2. Організація самостійної роботи учнів з науково-технічною літературою як засіб підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників

Варто зазначити, що важливим елементом процесу підготовки учня ПТНЗ до уроку виробничого навчання є цілеспрямоване вивчення науково-технічної літератури, вміння працювати з якою - складний творчий процес. Вивчення учнем науково-технічної літератури дозволяє:

• виявити здобутки науки, її досягнення і недоліки;

• визначити основні тенденції у поглядах фахівців на певне питання;

• визначити актуальність потрібного питання;

• забезпечує достовірність висновків і результатів вивчення конкретного питання [3, с. 45].

Потрібно підкреслити, що робота учня з літературними джерелами у процесі підготовки до уроків виробничого навчання відноситься до самостійної роботи, на ефективність виконання якої значною мірою впливає керівництво нею майстра виробничого навчання, яке охоплює:

- планування самостійної роботи учнів з науково-технічною літературою;

- формування в них потреб і мотивів до активної, творчої праці з літературними джерелами;

- навчання учнів основам самостійної роботи з інформацією;

- контроль за виконанням навчальних завдань [7, с. 191].

При роботі із літературою обов'язково слід робити виписки, конспекти, за допомогою яких виділяють найбільш цінну інформацію.

Відзначимо, що роботу з науково-технічною літературою під час підготовки учня до уроку виробничого навчання рекомендовано проводити поетапно:

• загальне ознайомлення з матеріалом в цілому;

• вибіркове читання і виписка основних тез, важливих для опанування певної технології виробничої діяльності;

• аналіз вивченого матеріалу.

Оскільки при вивченні певної інформації, яка потрібна при підготовці до уроку виробничого навчання, учню важливо не тільки засвоїти навчальний матеріал, а й оволодіти культурою розумової праці, досвідом творчої діяльності і, як наслідок, оволодіти уміння, які необхідні для опанування науковими знаннями:

- читання з різною метою (для засвоєння важливих деталей, для відповіді на запитання, для критичної оцінки, для розвитку словникового запасу, тощо);

- працювати з першоджерелами, користування книгою як знаряддям праці;

- шукати необхідну інформацію;

- користуватися довідником;

- конспектувати;

- складати картотеку і користуватися нею;

- будувати схему спостережень;

- вірно описувати процес, за яким здійснюється спостереження;

- виділяти головне;

- аргументовано формувати свою думку;

- систематизувати, класифікувати явища;

- бачити і розуміти причини і наслідки процесу виникнення і розвитку того чи іншого явища;

- аналізувати факти, робити узагальнення і висновки [3, с. 81].

При вивченні літератури до заданої теми уроку варто заучувати не всю прочитану інформацію, а лише ту, яка має безпосереднє відношення до практичної діяльності, про загальні наукові факти, висвітлені у певному параграфі підручника, достатньо просто мати уявлення.

Слід підкреслити, що науковим фактам, викладеним у літературі з конкретного питання, характерні наступні властивості: новизна, точність, об'єктивність, достовірність.

Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, незастарілий підхід до певного питання. Точність наукового факту визначається об'єктивними методами та характеризує сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.

Відбір фактів для вивчення конкретного питання повинен бути науково об'єктивним. Достовірність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, яке підтверджується при аналогічних ситуаціях. За відсутності підтвердження факту немає і його достовірності. Достовірність інформації, її цільове призначення і характер дають основу для достовірності наукових фактів.

Слід уважно ставитись до матеріалів, які використовуються учнем під час підготовки до уроку виробничого навчання: офіційні дані, опубліковані від імені державних або громадських організацій, не повинні викликати сумніву; практично абсолютною достовірністю володіє опис винаходів як у монографії, так і в інформаційній статті.

Зазначимо, що організація самостійної роботи учнів ПТНЗ з літературними джерелами при підготовці до уроків виробничого навчання має бути підпорядкована певним вимогам:

1. Розвиток мотиваційної установки в учнів. Умовою будь-якої цілеспрямованої діяльності є установка - готовність до певної активності, виникнення якої безпосередньо залежить від наявності в людині потреби і від об’єктивної ситуації задоволення цієї потреби. Установка відчутно впливає на характер і результати діяльності учнів, сприяє підвищенню ефективності дій, активізує мислення, пам'ять, робить сприйняття точнішим, увагу зосереднішою, спрямованішою на об’єкт пізнання. Тому учень повинен виробити в собі внутрішню потребу в постійній самостійній роботі з науково-технічними літературними джерелами.

2. Систематичність і безперервність. Тривала перерва у роботі з навчальним матеріалом негативно впливає на засвоєння знань, спричиняє втрату логічного зв’язку з раніше вивченим. Несистематичність самостійної роботи з джерелами інформації унеможливлює досягнення високих результатів у навчанні.

3. Послідовність у роботі. Послідовність означає чітку упорядкованість, черговість етапів роботи. Не закінчивши вивчення одного параграфу, не можна братись за інший. Розкиданість та безсистемність читання породжують поверховість знань, унеможливлюють тривале запам’ятовування прочитаного.

При читанні конспекту лекцій, монографій, підручника, навчального посібника не повинно лишатися нічого не з’ясованого. Не розібравшись хоча б в одному елементі міркувань автора підручника, учень не може далі повноцінно засвоїти навчальний матеріал.

4. Правильне планування праці з науково-технічною літературою. Чіткий план допоможе раціонально структурувати роботу, зосередитися на найсуттєвіших питаннях.

5. Використання відповідних методів, способів і прийомів роботи з літературними джерелами. Багато учнів працюють із книгою неправильно: читають текст і відразу занотовують, намагаючись запам’ятати прочитане. За такого підходу ігнорується найважливіший елемент самостійної роботи – глибоке осмислення матеріалу. Це призводить до того, що учні засвоюють його поверхово, їм складно на практиці повною мірою застосувати теорію. У них формується шкідлива звичка не думати, а запам’ятовувати, що також негативно впливає на результати навчання.

6. Керівництво з боку майстра виробничого навчання. Основними формами керівництва самостійною роботою учнів ПТНЗ з літературою у процесі підготовки до уроку виробничого навчання є визначення програмних вимог; орієнтування учнів у переліку літератури; проведення групових та індивідуальних консультацій; підготовка науково-технічної літератури, рекомендацій, пам’яток тощо [5, с. 56].

Варто підкреслити, що важливе місце у процесі підготовки учнів до практичного виконання завдань належить завершальному етапу роботи з науково-технічною літературою, на якому доцільно зробити порівняльний аналіз отриманої інформації, що дозволить обрати найбільш доступніший навчальний матеріал для опанування технології, потрібної на подальшому уроці виробничого навчання у ПТНЗ.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПТНЗ З НАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНОЮ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ І ДОВІДКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