Вага контактного заряду, необхідного для перебиття дерев’яной колоди зосереджувальним зарядом, визначається за формулою

C = KD2 – для колоди діаметром до 30 см

де: C – вага заряду в грамах;

D – діаметр колоди в сантиметрах;

K – коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) і вологості деревини.

При перебитті колоди діаметром більше 30 см вага заряду помножується на величину C = KD2 х D\30

Значення коефіцієнта К

Для дерева на

корені або свіже зрубленого дерева заряд необхідно збільшувати на 25%. При валянні дерез з кореня заряд необхідно прикріпляти з тієї сторони, в яку необхідно звалити дерево.

При підриванні

колод пластичною вибуховою речовиною (ПВВ-4) доцільно застосовувати кільцеві заряди в оболонках, які охоплюють колоду по всьому периметру. Вага заряду зменшується на 1/3.

Сталеві елементи конструкцій підриваються

контактними зовнішніми зарядами, які за формою можуть бути: подовженими, зосередженими або фігурними.

Підривання сталевих елементів конструкцій неконтактними зарядами здійснюється тільки у виключних випадках і за умов, що кінці елементів міцно закріплені у вузлах конструкції.

Контактні заряди мають щільно прилягати до металевих елементів, що підриваються. У випадку нещільного прилягання зарядів величина повітряного зазору, висота заклепочних голівок, товщина зварного шву й т.і. включаються в розрахункову товщину елементів, що перебиваються.

Трос перебивається одним кільцевим зарядом, вага якого визначається за формулою:

C = 10D3 зі зменшенням на ¼

1 – заряд з пластиту; 2 –закріплення заряду бинтом або смугою із тканини; 3 – запалювальна трубка