Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогіний університет імені К. Д. Ушинського»

Соціально-гуманітарний факультет

Кафедра теорії та методики практичної психології

Курсовий проект

( Робота)

з психології

на тему: «Емоції як психічний процес»

Студентки 2 курсу 1 групи

Напряму підготовки «Психологія»

Чеховської Анастасії Олександрівни

Керівник: канд. психол. н., доцент Мельничук Ірина Валентинівна

Національна шкала__________________

Кількість балів______Оцінка:ECTS_____

Члени комісії ______________ ________________

______________ ________________

______________ ________________

м. Одеса - 2017 рік

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………….. 3

Розділ 1. Теоретичне дослідження проблеми емоцій в сучасній психологічній науці

1.1. Сутність поняття емоцій ...……………………..………………………. 5

1.2. Класифікація емоцій …..………………………………………………... 8

1.3. Функції емоцій ……………………………………………………….… 12

1.4. Дослідження емоцій у сучасній психологічній науці ……………..…. 14

Висновки до першого розділу …………………………………………………..… 15

Розділ 2. Емпіричне дослідження емоцій в сучасній психології

2.1. Аналіз та обгрунтування методів дослідження ...……………….…… 17

2.2. Проведення емпіричного дослідження ………………………….……. 19

2.3. Інтерпретація отриманих даних …………………………………….… 19

Висновки до другого розділу ……………………………………………….….…. 23

Висновки …………………………………………………………………….……. 24

Список використаних джерел та літератури …………………………….…... 26

Додатки ……………………………………………………………………………. 29

Вступ

Актуальність дослідження. Проблема дослідження емоцій є актуальною як у теоретичних так і практичних аспектах (Гібсон Дж., Гордон В.М., Зінченко В.П., Пєтухов В.В., Симоненко С.М. та інші).

Емоції в житті людини відіграють дуже важливу роль. Вони відрізняються від інших психічних процесів, але відокремити їх важко, тому що вони зливаються в єдиному переживанні людини. Наприклад, сприйняття творів мистецтва в образах завжди супроводжується тими або іншими емоційними переживаннями, що виражають відношення людини до того, що він відчуває. Цікава, вдала думка, творча діяльність супроводжуються емоціями. Різного роду спогади також пов'язані з образами і несуть в собі не тільки інформацію, але і почуття. Найпростіші смакові відчуття, такі, як кисле, солодке, гірке і солоне, також супроводжуються емоціями.

Емоції регулюють психічну активність не специфічно, а через відповідні загальні психічні стани, впливаючи на протікання всіх психічних процесів.

Емоційні прояви є цікавою сферою психіки людини. Ці прояви відіграють важливу роль у будь-якому з видів міжособистісного спілкування і не тільки, оскільки вони висловлюють реакцію і ставлення людини до тієї чи іншої ситуації, явища й т.п. Якщо в сприйнятті, відчуттях, мисленні і уявленнях відбиваються різноманітні предмети і явища, їх різні якості і властивості, всілякі зв'язки і залежності, то в емоціях і почуттях людина виявляє своє ставлення до змісту пізнаваємого.

Теоритичною базою для нашої роботи стали дослідження та роботи таких вчених як: Александров Ю., Анохін П.К., Арістотєль, Бард Ф., Виготський Л.С., Вілюнас В.К., Воронін Л.Г., Дж. Гібсон, Гордон В.М., Грановська Р.Н., Ч. Дарвін, Джеймс У., Джемс, Екман П., Єрмолаїв Ю.А., Запорожець А.В., Зінченко В.П., Ільїн Є.П., Карпова А.В., Дж. Карпрара, Кеннон У., Ланге Г., Леонтьєв О.М., Нємов Р.С., Дж. Пєйлец, Пєтухов В.В., Платон, Плутчик Р., Рібо Т., Рубінштейн С.Л., Сімоненко С.М., Сімонов П.В., Спенсер Г., Сінгєр Д., Томкінс С., Фестігєр Л., Хебб Д., Шехтер Е., Ярошевський М.Г. та інші.

