Фінанси_Посібник

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1.Загальнодержавні фонди цільового призначення, їх класифікація і характеристика.

2.Характеристика загальнодержавних позабюджетних цільових фондів, що створені в Україні.

3.Недержавні фінансові фонди.

Теми рефератів

1.Джерела формування державних цільових фондів та їх призначення.

2.Недержавний пенсійний фонд, його проблеми та перспективи.

3.Пенсійна реформа в Україні.

4.Зарубіжний досвід створення та діяльності регіональних цільових

фондів.

5.Благодійні фонди України.

Контрольні запитання

1.Дати коротку характеристику законодавчої бази функціонування державних цільових фондів.

2.Яке призначення Фонду соціального захисту інвалідів?

3.Які особливості формування цільових фондів у структурі державних і місцевих бюджетів?

4.Поясніть необхідність існування окремих державних позабюджетних

фондів.

5.Які основні завдання Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття?

6.Назвіть джерела формування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

7.В яких випадках підприємства повинні перераховувати цільові кошти до Фонду соціального захисту інвалідів?

8.Які суб`єкти беруть участь у недержавному пенсійному страхуванні?

9.Охарактеризуйте специфіку діяльності благодійних фондів?

Тести

1. Кошти державних цільових фондів обслуговуються:

1)органами Державної казначейської служби України;

2)Міністерством доходів і зборів;

3)Пенсійним фондом;

291

4) фондами соціального страхування.

2.У відсотках до якого показника здійснюється відрахування підприємств до Пенсійного фонду:

1) валового доходу підприємства;

2) фонду заробітної плати;

3) прибутку;

4) собівартості продукції.

3.Кошти Пенсійного фонду України використовуються на:

1)фінансування розвитку медицини;

2)соціально-культурні цілі;

3)фінансування державних та регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів;

4)підтримку інвалідів та ветеранів.

4. Право створювати цільові фонди мають:

1)загальнодержавні органи влади;

2)місцеві органи влади;

3)правильні відповіді 1 і 2;

4)правильної відповіді немає.

5. Позабюджетні фонди:

1)кошти держави, що мають цільове призначення і не включаються до Державного бюджету, знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади і є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня;

2)особлива форма організації фінансових відносин, яка характеризується виключно добровільними находженнями коштів для створення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі.

3)фінансові ресурси місцевих органів влади;

4)спеціальний фонд бюджетних установ.

6.Величина ресурсів пенсійного забезпечення визначається наступними причинами:

1) демографічними, економічними;

2) соціальними;

3) політичними;

4) географічними.

7.Цільові фонди створюються шляхом:

1)виділення коштів з бюджету;

2)створення власних джерел доходів;

3)правильні відповіді 1 і 2;

4)правильної відповіді немає.

292

8.Цільові фонди, що входять до складу Державного бюджету

України:

1) Пенсійний фонд;

2) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

3) Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

4) Фонд соціального захисту інвалідів.

9.Демографічні причини визначення величини ресурсів пенсійного забезпечення:

1) середня тривалість життя і її динаміка;

2)кількість осіб пенсійного віку;

3)чисельність працездатного населення та ін.;

4)всі відповіді правильні.

10. Економічні причини визначення величини ресурсів пенсійного забезпечення:

1)економічний стан країни в цілому;

2)співвідношення рівнів заробітної плати і пенсії;

3)надбавки за стаж, умови роботи та ін;

4)всі відповіді правильні.

Завдання

1. До кожного терміна доберіть єдиний правильний варіант визначення:

1.Державні цільові фонди.

2.Позабюджетні фонди.

3.Благодійні фонди.

4.Пенсійний фонд.

5.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

6.Соціальна пенсія

7.Цільові фонди.

Визначення

А. Система державного матеріального забезпечення ветеранів праці, громадян літнього віку, ветеранів війни, громадян потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, державної допомоги родинам з дітьми, інвалідам, матерям-одиначкам та іншим малозабезпеченим категоріям громадян.

Б. Форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.

