
- •1. Поняття філософії, її предмет.
- •2. Проблема основного питання філософії.
- •3. Структура і функції філософії.
- •4. Світогляд і філософія; основні типи світогляду.
- •5. Місце та роль філософії у суспільстві.
- •6. Передумови виникнення та формування філософського знання в античності.
- •8. Життєве коріння й філософський сенс проблеми буття.
- •9. Формування і розвиток науково-філософського поняття матерії.
- •10. Філософські концепції руху, простору і часу.
- •11. Зародження проблеми свідомості в античності, її подальша трансформація.
- •Происхождение и сущность сознания.
- •12. Актуалізація проблеми свідомості у хх-ххі століттях.
- •13. Формування проблеми пізнавальності світу в античності: оптимістичні та песимістичні тенденції.
- •14. Актуалізація гносеологічної проблематики в епоху Відродження й Нового часу.
- •15. Формування наукової картини світу.
- •16. Емпіризм та раціоналізм Нового часу: завдання та підсумки.
- •Рационализм ф. Бекона. Учение о познании и науке.
- •17. Агностицизм і. Канта.
- •18. Поява діалектичного та метафізичного підходів у розумінні світу в античності.
- •19. Трансформація метафізики та діалектики в епоху Середньовіччя та Нового часу.
- •20.Епоха діалектики; формування діалектики як теорії.
- •21. Самоорганізація матеріальних систем. Синергетика про матерію.
- •22. Перші концепції суспільства в античності.
- •23. Посилення соціальної проблематики у пізньому Середньовіччі та в епоху Відродження.
- •24. Основні соціально-політичні ідеї Просвітництва, їх сучасне значення.
- •25. Діалектичне розуміння суспільного розвитку Гегелем.
- •26. Формаційна концепція Маркса.
- •27. Цівілізаційні концепції Тойнбі та Шпенглера.
- •28. Сучасні соціально-політичні концепції.
- •29. Виникнення антропологічної проблематики в античності.
- •30. Особливості розуміння людини у середньовічній філософії.
- •31. Актуалізація антропологічної проблематики в епоху Відродження та в Новий час.
- •32. Людина у німецькій класичній філософії.
- •33. Філософські погляди г.С. Сковороди.
- •34. Своєрідність філософської думки України у контексті світової культури.
- •35. Філософія космізму.
- •36. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хіх ст.
- •37. Основні ідеї філософії ф. Ніцше, її значення.
- •38. Філософія марксизму та її еволюція.
- •39. Основні ідеї позитивізму.
- •40. Фрейдизм і філософія неофрейдизму.
- •41. Філософія прагматизму і її вплив на духовність людини хх сторіччя.
- •42. Вихідні ідеї головних представників екзистенціалізму.
- •43. Неопозитивизм и пост позитивизм как направление сциентической ф-ии XX в.
- •44. Религиозная ф-я 20 в: особенности и тенденции развития.
- •45. Філософська антропологія хх століття.
- •46. Структуралізм та постструктуралізм.
- •47. Постмодерн у сучасній культурі та філософії.
- •48. Розвиток як філософська проблема, її формування. Основні філософські концепції розвитку.
- •49. Діалектика, її особливості та історичні форми.
- •50. Функції діалектики.
- •51. Софістика, еклектика, релятивізм та догматизм як концепції, що заперечують розвиток.
- •52. Філософсько-гносеологічне відношення до світу та його специфіка.
- •53. Рівні пізнання та спосіб перевірки знання.
- •54. Істина як ціль пізнання; особливості соціального пізнання.
- •55. Практика як основа, ціль пізнання і критерій істини.
- •56. Відображення як всезагальна властивість матерії, форми відображення.
- •57. Принципи наукової гносеології.
- •58. Наукове пізнання: особливості, структура, методи та форми, підходи.
- •59. Особливості наукового знання та основні принципи побудови наукової теорії.
- •60. Функції і роль філософії в науковому пізнанні; наука як об’єкт полідисциплінарного вивчення.
- •61. Наука як система знання та як діяльність.
- •62. Загальні концепції та моделі розвитку науки.
- •63. Види наукового пояснення.
- •64 Поняття істини в філософії науки хх століття; наукова раціональність та істина.
- •65. Особливості сучасного етапу розвитку науки.
- •66. Філософські основи методології наукового дослідження.
- •67. Поняття та зміст рівнів наукового дослідження; методи збирання емпіричної інформації.
- •68. Методи теоретичного узагальнення емпіричної інформації.
- •69. Наука і глобальні проблеми сучасності.
- •70. Поняття суспільства та основні передумови його виникнення; проблема співвідношення матеріального та духовного начал у суспільстві.
- •71. Місце та роль матеріального виробництва у сучасних концепціях філософії історії.
