Міністерство освіти і науки України
Національний лісотехнічний університет України
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Дослідження
з дисципліни “Маркетинг”
на тему:
“Розробка комплексу маркетингу для
виробника ДСП”
Виконала: ст. гр.
Прийняла: асистент
Юрків Н.М.
Львів – 2017
ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................3
1. Дослідження ринку товару.....................................................................5
1.1. Характеристика ДСП..............................................................................5
1.2. Стан і тенденції розвитку ринку ДСП в Україні..................................8
1.3. Географія світового експорту та імпорту ДСП..................................15
1.4. Аналіз мікро- і макросередовища........................................................16
Додаток А. Палітра кольорів ДСП..............................................................64
ВСТУП
З метою ефективної виробничо-господарської діяльності підприємства необхідно мати достатню інформацію про ринок та споживачів і, відповідно до наявної інформації, розробити стратегію функціонування фірми. З цією метою у даному курсовому проекті проводяться маркетингові дослідження. Вони спрямовуються на ринки, споживачів, конкурентів, товар, ціни, посередників, внутрішній потенціал підприємства. Цілями вивчення ринку є :
- аналіз ситуації на і поза підприємством;
- прогноз можливих змін і прийняття управлінської стратегії;
- пошук критеріїв для прийняття управлінських рішень;
перевірка і підтвердження гіпотези поведінки підприємства на ринку.
Об’єктом курсового проекту є комплекс маркетингу для виробника ДСП.
Предметом даної роботи є розробка методологічних, теоретичних підходів до планування маркетингової діяльності для виробника ДСП.
Зважаючи на це, мета курсового проекту: на основі ринкових досліджень розробити план маркетингу з товарною, ціновою, розподільчою та комунікаційною політиками.
Підставою для досліджень є загальнонаукові та аналітично-прогнос-тичні методи. Інформаційне забезпечення складається із кабінетних і ринкових досліджень, а також із різних джерел інформації (внутрішніх, зовнішніх, власних, платних тощо). Кінцевим результатом маркетингових досліджень є розробки, які використовуються при виборі і реалізації стратегії і тактики маркетингової діяльності підприємства.
Процес маркетингових досліджень складається із комплексу послідовних етапів:
I етап. Визначення проблем, цілей і об'єктів дослідження;
II етап. Розробка проекту досліджень;
ІІІ етап. Збір вторинної і первинної інформації;
ІV етап. Аналіз зібраної інформації;
V етап. Рекомендації і використання результатів.
Девевинно-стружкові плити (ДСП) – найбільш поширений в Україні меблевий матеріал, який виготовляють з відходів лісопиляння, деревообробки і фанерного виробництва. У якості в’яжучої речовини при гарячому пресуванню плит використовуються карбамідоформальдегідні смоли.
Виробництво ДСП зародилося в кінці 30-х років минулого століття в Німеччині і Швейцарії – країнах, бідних власними лісовими ресурсами і тому особливо зацікавлених в максимальному використанні деревинних відходів.
З ДСП виготовляють конструкційні елементи меблів, стінки і полиці шаф, бічні і горизонтальні поверхні столів, стільниці.
Виробництво ДСП в Україні стабільно розвивалося до 2008 року, проте із початком світової економічної кризи обсяги виробництва та реалізації ДСП дещо скоротилися.
На даний час провідними виробниками ДСП є підприємства Krono та Swisspan, а також підприємства торгової марки WBM – „Інтерплит” (м. Надвірна) та „Комбінат деревинних плит” (м. Костопіль).
ДСП – надзвичайно важливий матеріал. Плити ДСП характеризуються водостійкістю, міцністю, легкістю в обробці. ДСП добре „тримає” цвяхи і шурупи, що скріплюють конструкції. Суттєвою перевагою ДСП є порівняно низька ціна. Саме тому ДСП – найпоширеніший матеріал для меблів економ-класу та виробництва офісних меблів, тощо.
1. Дослідження ринку товару
1.1. Характеристика дсп
Деревинностружкові плити (ДСП) – це найпоширеніший матеріал у виробництві меблів та будівництві. Уперше його почали виготовляти в місті Бремені (Німеччина) у липні 1941 року на заводі фірми ЮКЕШЕККЕ Є.А. НАЗЕКЕ. Головними перевагами ДСП є легкість обробки, економічність, надійність і висока практичність, крім того, це екологічно чистий матеріал. Але він не завжди був таким. Спочатку покупці морщились, розглядаючи неестетичний, низькоякісний, крихкий ДСП, виготовити меблі з якого було чимось на грані фантастики [11].
Історія деревинних плит бере початок ще з давньої Піднебесної Імперії. Ще в кінці 2 століття до н. е. китайці отримали папір, перемішуючи подрібнену деревину з водою і просушуючи суміш на дерев’яній сітці.
