
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства .
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •Тема 3 Історія української політичної думки . . . . . . . . . . . . . .
- •3.1Джерела політичних ідей в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії . . . . .
- •Тема 5 Політична влада . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 7 Політичні режими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 8 Політична система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи . . . . . .
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 12 Політична культура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 13 Особистість і політика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
- •Тема 1 Сутність і роль політики та політології у житті суспільства
- •Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •1.4 Методи політологічного дослідження.
- •Основні методи дослідження, які використовує політологія
- •Питання й завдання:
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Історія світової політичної думки
- •2.1 Політична думка Стародавнього Сходу
- •2.2 Політичні вчення античності
- •2.3 Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •2.4 Політична думка епохи Відродження
- •2.5 Політичні ідеї Нового часу
- •2.6 Політичні теорії х1х – початку хх ст.
- •2.7. Розвиток зарубіжної політології у хх ст.
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Історія української політичної думки
- •3.2. Розвиток ідей державності в казацько-гетьманський період
- •3.4. Соціально-політична думка про національне відродження й державність України початку XX в.
- •3.5 Зародження і утвердження сучасної політичної думки й політичної науки в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Політична ідеологія. Сучасні ідейно-політичні течії
- •4.1 Поняття, структура й функції політичної ідеології
- •4.2 Лібералізм і неолібералізм
- •4.3 Консерватизм і неоконсерватизм
- •4.4 Соціалізм і сучасна соціал-демократія
- •4.5. Націоналізм і його форми
- •4.6. Фашизм і неофашизм
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Політична влада
- •5.1. Сутність влади: основні теоретичні підходи
- •5.2 Структура політичної влади.
- •Джерела:
- •5.3. Види влади. Специфіка політичної влади
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Вибори в органи політичної влади
- •6.1 Соціальні функції й види виборів
- •6.3. Типи виборчих систем
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
- •Тести до модуля № 1 Політологія як система знань про політику
- •Тема 7 Політичні режими
- •7.2 Демократичний режим
- •7.3 Тоталітарний режим
- •7.4 Авторитарний режим
- •7.5 Політичний режим сучасної України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система
- •8.4 Політична система України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як базовий інститут політичної системи
- •9.1 Особливості держави як політичної організації
- •9.3 Форми державного устрою
- •9.4. Правова держава: сутність й основні принципи.
- •9. 5 Економічна та соціальна політика держави
- •Питання й завдання
- •Тема 10 Політичні партії та партійні системи
- •10.2 Цілі й функції політичних партій
- •10.3 Типи політичних партій
- •10.4 Сутність і різновиди партійних систем
- •10.5. Зародження й розвиток багатопартійної системи в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Громадські об'єднання і рухи
- •11.1. Поняття, структура та функції громадських об'єднань і рухів
- •11.2 Типологія громадських об'єднань
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політична культура
- •12.1. Поняття політичної культури і її структурні елементи
- •12.2 Типологія політичної культури
- •12.3 Формування політичної культури.
- •12.4 Політична культура сучасної України
- •Питання й завдання
- •Модуль № 3 Особистість, політика, суспільство.
- •Тема 13 Особистість і політика
- •13.1 Людина як суб'єкт і об'єкт політики
- •13.2 Політична участь
- •13.3 Політична соціалізація
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Громадянське суспільство
- •14.1 Історичні уявлення про громадянське суспільство
- •14.2 Поняття й сутність громадянського суспільства
- •14.3 Структура й функції громадянського суспільства
- •14.4 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Політичне лідерство
- •15.1. Природа й сутність лідерства
- •15.2. Типологія політичного лідерства
- •15.З. Функції політичних лідерів
- •15.4. Сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1 Походження політичної еліти і її роль у суспільстві
- •16.2. Політична еліта: структура й системи відбору
- •16.3 Сучасні теорії еліт
- •16.4 Політична еліта України
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політика і етнонаціональні відносини
- •17.1 Сутність етносу та нації
- •17.2 Роль і місце етнонаціональних відносин у політичному житті
- •17.3 Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •17.4 Особливості етнонаціональних відносин та етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Тема18 Світовий політичний процес
- •18.1 Зовнішня політика держави: функції, цілі й засоби
- •18.2. Міжнародні відносини: поняття, суб'єкти, форми й принципи
- •18.3 Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин
- •18.4 Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Питання й завдання
- •Рекомендована література
- •Терміни і поняття
4.4 Соціалізм і сучасна соціал-демократія
Третьою найбільш впливовою світовою політичною ідеологією є соціалізм. Ідеї соціалізму виникли в далекій давнині. Відповідно до них будувалося життя ранньохристиянських громад. Але своє теоретичне й ідеологічне оформлення соціалізм одержав тільки в Новий час у роботах класиків утопічного соціалізму Т. Мора, Т. Кампанелли, Р. Оуена, Ш. Фур'є, А. Сен-Сімона.