В. Кошти держави, що мають цільове призначення і не включаються до Державного бюджету, знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади і є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня.

Г. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та

293

управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, здійснює виплати допомоги на поховання, контролює цільове використання коштів.

Д. Некомерційна самоврядна організація, що здійснює захист прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиноюінвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім’ї.

Є. Особлива форма організації фінансових відносин, яка характеризується виключно добровільними находженнями коштів для створення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі.

Ж. Грошові ресурси, що акумулюються на окремих рахунках, використовуються за цільовим призначенням для фінансування конкретних програм чи заходів.

Задачі

Задача 10.1

На підставі даних таблиці 10.1:

1.Визначити суму доходів та видатків позабюджетних фондів в звітному та попередньому роках.

2.Визначити структуру надходжень до позабюджетних фондів України в звітному та попередньому роках.

3.Визначити структуру видатків позабюджетних фондів в звітному та попередньому роках.

4.Визначити залишок коштів позабюджетних фондів в попередньому та звітному роках.

Таблиця 10.1

Фінансова діяльність позабюдджетних фондів України, тис грн

ЛІТЕРАТУРА

1.Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р., № 1533-III (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 22. – С. 171.

2.Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р., № 1105-XIV (зі змінами та доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46. – С. 403.

3.Закон України «Про Державний бюджет України на поточний рік» // Голос України або Урядовий кур'єр.

4.Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», серпень 2003 р., № 1058–15 // Відомості Верховної Ради України.

–2003. – № 49-51. – С.376.

5.Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р., № 2240-III (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – С. 71.

6.Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» – 2010 // Відомості Верховної Ради України

295

(ВВР). – 2012. – № 12-13. – ст.82) [Електронний ресурс] – Режим доступу :

<http://zakon.rada.gov.ua>.

7.Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 6.08.2011 р., № 246417 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 2-3. – ст.11.

8.Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9.07.2003 р., №1057-ІУ // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47 – 48. – ст. 372.

9.Страхування : підручник / керівник авт.кол. і наук. ред. С. С. Осадець. – Вид. 3-те. – К. : КНЕУ, 2006.

10.Страхування : теорія та практика : навчально-методичний посібник /. Внукова Н. М, Успаленко В. І., Временко Л. В. [та ін.]; за загальною редакцією проф. Н. М. Внукової – Х. : Бурун Книга, 2004.

11.Таркуцяк А. О. Страхові послуги: Навч. посібник / А. О. Таркуцяк. – К. : Європейський університет, 2003.

12. Юрій С. І. Соціальне страхування: підручник / С. І. Юрій, М. П. Шаварина, – К.: Кондор, 2009.

296

Тема 11

ФІНАНСИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

11.1.Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність та функції фінансів підприємств

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи посідають визначне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у матеріальній і нематеріальній сферах виробництва де створюється валовий внутрішній продукт і національний дохід – основні джерела фінансових ресурсів.

На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінанси підприємств функціонують на мікрорівні і тому мають спільні риси та певні відмінності від фінансів держави в цілому. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом ВВП. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають економічні відносини, які характеризують первинний розподіл вартості ВВП, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів Особливості фінансів підприємств зумовлені їх функціонуванням у різних галузях економіки, різними організаційноправовими формами господарювання.

Господарська діяльність переважної більшості підприємств має комерційний характер з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. До некомерційних належать здебільшого доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери економіки.

У процесі підприємницької діяльності підприємства вступають у господарські відносини із своїми контрагентами: постачальниками і покупцями, партнерами із суспільної діяльності, об'єднаннями і асоціаціями, фінансово-кредитною системою, у наслідок яких виникають фінансові відносини, пов’язані з організацією виробництва і реалізацією продукції, формуванням фінансових ресурсів, здійсненням інвестиційної діяльності, податкових платежів у бюджет і цільові фонди, внутрішньовиробничім розподілом доходів тощо.

Отже, об’єктом фінансів підприємства є економічні відносини,

пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

297

Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи, страхові компанії, позабюджетні, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

Матеріальною основою економічних (фінансових) відносин є гроші. Гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин.

