видаткові програми.

Фінансова інфраструктура Сполучених Штатів Америки містить у собі: процедури бухгалтерського обліку та судочинства; розрахунковоклірингові організації (займаються торгівельною діяльністю фінансовими інструментами); регулюючі органи (регулюють учасників фінансової системи).

Державний борг США станом на 2013 р. збільшився до 16 трлн дол. Таким чином він досяг історичного максимуму.

Зростання державного боргу США зумовлено:

–фінансово-економічною кризою;

–витратами коштів на запобігання обвалу на Уолл-стріт;

–войнами в Афганістані та Іраку;

–заходами економічного стимулювання;

–витратами на систему соціального страхування пенсіонерів та інші

урядові програми.

Теоретично підвищення «стелі» державного боргу може привести до дефолту, проте на практиці США досі ніколи не оголошували мораторій на виплату відсотків по своїх зобов'язаннях.

480