Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
28
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
260.61 Кб
Скачать

4.2. Досконала кон’юнктивна нормальна форма (дкнф)

Друга відома форма носить назву досконалої кон’юнктивної нормальної форми (ДКНФ). Вона будується аналогічно ДДНФ, але при цьому використовуються конституенти нуля.

Визначення. Конституентою нуля називається функція, яка приймає значення 0 тільки на одному наборі.

Конституента нуля записується у вигляді елементарної диз’юнкції всіх змінних даної функції. Кожному набору відповідає своя конституента нуля. Наприклад, набору 0110 змінних х1, х2, x3 і x4 відповідає конституента нуля . ДКНФ представляється як кон’юнкція конституент нуля, які відповідають тим наборам, на яких функція приймає значення 0. У більш загальному вигляді це можна записати наступним чином (4.2):

,

де і . (4.2)

Приклад 2. Для розглянутої вище функції f1 (див. табл. 4.1) побудуємо ДКНФ:

4.3. Досконала Шефферовська нормальна форма (дшнф)

Наступна відома форма носить назву досконалої Шефферовської нормальної форми (ДШНФ). Для отримання ДШНФ в таблиці істинності відмічаються ті набори, на яких функція приймає значення 1. Конституенти одиниці записуються у вигляді термів, у яких в якості операції використовується штрих Шеффера. Між термами використовується також операція штрих Шеффера (4.3).

де і (4.3)

Приклад 3. Для функції f3 (x1, x2, x3) = (2, 3, 4)1 побудуємо ДШНФ:

f3 (x1, x2, x3) = (/x2/) / (/x2/x3) / (x1//).

4.4. Досконала Пірсовська нормальна форма(дпнф)

ДПНФ – досконала Пірсовська нормальна форма. Для отримання ДПНФ в таблиці істинності відмічаються ті набори, на яких функція приймає значення 0. Конституенти нуля записуються у вигляді термів, у яких в якості операції використовується стрілка Пірса. Між термами використовується також операція стрілка Пірса (4.4).

де і (4.4)

Приклад 4. Для функції f4 (x1, x2, x3) = (0, 3, 7)0 побудуємо ДПНФ.

f4 (x1, x2, x3) = (x1↓x2↓x3)(x1) (↓x2↓x3)

4.5. Функціонально повні системи булевих функцій

Будь-яка булева функція може бути представлена аналітично однією з розглянутих нормальних форм. Вони використовують обмежену кількість елементарних булевих функцій. Наприклад, для ДДНФ такими функціями являються “кон’юнкція”, “диз’юнкція” і “заперечення”. Отже, існують системи булевих функцій, за допомогою яких можна аналітично представити будь-яку іншу, скільки завгодно складну булеву функцію. Проектування цифрових автоматів засноване на використанні таких систем булевих функцій. Останнє особливо важливе для розробки комплектів інтегральних мікросхем, з яких можна побудувати довільний цифровий автомат. Проблема функціональної повноти являється центральною проблемою функціональних побудов в алгебрі логіки.

Визначення. Функціонально повною системою булевих функцій (ФПСБФ) називається сукупність таких булевих функцій {f1, f2, …, fk}, що довільна булева функція f може бути записана у вигляді формули через функції цієї сукупності.

Виходячи з визначення ДДНФ, ДКНФ, ДШНФ і ДПНФ до функціонально повних систем булевих функцій слід віднести системы: .

Це обумовлює доцільність постановки задачі визначення властивостей, якими повинні володіти функції, що входять до складу ФПСБФ.

Рішення цієї задачі засноване на понятті замкнутого відносно операції суперпозиції класу функцій. Класом булевих функцій, функціонально замкнутим відносно операції суперпозиції, є множина функцій, будь-яка суперпозиція яких дає функцію, що також належить цій множині. Серед функціонально замкнутих класів виділяють класи особливого типу, які називають передповними, і які володіють наступною властивістю. Нехай передповний клас S не співпадає з множиною P можливих булевих функцій. Але якщо в нього включити будь-яку булеву функцию, що не входить в S, то новий функціонально замкнутий клас буде співпадати з множиною Р. Проведені дослідження показали, що передповних класів пять, а для побудови ФПСБФ необхідно і достатньо, щоб її функції не містились повністю ні в одному з п’яти передповних класів.

