3 Навчальне питання:
Основні тактичні поняття, визначення і терміни.
Військова термінологія- сукупність військових термінів-слів і словосполучень, описуючих визначені військові поняття, основну частину військової лексики. Військова термінологія відповідає досягнутому рівню розвитку військових знань та відтворює багатообразність специфічних понять, закріплених відповідними статутами, настановами та іншими офіційними документами, охоплюючи всі галузі військової справи. Вони поповнюються за рахунок слів загальнолюдської мови, запозичених з інших галузей знань та інших мов. (слайд)
Основи загальновійськового бою– це система визначень, понять і категорій теорії і практики підготовки та ведення бою військовими частинами та підрозділами родів військ Сухопутних військ.
Бойові дії– форма оперативно-тактичного (бойового) застосування з’єднань, військових частин видів Збройних Сил (далі – ЗС) України для вирішення оперативних (тактичних) завдань у рамках операції міжвидового угруповання військ (сил) або самостійно, а також між операціями.
Основними видами бойових дійє оборона та наступ.
Тактичні дії– це організовані дії військових частин і підрозділів під час виконання поставлених завдань.
Основними формами тактичних дійє бій, удар і маневр.
Бій– основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.
Бійможе бути:
загальновійськовим,
вогневим,
повітряним,
протиповітряним,
морським.
Основними видами загальновійськового боює оборонний і наступальний бій.
Удар– складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.
Вогонь– ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавлення, виснаження і руйнування. Вогонь розрізняють за:
Маневр– організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.
Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід, маневр ударами і вогнем.
Охоплення– маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.
Обхід– більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.
Охоплення здійснюється в щільній тактичній і вогневій взаємодії, обхід – у тактичній взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом (далі – ТакПД).
Відхід– маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.
Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.
Стабілізаційні дії– особлива форма застосування військ (сил) для стабілізації обстановки у кризовому районі та недопущення ескалації (відновлення) воєнного конфлікту.
Специфічні дії– форма застосування військ (сил) під час участі в антитерористичних операціях (далі – АТО) і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі – НС) техногенного та природного характеру
Бойове завдання- завдання, що поставлене вищестоящим командиром (начальником) підрозділу, частині, з’єднанню для досягнення поставленої мети в бою до встановленого терміну. Зміст бойового завдання залежить від чисельності, боєздатності та бойових можливостей своїх військ та противника.
Під час виконання поставлених бойових завданьмеханізований взвод (відділення), вирішує завдання вогнем зі зброї БМП (БТР), автоматів, кулеметів, снайперських гвинтівок, гранатометів і застосовують ручні гранати, у рукопашному бою – удари багнетом, прикладом і саперною лопаткою, а танковий взвод (екіпаж танка) – вогнем з гармати, зенітного та спареного кулеметів, а під час дій поза танками – з автоматів і застосовують ручні гранати.
Вогнем із БМП і танків знищуються танки, інші броньовані машини, вогневі засоби і жива сила противника, руйнуються його фортифікаційні споруди, а також уражаються літаки і вертольоти, що низько летять, та інші повітряні цілі.
Автомати і кулемети застосовуються для знищення живої сили і вогневих засобів противника. Крім цього, вони можуть застосовуватися для ураження повітряних цілей на малих висотах.
Снайперська гвинтівка застосовується для знищення важливих поодиноких цілей (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслуги вогневих засобів) противника.
Протитанкові ракетні комплекси, протитанкові гранатомети і реактивні протитанкові гранати застосовуються для знищення танків і інших броньованих машин, а інші гранатомети і ручні гранати – для ураження живої сили і вогневих засобів противника, розташованих поза укриттями, у відкритих окопах, траншеях і за укриттями (у лощинах, ярах і на зворотних схилах висот).
Під час виконання тактичних завданьмеханізований, гранатометний і протитанковий взводи залежно від обстановки діють у похідному, передбойовому і бойовому порядках, танковий взвод – у похідному і бойовому порядках.