У середині Х1Х ст. спробу дати наукове обґрунтування ідеології соціалізму розпочали німецькі мислителі К. Маркс і Ф. Энгельс. На базі навчання К. Маркса й Ф. Энгельса сформувалася велика ідеологічна течія марксистський соціалізм.
На початку ХХ ст. марксизм розколовся на дві протиборчі один з другою галузі: ленінізм (більшовизм) і соціал-демократію. Таким чином, у рамках соціалістичної ідеології сформувалися два нових ідеологічних напрямки: комуністичне й соціал-демократичне.
Загальні ціннісні установки комуністичної й соціал-демократичної ідеологій:
Ідея рівності й братерства всіх людей;
Заснована на рівності, соціальна справедливість;
Пріоритет суспільного над особистим;
Визнання необхідності енергійного втручання держави в регулювання суспільних відносин.
Однак у конкретних соціально-політичних й економічних програмах між цими ідеологічними напрямками пролягає глибока прірва.
Комуністична ідеологія являла собою вкрай радикальну течію, яка акцентувала увагу на революційних методах побудови "світлого комуністичного майбутнього". Соціалізм розглядався як перша, нижча, незріла фаза комунізму – суспільно-економічної формації, для якої характерні:
Ліквідація приватної власності й експлуататорських класів;
Затвердження суспільної власності на засоби виробництва, та ведучої ролі робітничого класу;
Здійснення принципу "від кожного – за здібностями, кожному – за працею";
Забезпечення на цій основі соціальної справедливості, умов для всебічного розвитку особистості.
Реалізація цієї ідеології на практиці здійснювалася через соціальне насильство, повну заборону приватної власності, ринкових відносин і політичної опозиції. У результаті цього соціалістичний громадський порядок протиставив себе свободі й демократії. Це привело не тільки до глибокої кризи й ліквідації самого порядку, але й до кризи уявлень про соціалізм.
У деяких країнах комуністична ідеологія виявилася здатна до реформування. Так, у Китаї, сприйнявши ряд ринкових, національних й інших ідей, вона є ідейною основою швидкого, динамічного економічного росту й соціального розвитку.
Більш життєздатною й соціально-ефективною на практиці виявилася ідеологія соціал-демократизму, що затверджує:
Пріоритет мирних еволюційних засобів досягнення рівності й соціальної справедливості;
Відмову від насильницьких форм класової боротьби;
Пропаганду концепції соціального партнерства, згладжування соціально-економічних протиріч;
Активне державне втручання в економічне життя суспільства, перерозподіл доходів на користь незаможних, розвиток державного сектора економіки й численних державних соціальних програм.
Соціал демократичний підхід розглядає соціалізм як суспільний лад, який досягається не в результаті революційної ліквідації капіталізму, а шляхом його реформування зі збереженням приватної власності, забезпечення росту середнього класу, досягненням вищого рівня політичної, соціальної, економічної свободи, соціальної рівності та справедливості.
Соціал-демократична ідеологія є сьогодні політичною доктриною центристських сил, хоча зароджувалася вона як "ліва" ідеологія усередині марксизму. Пластичність теоретичних положень, які ніколи не мали ортодоксального характеру, дозволила їй органічно змінюватися разом зі зміною соціальної дійсності.
Сучасна соціал-демократія інтегрувала досягнення політичної думки різних напрямків, наприклад, марксизму й лібералізму, і створила ідеологію, що виражає інтереси широких верств суспільства: робітників, інтелігенції, підприємців.
Світова соціал-демократія – організована політична сила й координатором її діяльності виступає Соціалістичний Інтернаціонал. В уставі Соцінтерна відзначено, що ця організація поєднує партії, метою діяльності яких є демократичний соціалізм. Соцінтерн створений для зміцнення зв'язків між соціал-демократичними партіями, координації їхньої політичної діяльності й поширення зв'язків з іншими партіями.