
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства .
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •Тема 3 Історія української політичної думки . . . . . . . . . . . . . .
- •3.1Джерела політичних ідей в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії . . . . .
- •Тема 5 Політична влада . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 7 Політичні режими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 8 Політична система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи . . . . . .
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 12 Політична культура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 13 Особистість і політика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства
- •Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •1.4 Методи політологічного дослідження.
- •Основні методи дослідження, які використовує політологія
- •Питання й завдання:
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •2.1 Політична думка Стародавнього Сходу
- •2.2 Політичні вчення античності
- •2.3 Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •2.4 Політична думка епохи Відродження
- •2.5 Політичні ідеї Нового часу
- •2.6 Політичні теорії х1х – початку хх ст.
- •2.7. Розвиток зарубіжної політології у хх ст.
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Історія української політичної думки
- •3.2. Розвиток ідей державності в казацько-гетьманський період
- •3.4. Соціально-політична думка про національне відродження й державність України початку XX в.
- •3.5 Зародження і утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії
- •4.1 Поняття, структура й функції політичної ідеології
- •4.2 Лібералізм і неолібералізм
- •4.3 Консерватизм і неоконсерватизм
- •4.4 Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •4.5. Націоналізм і його форми
- •4.6. Фашизм і неофашизм
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Політична влада
- •5.1. Сутність влади: основні теоретичні підходи
- •5.2 Структура політичної влади.
- •Джерела:
- •5.3. Види влади. Специфіка політичної влади
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади
- •6.1 Соціальні функції й види виборів
- •6.3. Типи виборчих систем
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
- •Тести до модуля № 1 Політологія як система знань про політику
- •Тема 7 Політичні режими
- •7.2 Демократичний режим
- •7.3 Тоталітарний режим
- •7.4 Авторитарний режим
- •7.5 Політичний режим сучасної України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система
- •8.4 Політична система України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи
- •9.1 Особливості держави як політичної організації
- •9.3 Форми державного устрою
- •9.4. Правова держава: сутність й основні принципи.
- •9. 5 Економічна та соціальна політика держави
- •Питання й завдання
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи
- •10.2 Цілі й функції політичних партій
- •10.3 Типи політичних партій
- •10.4 Сутність і різновиди партійних систем
- •10.5. Зародження й розвиток багатопартійної системи в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи
- •11.1. Поняття, структура та функції громадських об'єднань і рухів
- •11.2 Типологія громадських об'єднань
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політична культура
- •12.1. Поняття політичної культури і її структурні елементи
- •12.2 Типологія політичної культури
- •12.3 Формування політичної культури.
- •12.4 Політична культура сучасної України
- •Питання й завдання
- •Модуль № 3 Особистість, політика, суспільство.
- •Тема 13 Особистість і політика
- •13.1 Людина як суб'єкт і об'єкт політики
- •13.2 Політична участь
- •13.3 Політична соціалізація
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Громадянське суспільство
- •14.1 Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •14.2 Поняття й сутність громадянського суспільства
- •14.3 Структура й функції громадянського суспільства
- •14.4 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Політичне лідерство
- •15.1. Природа й сутність лідерства
- •15.2. Типологія політичного лідерства
- •15.З. Функції політичних лідерів
- •15.4. Сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1 Походження політичної еліти і її роль у суспільстві
- •16.2. Політична еліта: структура й системи відбору
- •16.3 Сучасні теорії еліт
- •16.4 Політична еліта України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політика і етнонаціональні відносини
- •17.1 Сутність етносу та нації
- •17.2 Роль і місце етнонаціональних відносин у політичному житті
- •17.3 Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •17.4 Особливості етнонаціональних відносин та етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема18 Світовий політичний процес
- •18.1 Зовнішня політика держави: функції, цілі й засоби
- •18.2. Міжнародні відносини: поняття, суб'єкти, форми й принципи
- •18.3 Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин
- •18.4 Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
10.2 Цілі й функції політичних партій
Ціль діяльності партій – реалізація інтересів тих верств суспільства, які вони представляють. Але вони не тільки їх виражають, але й намагаються сформувати, об'єднати й виробити один загальний партійний інтерес. Партії займають особливе місце серед різних організацій, що діють у політичній системі суспільства. Головна ціль політичних партій – завоювання існуючої політичної влади або участь у її реалізації.
Кожна з партій, прийшовши до влади, призначає своїх людей на ключові ділянки управління. Не маючи ніяких безпосередніх публічно-владних повноважень, політичні партії розробляють державну політику (пропозиції щодо політичного курсу й політичного режиму). Впроваджується ж ця політика в життя лише в міру її прийняття представницькими органами.
