Тема 7 Політичні режими

7.1. Політичний режим: поняття й ознаки.

7.2. Демократичний режим.

7.3. Тоталітарний режим.

7.4. Авторитарний режим.

7.5. Політичний режим сучасної України

Поняття “політичний режим” з'явилося в науковому обороті в другій половині ХХ ст. Це явище політичного життя й політичної системи суспільства в цілому. Це поняття має синтезований характер. Можна сказати, що характеристика політичного режиму найбільш повно показує справжні можливості людини в її взаєминах із владними структурами.

1. Політичний режим: поняття й ознаки

Політичний режим – це система прийомів, методів, способів здійснення політичної влади в суспільстві. Поняття політичного режиму є ключовим для формування уявлень про основні системи влади. Виходячи з нього, судять про справжню картину принципів організації політичного устрою суспільства. Політичний режим характеризує певний політичний клімат, що існує в тій або іншій країні в конкретний період її історичного розвитку.

В науці існує два підходи до трактовки режиму: юридичний – робить акцент на формальні норми і правила відправлення влади інститутами держави, і соціологічний, який опирається на аналіз тих прийомів і способів, за допомогою котрих здійснюється реальна публічна влада і котрі в тій чи іншій мірі обумовлені соціокультурними традиціями, системою розподілу праці, характером комунікацій і т.д. Найбільш адекватним засобом відображення політичного режиму є другий підхід. Він дозволяє в якості агентів влади розглядати не тільки уряд і офіційні структури, але і всі соціальні сили, котрі реально впливають на прийняття і здійснення рішень.

Наведене визначення політичного режиму дає саме загальне уявлення про дане поняття. Для більше широкого й конкретного уявлення про політичний режим у певній країні варто проаналізувати основні ознаки політичного режиму:

• Ступінь участі народу в механізмах формування політичної влади, а також самі способи такого формування.

• Співвідношення прав і свобод людини й громадянина із правами держави, гарантованість прав і свобод особи.

• Співвідношення між законодавчою й виконавчою гілками влади.

• Політичне і юридичне положення й роль у суспільстві “силових” структур держави (армії, поліції, органів державної безпеки й т.д.).

• Характер взаємин між центральними й місцевими органами влади й управління.

• Місце й роль недержавних структур у політичній системі суспільства.

• Положення засобів масової інформації, ступінь гласності в суспільстві й прозорості державного апарата.

• Домінування певних методів (переконання, примуса й т.п.) при здійсненні державної влади.

Політичний режим залежить від співвідношення політичних сил у суспільному організмі, особистості загальнонаціонального лідера й особливостей правлячої еліти; історичних і соціокультурних традицій, політичної культури населення. Політичний режим формується спонтанно, внаслідок загальних зусиль багатьох суб'єктів політичного процесу й не може бути встановлений конституціями або іншими законами.

Існує багато класифікацій політичних режимів. Кожна із класифікацій є умовною, оскільки “чистих” політичних режимів у політичній практиці не існує. Залежно від особливостей набору методів і засобів державного володарювання розрізняють два полярних режими – демократичний й антидемократичний. Саме до безлічі цих різновидів можна звести все різноманіття політичних режимів. Крім того, антидемократичні режими ділять за звичаєм на тоталітарні й авторитарні.