Висновки

1. За допомогою підібранних методів дослідження емоційної спрямованості, мета даного дослідження, досягнута.

2. Узагальнивши наукову літературу з теми дослідження, ми виявили, що емоції є невід’емною частиною в житті людини та відіграють дуже важливу роль. Їх важко відокремити від інших психічних процесів, тому що вони зливаються в єдиному переживанні людини, але емоції відрізняються від них. Емоції впливають на протікання всіх психічних процесів та регулюють психічну активність через відповідні загальні психічні стани. Емоції - це один із проявів суб'єктивного ставлення людини до навколишньої дійсності і до самого себе. Вони забезпечують нам здатність до переживання і співпереживання, підтримують інтерес до життя і до навколишнього світу; займають центральне місце в нашій психіці і складають більшу частину нашої психологічної діяльності, також вони пов'язані з регулюванням діяльності людини.

3. Виділено основні функції емоцій. Визначено, що функції емоцій виступають важливими регуляторами в пізнанні навколишнього світу. Виділяють такі функції, як: оціночна функція, мотиваційна функція, сигнальна функція, прогностична функція, спонукальна функція, деструктивна функція, регулятивна функція, мобілізуюча функція, адаптивна функція, комунікативна функція та захисна функція. Кожна з функцій відіграє свою роль у житті та розвитку людини, вони сприяють кращому розумінню внутрішнього стану, зовнішніх подій і явищ, налаштовують людей на спільну діяльність. З'ясовано, що єдину класифікацію для емоцій ще не створили, бо в основі поділу на види, емоції можуть класифікувати за різними ознаками. Зокрема: модальність, інтенсивність, тривалість, глибина, усвідомленість, функції, вплив на організм, зміст, стабільність; також виділяють переживання.

4. Розглянувши основні теорії сучасної психології емоцій, а також їх переваги та недоліки, ми виявили, що тема нашого дослідження є дуже актуальною, бо в наш час проблема емоцій менш розглянута, ніж інші психічні процеси. Емоції активно почали досліджувати наприкінці минулого століття. Проблемою в дослідженні емоцій, є розбіжність в термінології та складність самої теми. Тому сучасні дослідники за основу беруть роботи ранніх науковців.

5. Ми підібрали методи для проведення експериментальної частини роботи. Це були такі методики як: “Діагностика емоційної спрямованості особистості” та “Тест-анкета за Б. І. Додоновим: емоційна спрямованість”.

6. Провели дослідження, за допомогою обраних нами методик на групі студентів, для визначення емоційної спрямованості особистості. Після інтерпретування результатів дослідження ми виявили наступну особливість, що серед студентів нашої групи домінують праксичні емоції (15%) – спрямовані на бажанні дійти успіху в роботі або іншому занятті; глористичні емоції (14,5%) – спрямовані на бажанні завоювати визнання; комунікативні емоції (14,5%) – спрямовані на бажанні спілкуватися, ділитися думками та переживаннями. Розглянемо ці три спрямованості більш детально. Комунікaтивні емоції - виникають на основі потреби у спілкувaнні, тобто бажання спілкуватися, ділитися думкaми. Глоричні емоції - пов'язані з потребою у сaмоповазі та слaві, прагнення завоювати визнання. Прaксичні емоції - такі емоції викликані діяльністю, змінaми в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення, тобто бажання дійти успіху в роботі. Отже, з цього можна стверджувати, що студенти 2го курсу, спрямовані на бажання спілкуватися, на прагнення завоювати визнання та на бажання дійти успіху в роботі.