Україна екологічна

Зараз, коли Україна бореться за свою територіальну цілісність, жодна інша проблема не може стати для нас більш пріоритетною. Принаймні в найближчий час.

Війна і справді є головним викликом сьогодення. Проте було б помилкою вважати, що вона обмежується зоною АТО.

Ми боремося не лише із зовнішнім ворогом, а й зі застарілим радянським світоглядом, притаманним більшості українців. Таке світосприйняття характеризується зверненням до держави з будь-якої нагоди й фактичною неможливістю розв’язувати власні проблеми самостійно, у межах громадянського суспільства.

Саме цей радянський менталітет породжує нашу тотальну безініціативність, що шкодить усім сферам соціального життя, а передусім – екології.

Українці до проблем довкілля ставляться зовсім не так, як громадяни розвинених кран. У той час, як ми не можемо впоратися навіть з найпростішими екологічними питаннями, європейські й американські міста регулярно очолюють рейтинги найбільш екологічних міст світу (за доступністю й чистотою води, ретельністю прибирання сміття, станом каналізаційних мереж, рівнем забруднення повітря й транспортними негараздами).

З чим пов’язана така разюча різниця? Причин тут декілька. Найочевидніші – низька якість життя українців (у тій же Європі екологічні рухи набули поширення лише після досягнення країнами певного рівня економічного розвитку) та відсутність багатовікового досвіду відстоювання власних прав. Але чи не найголовнішим фактором є банальний брак екологічної культури й освіти серед населення.

Тому почати варто саме з «голови», тобто культурно-освітньої підготовки наших громадян. Екологічна освіта українців має стартувати з наймолодшого віку та тривати протягом усього життя.

Особливу увагу варто приділити рекламі екологічного способу життя. Наприклад, доречним було б розробити плакати креативного змісту типу «Кидайте сміття прямо сюди! Тут все одно брудно» чи «Не вимагай результату від збірної України, коли сам не можеш влучити в урну». Якщо пряма агітація щодо захисту довкілля зазвичай не діє, то така іронічна анти агітація може стати дуже ефективною. Вона здатна стимулювати українців замислитися про екологічні проблеми й посилити суспільну важливість питань охорони довкілля..

Та лише креативної реклами недостатньо. Вона передусім спрямована на трансформацію внутрішніх установок людей – а їх, як відомо, змінити важко. А екологічна реклама має призводити до більш конкретних наслідків – наприклад, залучення громадян до участі у відповідних  акціях, збору коштів для їх проведення і т.д. Креативний підхід потрібен, але він має набути більш системних форм і знайти своє вираження, наприклад, у креативному екологічному русі.

Друге, про що варто сказати, – це власне проведення масових екологічних акцій. Вони корисні не лише для довкілля, а й для становлення екологічної свідомості громадян. Адже коли людина сама долучається до заходу з охорони довкілля, вона починає розуміти масштаби шкоди, яка завдається навколишньому середовищу. Пройшовши таку «школу», громадянин не лише ніколи не смітитиме на вулиці, але й закликатиме інших дбати про розбудову екологічно чистої України.

Існує дуже багато видів екологічних заходів, та найефективнішими є акції з роздільного збору відходів (вторинної сировини, небезпечних відходів та органіки), висаджування дерев (як у місті, так і в лісі), еко-уроки й майстер-класи. Окремо хотілося б наголосити на важливості волонтерського прибирання сміття. Щороку його кількість в Україні зростає на 5-7%. При цьому на переробку йде лише 10% усіх відходів, решта ж опиняється на офіційних чи неофіційних полігонах (смітниках).

Милуватися чистотою вулиць, звісно, бажає кожен. Проте далеко не всі готові їх прибирати. Хтось не може й навіть не намагається нічого робити – від таких важко чогось домогтися; хтось має безліч можливостей, але не хоче допомагати спільній справі; хтось бажає взяти участь, але не знає як. До кожного типу людей треба застосовувати власний підхід, щоб залучити для розв’язання екологічних проблем якомога більше однодумців.

