1 Які особливості зовнішньої будови тіла комахи(на які відділи воно поділяється де розташовані ноги та крила,їх кількість Комахи - група членистоногих із поділеним на голову, груди й черевце тілом, які пристосувалися до життя в різних умовах існування. Від інших членистоногих комахи відрізняються такими ознаками: 1) наявністю однієї пари вусиків; 2) наявністю З пар ходильних ніг; 3) органами дихання є трахеї; 4) наявністю крил. Відділами тіла комах є голова, груди та черевце, кожний з яких виконує свої функції. На голові є вусики, очі та ротові органи. Вусиків, які називають антенами, одна пара. Вони виконують функцію органа нюху. Ротові органи утворюють ротовий апарат. На щелепах є вирости - щупики, які виконують функції органів дотику та смаку. Поряд із вусиками розташовані очі, які можуть бути простими або складними. Груди мають органи руху - ноги та крила в крилатих комах. На кожному з трьох сегментів грудей є по одній парі кінцівок, тому в комах три пари ходильних ніг. У різних комах ці кінцівки можуть виконувати різні функції, і тому виділяють такі їх типи: копальні (у капустянки, 1А), бігальні (у жужелиць, 2Б), стрибальні (у коників, ЗВ), збиральні (у бджоли, 4Г), плавальні (у жука-плавунця, 5Д), хапальні (у богомола, 6Е). Крила є складками покривів, стінки яких побудовані з кількох шарів епітеліальних клітин, укритих кутикулою. Отже, тіло в комах відрізняється більшою рухливістю відділів і різноманітністю зовнішніх органів, що пов'язано із життям у різних умовах існування.
2 Будова гризучого,колюче-сисного,та сисного ротових апаратів
Розрізняють два основних типи ротового апарату: гризучий та сисний. Гризучі ротові органи пристосовані до живлення твердою їжею — частинами рослин, насінням, органічними рештками. З переходом окремих груп комах до споживання рідкої їжі (нектар квітів, клітинний сік рослин, кров тварин) виникли модифікації ротових органів сисного типу.
Гризучі ротові органи складаються з верхньої губи, парних нерозчленованих верхніх щелеп, парних розчленованих нижніх щелеп та непарної розчленованої нижньої губи. Зверху ротові органи прикриті верхньою губою, яка за походженням є складовою шкіри, зазвичай, у вигляді прямокутної пластинки.
Сисні ротові органи утворились як результат значних змін гризучих, але в більшості випадків зберегли загальну схему будови, властиву гризучим органам. Наприклад, у ротових органах гризучо-лижучого типу (бджоли, джмелі, деякі оси) нижні щелепи і нижня губа утворюють хоботок, їх окремі частини сильно видовжилися, але ще зберігають членистість характерну для гризучих органів. У колючо-сисних ротових органах клопів верхні і нижні щелепи трансформувалися в тонкі і довгі колючі щетинки, вміщені у довгий членистий хоботок, утворений нижньою губою. При живленні клопа хоботок впирається у субстрат, коліноподібно вигинається назад і перша пара колючих щетинок (верхні щелепи) проколює покриви і проникає у тканину рослини або в тіло жертви. Друга пара колючих щетинок (нижні щелепи) щільно прилягаючи одна до одної, утворює два внутрішніх канали. По одному в тканину рослини нагнітається слина, по іншому — всмоктується рідка їжа. Довгий хоботок метеликів, які живляться нектаром квітів, утворився з сильно витягнутих у довжину зовнішніх лопатей нижніх щелеп, які навіть втратили свою членистість.
Від типу ротового апарату (будови) залежить тип пошкодження рослин, а особливості будови враховують як при визначенні шкідників, так і при виборі групи хімічних препаратів для захисту від них.
3 Будова ноги комахи Типи ніг
Ноги комах — кінцівки, призначені для пересування комах по твердій поверхні.
