Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

Кафедра професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва

КУРСОВА РОБОТА

з методики професійного навчання на тему:

"Методика організації самостійної роботи учнів ПТНЗ з навчально-

методичною, науково-технічною і довідковою літературою"

Студентки 2 курсу, 21 Пр (К) групи, спеціальності 015 Професійна освіта. спеціалізація 015.17 Технологія виробів легкої промисловості Первашової Анни Валеріївни

Керівник Вовк Б. І.

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS ____

Члени комісії ______________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_______________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Глухів - 2017 рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………..…………….3

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПТНЗ З НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЮ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ І ДОВІДКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ …………………………….…………………………………………………….………….6

1. Суть і види науково-технічної інформації…………………….………….6

2. Організація самостійної роботи учнів з науково-технічною літературою як засіб підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників……………………………………………………………………………………..…………...11

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПТНЗ З НАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНОЮ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ І ДОВІДКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ ………………………………………………………………………………………..…..16

2.1 Визначення стану питання організації самостійної роботи учнів з науково-технічною літературою під час підготовки до занять з виробничого навчання…………………………………………………………………………………..………………….16

2.2 Методичні рекомендації щодо формування умінь працювати з навчально-методичною, науково-технічною і довідковою літературою літературою у процесі підготовки до уроків виробничого навчання………………………………………………...................................……………………..22

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………….27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..……………….29

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасних соціально-економічних умовах наша держава потребує цілісної системи неперервної професійної освіти, що відповідає національним інтересам і світовим тенденціям розвитку економіки, забезпечує підготовку кваліфікованих робітничих кадрів і молодих спеціалістів, спроможних навчатися впродовж життя, підвищувати рівень своєї кваліфікації.

Головна роль в організації професійно-технічної освіти належить уроку виробничого навчання, успіх та ефективність якого багато в чому залежить від оволодіння учнями умінням працювати з науково-технічною літературою.

Самостійна робота з літературними джерелами інформації у процесі підготовки до заняття є засобом оволодіння учнями глибокими знаннями, формування у них активності й самостійності, розвитку розумових здібностей. Тому педагоги ПТНЗ покликані прищепити учням уміння самостійно здобувати й застосовувати знання, ефективно працювати. Від цього великою мірою залежить результативність навчально-виховного процесу, головна мета якого полягає у формуванні всебічно розвиненої особистості, готової до активної трудової діяльності.

Темпи й глибина перебудови діяльності сучасних професійних навчальних закладів відстають від вимог часу. Необхідно піднести їхню роботу на новий якісний рівень. Це завдання сьогодні набуває особливого значення у зв'язку з підвищенням вимог до професійної підготовки учнів ПТНЗ, що в свою чергу, вимагає посилення уваги до формування у них умінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності, відповідального ставлення до навчальної й суспільно корисної праці.

Дана проблема є актуальною для педагогів і майстрів виробничого навчання у ПТНЗ. Її розв'язання важливе і з тієї точки зору, що неодмінною умовою оволодіння сучасним змістом освіти є активізація самостійної діяльності учнів. Для цього необхідно чітко визначити систему вмінь, навичок, які вони мають опанувати. Важливо, зокрема, розкрити процес формування в учнів умінь і навичок самостійної роботи з навчальною книгою, з науково-технічною літературою вцілому.

Проте, незважаючи на значну кількість досліджень різними науковцями (П. І. Підкасистий, Б. І. Коротяєв, А. П. Примаковський, Н. П. Ерестов, Г. Гецов, І. Т. Посошков, Н. Г. Чернишевський, В. Г. Белінський та ін.), зазначене питання вивчене не достатньо.

У набутті вміння працювати з літературними джерелами істотну роль відіграє знання педагогом і учнем структури пізнавальної діяльності. Для успішної самостійної праці з книгою треба знати, які дії входять до її складу та в якій послідовності вони виконуються. Слід зазначити, що робота з літературою тільки тоді дає значний позитивний ефект, коли враховуються мотиви навчання.

Зважаючи на вище зазначене, темою нашого курсового дослідження є «Методика організації самостійної роботи учнів ПТНЗ з навчально- методичною, науково-технічною і довідковою літературою».

Мета роботи: визначити та обґрунтувати ефективні методи та прийоми, що сприяють формуванню в учнів ПТНЗ умінь роботи з науково-технічною літературою у процесі підготовки до уроку виробничого навчання.

