
3.3. Схемні реалізації булевих функцій
Булеві функції використовуються під час синтезу пристроїв управління. Кожна булева функція з базису and, or, not має реалізацію у вигляді мікросхеми (рис. 3.1). Заперечення зображається колом на вході або на виході. Символ функції вписується в рамку елемента. В якості символа операції or використовується символ ‘1’, а операції and – символ ‘&’.
and:
not:
or:
Рисунок 3.1 – Реалізація булевих функцій
Ці елементи об’єднуються в схему у відповідності з аналітичним виразом для функції.
Наприклад,
реалізується
наступною схемою (рис 3.2).
x1
x3
x4
x2
Рисунок 3.2. – Реалізація функції f3
3.4. Найбільш поширені булеві функції
Існує
не більш ніж
різних булевих функцій п змінних. До
цього висновку легко прийти, користуючись
простими комбінаторними міркуваннями
і згадавши, що на кожному з
2n
наборів функції можуть приймати два
значення.
Розглянемо найбільш використовувані булеві функції однієї і двох змінних.
Функції однієї змінної подані в табл. 3.3, де:
f0 (x) = 0 — тотожний нуль (константа 0);
f1 (х) = х — тотожна функція x;
f2
(х)
=
ᄉ
—
заперечення
х
(інверсія x);
f3 (х) = 1 — тотожна одиниця (константа 1).
Таблиця 3.3 – Функції однієї змінної
x |
f0 |
f1 |
f2 |
f3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Функції двох змінних подані в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Функції двох змінних
x1 |
x2 |
f0 |
f1 |
f2 |
f3 |
f4 |
f5 |
f6 |
f7 |
f8 |
f9 |
f10 |
f11 |
f12 |
f13 |
f14 |
f15 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
Найбільш часто використовуються такі найменування цих функцій:
f0 (x1, x2) = 0 – тотожний нуль (константа 0);
f1 (x1, x2) = x1 • x2 – кон’юнкція (логічне І);
f2
(x1,
x2)
=x1
•
ᄉ2
= х2
←
х1–
заперечення х1;
f3 (x1, x2) = x1 – повторення х1;
f4
(x1,
x2)
=
ᄉ1
•
x2
= х1
←
х2
–
заперечення х2;
f5 (x1, x2) = x2 – повторення х2;
f6
(x1,
x2)
=
–
виключне АБО;
f7
(x1,
x2)
=
–
диз’юнкція (логічне АБО);
f8
(x1,
x2)
=
–
стрілка Пірса (заперечення диз’юнкції,
операція
АБО-НІ);
f9 (x1, x2) = x1 ~ x2 – еквівалентність;
f10
(x1,
x2)
= ᄉ2
– повторення ᄉ
2;
f11
(x1,
x2)
=–імплікація;
f12
(x1,
x2)
= ᄉ1
– повторення ᄉ
1;
f13
(x1,
x2)
=
–
імплікація;
f14 (x1, x2) = x1 / x2 — штрих Шеффера (заперечення кон’юнкції, операція
І-НІ);
f15 (x1, x2) = 1 — тотожна одиниця (константа 1).
Функцію
f1
(x1,
x2)
часто
називають логічним множенням. Тут
замість знака
‘•’
використовують також знак
‘&’
або ‘’.;
Очевидно, що серед схем, які реалізують дану функцію, є найбільш проста. Пошук логічної формули, що відповідає цій схемі, має великий практичний інтерес, а перетворення формул булевих функцій засновано на використанні співвідношень булевої алгебри.
Для
булевої алгебри визначені одна одномісна
(унарна) операція –“заперечення” і
дві двомісні (бінарні) операції –
“кон’юнкція” та “диз’юнкція”
(позначаються
символами ‘•’, ‘’
відповідно).