2.3 Визначення ймовірності настання банкрутства на пат «дмкд»

Визначенню ймовірності банкрутства підприємств приділяється значна увага з боку вітчизняних та зарубіжних науковців. Для цього використовують безліч моделей, деякі з них будуть розглянуті на прикладі підприємства ПАТ «ДМКД».

Двохфакторна модель Альтмана — це одна з найпростіших і наочних методик прогнозування ймовірності банкрутства, за використання якої необхідно розрахувати вплив тільки двох показників (формула 2.12): [26]

Z= -0,3877-1,0736*Х1 +0,0579*Х2 (2.12)

де Х1 — коефіцієнт поточної ліквідності; Х2 — частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу (коефіцієнт фінансової залежності). [18]

Z= -0,3877-1,0736*0,36 +0,0579*(-1,33) = -0,8577

При значенні Z > 0 ситуація в аналізованої компанії критична, ймовірність настання банкрутства висока. Перевагою цієї моделі оцінки ймовірності настання банкрутства є її простота розрахунку, а недоліком, як наслідок, обмежена кількість показників, що використовуються для розрахунку. Модель розроблена виключно для підприємств США та повністю не враховує вітчизняні економічні умови. [20]

Для визначення імовірності банкрутства українських підприємств доцільно скористатися моделлю прогнозування О.О. Терещенко. Сутність розробленої моделі полягає у визначенні інтегрального показника фінансового стану для різних класифікаційних груп підприємств в залежності від виду їх економічної діяльності. Нормативне значення моделі О.О. Терещенко відповідає 2. Чим менше значення фактичного показника у порівнянні з нормативним, тим більше ризик банкрутства на підприємстві. Особливістю методики О.О. Терещенко є те, що вона має трохи зміщені оцінки. У ній зроблено акцент на зменшенні помилкового віднесення фінансово неспроможних підприємств до групи стійких. Така асиметричність має на меті убезпечити інвестора від ризикового вкладення коштів, але знижує точність прогнозу в цілому. Іншим суттєвим недоліком цієї моделі є широкий інтервал невизначеності нормативних оцінок. [23] Однак, незважаючи на зазначені недоліки, така модель широко використовується в Україні, адже вона адаптована для вітчизняних підприємств, оскільки була створена на основі аналізу діяльності саме вітчизняних підприємств. (формула 2.13)

Z = 1,03Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + 0,1Х6 (2.13)

де Х₁ – сash-flow / зобов’язання; Х₂ – загальна вартість активів / зобов’язання; Х₃ – чистий прибуток / загальна вартість активів; Х₄ – чистий прибуток / виручка від реалізації; Х₅ – виробничі запаси / виручка від реалізації; Х₆ – виручка від реалізації / загальна вартість активів.

Z = 1,03*0,005 + 0,08*0,577 + 10*(-0,185) + 5*(-0,192) + 0,3*0,073 + 0,1*0,963 = -2,6

Так як у 2016 році Z < 0, то підприємство є напівбанкрутом.

Тобто підприємство не може розрахуватися за своїми зобов’язаннями перед кредиторами, це є наслідком ігнорування негативного впливу загроз або відсутністю засобів їх подолати в управлінській діяльності. Очевидно, що процедура банкрутства є крайньою негативною стадією і найгіршим наслідком низької ефективності антикризового управління.

У 1977 році британські вчені Р. Таффлер і Тішоу запропонували чотирьох факторну прогнозну модель (формула (2.14):

Z = 0,53*Х1 +0,13*Х2 +0,18*Х3 +0,16*Х4 (2.14)

де Х1 — прибуток від реалізації продукції / поточні зобов'язання; Х2 — оборотні активи / позиковий капітал; Х3 — поточні зобов'язання / валюта балансу; Х4 — чистий дохід від реалізації продукції / валюта балансу.

Z = 0,53*0,04 +0,13*0,36 +0,18*1,73 +0,16*0,96 = 0,533

Згідно з нормативним значенням, якщо величина Z рахунку більша ніж 0,3, це вказує на те, що підприємство має непогані довгострокові перспективи. Якщо показник Таффлера нижчий ніж 0,2 — наймовірніше підприємство збанкрутує.

За цією моделлю наше підприємство має можливість успішної діяльності у довгостроковій перспективі, однак це викликано перш за все значення показника Х3, який складає 0,3114. Тобто із-за того що поточні зобов'язання підприємства майже вдвічі перевищують валюту балансу, бо підприємство має значення власного капіталу -11 057 116 внаслідок непокритого збитку.

Перевагою цього методу є простота розрахунку та можливість застосування при проведенні зовнішньої діагностики. Однак метод не враховує ринкову оцінку бізнесу (тобто котирування акцій), що є суттєвим недоліком. В Україні може використовуватися виключно як паралельна модель, оскільки значення коефіцієнтів не пов'язані з галуззю.

Бaчимo, щo кризoвий фiнaнсoвий стaн спoстeрiгaвся нa ПAТ «ДМКД» прoтягoм всьoгo aнaлiзoвaнoгo пeрioду. Отже, фiнaнсoвa стiйкiсть на досліджуваному пiдприємствi протягом досліджуваного періоду булa вiдсутня, пiдприємствo знaхoдилoсь у кризoвoму фiнaнсoвoму стaнi, тoму ми бачимо, що потрібно нeгaйнo прийняти aнтикризoву прoгрaму. Також підсумовуючи проведені розрахунки ймовірності банкрутства підприємства, слід відзначити, що більшість підтверджує, що ПАТ «ДМКД» значно погіршило своє фінансове становище та фінансову стійкість, що у 2016 році воно є неплатоспроможним, його діяльність є збитковою та підприємство є потенційним банкрутом.