Об’єкт курсового дослідження: навчально-виховний процес у ПТНЗ.

Предмет курсового дослідження: методика формування умінь працювати з науково-технічною літературою під час підготовки учнів до виробничого навчання.

Завдання курсової роботи:

• проаналізувати стан досліджуваного питання у психолого-педагогічній, науково-методичній літературі;

• розглянути види науково-технічної інформації та їх характеристику;

• охарактеризувати особливості організації роботи з науково-технічною літературою учнів ПТНЗ;

• вивчити стан проблеми оволодіння учнями умінням працювати з науково-технічною літературою у процесі підготовки до уроків виробничого навчання;

• розробити методичні рекомендації стосовно питання формування в учнів умінь роботи з науково-технічною літературою при підготовці до заняття з виробничого навчання у ПТНЗ.

Для розв’язання сформульованих завдань використовувалися наступні методи дослідження:

теоретичні: аналіз науково-педагогічної і методичної літератури з теми дослідження, наявних програм, посібників, підручників; науково-методичний аналіз процесу формування основних понять; емпіричні: педагогічне спостереження; анкетування; вивчення досвіду роботи викладачів та майстрів виробничого навчання в ПТНЗ; методи обробки результатів дослідження.

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПТНЗ З НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЮ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ І ДОВІДКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ

1. Суть і види науково-технічної інформації

Одним з основних напрямків розвитку сучасної неперервної професійної освіти є оволодіння учнів уміннями роботи з науково-технічною літературою у процесі підготовки до занять з виробничого навчання, що є запорукою сформованості особистості учня ПТНЗ як майбутнього кваліфікованого робітника і фахівця будь-якого рівня.

Наукова інформація у сучасному світі поширюється за певними каналами, засобами і методами. Залежно від нагромадження, використання, призначення сприйняття вона класифікується як:

• технічна інформація - характеризує фізичні процеси в різних об'єктах при створенні продукції із вихідних компонентів;

• економічна інформація - це відомості про економічний розвиток суспільства і його ефективність;

• соціальна інформація - відомості про людину, колектив і суспільство в цілому, як об'єкт дослідження [17, с. 45].

Таким чином, науково-технічна інформація - це сукупність повних, точних відомостей про розвиток природи, суспільства і людини, зафіксованих у науковому документі. Науковий документ є структурною одиницею інформаційних ресурсів - це матеріальний об'єкт з інформацією про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людей, яка закріплена створеним людиною способом передачі та зберігання у часі і просторі.

Зазначимо, що форма документа значною мірою визначає спосіб його аналізу. Класифікація наукових документів відбувається на основі багатьох критеріїв. За способом фіксації інформації вони поділяються на:

• письмові (матеріали архівів, преси, довідники, документи - тобто ті, в яких інформація викладена у формі літерного тексту);

• статистичні (маються на увазі ті документи, в яких форма подачі інформації в основному цифрова);

• іконографічні (всі образотворчі документи, як статичні - скульптури, будинки, орнаменти, картини, фотографії, так і динамічні - кіно-, теле-, відеоматеріали);

• фонетичні (мовні матеріали в їх озвученому вигляді - платівки, магнітофонні записи).

Залежно від статусу джерела розрізняють документи: офіційні та неофіційні.

Крім цього, документи поділяються на:

• первинні - в яких містяться результати наукових досліджень і розробок, нові наукові дані, ідеї, факти. На основі цих документів формується первинна інформація;

• вторинні - де містяться аналітико-синтетичні і логічні матеріали, які вже оброблені на основі первинних документів.

Такий поділ є умовним. Важливими джерелами первинної інформації є книги, монографії, брошури, посібники і періодичні видання [17, с. 52].

Книга - це досить об'ємне неперіодичне видання, в якому сконцентровані нагромаджені людством знання і досвід з певної галузі науки.

Брошура - це невеликого обсягу праця з оперативною інформацією.

Серед книг і брошур важливе місце займають монографії, в яких висвітлені результати всебічного вивчення певної проблеми чи теми. Монографія може бути підготовлена як одним автором, так і колективом.

Особливе місце серед книг, які використовуються в сфері наукової інформації, займають підручники і посібники - неперіодичні видання, в яких містяться систематизовані відомості наукового і прикладного характеру, викладені у доступній формі як для викладачів, так і для учнів.

