- •Теорія мнм
- •Завдання, зміст та побудова програми початкового курсу математики.
- •Основні типи уроків математики у початковій школі.
- •Особливості дочислового періоду. Підготовка учнів до ознайомлення з натуральним числом.
- •Методика вивчення нумерації чисел в межах десятка, сотні.
- •Методика вивчення нумерації чисел в межах тисячі, багатоцифрових чисел.
- •Методика ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання.
- •Методика ознайомлення учнів з діями множення та ділення. Ознайомлення з дією множення
- •Ознайомлення з дією ділення
- •Методика вивчення табличного додавання та віднімання.
- •Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання в межах сотні, тисячі.
- •Методика вивчення письмових прийомів додавання та віднімання.
- •Методика вивчення усних прийомів множення і ділення.
- •Ділити на нуль не можна
- •Методика вивчення письмового множення: на одноцифрове число; на двоцифрове розрядне число; на двоцифрове нерозрядне число.
- •Методика вивчення письмового ділення: на одноцифрове число; на двоцифрове розрядне число; на двоцифрове нерозрядне число.
- •Повне пояснення ділення, якщо в середині числа частки нуль.
- •Кроки алгоритму письмового ділення
- •Класифікація простих задач у початковому курсі математики.
- •15. Етапи роботи над задачею. Різні способи пошуку шляхів розв’язання.
- •1 Етап. Робота з текстом, короткий запис.
- •2 Етап. Пошук шляхів розв’язання задачі та складання плану розв’язання задачі.
- •3 Етап. Розв’язання задачі.
- •4 Етап. Перевірка розв’язку задачі та написання відповіді.
- •Типові задачі у початковому курсі математики.
- •Методика ознайомлення учнів з властивостями арифметичних дій.
- •Методика формування понять: "більше на" і "менше на"; "більше у" і "менше у".
- •Методика роботи над задачами на рух.
- •1. Щоб знайти відстань треба швидкість помножити на час.
- •2. Щоб знайти швидкість треба відстань поділити на час.
- •3. Щоб знайти час треба відстань поділити на швидкість.
- •1. З двох міст одночасно назустріч один одному виїхали два велосипедисти і зустрілися через 3год. Швидкість першого велосипедиста 12 км/год, другого – 14 км/год. Яка відстань між містами?
- •Методика роботи над задачами на спільну роботу.
- •Формування уявлень про вирази. Методика навчання знаходженню значень виразів. Правила порядку дій.
- •Рівняння у початковому курсі математики.
- •Нерівності у початковому курсі математики.
- •Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами: точка, відрізок, ламана; прямокутник, квадрат; круг, коло.
- •Методика ознайомлення з довжиною відрізка та одиницями її вимірювання.
- •Побудова відрізків заданої довжини
- •Методика ознайомлення з масою та одиницями її вимірювання.
- •Методика ознайомлення з часом та одиницями його вимірювання.
- •Методика формування уявлень про периметр та площу фігури.
- •Методика вивчення площі прямокутника та її обчислення.
- •30. Методика ознайомлення з частинами і дробами, прості задачі з дробами.
Теорія мнм
Завдання, зміст та побудова програми початкового курсу математики.
Методика викладання математики – педагогічна наука про мету, зміст, методи, форми і засоби передачі учням математичних знань, про виховання в процесі навчання.
Завданнями навчання математики в початкових класах є освітні, розвивальні і виховні.
Освітня (дидактична) ціль полягає в тому, щоб учні засвоїли математичні поняття та сформували математичні вміння і навички.
Розвивальна мета полягає в тому, щоб добитися в учнів розвитку пізнавальних здібностей (сприймання, пам’яті, уяви, мови) мотивів і потреб навчання, творчих можливостей.
Виховна мета передбачає формування в учнів уявлення про світ в цілому, місце людини в ньому і способи пізнання.
Програмою початкового курсу математики визначено, що основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід’ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному (початковому) рівні подаються елементи алгебри і геометрії.
Програма побудована концентрично: „Десяток“, „Сотня“, „Тисяча“, „Багатоцифрові числа“.
Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Основні типи уроків математики у початковій школі.
За основною дидактичною метою виділяють такі типи уроків:
Урок засвоєння нових знань;
Урок засвоєння навичок і вмінь;
Урок застосування знань, навичок і вмінь;
Урок узагальнення і систематизації знань;
Урок перевірки, оцінювання і корекції знань, умінь і навичок;
Комбінований урок.
У початкових класах немає уроків повністю присвячених вивченню нового матеріалу. Новий матеріал невеликими частинами розглядають майже на кожному уроці. Тому найпоширенішими в початкових класах є комбіновані уроки.
Комбінований урок має такі структурні елементи:
Перевірка домашнього завдання;
Актуалізація знань;
Усні обчислення;
Підготовка до вивчення нового матеріалу;
Оголошення завдань уроку;
Опрацювання нового матеріалу і первинне закріплення;
Закріплення й повторення;
Самостійна робота;
Елементи алгебри або геометрії
Цікаві завдання, ігри, задачі з логічним навантаженням;
Домашнє завдання та підбивання підсумку уроку.
Особливості дочислового періоду. Підготовка учнів до ознайомлення з натуральним числом.
В дочисловий період учні засвоюють математичні уявлення, які на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу. Діти повинні вміти визначити ознаки та властивості предметів за формою, розміром, кольором, матеріалом, призначенням, тощо.
Вчаться порівнювати предмети за однією або кількома ознаками; групувати предмети за спільними ознаками. Вчаться орієнтуватись в просторі та визначати розташування предметів у ньому.
Встановлюють найпростіші причинно-наслідкові та просторово-часові зв’язки, вміють лічити предмети; вживати у мовленні логічні сполучники та розуміти їх значення; робити елементарні умовиводи.
Підготовчою роботою до вивчення нумерації чисел першого десятка є навчити дітей правил лічби: діти повинні показувати предмети, не пропускаючи жодного і не називати один предмет двічі; кожного разу починати лічбу з іншого предмета, зробити висновок, що кількість предметів даної групи залишається такою ж, не залежить від початку лічби.