Перелічимо передповні класи булевих функцій:

1) булеві функції, які зберігають константу 0;

2) булеві функції, які зберігають константу 1;

3) самодвоїсті булеві функції;

4) лінійні булеві функції;

5) монотонні булеві функції.

Визначення. До булевих функцій, які зберігають константу 0, відносять такі булеві функції f (х1, ..., хn), для яких справедливе співвідношення f (0, ..., 0) = 0.

Таблиця 4.2 – Таблиця істинності для функцій двох змінних

x1

x2

f0

f1

f2

f3

f4

f5

f6

f7

f8

f9

f10

f11

f12

f13

f14

f15

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

1

1

0

1

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

1

1

1

0

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

1

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

Прикладами булевих функцій, які зберігають константу 0, являються функції f0, f1, …, f7 (табл. 4.2). Оскільки таблиця істинності для функцій, які зберігають константу 0, в першій стрічці значень функцій містить 0, то є рівно таких функцій.

Визначення. До булевих функцій, які зберігають константу 1, відносять такі булеві функції f (х1, ..., хn), для яких справедливо: f (1, ..., 1) = 1.

Прикладами булевих функцій, які зберігають константу 1, являються функції f1, f3, f5, f7, f9, f11, f13 і f15 (табл. 4.2). Оскільки таблиця істинності для функцій, які зберігають константу 1, в останній стрічці значень функцій містить 1, то є рівно таких функцій. Перед тим, як ввести поняття класу самодвоїстих булевих функцій, дамо наступне визначення.

Визначення. Булеві функції f1(х1, ..., хn) і f2 (х1, ..., хn) називаються двоїстими відносно одна одної, якщо виконується співвідношення f1 (х1, ..., хn) = .

Двоїстими являються функції f0 і f15, f1 і f7, f2 і f11 і т. д. (табл. 4.2).

Визначення. До самодвоїстих булевих функцій відносять такі булеві функції, які двоїсті по відношенню до самих себе, тобто справедливе співвідношення

f (х1, ..., хn) = .

Якщо домовитись називати протилежними наборами набір і набір , то визначення самодвоїстих функцій буде таким.

Визначення. Булева функція називається самодвоїстою, якщо на будь-яких двох протилежних наборах вона приймає протилежні значення.

Самодвоїстими являються функції f3, f5, f10, f12 (табл. 4.2). Із визначення самодвоїстої функції слідує, що вона повністю визначається своїми значеннями на першій половині стрічок таблиці істинності. Тому число всіх самодвоїстих булевих функцій f (х1, ..., хn) дорівнює .

Визначення. До лінійних булевих функцій відносять такі булеві функції, які можуть бути представлені у вигляді

f (х1, ..., хn)=,

де , a – операція додавання по модулю два.

Лінійними являються булеві функції f0, f3, f5, f6, f9, f10, f12, f15 (табл. 4.2), так як

f0 = 0, f3 = x1, f5 = x2,

f6 = .

Оскільки лінійна функція однозначно залежить від завдання коефіцієнтів c0, c1, …,cn, то число лінійних функцій дорівнює 2(n+l).

Перш ніж ввести поняття класу монотонних булевих функцій, дамо наступне визначення.

Визначення. Двійковий набір не менше двійкового набору , (тобто ), якщо для кожної пари справедливе співвідношення .

Так, набір 1011 > 1010. Але набори 1011 і 0100 не можна порівнювати в тому сенсі, що для них не виконуються співвідношення ні , ні .

Визначення. Булева функція f (х1, ..., xn) називається монотонною, якщо для будь-яких двох наборів і , таких, що має місце нерівність . Монотонними являються булеві функції f0, f1, f3, f5, f7, f15 (табл. 4.4.). Разом з тим функція f2 із табл. 4.2 не являється монотонною, тому що f2 (1,0) > f2 (1, 1), хоча набір <1, 0> менше, ніж набір <1, 1>.Приведемо без доказу два формулювання теореми про функціональну повноту.