На основі загальних політичних ідей партії розробляють свої програми, у яких визначаються завдання на коротко-, середньо- і довгострокову перспективу.
Сучасні політичні партії характеризуються складною структурою, у якій можна виділити наступні елементи: лідер партії, партійний апарат, ідеологи партії, рядові члени партії. Істотну роль у визначенні політичного впливу партії грає "партійний електорат", "симпатики" й "меценати" партії.
Роль і значення політичних партій у суспільствах з різним рівнем економічного, соціального й культурного розвитку, конкретними історичними й національними традиціями, неоднакова. Однак можна виділити деякі загальні функції партій (див. мал. 10.2).
Ф У Н К Ц І Ї
П А Р Т І Ї |
|
|
узгодження інтересів і потреб різних груп й індивідів |
| |||
|
|
| |
|
|
соціального представництва | |
| |||
|
|
| |
|
|
соціальної інтеграції | |
| |||
|
|
| |
|
|
політичної соціалізації | |
| |||
|
|
| |
|
|
боротьба за владу | |
| |||
|
|
| |
|
|
політичне рекрутування | |
| |||
|
|
| |
|
|
розробка й здійснення політичного курсу | |
|
Малюнок 10.2 – Функції партії
Насамперед політичні партії узагальнюють і погоджують інтереси певних груп суспільства. Потім ці інтереси викладаються в програмах, вимогах, гаслах, виборчих платформах і т.п.
Кожна політична партія є виразником певних соціальних інтересів, опирається у своїй діяльності на конкретні соціальні групи, є їхнім представником на політичній арені. Деякі партії прагнуть підкреслити свою соціальну базу й у назві, наприклад: Селянська партія України або партія підприємців і промисловців України. Але, як правило, кожна партія прагне об'єднати по можливості широкі верстви суспільства й представляти різні соціальні групи. Це відбивається й у самій назві багатьох партій – народні, національні й т.д.
Функція соціальної інтеграції виражається в наступному. Висуваючи той або інший набір владних домагань, партії забезпечують зв'язок населення з державними структурами. Партії заміняють стихійні форми суспільно-політичної активності населення формалізованими, підданими контролю з боку своїх лідерів. Одночасно партії сприяють політичній соціалізації громадян, формуванню в них здібностей і навичок участі у владі. Партії звертають увагу людей на найважливіші конфлікти й шляхи їхнього вирішення, долаючи дефіцит поінформованості, роз'яснюють рядовим громадянам ситуацію, що склалася в суспільстві.
Боротьба за владу – це й ознака політичної партії, і її головна ціль й одночасно функція. Саме в ході боротьби за владу виробляються установки партії, формуються її лідери, ідеологічні й пропагандистські кадри. Механізм міжпартійної боротьби за владу не дозволяє партіям залишатися на місці, жити зі старим багажем. Партії змушені чуйно й оперативно реагувати на зміни, що відбуваються в країні й у світі.
Серйозну увагу у своїй діяльності партії приділяють функції політичного рекрутування, під яким розуміються підбір, підготовку й висування кадрів як для самої партії, так і для інших структур політичної системи (у тому числі висування кандидатів у представницькі органи й у виконавчий апарат держави).
У різних політичних системах по-різному проявляється функція розробки й здійснення політичного курсу. Обсяг й ефективність виконання цієї функції залежить від позиції конкретної партії стосовно державної влади.
Партія може бути в непримиренній опозиції, виступаючи проти існуючого державного устрою, навіть якщо не призиває суспільство до насильства. У цьому випадку партія прагне до влади насамперед для того, щоб змінити сам устрій держави.
Партія може бути в опозиції, спрямованій не проти існуючого державного ладу, а проти політики певного уряду.
Партія може виступати також у ролі конструктивної опозиції: критикує те, із чим не згодна в діях уряду, підтримує те, що вважає правильним у його діяльності.
Партія здатна брати участь у формуванні уряду й у різних органах управління як партнер інших партій. У цьому випадку, маючи частину влади, партія несе за неї певну відповідальність.
Можлива роль партії як провідної сили урядової коаліції. У такому випадку партія має велику частку влади й відповідальності. Від неї в основному залежить здійснення державної влади, у її руках зосереджені широкі можливості реалізації власних варіантів рішення проблем.
Партія може сформувати уряд одноосібно. У цьому випадку вона бере на себе монопольну відповідальність за здійснення державної влади, особливо якщо вона має у своєму розпорядженні абсолютну більшість у парламенті.
Можливі інші функції й інші підстави для їхньої класифікації.
Світ політичних партій надзвичайно різноманітний. Тому спроби типологізувати партії досить умовні, однак вони мають на меті більш глибоке дослідження природи партій й їхніх можливостей.