Найбільш оперативним джерелом науково-технічної інформації є періодичні видання, які виходять через певний проміжок часу, з постійним для кожного року числом номерів, але не повторюються за змістом, маючи однакову назву. Традиційними видами періодичних видань є журнали і газети. До періодичних також відносять збірники наукових праць науковців ВНЗ, науково-дослідних інститутів.

До спеціальних видів технічних видань підносять нормативно-технічну документацію, яка регламентує науково-технічний рівень і якість продукції: стандарти, типові положення, методичні розробки.

Стандарти - нормативно-технічні документи, в яких встановлено комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентними органами.

Важливе значення для проведення науково-дослідної роботи має патентна документація, тобто сукупність документів про відкриття, винаходи, а також відомості про охорону прав винахідників. Патентна документація характеризується високим рівнем достовірності, оскільки ця документація підлягає експертизі на предмет новизни і корисності.

Така кількість наукових документів пояснюється характером знань і різноплановою діяльністю людей [17, с. 58].

Структура наукових документів приведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Видова структура наукових документів

Вили документів	Первинний	Вторинний (неперіодичні)
Книжки, брошури	Монографії, довідники, матеріали конференцій, з'їздів, навчальні видання	Бібліографічні, реферативні, оглядові видання, енциклопедії, словники, довідники
Періодичні	Видання з продовженням, журнали, бюлетені, газети, відомості	Бібліографічні (картотека), реферативні (збірники), експрес-інформація, офіційні бюлетені, інформаційні листки, каталоги
Спеціальні	Нормативно-технічні документи, нормативно- виробничі довідки, рекламні видання, патентно-ліцензійні	Показники стандартів і технічних умов вітчизняних і зарубіжних винаходів
Рукописні	Наукові звіти, наукові доклади, інформаційні відомості про проведення наукових конференцій, семінарів, симпозіумів	Бюлетені реєстрації НДР, збірники рефератів НД1, ОКР, реєстраційні та інформаційні картки

У кінці XX століття створено світову систему Internet — всесвітнє об'єднання регіональних і корпоративних мереж, що створюють єдиний інформаційний простір завдяки використанню стандартних протоколів передачі інформації.

Великої популярності серед джерел інформації для учнів у сучасному світі набув електронний підручник – інформаційний продукт, що дає навчальний матеріал, контролює знання (контрольні запитання, тести та ін.), і відпрацювання практичних навичок (завдання щодо виконання практичних завдань та ін.).

Сучасна електронна книга, як і звичайна друкована, складається зі сторінок, що мають не лінійну структуру, а сіткову. У кожному вузлі цієї сітки-сторінки є інформація, представлена у вигляді не тільки тексту, але і графіків, схем, анімації, звуку і відео зображення. Таким чином, перевагами такого підручника є високий ступінь наочності, максимальна індивідуалізація навчання, можливість здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок шляхом вибору посильних задач, скорочення часу на вивчення курсу за рахунок надання можливості самопідготовки. Натомість, недоліками його є діалогова взаємодія комп’ютер-учень (немає чіткого аналізу відповіді учня і причин, що породжують помилку), можливість збоїв комп’ютера як технічної системи, відсутність особистої взаємодії [7, с. 187].

Отже, слід зазначити, що з розвитком електронних засобів інформації актуальність документальних джерел не знижується і потреба в них не зменшується. Традиційним засобом передачі та збереження інформації є приведення в порядок документальних фондів. Найбільш поширеною є Універсальна десятична класифікація (УДК), яка використовується більш ніж в 50-ти країнах світу і юридично є власністю Міжнародної федерації документації (МФД), яка відповідає за розробку таблиць УДК, їх стан і видання.

УДК — це міжнародна універсальна система, яка дозволяє детально представити зміст документальних фондів, забезпечити оперативний пошук інформації, має можливість свого розвитку і самовдосконалення. Вона складається із основної і допоміжної таблиць. Основна таблиця містить поняття і відповідні їм індекси, за допомогою яких систематизують знання людства.

Таким чином, можемо підсумувати, що формування уміння правильно працювати з літературними джерелами різного роду забезпечує оволодіння знаннями та практичними навичками, що в подальшому відкриває для майбутнього робітника можливості та перспективи.