Пройшло майже дві тисячі років і за цей час ніхто деревинними плитами не займався, і тільки в 1858 році американець Лайман отримав перший патент на виробництво деревинно-волокнистих плит (ДВП). А згодом, в 1864 році і Мюнх додумався, що папір – це, насправді, дуже танка ДВП і збудував величезну установку для виробництва плит без зв’язуючого. Для міцності він здійснював гарячий прес і прокатував плити між валками.
Як би тоді додумалися додавати до деревинних частинок який-небудь клей, то зразу винайшли б і деревинно-стружкову плиту (ДСП). Вся відмінність в тому, що міцність плит ДВП обумовлена простим механічним переплетенням волокон і взаємодією деяких хімічних груп сусідніх волокон. А ДСП – це просто склеєна і пресована стружка. Першим додавати в’язуче придумав у 1887році Ернст Хаббард і запропонував отримувати плити із деревинних стружок і клею. Потім німець Бекман в 1918 році ( ще в часи Першої Світової війни) став обробляти плиту шпоном. В 1926 році його співвітчизник Фройденберг вперше розрахував кількість в’язучого (3-10%), а ще через сім років американець Ентоні запропонував використовувати фенольну або карбомідну смолу.
В 1935 році емігрант Олексій Самсонов виготовив перші плити із орієнтованих частин, укладаючи хрест-навхрест довгі смужки шпону.
В теперішній час деревинностружкові плити – найпопулярніший матеріал, Головна перевага ДСП – низька вартість і простота обробки.
ДСП роблять із пресованої великої деревинної стружки з додаванням в якості в’язучої речовини термореактивну синтетичну смолу.
Повноцінною сировиною для ДСП являється будь-яка малоцінна деревина, як хвойних так і листяних порід. Наявність гідрофобізируючих і антисептичних і інших добавок обумовлює міцність і довговічність матеріалу. На першому етапі виробництва відбувається переробка сировини.
Використання круглої деревини скорочується за рахунок використання таких матеріалів як тирса, стружка і вторинна деревина. Часто на виробництво ДСП йдуть всі види сировини одночасно, або в змішаних виглядах. Отриману стружку сортують, очищують і сушать. Потім із просмоленої стружки формується так званий ковер, з якого після пресування отримують плиту. Далі плити кромкуються і підлягають різної форми кінцевої обробки – шліфування і нанесення покриття.
Якість ДСП залежить від ступеня обробки поверхні. Першосортні плити повинні бути відшліфовані, на поверхні не повинно бути подряпин та інших механічних дефектів, плям різного роду виникнення, краї повинні бути рівними, їх товщина 10-26 мм. З таких плит роблять меблі.
Плити обов’язково перевіряють на вміст формальдегіду. Тільки ДСП з безпечною кількістю цієї речовини може вважатися екологічно чистою. Рівень емісії формальдегіду визначають „камерним” методом. Він полягає у вимірюванні рівня шкідливої речовини в повітрі камери, в яку поміщають зразок ДСП. Цей метод вважають найефективнішим. Сучасні технології дозволяють виробляти ДСП з рівнем формальдегіду значно нижчим, ніж встановлений допустимий рівень концентрації. Тому цей матеріал можна вважати повністю безпечним для здоров’я.
Одною з переваг ДСП – міцність, яка не поступається деревині. Плити легко обробляються не дивлячись на велику щільність. Для виготовлення меблів ДСП облицьовують ламінатом, меланіном, шпоном, покривають лаком або дрібнодисперсною стружкою. ДСП буває різних відтінків, із яких можна вибрати потрібний. ДСП – це якісний матеріал, що відповідає світовим стандартам безпеки.
Сфера застосування:
– обшивка зовнішніх і внутрішніх стін, обшивка дахів;
– виготовлення стінових панелей (плита ДСП + пінний заповнювач + плита ДСП);
– виготовлення підлог, оснований під килимові і лінолеумні покриття, перегородки;
– виготовлення конструкцій опалубки, яка знімається;
– виготовлення меблів, стелажів, поличок, упаковок;
– будівництво тимчасових огорож і розбірних конструкцій;
– використання у декоративних цілях та обробки, завдяки оригінальній
текстурі поверхонь.
Технічна характеристика ДСП. Експлуатаційні властивості ДСП, в основному, залежать від її щільності, форми і розміру деревинних частин, а також кількості і якості в’язучої речовини. Бувають плити з дуже малою (350-450 кг/м3), малою (450-650 кг/м3), середньою (650-750 кг/м3) і високою (700-800 кг/м3) щільністю. Розрізняють плити одно-, трьох- і п’ятишарові. ДСП не рекомендується використовувати в приміщеннях з підвищеною вологістю, в таких приміщеннях слід використовувати тільки гідрофобізовані або плити з захищеним покриттям [4].
ДСП добре піддаються механічній обробці (пилянню, струганню, сверлінню, фрезеруванню), легко склеюються і фарбуються. За деякими фізико-механічними властивостями ДСП краще за натуральну деревину. А саме, вони менше роздуваються від вологи; менш горючі;при нерівномірній зміні вологи не морщаться; мають хороші тепло- і звукоізоляційні властивості; більш біостійкі.