2.2 Методичні рекомендації щодо формування умінь працювати з навчально-методичною, науково-технічною і довідковою літературою літературою у процесі підготовки до уроків виробничого навчання

Варто зазначити, що головну роль у формуванні в учнів умінь роботи з науково-технічною літературою під час підготовки до уроків виробничого навчання у ПТНЗ відіграє майстер виробничого навчання, оскільки саме він повинен володіти важливим етапом роботи педагога - аналізом навчальної літератури. Метою такого аналізу є виявлення досвіду викладання навчального матеріалу та вибір найбільш оптимального підручника для його подальшого використання. При цьому також визначаються недоліки наявної науково-технічної літератури і намічаються способи їхньої компенсації з метою підготовки єдиної педагогічної системи та завершеного навчального процесу [7, с. 198].

Зважаючи на зазначене, для визначення алгоритму діяльності майстра виробничого навчання стосовно аналізу джерел інформації, з якими варто навчити працювати учнів ПТНЗ, слід звернутися до вимог, що висуваються до навчальної літератури.

Відмітимо, що підручник або комплект навчальної літератури для підготовки до уроку виробничого навчання повинен включати всі елементи педагогічного процесу (цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, аналітико-результативний компоненти) [17, с. 68].

Так, цільовий компонент виявляється в тому, що, добираючи підручник з виробничого навчання, необхідно з’ясувати: для кого він призначений, які вміння набуваються учнями при роботі з ним, на якому рівні вони формуються та якими є критерії оцінювання практичної діяльності учнів після освоєння ними навчального матеріалу.

Основними вимогами, які повинен враховувати майстер ПТНЗ під час формування умінь учнів працювати з джерелами інформації і які висуваються до змісту науково-технічної літератури при підготовці до уроку виробничого навчання, є доступність, систематичність, ілюстративність подання навчального матеріалу. На сьогодні до цих вимог додалися такі, як оптимальність дидактичного обсягу підручника, посильність представленого в ньому матеріалу для навчання, науковість і зв’язок із практикою. Крім того, певну роль відіграє й правильність відображення розглядуваних явищ, відповідність державним стандартам у позначеннях, логічність і послідовність викладу навчального матеріалу. При цьому надзвичайно важливим є наявність логічної чіткості зв’язків, зумовленості переходів і послідовність викладу.

Зміст підручника характеризується також формою передавання, мовою і стилем, тому що кожна галузь знання, кожна професія має своє коло ідей, свою специфічну лексику й традиційні прийоми викладу матеріалу. У технічному тексті, крім того, необхідно дотримуватися таких вимог:

- використання офіційно прийнятої термінології;

- відповідність термінів позначенням;

- однаковість написання найменувань тощо.

Також, варто відмітити, що крім цільового і змістового компонентів, під час формування в учнів умінь роботи з науково-технічними джерелами слід аналізувати ще й наявні в навчальній літературі організаційний і контрольно-корегувальний компоненти. Це пов’язано з тим, що сучасний підручник мусить не лише концентрувати необхідну інформацію, але й відбивати настанову на навчання й основу практичної діяльності учнів ПТНЗ. Таким чином, вибір кращих навчальних літературних джерел є показником майстерності педагога та його вміння навчити учнів роботи з науково-технічною літературою під час підготовки до виробничого навчання.

Зазначимо, що навчання учнів раціональним прийомам самостійної роботи з навчальною і додатковою літературою з виробничого навчання, вмінню виділяти в тексті головне необхідно проводити етапами. Так, на першому етапі потрібно ставити завдання виробити в учнів початкові вміння і навички роботи з навчальною літературою, а саме: вміння вчитуватися в текст, знаходити в ньому відповіді на питання, поставлені педагогом або вміщені в кінці параграфа, вміння отримувати необхідну інформацію з малюнків, таблиць і графіків, вміння користуватися змістом підручника.

На цьому етапі учням потрібно пропонувати для самостійного вивчення прості тексти, що містять виклад якого-небудь одного питання та контрольні запитання для перевірки якості засвоєння прочитаного, які також виконують роль «опорних пунктів», орієнтують учнів на виділення в тексті найбільш істотного, головного. Одночасно з цим учням слід пропонувати й інші питання з метою виробити у них уміння читати малюнки, схеми і креслення, працювати з довідковими таблицями.

При правильній організації роботи з науково-технічною літературою при підготовці до уроку виробничого навчання учні швидко опановують потрібні практичні вміння і навички, порівняно легко справляються з пошуками відповідей на поставлені питання.

На другому етапі формування в учнів ПТНЗ уміння працювати з літературою необхідно ставити більш складне завдання - навчити учнів самостійно виділяти головні думки в пропонованому тексті за допомогою планів узагальненого характеру, придатних для багатьох текстів певного типу.

На третьому етапі здійснюють закріплення в учнів уміння самостійно визначати коло основних питань у тексті і відповідний йому план побудови відповіді. До кінця цього етапу помітно підвищується культура мовлення учнів. Відповіді їх стають відповідями по суті, що сприяє скороченню часу на усні форми перевірки знань і зміни їх практичними діями.

На четвертому етапі здійснюється формування в учнів вміння самостійно працювати з комбінованим текстом, що включає питання кількох типів. Завдання полягає в тому, щоб навчити учнів аналізувати такий текст, розчленовувати його на самостійні частини, визначати, що в кожній частині головне, і для кожної частини окремо побудувати план відповіді.

Зазначимо, що під час підготовки до уроку виробничого навчання учні повинні оволодіти наступними вміннями і навичками в роботі з науково-технічною літературою:

• виділити головне в тексті;

• самостійно розбиратися в інструкційно-технологічних картах;

• користуватися малюнками, таблицями і графіками;

• складати план (конспект) прочитаного;

• викладати прочитане своїми словами, логічно, послідовно, доповнювати матеріал, наявний у підручнику, відомостями, отриманими з інших джерел,

• користуватися змістом, предметним та іменним покажчиками;

• працювати з каталогом, складати бібліографію з певного питання.

Підкреслимо, що вміння учнів ПТНЗ працювати з підручником, з технічною літературою, необхідно постійно розвивати, закріплювати, що, зрештою, приведе до стійких умінь і навичок, без яких майбутній фахівець не зможе удосконалювати професійні знання та вміння, поліпшувати процес самоосвіти, орієнтуватися у зростаючому витоку інформації.

Будь-яка форма діяльності учнів ПТНЗ з книгою повинна оцінюватися і заохочуватися, що сприяє більшій їх відповідальності і зацікавленості в процесі навчання. Цю роботу потрібно оцінювати по-різному, враховуючи всі її етапи і різні показники якості виконання.

1. Першим і головним критерієм оцінки має бути кінцевий результат праці – базові професійні знання, практичні вміння та навички, набуті в процесі виконання завдання за запропонованою педагогом науково-технічною літературою.

2. Не менш важливим показником якісної самостійної праці з літературними джерелами учнів ПТНЗ під час підготовки до уроку виробничого навчання повинне бути виконання технічної роботи:

- конспектування тексту;

- чітко виконані креслення або ескізи, схеми і т.д.;

- правильно зроблені розрахунки, таблиці, графіки і т.д.;

- професійно оформлені спеціальні роботи у відповідності із завданням майстра виробничого навчання.

3. Врахування раціонального використання навчального часу.

Впевненість, що уміння працювати з літературою буде оцінюватися як вид навчальної діяльності на уроці виробничого навчання, дозволить учням ПТНЗ звикнути виконувати цю роботу зацікавлено, акуратно, без формальності.