3.2 Влаштування доріжок, майданчиків, гідроспоруд та маф

Влаштування доріжок з плитковим покриттям:

У благоустрої присадибної ділянки цільне місце займають доріжки різної конструкції. Техніка їх влаштування полягає у виїмці корита. Глибину виїмки визначає прийнята конструкція; закладка дренажної системи, влаштування основи, а відтак, покриття різними матеріалами.

Від правильного проектування дорожно-стежкової мережі, підбору будівельних матеріалів і виконання покриття залежить майбутня життєздатність всього об’єкту.

В загальному балансі території об’єкту дорожньо-стежкова мережа може займати 5-25% площі.

Всі види доріжок повинні відповідати окремим вимогам: покриття повинне витримувати навантаження, яке визначається призначенням доріжок, бути достатньо щільним і довговічним; мати достатню ширину, яка збезпечує вільний рух транспорту і пішоходів.

Існують різні види покриттів: асфальтованні, бетонні, кам’яні, щебеневі, дерев’яні, ґрунтові. Крім того, покриття можуть бути зроблені із цегляної і кам’яної крихти, шару річкової або морської гальки.

При влаштуванні доріжок і майданчиків площею S_д=149,06. Розрахунок виїмки для доріжок з каменю проводжу таким чином:

V_кд=0,25×7,56=1,89(м³) – площу ділянок множимо на глибину виїмки.

Для влаштування бруківкових доріжок та майданчиків я вирішив влаштувати шари:

• шар крупнозернистого гравію висотою 15см;

• шар піску 6 см;

• шар дрібнозернистого гравію 4 см.

Отже, необхідна кількість матеріалів для влаштування доріжок і майданчиків стновитиме:

V_г.к=0,15×141,50=21,22 (м³) - об’єм крупнозернистого гравію

V_п=0,06×141,50=8,49 (м³) - об’єм піску

V_г.д.=0,04×141,50=5,66 (м³) - об’єм дрібного гравію

Всі МАФ є закупленими і встановленими згідно норм і правил у відповідальних зонх присадибної ділянки і виконують свою функцію.

До встановлених МАФ відносяться:

Гойдалка, дитячий будиночок.

3.3 Організація посадкових робіт (дерев та чагарників)

Відповідно до проекту будівництва садово-паркового об’єкта складається план організації виробничих робіт, який включає:

1. черговість і календарний графік проведення робіт;

2. потребу в садивному і будівельних матеріалах і келендарний графік постачання ними;

3. потребу в робочій силі і механізмах, а також календарний графік забезпечення будівництва людьми і механізмами;

4. потребу у транспорті та календрний графік збезпечення ним;

5. потребу в інструментах і різних пристосуваннях, а також календрний графік постачання ними;

6. розрахунок потреби у під’їзних шляхах, складських приміщеннях, водо-електропостачанні;

7. план організації робіт має забезпечити високу якість робіт, їх виконння у визначений термін із нйменшими затратами праці, матеріалів і транспорт.

Очистка території.

Перед початком озеленювальних робіт, ділянку очищають від сміття, каміння, а також усувають пеньки, стовбури всохлих дерев і розбирають старі фундаменти. При невеликих обсягах ці роботи виконують вручну, але частіше для згрібання сміття використовують бульдозери. Зібрані на ділянці камінь, щебінь та цеглу можна використати для влаштування доріг, фунтментних споруд. Тому всі ці будівельні рештки слід посортувати і скласти збоку до завершення підготовчих робіт. Металевий брухт, скло чи харчові відходи необхідно вивезти.

Розпланування ділянки.

Після того як ділянка, яку ми мємо озеленювати, буде очищена від будівельних решток і сміття, проводиться її розбивка відповідно до проекту. Розбивку, як правило, здійснюють з участю автор проекту або ж хоча б з наступною перевіркою запроектованого ним розпланування.

Перенесення проекту в натуру здійснюється із дотриманням усіх прив’язувальних розмірів, проставлених у розбиивочних кресленнях, і проводиться в два етапи. В першу чергу позначають в натурі межі ділянки, траси доріг.

Створення довговічних, здорових і високо декоративних зелених насаджень вимагає клопіткої роботи, яка включає в себе підготовку посадкового матеріалу, посадку і догляд за молодими рослинами.

Технологія посадкових робіт.

Порушення технології посадки дерев і чагарників у багатьох випадках є причиною недовговічності, низької декоративності, захворювань, а також загибелі рослин. Тому найдрібніші деталі, про які йтиме мова нижче, мають важливе значення для життєздатності зелених насаджень.

Перед посадкою завчасно в зазначених проектом місцях (в натурі ці точки звичайно закріплюються кілками) викопують ями, котловани чи траншеї. Для цього крім ручної викопки використовують ямо бури, ямокопачі або ковшові екватори. Краї та стінки ям, викопані механізмами, зачищають лопатою.

Внесення в ями компосту чи перегною використовують в двох випадках:

1. при посадці високо-декоративних і гарно-квітучих дерев і чагарників, особливо троянд, гортензій і т.д. на бідних ґрунтах;

2. на дуже бідних ґрунтах з незначним родючим шаром (на відвалах, кам’янистих розсипах), а також на вулицях, де корінню бракує місця для розвитку.

З метою поліпшення ґрунтових умов на всій ділянці створюваного садово-паркового об’єкта проводять вапнування (стосовно кислих ґрунтів) або ж на перезволожених – осушення.

При озелененні мною території я використав саджанці дерев з грудкою землі 0,7×0,7×0,6 метра.

Так для визначення кількості ґрунту для виїмки ми спочатку визначаємо кількість необхідну для одного дерева:

V_г.д.1=0,7×0,7×0,6=0,3 (м³)

V_г.д.з=23×0.3=6,9 (м³)

Розрахунок для кущів проводимо аналогічно. Для посадки кущів з комом землі 0,5×0,5×0,4, нам необхідно здійснити виїмку ґрунту:

V_г.к.1=0,5×0,5×0,4=0,1 (м³)

V_г.к.з.=74×0,1=7,4 (м³)