Вплив органічних добрив на грунтову мікрофлору

Загальновизнано, що оптимальним є внесення органічних і мінеральних добрив. Це пояснюється тим, що органічні добрива в результаті відносно тривалого періоду мінералізації не зразу забезпечує рослини необхідними поживними речовинами, тому їх дефіцит поповнюють внесенням мінеральних добрив.

Останнім часом в Україні у зв’язку зі скороченням поголів’я крупної рогатої худоби все більше увагу приділяють такому виду органічних добрив як сидерати – зелена маса рослин (донника, рапсу, редьки, гороху тощо), яку заорюють у ґрунт перед посівом основної культури. При внесенні зеленої маси рослин із блоку зимогенної мікрофлори у найбільшому ступені активізувався розвиток мікроорганізмів, що розкладають складні органічні субстрати. Чисельність органотрофів, що утилізують азот органічних сполук збільшується у 1,2 -2,5 рази порівняно з грунтом, в який потрапляють лише кореневі залишки цих рослин. Збільшується вміст мікроорганізмів, що споживають мінеральні форми азоту і целюлозоруйнуючих мікроорганізмів.

Із автохтонної мікрофлори більш високою чисельністю характеризувалися педотрофні мікроорганізми, які споживають водорозчинні фракції гумусу, причому на відміну від зимогенної мікрофлори чисельність педотрофів була меншою при заорюванні зеленої маси рослин, ніж кореневих залишків. Збільшувалась чисельність також оліготрофних мікроорганізмів.

В цілому застосування сидератів у комплексі з мінеральними добривами добре впливає на врожайність культур. Так, застосування заорювання фітомаси гороху разом з мінеральними добривами (P₆₀N₆₀K₆₀) при вирощуванні озимої пшениці на чорноземах сприяє збагаченню грунту легко розкладаючими органічними речовинами, які слугують джерелом живлення для гетеротрофної мікрофлори (відбувається 2-3 разове збільшення), відмічається підсилення нітрифікуючої і целюлозоруйнуючої здатності ґрунту, що сприяло підвищенню врожайності культури.

Вплив сівозмін на мікроорганізми кореневої зони

Застосування інтенсивних технологій, скорочення севозмін і вирощування монокультур цінних с/г рослин на фоні використання невідповідної типу грунту способів обробки негативно впливають на грунтовий, мікробний ценоз. Відбувається пригнічення аборигенних видів грунтової біоти і активний розвиток фітопатогенної мікрофлори, що у комплексі призводить до зниження врожаю. Так монокультура сонячника дає високі врожаї (ЗО ц/га) лише у перший рік вирощування, у наступні 2 роки із-за виснаження грунту і підвищення фітотоксичності урожайність знижуєтьсядо 18-20ц/га і 9 ц/га відповідно.

У грунті при беззмінному вирощуванні культур озимої пшениці, кукурудзи, люцерни, сонячника мікробіологічні та біохімічні показники були нижчими на 7-30 % порівняно з різнотравним степом. Позитивне впливає сумісне вирощування декілька культур, наприклад, посів сарго у міжряддя сої. Значно збільшується загальна чисельність мікроорганізмів порівняно з монопосівами, зменьшується вміст патогенної мікрофлори в ризосфері рослин.

Оптимальним є вирощування інтенсивних культур у системі сівозмін з таким розрахунком, щоб вони потрапляли на то же поле через 5-6 років після відновлення родючості і нормального мікробіологічного фона.

Позитивно на ризосферну мікробіоту впливають системи сівозмін з вирощуванням як попередників бобових трав, що збагачують грунт сполуками азоту і стимулюють розвиток мікроорганізмів. Чорний пар або зернобобові як попередники позитивно впливають на формування ризосферної мікрофлори пшениці.