Якщо ж у потенційного активіста просто немає вільного часу, але є фінансова можливість допомогти, необхідно надати йому змогу підтримати спільну справу. Та, на жаль, зараз у країні такі механізми відсутні. Звісно, в Україні є окремі екологічні організації, проте жодна з них поки що не змогла вийти на загальнодержавний рівень. А віддавати свої кошти чи час комусь невідомому, наші громадяни, очевидно, особливого бажання не мають.  

Нам конче необхідний всенародний екологічний рух, що зможе об’єднати якомога більше людей, узяти на себе всі зобов’язання з покращення екологічної ситуації в країні. У ньому має брати участь кожен свідомий українець, адже в гарному стані довкілля зацікавлені абсолютно всі. Не має значення, чи підтримуєш ти певну громадську організацію, байдуже, які твої політичні погляди – праві чи ліві. Від поганої екології кожен страждає однаково. Тому ставитися до своєї батьківщини як до тимчасового притулку – недозволена розкіш, адже якщо ми продовжуватимемо в тому ж дусі, по собі залишимо лише декорації для зйомок пост апокаліптичних фільмів.

Почати потрібно з регіонів – об’єднати всі існуючі екологічні організації та активістів, розробити ефективні екологічні акції на основі найкращих практик та почати масштабну роботу.

Однією з найнебезпечніших помилок людини є ставка на одномоментну вигоду, що шкодить довкіллю. Передусім ми маємо дбати про майбутні покоління, що прийдуть нам на зміну вже завтра. Адже, як влучно кажуть американські індіанці, ми не отримали Землю в спадок від батьків – ми взяли її в борг у наших дітей.

На жаль, відновити втрачені природні багатства найімовірніше вже не вийде. Тому нам пощастить, якщо встигнемо врятувати бодай те, що від них залишилося. І з кожною хвилиною часу зостається все менше.

Ігор Бортник

За	Посилання
Кабінет міністрів України на своєму засіданні в середу, 15 листопада, затвердив стратегію реформування лісового господарства до 2022 року, в рамках якої планує створити службу лісових інспекторів, впровадити електронний обіг деревини для всіх постійних лісокористувачів та провести аерокосмічне фотографування.	https://zaxid.net/v_ukrayini_zyavitsya_sluzhba_lisovih_inspektoriv_n1441632  Володимир Пиріг
В селищі Пирогове неподалік від Музею національної архітектури та побуту є спецкомбінат «Родон», на території якого розташовані сховища з відходами. Політики відреагували на протести громадськості, занепокоєної близькістю могильника до мегаполіса, тож за сім років радіоактивні відходи з Пирогового перезахоронять у спец­сховищі в Чорнобильській зоні.	http://tyzhden.ua/Publication/2087   Інна Завгородня
Європа ж залюбки, хоч і не безкоштовно, приймає відходи. Втім, лише ті, які здатна переробити. Всі інші сама намагається транспортувати до країн, що розвиваються.	http://tyzhden.ua/Publication/2087   Інна Завгородня
Друге, про що варто сказати, – це власне проведення масових екологічних акцій. Вони корисні не лише для довкілля, а й для становлення екологічної свідомості громадян. Адже коли людина сама долучається до заходу з охорони довкілля, вона починає розуміти масштаби шкоди, яка завдається навколишньому середовищу. Пройшовши таку «школу», громадянин не лише ніколи не смітитиме на вулиці, але й закликатиме інших дбати про розбудову екологічно чистої України.	https://espreso.tv/blogs/2015/05/28/ukrayina_ekologichna Ігор Бортник
Нам конче необхідний всенародний екологічний рух, що зможе об’єднати якомога більше людей, узяти на себе всі зобов’язання з покращення екологічної ситуації в країні. У ньому має брати участь кожен свідомий українець, адже в гарному стані довкілля зацікавлені абсолютно всі. Не має значення, чи підтримуєш ти певну громадську організацію, байдуже, які твої політичні погляди – праві чи ліві. Від поганої екології кожен страждає однаково	https://espreso.tv/blogs/2015/05/28/ukrayina_ekologichna Ігор Бортник

