Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни
Знати
Вміти
Попередні:
а) основи права;
б) основи економічної теорії;
в) соціальна медицина;
г) психологія
д) сімейна медицина
2. Наступні дисципліни:
а) організація ОЗ
б) економіка ОЗ
3.Внутрішньо—предметна інтеграція: - всі теми по "ОЗ"
основні положення законів та нормативних актів, які регулюють діяльність акушерської служби та функціональних структур медичної допомоги жінкам;
основні методичні прийоми та методи економічного обґрунтування організаційної діяльності жіночих консультацій;
показники та критерії оцінки рівня здоров‘я населення та СМ, основні методики санітарної статистики;
психологічні методи та прийоми роботи з медичними працівниками та пацієнтами
структуру та функції сімейної амбулаторії, статут сімейного лікаря,
принципи організації та аналізу діяльності медичних закладів, органів та медичних працівників;
закони, методологія, методи та технологію фінансово-економічного забезпечення діяльності ЖК ;
за цілями конкретної теми
використовувати на практиці вимоги законодавчо-нормативної бази в жіночих консультацій
використовувати в роботі основні методичні прийоми та методи економічного обґрунтування діяльності ЖК;
організовувати дослідження, працювати з інформацією, аналізувати та розробляти статистичний матеріал;
забезпечувати доброзичливі відносини, формувати позитивний психологічний клімат
організовувати роботу структур ЖК та медичну практику лікаря акушер - гінеколога
використовувати в роботі основні принципи та методичні прийоми та методи організ. обґрунтування ЖК;
використовувати в подальшій роботі основні методи фінансово-економічного обґрунтування діяльності ЖК;
за цілями конкретної теми
Зміст теми.
Стан репродуктивного здоров’я населення є інтегральним індикатором соціального і демографічного благополуччя країни. Воно відображає рівень і характер соціального і економічного розвитку, і, в свою чергу, є важливим фактором у формуванні демографічного, економічного і культурного потенціалу суспільства в контексті його стійкого розвитку. Здоров’я жінок і дітей – основна передумова для розвитку цього потенціалу, а також для забезпечення сприятливих демографічних і економічних перспектив України.
Важливим компонентом у контексті репродуктивного здоров’я як основи демографічної безпеки країни є репродуктивна поведінка – «система дій і стосунків, що сприяють народженню або відмові від народження дитини в шлюбі або поза шлюбом». Репродуктивна поведінка не зводиться до репродуктивного здоров’я, вона припускає повний репродуктивний цикл (зачаття–вагітність–пологи). Порушення безперервності цього циклу досягається через контрацептивну поведінку, яка все ширше поширюється при зниженні потреби в дітях до 1–2 малюків. Рушійною силою репродуктивної поведінки є потреба в дітях, що виражається за допомогою репродуктивних установок – психічного стану особи, що обумовлює взаємну узгодженість різного роду дій, що характеризуються позитивним або негативним відношенням до народження певного числа дітей. Серед репродуктивних установок виділяють установки на кількість дітей в сім’ї (народжених, усиновлених); установки до вагітності та її результату; інтергенетичні інтервали; близькі до репродуктивних установок контрацептивної поведінки. Репродуктивні установки реалізуються передусім під впливом індивідуальних репродуктивних мотивів, на формування яких впливають економічні, психологічні, біологічні та соціальні фактори. Важливою є роль чоловічого чинника у формуванні репродуктивної поведінки і збереженні репродуктивного здоров’я сім’ї.
Репродуктивне здоров’я населення України, зумовлене численними факторами в ланцюгу «природа–сім’я–суспільство», динамічно розвивається, зберігаючи сліди попередніх умов і генетичної детермінації. За останнє десятиріччя стан репродуктивного здоров’я населення України зазнав впливу різноманітних процесів, які спричиняють зростання захворюваності та смертності і викликають занепокоєння, оскільки не відповідають міжнародним стандартам. На сучасному етапі стан репродуктивного здоров’я нації характеризується низьким рівнем народжуваності на тлі високого рівня основних складових загрози репродукції особи – безпліддя, мертвонароджуваності, спонтанних абортів, природжених вад розвитку, материнської та малюкової смертності. Ситуація, що склалася, зумовлює необхідність посилення інтегрованого підходу до вирішення соціальних, поведінкових, біологічних проблем, які впливають на формування і зміцнення репродуктивного здоров’я, та впровадження сучасних медико-організаційних технологій репродуктивного здоров’я, які ґрунтуються на доказах.
Статистичний аналіз репродуктивного здоров’я вимагає систематизації, постійного вдосконалення інформаційного забезпечення і методів вивчення цього явища. Це пов’язано, в першу чергу, із впровадженням в статистичну практику України Міжнародної класифікації хвороб і споріднених проблем перегляду, показників, які рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я для аналізу перинатальної і материнської смертності.
Основними джерелами інформації при аналізі репродуктивного здоров’я населення України слугують форми державної статистичної звітності №12 “Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу за 20__ рік”, № 21 “Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям за 20__ рік”.