56. Соціальне буття як проблема. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.

Социальное бытие. Исходной категорией в философском осмыслении мира является категория бытия. В этой категории фиксируются убеждения человека в существовании окружающего его мира и самого человека с его сознанием. Деятельность людей и их общественные отношения составляет содержание их социального бытия, как реального процесса их общественной жизни . Речь идет об их производственной, семейно-бытовой, политической, правовой, нравственной, религиозной и др. видах деятельности. Можно выделить объективную и субъективную стороны бытия. Субъективная сторона: сознание и воля. Объективная сторона: то, что существует независимо от сознания людей (условия природной среды, потребности людей в пище, тепле, жилище, определенное состояние материального производства).

В религиозной философии важным является выделение 2-х форм бытия: бытие Бога ( вне времени и вне пространства, абсолютное) и сотворенной им природы. Духовное творчество религиозных мыслителей было направлено на уяснение глубинных онтологических истоков человеческой жизни. Религиозные философы осуждали разрыв с абсолютом, подвергали критике человека, который пристрастился к своей автономности, хотел заменить на земле бога собой. Принципиально другая ситуация сложилась в 40-х годах. Марксом и Энгельсом было введено понятие "общественное бытие". Это внутренняя основа существования и развития общества, не тождественная с природой. Появляется новый тип законов развития, законов саморазвития общества и его материального производства. С точки зрения марксисткой философии общественное сознание, обусловленное развитием общественного бытия, обладает относительной самостоятельностью. Проблема взаимоотношения общественного бытия и сознания в марксизме – главная

57. Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха. (м.Данилевський, к.Маркс, а.Тойнбі, о.Шпенглер, к.Ясперс).

58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.

Тоффлер О., Г.Кан, Коєн Р. відмічають, що в історії людства відбувалися такі глобальні зміни:

1. Сільскогосподарська революція, що відбувалася 10тис.р.тому, створила суспільство, у якому індивіди дуже тісно ідентіфіковані з родиною, кланом, деревнею, або ін.групіровками(релігійними), найбільш базисні привязаності визначаються при народженні індивіду. Таке традиційне( або його ще називають аграрне, торгове) суспільство історично роззвивається на рівні споживання та розподілу праці.

2. Промислова революція(200р.тому) привела до створення другого типу суспільства, індустріального, у якому зберігається потреба в приналежності, але змінюється індивідуальна та групова природа та класова свідомість. Слабшають сімейні звязки, зростає професійна ідентифікація. Така індустріальна економіка спрямована на виробництво товарів, обмежуючий чинник для розвитку - капіталовкладення. Самозміни відбуваються на рівні виробництва та наукової організації праці. Суспільство характеризується масовою культурою.

3. 3-тя революція (або 3-тя хвиля, хвиля, що накриває людство), яка відбувається зараз - характеризується появою різномаїття групувань та меншин, індивід має більше можливостей для самовизначення, прискорюються темпи змін. Створюється нова культура з новими настановами, відсутня єдина культури, множина культур. Еліта в постиндустріальному суспільстві - це еліта знаючих людей. В постіндустріальному суспільстві - найважливіший ресурс - людський капітал, чинник зростання нац.продукту - прогрес знання та технології. Чим більше ми входимо в 3 хвилю, тим важливіше вміти спілкуватися з символами, способами, абстракціями, логічно мислити. Три аспекта постиндустриального суспільства особливо важливі для розуміння його природи:

1. Перехід від індустріального до сервісного суспільства. Змінюється співвідношення сфери виробництва благ та сфери послуг, відбувається розукрупнення важкої промисловості, диверсифікація, змінюється стр-ра роб.сили( більше білих воротничків)

2. Вирішальне значення кодованого теоретичного знання для здійснення технологічних инновацій

3. Перетворення нової інтелектуальної технології у ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішень. Інформація стає важливим продуктом та основним товаром. Передпосилками цього є виникнення та розвиток інформаційних технологій, систем накопичення, обробки, передачі, збереження інформації Третя промислова революція значною мірою грунтується на успіхах у телекомунікаціях і інформаційних процесах.

Тому висунута ідея інформаційного суспільства, в якому виробництво та застосування інформації має ціллю зробити всі інші форми виробництва більш ефективними., лімітуючий чинник - знання. Включає три стадії прогресивного руху

1. становлення промисловості по виробництву та розподілу інформації

2. розширення номенклатури інф. послуг для ін. галузей промисловості

3. створення широкої мережі інф. засобів на споживацькому рівні

Загрозами такого суспільства є розєднання суспільства, яке стає більш складним, менш механічним і менш стабільним, в той же час, модель впорядкування суспільства виглядає опасною(як антиутопія). Суспільство буде більш мобільним, але ї більш централізованим по управлінню, можливе збільшення дистанції між управлінцями та підлеглими, за рахунок нових техїнічних засобів. Для того, щоб влада не зрослася з технікою потрібна перебудова виробничих потужностей, відмова від насилля в будь якому вигляді, розвиток здатностей та диверсифікація зайнять, рівномірний розподіл багатств, різке скорочення роб.часу(до 2 годин/день), вважає Ж. Єллюль. Також виникає питання, що буде: суспільство без держави або держава без суспільства Крім того - суспільство має бути екологічним, має визнати відповідальність за природу та визнати собі частиною природи.

Але деякі вчені кажуть, що не можна визначати суспільство через якусь технологію