Проти	Посилання
За даними Асоціації бутильованих вод України, за останні кілька років українці почали активніше купувати воду у 18,9 літрових бутлях, за рік у наші шлунки потрапляє приблизно 200 мільйонів літрів води з пляшок.	https://life.pravda.com.ua/health/2010/08/4/56595/ Галина Титиш, Ірина Демків
Основними негативними наслідками агропромислової діяльності в Україні є збідніння і виснаження родючих українських чорноземів, промислове забруднення ґрунтів та інтенсивне освоєння цілинних земель, широке розповсюдження монокультур, застосування азотних і нітратних мінеральних добрив.	http://www.azov.press/ukr/degradaciya-zemel-nih-resursiv-ukraini Ірина Боднар-Коваленко
За цей час змінилася вартість складових частин, з яких формується тариф. Підприємства ще навесні цього року звернулися до міськради, просячи скоригували вартість надання послуги. Проте змін не відбулося. І тому тепер вартість вивезення сміття для споживачів зросте майже вдвоє	http://expres.ua/news/2017/08/16/257434-1-veresnya-lvivyany-platytymut-vyvezennya-pobutovyh-vidhodiv-shaleni-sumy Богданна Мартиник
Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила звіт про наслідки конфлікту на Донбасі для довкілля. Експерти, яких залучила спілка, дійшли висновку, що "наслідками збройного конфлікту на сході України, окрім людських втрат, є значна шкода екологічним системам і природним ресурсам".	http://www.bbc.com/ukrainian/news-40218301 BBC Україна
Різко зросла кількість ураганів найвищої категорії в США, а в Україні стали вже звичними тропічні зливи в Дніпрі, Харкові та інших містах. Влітку може випасти град і сніг, а колись лише бачені по телевізору смерчі стали відомими гостями на Полтавщині, Кіровоградщині на решті регіонів.	https://tsn.ua/ukrayina/udar-poteplinnyam-ukrayina-odniyeyu-z-pershih-vitrimuye-naslidki-globalnoyi-zmini-klimatu-1009010.html Олександра Мітіна

Анкета

1)Чи знаєте ви про екологічну проблему в Україні?

2)Як ви гадаєте, чому виникла така проблема?

3)Як, на вашу думку можна посприяти вирішенню екологічної проблеми?

4)Яка найглобальніша екологічна проблема України на даний момент?

5)Чому в Україні не вирішують проблеми з екологічним станом?

6)Особисто ви приймаєте якісь заходи щодо вирішення проблеми?

7)Ви усвідомлюєте наскільки ця проблема важлива?

8)Чи брали ви участь у суботниках, які проводилися у вашому місті?

9)Чи здаєте ви відходи, які є вторинною сировиною, в приймальні пункти?

10)Чи задовільняє вас санітарний стан вашого міста?

Анкета прогнозованої відповіді

1)Ви хвилюєтесь за стан свого здоров’я?

а)Так

б)Ні

2)А чи знаєте ви, що на стан вашого здоров’я впливають екологічні чинники?

а)Так

б)Ні

3)Ви знаєте, що екологи світу боряться за стан навколишнього середовища?

а)Так

б)Ні

4)Чи знаєте ви, що поганий стан навколишнього середовища може викликати різні захворювання?

а)Так

б)Ні

5)Чи хотіли б ви, щоб стан вашого міста був більш екологічно чистий?

а)Так

б)Ні

6)Чи вважаєте, що, у вашому місті потрібно інформувати населення про його екологічний стан?

а)Так

б)Ні

7)Як ви ставитесь до того, що у вашому місті буде більше зелених зон?