Похідний порядок– шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати високу швидкість руху; швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.
Передбойовий порядок– шикування підрозділів для пересування в колонах, які рознесені по фронту та вглибину. Він повинен забезпечувати швидке розгортання в бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням бар’єрних рубежів, загороджень, зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника, підтримання стійкого управління підрозділами.
Бойовий порядок – шикування підрозділів для ведення бою.
Він повинен відповідати поставленому завданню, замислу бою та забезпечувати:
успішне ведення бою як із застосуванням звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ЗМУ та інших засобів ураження;
найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів;
своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі);
надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку;
швидке використання результатів ВУП і вигідних умов місцевості;
нарощування зусиль у ході бою і здійснення маневру;
можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його повітряних десантів і диверсійно-розвідувальних груп;
найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї;
підтримку безперервної взаємодії і зручність управління підрозділами.
З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам можуть бути додані або виділені для підтримки підрозділи інших родів військ і забезпечення.
Доданіпідрозділи цілком підпорядковуються загальновійськовому командиру і виконують поставлені ним завдання.
Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) та виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставлені командиром підрозділу, що підтримується в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.
Зброя- пристрої та засоби, що призначені для ураження противника у збройній боротьбі. Звичайно складається з засобів ураження та засобів їх доставки до цілі.
Сучасний бій може вестися з використанням ядерної зброї та інших засобів ураження або з використанням тільки звичайної зброї.
Ядерна зброя– різновид зброї масового ураження, що при вибуху використовує внутрішню ядерну енергію боєзаряду. Вона включає різноманітні ядерні боєприпаси, засоби доставки їх до цілі (носії) та засоби управління.
Звичайна зброявключає усі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, авіаційні, стрілецькі боєприпаси, ракети, ракето-торпеди, торпеди і глибинні бомби у звичайному спорядженні, боєприпаси об’ємного вибуху, термобаричні, запалювальні боєприпаси і суміші.
У бою із застосуванням звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бронетранспортерів (бойових машин піхоти), зенітних засобів та стрілецької зброї у поєднанні з ударами авіації є основним засобом ураження противника.
Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя
Високоточна зброя- зброя, що дозволяє уражати ціліз імовірністю більшою ніж 0,5 , як правило з першого пострілу в любий час доби, при любих метеоумовах та сильній протидії противника. До високоточної зброї відносяться: керовані балістичні ракети, крилаті ракети, керовані авіаційні ракети, касети, бомби, артилерійські снаряди, міни, ЗРК, ПТКР, а також розвідувально ударні комплекси (РУК): ПЛСС, "Джісак" та інші.
Запалювальні боєприпаси і сумішізастосовуються для ураження живої сили і вогневих засобів противника, що розміщуються відкрито або у фортифікаційних спорудах, а також його озброєння, техніки та інших об’єктів.
Нетрадиційні (спеціальні й особливі) засоби ураження складають бойові засоби, уражаючі дії яких засновані на використанні властивостей речовин спеціальної дії (лазерне, прискорювальне, надвисокочастотне, радіохвильове).
Бойовий порядок підрозділу складається з елементів та має фронт, фланги та тил. Між підрозділами та частинами в бойовому порядку єстики таінтервали (проміжки).
Фронт - сторона бойового порядку підрозділів, звернена до противника.
Тил - сторона бойового порядку, протилежна фронту.
Фланг - права і ліва сторони бойового порядку підрозділів. Фланг є, як правило, найбільш вразливою частиною бойового порядку, тому забезпечення флангів при веденні бою - найважливіший обов’язок командирів усіх ступенів.
Стик -місце поєднання флангів або проміжок (інтервал) між флангами сусідніх підрозділів у їхньому бойовому порядку. Стики, як і фланги, найбільш вразливі місця для удару противника. Тому при організації бою передбачаються заходи щодо забезпечення флангів та стиків.
Проміжок (інтервал)- відстань по фронту між бойовими порядками підрозділів.