- •72. Соціальна структура суспільства: соціальні групи та соціально-етнічні спільноти людей.
- •73. Соціальна рівність і нерівність.
- •74. Політична система суспільства: сутність, структура, функції та їх аналіз.
- •76. Духовне життя суспільства.
- •77. Суспільне буття і суспільна свідомість, їх взаємозв'язок і взаємодія.
- •78. Поняття інформаційного суспільства. Людина і комп'ютер.
- •79. Природа і суспільство. Роль природного середовища і народонаселення в умовах глобальних проблем.
- •80 Суспільний прогресс та його критерії.
- •81 Проблема походження людини.
- •82. Свідомість як суб'єктивна реальність, її структура і рівні.
- •83. Мова – матеріальна форма розумової діяльності людини.
- •84. Питання про співвідношення біологічного та соціального в людині.
- •85. Людина, індивід, індивідуальність, особистість; проблема соціалізації.
- •86. Свобода та відповідальність як атрибутивні характеристики людини.
- •87. Сенс життя як інтегральна характеристика людського буття.
69. Наука і глобальні проблеми сучасності.
Престижный статус науки стимулирует развертывание большого многообразия ее развитых форм. Исследуя их и анализируя, как менялись функции науки в социальной жизни, можно выявить основные особенности научного познания, его возможности и границы. Проблема этих возможностей в наст вр ставиться особо остро. Все дело в том, что само развитие техногенной цивилизации подошло к критическим рубежам, которые обозначили границы этого типа цивилизационного роста. Это обнаружилось во второй половине 20 в. в связи с возникновением глобальных кризисов. Выделяют три главных проблемы.
Первая из них – это выживание в условиях непрерывного совершенствования оружия массового поражения. В ядерный век человечество в первые за всю свою историю стало смертным, и этот печальный итог был “побочным эффектом” НТП, открывающего все новые возможности развития военной техники.
Второй, пожалуй самой острой проблемой современности становится нарастание экологического кризиса в глобальных масштабах. Два аспекта человеческого существования как части природы и как деятельного существа, преобразующего природу, приходят в конфликтное столкновение.
70. Поняття суспільства та основні передумови його виникнення; проблема співвідношення матеріального та духовного начал у суспільстві.
Сущность материального и идеалистического понимания истории.
Идеалистическое понимание. В основе развития общества лежит духовное начало (решающую роль объединения людей в единое целое играют идеи, мифы, духовность). Проблемы: *идеи; *личность и общество, роль народных масс (возвеличивание личности); *история как субъективный произвол, т.е. каждый ученый выстраивал такую концепцию общества, которую хотел бы видеть. Платон: концепция утопического идеального общества, построенного на моральном принципе справедливости, управляемого мудрецами (философами). Кант: общество как условие самореализации человека. Идеальным состоянием общества является мир между отдельными лицами в естественном состоянии и между государствами. Однако реальность жизни не мир, а борьба, без которой невозможен никакой прогресс, никакое развитие. При этом не было теории общества и его объективного обоснования. В 18 веке Гегель разработал теорию общества и поставил проблему его объективного обоснования. История общества – результат действия отдельных людей, каждый из которых стремиться реализовать свои интересы и цели. Материалистическое понимание (теория ОЭФ, основания – материальное понимание природы: Маркс, Эйнштейн, Ньютон). Общество – это социально-экономическая формация, в основе которой лежат совокупность отношений между людьми. Это социальные отношения, охватывающие духовную сферу жизни людей, и экономические, охватывающие материальную (производственную) деятельность людей. Материально-производственные отношения преобладают по сравнению с социальными, т.е. определяют их.
71. Місце та роль матеріального виробництва у сучасних концепціях філософії історії.
Материальное производство – основа существования и развития общества.
Общество – это сумма отношений между людьми. Виды: производственные отношения, в которых люди выступают в процессе производства материальных благ; идеалистические (духовные) отношения. Базисными являются материальные отношения, т.к. они обладают большой устойчивостью. Каждому типу общественных отношений соответствует и тип общества. История – это и есть последовательная смена этих общественных типов. Что носит название общественно-экономической формации (качественная ступень развития общества), ее основой является способ производства – это основная сфера общественной жизни, сфера материально-производственной деятельности людей, которая определяет социальные, политический, духовные процесса жизни общества, его функционирование и развитие. Смена способа производства приводит к изменению всех других структурных элементов общества. СП является единством двух взаимосвязанных сторон (противоположностей): производственные отношения и производительные силы. Производственные отношения – это отношение людей в процессе производства. Типы ПО: 1) экономические – отношение людей в экономической сфере; 2) социальные – отношение людей в социальной сфере. Формы ПО: 1) собственности (государственная, частная, кооперативная);