а)Позитивно

б)Негативно

в)Байдуже

8)Як ви ставитесь до того, що у вашому місті щопівроку буде проводитись опитування щодо екологічного стану вашого міста?

а)Охоче

б)Байдуже

в)Негативно

9)Якщо б вам на тиждень запропонували покращити екологічний стан свого міста: відмовившись від пересування автомобілем, ви б погодились?

а)Так

б)Ні

10)Чи зробили б ви щось для покращення екологічного стану свого міста?

а)Так

б)Ні

Висновки:

На мою думку, судячи з обраних мною статей, Україна має незадовільний екологічний стан.

Найбільш важливим не сприятливим чинником була чорнобильська катастрофа, яка сколихнула не лише нашу країну, а й усю Європу. Ми потерпаємо від її наслідків до сьогоднішніх днів: онкозахворювання - які спричинені великим вмістом радіації в організмі, забруднено великий обсяг сільськогосподарської території.

Ще одним фактором є транспорт, оскільки, в Україні поширене населення, що проживає у містах. Ця ситуація призводить до зміни клімату через токсини, які викидають автомобілі.

Ліси у Західній Україні вирубуються цілими масивами. Це веде до зменшення цінних порід, таких як: дуб, бук, сосна. На їхній стан також впливають повені, що часто бувають у цій частині країни.

Зростає кількість АЕС та теплових електростанцій. Немає альтернативи даному видобутку енергії. Так, звісно вони є найефективнішими, але і найбільш екологічно небезпечними.

Підводячи підсумки хочеться сказати, що нажаль у нашій країні екологічна ситуація все гіршає. Але країна починається з тебе, тому якщо кожен хоч трохи посприяє покращенню навколишнього середовища, то Україна стане «чистою» державою.

Список використаної літератури

1. ВВС Україна «ЮНІСЕФ: забруднення повітря шкодить дитячому мозку» [Електронний ресурс] http://www.bbc.com/ukrainian/news-42258584

2. Галина Титиш, Ірина Демків «Реальна загроза нашому здоров'ю, або Що ми п'ємо?» [Електронний ресурс] https://life.pravda.com.ua/health/2010/08/4/56595/

3. Ірина Боднар-Коваленко «Деградація земельних ресурсів України» [Електронний ресурс] http://www.azov.press/ukr/degradaciya-zemel-nih-resursiv-ukraini

4. Володимир Пиріг «В Україні з’явиться служба лісових інспекторів» [Електронний ресурс] https://zaxid.net/v_ukrayini_zyavitsya_sluzhba_lisovih_inspektoriv_n1441632

5. Богданна Мартиник «З 1 вересня львів'яни платитимуть за вивезення побутових відходів шалені суми» [Електронний ресурс] http://expres.ua/news/2017/08/16/257434-1-veresnya-lvivyany-platytymut-vyvezennya-pobutovyh-vidhodiv-shaleni-sumy

6. ВВС Україна «Правозахисники: вплив АТО на довкілля близький до катастрофи» [Електронний ресурс] http://www.bbc.com/ukrainian/news-40218301

7. Андрій Шляхтін «Прип'ять: місто втраченого майбутнього» [Електронний ресурс] https://24tv.ua/avariyi_na_chornobilzkiy_aez_yakim_ztalo_mizto_pripyat_n810609

8. Олександра Мітіна «Удар потеплінням: Україна однією з найперших витримує наслідки глобальної зміни клімату» [Електронний ресурс] https://tsn.ua/ukrayina/udar-poteplinnyam-ukrayina-odniyeyu-z-pershih-vitrimuye-naslidki-globalnoyi-zmini-klimatu-1009010.html

9. Інна Завгородня «Країна катастроф» [Електронний ресурс] http://tyzhden.ua/Publication/2087

10. Ігор Бортник «Україна екологічна» [Електронний ресурс] https://espreso.tv/blogs/2015/05/28/ukrayina_ekologichna