Мета роботи: полягала у вивченні емоцій як психічного процесу;

Об’єкт дослідження: емоції як психічний процес;

Предмет дослідження: особливості вивчення емоцій;

Задачі дослідження:

1. Узагальнення наукової літератури за темою дослідження;

2. Аналіз та обгрунтування методів дослідження;

3. Розглянути основні підходи до вивчення проблеми емоцій;

4. Провести психодіагностику дослідження;

5. Інтерпретація здобутих данних.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження; емпіричні: “Діагностика емоційної спрямованості особистості” та “Тест-анкета за Б. І. Додоновим: емоційна спрямованість” [11]; статистичні: кількісний та якісний аналіз результатів дослідження [18].

Структура роботи: робота складалася зі вступу, двох розділів, сьоми підрозділів, висновків, списку літератури, який вміщує 35 джерел, та додатки. Загальний обсяг роботи 36 сторінок.

Розділ 1. Теоретичні дослідження проблеми емоцій в сучасній психологічній науці

1.1. Сутність поняття емоцій

Узагальнення існуючих визначень емоцій (Ананьєв , Батурина, Вунд, Джеймс-Ланге, Додонов, Ізард, Капрара, Лєонтьєв, Сімонов та інші) можна виділити наступні. Одні автори (Батурина, Лєонтьєв) аналізують емоції як суб’єкт вираження. Інші автори ( Ананьєв, Ізард) вивчають емоції як пізнання. Також емоції вивчають (Додонов, Капрара) як цінність.

Емоції - психічний процес імпульсивної регуляції поведінки, заснований на чуттєвому відображенні значущості зовнішніх впливів. Це один із проявів суб'єктивного ставлення людини до навколишньої дійсності і до самого себе. У житті людини емоції відіграють дуже важливу роль. Це особливий клас психічних явищ, процесів і станів, які пов'язані з інстинктами, потребами і мотивами. Вони відображають навколишній світ у формі безпосереднього переживання, і в них відбивається значущість для індивіда явищ ситуації, які його оточують [14].

В емоціях виявляється задоволеність або незадоволеність людини своєю поведінкою, вчинками, висловами, діяльністю. Емоції не завжди яскраво виражені і мають однозначний сенс. Існують відтінки емоцій, які не завжди легко розпізнати.

Завдяки емоціям людина усвідомлює свої потреби і предмети, на які вони спрямовані. Інша загальна риса емоцій, про яку необхідно сказати, — це їх сприяння в реалізації потреб і досягненні певних цілей. Оскільки будь-яка емоція позитивна або негативна, людина може судити про досягнення поставленої мети. Так, позитивна емоція завжди пов'язана з отриманням бажаного результату, а негативна, навпаки, з невдачею при досягненні мети [25].

Емоції необхідні для виживання і благополуччя людини. Не володіючи емоціями, тобто не вміючи відчувати радість і сум, гнів і провину, ми не були б у повній мірі людьми. Емоції стали одним з ознак людяності. Не менш важлива і наша здатність співпереживати чужим емоціям, здатність до емпатії, само як і здатність виразити емоцію словами, розповісти про неї. Еволюційне значення емоцій полягає в тому, що вони забезпечили новий тип мотивації, нові поведінкові тенденції, велику варіативність поведінки, необхідні для успішної взаємодії індивіда з навколишнім середовищем і для успішної адаптації [14].

Більшість емоційних станів відбивається на особливостях поведінки людини, і тому вони можуть бути вивчені з використанням не тільки суб'єктивних, а й об'єктивних методів. Наприклад, почервоніння або побледніння кожі людини в певній ситуації може свідчити про його емоційному стані. Про емоційний стан можуть також свідчити зміни рівня адреналіну в крові і багато іншого [25].

