0 Виконуються у вигляді косого трійника і відводу 135 або двох відводів 1350, які забезпечують плавне входження прочищувального троса в трубу. Зверху розтруб прочистки закривається заглушкою.

Для монтажу внутрішньої каналізаційної мережі переважно застосовують чавунні, пластмасові, азбестоцементні безнапірні труби.

Якщо відмітка колодязя зовнішньої мережі вище відмітки випуску, то в систему додатково включається місцева установка для перекачування стічних вод, яку виконують у вигляді насосних установок з приймальним резервуаром; погрузних насосів (розташованих нижче рівня стоків), встановлених у колодязі; пневматичних установок. Стічні води, які заборонено скидати у зовнішню мережу, проходять попередню обробку на місцевих установках для їх очищення, які переважно призначені для механічного очищення стічних вод відстоюванням, проціджуванням тощо. До них належать решітки, пісколовки, відстійники, жиро-, масло-, бензовловлювачі тощо. Установки локального (місцевого) очищення стічних вод проектуються за вимогами і відомчих буднорм.

Контрольні запитання та завдання.

1. Що таке каналізація?

2. Як класифікують системи водовідведення (каналізації)?

3. Що таке схема каналізації?

4. Що таке система каналізації?

5. Що таке вивізна і сплавна каналізація?

6. Як поділяють за призначенням сплавні системи каналізації?

7. Опишіть основні елементи зовнішньої каналізації.

8. Як відрізняються загальносплавні, роздільні (повна або неповна) та напівроздільні типи системи каналізації?

9. Що таке внутрішня каналізація?

10. Опишіть основні елементи внутрішньої каналізації.

Конструктивні елементи систем водопостачання

Після вибору схеми системи водопроводу приступають до проектування окремих елементів. Основними елементами внутрішньої мережі водопостачання є: підведення, через які вода підводиться до водорозбірної арматури на кожному поверсі; стояки (рідше – горизонтальні розвідні трубопроводи), що розподіляють воду по поверхах будівлі; магістралі – подають воду до стояків.

Нижче наведено основні рекомендації з проектування елементів системи внутрішнього водопроводу.

Ввід водопроводу прокладають перпендикулярно до стіни будівлі. Глибину прокладання вводу з ухилом 0,005 від будівлі приймають залежно від глибини прокладання труб міського водопроводу та нижче глибини промерзання грунту, але не менше 1 м.

Згідно з відстань по горизонталі в просвіті між вводами господарсько-питного водопроводу і випусками каналізації та водостоків повинна бути не менше 1,5 м, при діаметрі вводу до 200 мм включно, і не менше 3 м, при діаметрі вводу понад 200 мм. Допускається спільне прокладання вводів водопроводу різного призначення. Перетин вводу зі стінами підвалу слід виконувати із зазором 0,2 м між трубопроводом і будівельними конструкціями із подальшим заробленням отвору. У місці приєднання вводу до зовнішнього водопроводу встановлюють колодязь діаметром не менше, ніж 700 мм та встановлюють вентиль (засувку) для можливості відключення його.

Ввід водопроводу розташовують вище труб каналізації. В ґрунті водопровід прокладають вище каналізаційного трубопроводу на 0,4 м у просвіті; при меншій відстані водопровід вкладають у металічну гільзу з вильотом в сухих ґрунтах по 0,5 м у два боки від точки перетину, а в мокрих ґрунтах – по 1 м.

Водомірний вузол розташовують біля зовнішньої стіни після вводу у зручному та легкодоступному приміщенні з освітленням.

. При неможливості розташування

лічильників у будівлі допускається встановлювати їх поза межами будівлі в спеціальних колодязях.

Водолічильник холодної (гарячої) води монтують на прямій ділянці трубопроводу, а не на обвідній.

Внутрішню водопровідну мережу проектують із сталевих труб, а також з інших матеріалів: міді, пластмаси, відповідно до ДСТУ Б В.2.793-2000 „Труби для мереж холодного та гарячого водопостачання із поліпропілену” тощо, дозволених держслужбами (сертифікованих). Діаметри сталевих водогазопровідних труб для зручності розрахунку та інсталяції загальноприйнято виготовляти уніфікованих розмірів, які називають умовним діаметром ^d_y , що приймається в дюймах чи міліметрах (див. таблицю.

При прокладанні труб в зоні впливу зовнішнього холодного повітря, їх утеплюють (при температурі повітря в приміщенні нижче 2 ⁰ C ).