14. Класифікація простих задач у початковому курсі математики.

Задача – це життєва ситуація, яка пов’язана з числами і потребує виконання арифметичних дій над ними. Наприклад.

Задача 1. Учні посадили 15 яблунь і 10 слив. Скільки всього саджанців посадили учні?

Задача 2. Легкова машина була в дорозі 4 год і йшла зі швидкістю 56 км/год. Яку відстань пройшла машина?

Кожна задача має умову і запитання. В умові задачі зазначають зв’язки між числами, а також між даними і шуканим, ці зв’язки і визначають вибір відповідних арифметичних дій. Запитання визначає, яке число є шуканим.

Розв’язати задачу – означає розкрити зв’язки між даними і шуканим, задані умовою задачі, на основі чого вибрати, а потім виконати арифметичні дії і дати відповіді на запитання задачі.

Отже, перехід від сюжетної ситуації до арифметичних дій визначається в різних задачах різними зв’язками між даними і шуканим. Прості задачі можна поділити на види або залежно від дій, за допомогою яких їх розв’язують, або в залежності від тих понять, які формуються в процесі розв’язування їх.

З погляду методики зручна класифікація простих задач така: поділ задач на групи залежно від тих понять, які формують під час їх розв’язування.

Є три основних групи простих задач:

I група простих задач, під час розв’язування яких діти засвоюють конкретний зміст кожної з арифметичних дій, тобто діти засвоюють, яка арифметична дія пов’язана з тією чи іншою операцією над множинами.

II група простих задач, під час, розв’язування яких засвоюють зв’язок між компонентами і результатами арифметичних дій. До них належать задачі на знаходження невідомих компонентів.

III група простих задач, під час розв’язування яких розкривають новий зміст арифметичних дій. До них належать задачі на збільшення чи зменшення числа на кілька одиниць чи в кілька разів (у прямій і непрямій формі), на різницеве чи кратне порівняння двох чисел.

До IV групи простих задач, які розглядаються в початковому курсі математики, відносяться окремі види простих задач:

1. Знаходження швидкості руху (часу або відстані).

2. Знаходження площі прямокутника (довжини або ширини).

3. Знаходження частини від числа.

4. Знаходження числа за його частиною.

5. Ділення з остачею.

15. Етапи роботи над задачею. Різні способи пошуку шляхів розв’язання.

1 Етап. Робота з текстом, короткий запис.

1) встановити предметну область (життєву ситуацію).

- Про що (кого) йде мова в задачі? (Визначити об’єкти в умові задачі).

- Які події (виготовили, намалювали, вирізали, працював, їхав, інше)?

2) виділяються головні слова (події) задачі.

3) для чіткого засвоєння умови задачі виділяють відомі і невідомі величини, а в запитанні шукану величину.

4) завершується робота над текстом складанням короткого запису у вигляді схеми, таблиці або малюнка (графіка), демонстрацією предметними картинками.

Вивчити задачну ситуацію. (Інструкція-пам’ятка)

• Уважно прочитай задачу;

• Подумай, про що йдеться в ній;

• З’ясуй незрозумілі слова;

• Виділи в задачі умову і запитання;

• Подумай, що означає кожне число;

• Встанови зв’язок між числами;

• Визнач – задача проста чи складена;

• Якщо складена, то наміть план розв’язання;