Емоція може розглядатися як змінене чи особливий стан свідомості. Вона може існувати відносно незалежно від інших станів свідомості, але зазвичай взаємодіє з ними і впливає на співіснуючі стану або процеси у свідомості [23].

Від відчуттів емоції відрізняються тим, що відчуття ніякими специфічними суб'єктивними переживаннями типу задоволення або незадоволення, приємного чи неприємного зазвичай не супроводжуються. Вони дають людині об'єктивну інформацію про те, що відбувається в ньому і поза ним. Емоції ж виражають собою суб'єктивні стани людини, пов'язані з його потребами і мотивами [17].

Почуття і емоції залежать від особливостей відбиваних предметів. Між людиною і навколишнім світом складаються об'єктивні відносини, які стають предметом почуттів і емоцій. Емоції, так само, як і почуття - це своєрідне особистісне ставлення людини до навколишньої дійсності і до самого себе [14].

В ході розвитку емоції втрачають свою пряму інстинктивну основу, здобувають складнообумовлений характер, диференціюються й утворять різноманітні види так званих вищих емоційних процесів: соціальних, інтелектуальних і естетичних, які в людини становлять головний зміст його емоційного життя [6].

Теорії емоцій у вітчизняній психології (Л. С. Виготський, А. В. Запорожець, Л. С. Рубінштейн, А. Н. Леонтьєв, П. К. Анохін):

Психічні процеси представляють собою специфічний продукт діяльності мозку, - продукт, сутність якого полягає у відображенні навколишньої дійсності.

«Продукт» в данному розумінні - щось субстанциональное. Це особливого роду функціонального стану. Емоційні процеси - один з видів цього стану. Вітчизняні психологи стверджують, що емоції – це особлива форма ставлення до предметів і явищ дійсності, виділяють три аспекти цих процесів [24]:

1. Аспект переживання (С. Л. Рубінштейн, Г. Ш. Шингаров).

2. Аспект відносини (П. М. Якобсон, В. Н. Мясищев).

3. Аспект відображення (В. К. Вілюнас, Я. М. Веккер, Г. А. Фортунатов) [24].

Згідно, першої точки зору специфічність емоцій полягає в переживанні подій і відносин. Рубінштейн С.Л. вважав, що «почуття висловлюють у формі переживання ставлення суб'єкта до оточення, до того, що він пізнає і робить». Почуття висловлюють стан суб'єкта і ставлення до об'єкта. «Психічні процеси взяті в конкретній цілісності, - це процеси не тільки пізнавальні, а й ефективні, емоційно-вольові. Вони виражають не тільки знання про явища, але і ставлення до них; у них відбиваються не лише самі явища, але і їх значення, для навколишнього їх суб'єкта, для його життя та діяльності.» (Рубінштейн) [31].

Вітчизняні психологи, такі як, Л.С. Виготський, О.М. Леонг, С.Л. Рубінштейн, виводили ряд принципово важливих положень щодо, залежно емоцій від характеру діяльності суб'єкта, про що регулює їх ролі в цій діяльності і про їх розвиток в процесі засвоєння людиною суспільного досвіду. У зв'язку з цим вказувалося на зв'язок емоцій з мотивом діяльності. А. К. Леонтьєв підкреслював, що емоційне тільки відповідають тій діяльності, в якій вони виникають, але і підкоряються цієї діяльності, її мотивам. З іншого боку, як зазначає у своїх дослідженнях А. В. Запорожець і Я. З. Неверович, емоції грають важливу роль в реалізації цих мотивів [6; 24; 31; 32].

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що емоції - це властиві кожному з нас психологічні реакції на добре і погане, це наші тривоги й радості, наш відчай і насолода. Емоції забезпечують нам здатність до переживання і співпереживання, підтримують інтерес до життя і до навколишнього світу. Емоції займають центральне місце в нашій психіці і складають більшу частину нашої психологічної діяльності вони самим безпосереднім чином пов'язані з регулюванням діяльності людини.