Узагальнюючи, можна визначити, що фінанси підприємств – це економічні відносини, пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням розподілом та використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання у процесі відтворення [3].

Фінансові відносини підприємств у залежності від економічного змісту можна згрупувати за такими основними напрямками (рис. 11.1):

1) відносини з іншими підприємствами та організаціями – найбільша за обсягом грошових платежів група. Це відносини між підприємствами, що пов’язані з виконанням договірних зобов'язань (з постачальниками, покупцями, будівельниками, транспортниками та іншими підприємствами як всередині країни, так і ззовні).

Фінансові відносини між підприємствами можуть виникати у зв’язку з:

реалізацією виробленої продукції;

купівлею-продажем товарно-матеріальних цінностей для господарської діяльності;

сплатою й отриманням штрафів, пені та інших платежів;

перерахуванням коштів у цільові фонди інших підприємств;

розподілом прибутку від спільної діяльності.

Роль цієї групи первинна, тому що у сфері матеріального виробництва створюється національний дохід, підприємства одержують виручку від реалізації продукції і прибуток.

2)фінансові відносини всередині підприємства – це відносини між окремими структурними підрозділами підприємства (філіалами, цехами, відділами), а також відносини адміністрації з робітниками підприємства. Фінансові відносини всередині підприємства виникають у зв’язку з формуванням статутного фонду, формуванням і розподілом прибутку, фондів спеціального призначення; оплатою праці робітників та службовців, виплатою премій, матеріальної допомоги.

3)фінансові відносини підприємств з вищими організаціями, всередині фінансово-промислових груп – це відносини, що виникають в умовах концентрації і монополізації виробництва. Вони пов’язані з формуванням і використанням централізованих грошових фондів для фінансування інвестицій, наукових та маркетингових досліджень, поповнення основних та оборотних коштів, фінансування імпортних операцій.

4)відносини з фінансово-кредитною системою включають відносини з бюджетною системою (державним та місцевими бюджетами), з позабюджетними фондами, з кредитно-банківськими установами, із страховими організаціями, з фондовим ринком, з різними фондами та інші відносини.

298

Об’єктами фінансових відносин між підприємствами і кредитнобанківською системою є організація безготівкових розрахунків, отримання і повернення позик, сплата відсотків за отримані кредити, внесення коштів на депозитні рахунки банків та отримання процентів. Банки також надають підприємствам різні фінансові послуги: лізингові, факторингові, трастові (довірчі), консультативні та інші. Ця група відносин включає також різноманітні фінансові відносини підприємств з іншими інститутами ринкової економіки: із страховими організаціями (у зв’язку із страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування); з фондовим ринком (випуск цінних паперів, розміщення їх, купівля-продаж на фондових біржах цінних паперів інших підприємств); з інвестиційними фондами (залучення довгострокових кредитів з метою розширення виробництва) та ін.

Суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового порядку. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України, Податковим кодексом України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими правовими актами.

Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб’єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів.

Найбільш повно сутність фінансів проявляється у їх функціях. У процесі відтворення фінанси підприємств виражають свою сутність через такі функції:

формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, суб’єктами господарювання;

контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Зважаючи на те, що формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається за створення статутного капіталу, а також під час розподілу грошових надходжень, доцільно розглядати поняття «формування» та «розподіл» як єдиний процес у суспільному виробництві.

Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів

[3].Саме тому більшість економістів визнають за головні функції фінансів підприємств розподільної та контрольну функцію, хоч і до теперішнього часу це питання залишається дискусійним у науковій літературі.

За допомогою розподільної функції відбувається формування статутного капіталу, розподіл ВВП у вартісному виразі, визначення основних вартісних пропорцій у процесі розподілу доходів і фінансових ресурсів, забезпечується оптимальне співвідношення інтересів окремих товаровиробників, підприємств, організацій і держави у цілому. Таким чином, через розподільну функцію

300