Теорема ПОСТА. Для того щоб система S булевих функцій була функціонально повною, необхідно і достатньо, щоб ця система містила хоча б одну булеву функцію, яка не зберігає константу 0, хоча б одну булеву функцію, яка не зберігає константу 1, хоча б одну несамодвоїсту булеву функцію, хоча б одну нелінійну булеву функцію і хоча б одну немонотонну булеву функцію.

Система булевих функцій являється функціонально повною тоді і тільки тоді, коли вона цілком не міститься ні в одному з передповних класів.

Розглянемо приклади ФПСБФ. Для зручності елементарні булеві функції двох змінних і деякі булеві функції однієї змінної зведені в табл. 4.3, в якій виконана класифікація кожної з функцій за ознаками приналежності до передповних класів. Із табл. 4.3 видно, що кожна з функцій f8 і f14 являється ФПСБФ. Другими словами, використовуючи, наприклад, тільки булеву функцію f14 – “штрих Шеффера”, можна записати у вигляді формули будь-яку булеву функцію. Табл. 4.3 дозволяє отримати і інші ФПСБФ. Ознакою функціональної повноти являється відсутність знака ‘+’ в кожному стовпчику табл. 4.3 хоча б для однієї із булевих функцій, які складають систему. До таких ФПСБФ, найбільш поширених в практиці побудови цифрових автоматів, слід віднести: {}; {}; {}; {}; {}, де символами позначені булеві функції: “диз’юнкція”, “кон’юнкція”, “сума по модулю два”, “заперечення”, і “константа 1” відповідно.

Введене поняття двоїстих булевих функцій дозволяє сформулювати принцип двоїстості, який полягає в наступному. Якщо формула реалізує булеву функцію , то формула , отримана із U заміною функцій f1, f2, …, fn на двоїсті функції f1*, f2*, …, fn*, відповідно реалізує функцію , двоїсту функції f. Формулу U називають двоїстою U*. Для формул над множиною принцип двоїстості може бути сформульований так: для отримання формули U*, двоїстої до формули U, достатньо в формулі U всюди замінити 0 на 1, 1 на 0, і операції & на ۷V та V на &.

Приклад. Із співвідношення за рахунок використання принципу двоїстості отримується співвідношення . Принцип двоїстості дозволяє майже вдвічі скоротити зусилля на виведення співвідношень під час розгляду властивостей елементарних булевих функцій.

Таблиця 4.3 – Характеристики функцій двох змінних

Функція

Види функцій

Монотонна

Лінійна

Самодвоїста

Та, що зберігає 0

Та, що зберігає 1

f0

+

+

+

f1

+

+

+

f2

+

f3

+

+

+

+

+

f4

+

f5

+

+

+

+

+

f6

+

+

f7

+

+

+

f8

f9

+

+

f10

+

+

f11

+

f12

+

+

f13

+

f14

f15

+

+

+

Контрольні запитання

  1. В чому полягає операція суперпозиції?

  2. Наведіть визначення для конституенти одиниці і конституанти нуля.

  3. Які особливості подання булевої функції у вигляді:

  • досконалої диз’юнктивної нормальної форми (ДДНФ);

  • досконалої кон’юнктивної нормальної форми (ДКНФ);

  • досконалої Шефферовської нормальної форми (ДШНФ);

  • досконалої Пірсовської нормальної форми (ДПНФ).

  • Побудуйте ДДНФ для наступної функції f (x1, x2, x3) = (0, 1, 2, 3, 7)1.

  • Побудуйте ДКНФ для наступної функції f (x1, x2, x3, x4,) = (0, 1, 2, 3, 12,13,14,15)0.

  • Побудуйте ДШНФ для наступної функції f (x1, x2, x3, x4,) = (0, 1, 2, 3, 7,15)1.

  • Побудуйте ДПНФ для наступної функції f (x1, x2, x3) = (0, 1, 2, 3, 7)1.

  • Дайте визначення для системи булевих функцій, яка являється функціонально повною.

  • Перелічіть системи булевих функцій, які являються функціонально повними

  • Перелічіть передповні класи булевих функцій і дайте визначення для кожного з них.

  • В чому полягає теорема Поста?

  • Прокоментуйте вміст табл. 4.3.

    74

  • Соседние файлы в папке Пособие