Усі комахи (Insecta) мають шість ніг, через що клас інколи називають Hexapoda — шестиногими[1]. Ноги прикріплюются до нижнього боку грудей (торакса — по одній парі ніг до кожного грудного членика. Будова ніг.У комах вентральними придатками грудей є 3 пари ніг. Ноги (pedes) прикріплюються до черевної або вентральної сторони трьох грудних сегментів. Вони є членистими придатками грудей. Кожна нога підрозділяється на наступні частини: тазик, вертлуг, стегно, гомілка і лапка (рис. 16). Тазик, або кокса (соха), – це основний членик, за допомогою якого нога рухливо прикріплюється до плейріту грудей; у місці зчленування тазика з грудьми знаходиться тазикова западина. Вертлуг (trochanter) – маленький членик, рухливо з’єднаний з тазиком і малорухомо – зі стегном. Він служить як би шарніром. Іноді вертлуг слабко помітний, або зовсім відсутній (наприклад, у саранових); у деяких комах (наприклад, у багатьох перетинчастокрилих) він як би складається з 2 члеників (2-й членик відчленяється від стегна). За вертлугом розміщене подовжене, а часто і стовщене стегно (femur) – сама могутня і звичайно сама велика частина ноги; зчленування стегна з гомілкою називається колінним, а прилягаюча до нього частина стегна – коліном. Гомілка (tibia) розміщена за стегном. Це тонка подовжена частина ноги, нерідко має шипи (нерухомі утворення), а на вершині також і шпори (рухливі утворення). Кінцева частина ноги називається лапкою, або тарзусом (tarsus); на відміну від усіх попередніх частин вона, як правило, члениста (містить різне число члеників, але не більше 5, хоча в кокцид лапка одночленикова). Будова ніг комах надзвичайно різноманітна й у значній мірі відбиває своєрідність їх функцій і спосіб життя того або іншого виду. Ноги можуть служити для пересування на суші (ходильні, бігальні, стрибальні), у воді (плавальні) або в ґрунті (копальні). Крім того, вони можуть бути спеціалізовані для виконання інших функцій: служити для збору пилку (збиральні), хватання здобичі (хватальні) і ін. Усе різноманіття будови ніг комах можна звести до основних типів, специфічні функції яких відбиті в їх назвах (див. рис. 16). Потім визначають типи ніг безпосередньо на комах. Для цього на прикладі 5–6 видів установлюють, до якого типу відноситься кожна пара ніг, і роблять відповідний запис. Поряд з цим підраховують також кількість члеників на кожній парі ніг і результати записують у вигляді формули, що складається з трьох цифр, розділених тире, наприклад: формула 5-5-4 означає, що на передніх і середніх ногах лапки складаються з 5, а на задній парі ніг – з 4 члеників. Такий короткий запис широко використовується в систематиці комах. Типи ніг. Бігальні ноги. Членики ноги пропорційно розвинені, лапка довга і тонка, п’ятичленикова, з більш-менш циліндричними члениками (таргани, жужелиці, клопи). Ходильні ноги. Лапка широка і сплющена, нижня поверхня її має короткі волоски, членики лапки короткі і розширені, утворюють підошву, часто 4-членикові (вусачі, довгоносики, листоїди, короїди, трубкокрути).
Стрибальні ноги. Стегно потовщене із сильними м'язами, гомілка подовжена і має шипи, на вершині її можуть розташовуватися шпори. Вертлуг може бути відсутнім (задні ноги саранових, коників, цвіркунів, блішок). Плавальні ноги. Лапки, а нерідко і гомілка плавальних ніг сплющені і густо покриті довгими волосками, що при русі ноги вперед притискаються до ноги, а при русі назад розправляються і створюють велику гребну поверхню (задні, а інколи й середні ноги жуків-плавунців).
Копальні ноги. Передні ноги з укороченим і розширеним стегном і гомілкою та недорозвиненою лапкою (вовчок звичайний, жук-гнойовик, короїди).
Хватальні ноги. Передні ноги видовжені із зазубреними стегнами і гомілками (богомоли).
Присмоктувальні ноги. Три перших членики лапок розширені й вкриті знизу присмоктувальними трубочками (передні ноги самців плавунців). У двокрилих між кігтиками розміщена пара лопатеподібних подушечок, або пульвіл, а іноді розвинутий непарний емподій.
Збиральні ноги. На розширеному зовнішньому боці гомілки розміщений кошичок у вигляді заглиблення, оточеного 2 рядами пружних, дугоподібно вигнутих волосків. На внутрішньому боці 1-го членика лапки знаходиться щіточка з 10-12 поперечними рядами жорстких золотистих волосків, що служать для збирання і утримання пилку (задні ноги робочої бджоли, джміль).