Успіх сучасного загальновійськового бою багато в чому залежить від своєчасного і ретельного його бойового забезпечення.
Усебічне забезпечення боюполягає в підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження їх боєздатності та створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.
Усебічне забезпечення бою поділяється набойове, морально-психологічне, матеріально-технічне та медичне.
Бойове забезпеченняполягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного застосування підрозділів, збереження їх боєздатності, недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах, створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій.
Морально-психологічне забезпечення– це комплекс заходів, який проводиться з метою формування, підтримання в особового складу високого морально-психологічного стану, морально-бойових якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.
Матеріально-технічне забезпечення – це вид забезпечення, що включає: комплекс організаційно-технічних заходів, які організуються і здійснюються з метою підтримання бойової готовності і боєздатності підрозділу шляхом накопичення до встановлених норм запасів матеріально-технічних засобів і своєчасного забезпечення ними; зберігання і підтримання цих засобів у стані, який забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до використання за призначенням; освоєння особовим складом зразків ОВТ, а також своєчасного відновлення ОВТ при пошкодженнях (несправностях); поповнення запасів матеріально-технічних засобів підрозділу замість втрачених і витрачених.
Матеріально-технічне забезпеченнявключаєтехнічне і тилове забезпечення.
Технічне забезпеченнявключає комплекс заходів з накопичення до встановлених норм запасів ОВТ, ракет, боєприпасів, військово-технічного майна та інших видів матеріально-технічних засобів і своєчасного забезпечення ними підрозділу, зберігання і підтримання цих засобів у стані, який забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до використання за призначенням, освоєння особовим складом зразків ОВТ, а також своєчасного відновлення ОВТ при пошкодженнях (несправностях), поповнення запасів матеріально-технічних засобів підрозділу замість витрачених і втрачених.
Тилове забезпеченнявключає комплекс заходів з накопичення до встановлених норм запасів пально-мастильних матеріалів, продовольства, речового майна та інших видів матеріальних засобів і своєчасного забезпечення ними підрозділу, зберігання і підтримання цих засобів у стані, що забезпечує своєчасне приведення їх у готовність до використання за призначенням, а також поповнення запасів матеріально-технічних засобів у підрозділі замість витрачених і втрачених, а також задоволення побутових і фінансових потреб підрозділу.
Медичне забезпеченняу бойовій обстановці організується з метою розшуку поранених і хворих на полі бою, своєчасного надання їм першої медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникненню та поширенню в підрозділах захворювань.
Висновок з 3-го питання. Як видно з розгляду 3-го питання ми можемо зробити висновок, військова термінологія- сукупність військових термінів-слів і словосполучень, описуючих визначені військові поняття, основну частину військової лексики. Військова термінологія відповідає досягнутому рівню розвитку військових знань та відтворює багатообразність специфічних понять, закріплених відповідними статутами, настановами та іншими офіційними документами, охоплюючи всі галузі військової справи. Вони поповнюються за рахунок слів загальнолюдської мови, запозичених з інших галузей знань та інших мов.
ВИСНОВОК
Як видно з лекції, сучасний бій вимагає умілого використання основних положень тактики, всієї потужності засобів ураження, високої організованості, напруженості всіх моральних та фізичних сил та незмірно підвищує роль та значення командира в бою.
Таким чином, командири всіх ступенів мусять відмінно знати тактику бою, володіти високою бойовою наукою, бути підготовленими в морально-політичному та психологічному відношенні.
Успішне засвоєння принципів тактики, діалектики їх розвитку, практичне оволодіння поширеним арсеналом тактики по плечу тому командиру, який глибоко розуміє природу та характер сучасного бою, досконало знає бойові можливості зброї і техніки. Це наглядно підтверджується досвідом локальних війн та навчань та маневрів, що проводяться військами.
Успішно виконати бойове завдання в сучасному бою може тільки той офіцер, який володіє широким тактичним кругозором, твердими навичками.
доцент кафедри
М.Б.Толкачов
«_____» _______________ 20__ р.
.