- •Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»,
- •1. Актуальність теми.
- •2. Цілі заняття:
- •3. Міждисциплінарна інтеграція
- •4. Зміст заняття:
- •6.Завдання для контролю
- •6.1. Завдання з даної теми:
- •6.2 Завдання для самостійної роботи на занятті
- •7. Література:
- •7.1Навчальна основна:
- •7.2 Додаткова (наукова, методична)
6.Завдання для контролю
Задача 1. В амбулаторію сімейного лікаря звернувся громадянин К., 44 р. з метою профілактичного огляду перед зарахуванням на роботу. На дільниці сімейного лікаря живе 2 тижні, приїхав з іншого міста. Після обстеження встановлено ГЕРХ. Видано висновок про стан здоров’я. Яка документація повинна бути заведена на цього пацієнта? Заповнити карту первинного огляду даного хворого. Скласти план реабілітаційних заходів для даного пацієнта.
Задача 2. Хвора М., 32 р., працює листоношею у міському відділенні зв’язку. Робота пов’язана з ходьбою на великі відстані. При розвантаженні пошти носить вантажі по 6-8 кг. Доводиться розвантажувати пакунки масою близько 12 кг. Звернулася до сімейного лікаря зі скаргами на задишку при ходьбі, серцебиття, перебої в роботі серця. Погано почуває себе протягом трьох тижнів після перенесеної ангіни. В анамнезі перенесений ревмокардит, з приводу чого знаходилась під диспансерним спостереженням ревматолога. Протягом останніх трьох років диспансерні огляди не проводились, проти рецидивного лікування не одержувала у зв’язку з переїздом на нову квартиру. Об’єктивно: на щоках рум’янець, задишка при невеликому фізичному навантаженні. Аускультативно перший тон над верхівкою серця, ІІ тон над легеневою артерією посилені. Над верхівкою систолічний і пресистолічний шуми. Пульс 90 ударів за хвилину, АТ 110/70 мм рт.ст. Нижній край печінки на 2 см виступає з-під краю реберної дуги, болючий. Аналіз крові: Hb – 104 г/л, L - 9•109 / л, ШОЕ – 20 мм/год, позитивні інші критерії Джонса-Нестерова. Поставте діагноз. Перерахуйте фактори медичної реабілітації. Визначте заходи щодо професійної реабілітації.
6.1. Завдання з даної теми:
1. Скласти проект плану роботи сімейної амбулаторії;
2. Скласти проект плану роботи сімейного лікаря;
3. Змоделювати інфраструктуру мережі та лікарські дільниці системи сімейної медицині (на прикладі одного з районів м. Одеси);
4. Розробити план комунікації сімейної амбулаторії на рік;
5. Проаналізувати та оцінити рівень і якість здоров’я населення
району.
6. Діяльність системи медичної допомоги населенню, організованої на засадах сімейної медицини та обґрунтування оптимізованої моделі її подальшого розвитку.
6.2 Завдання для самостійної роботи на занятті
1. Заповнити карти первинного амбулаторного огляду хворого з різною патологією внутрішніх органів.
2. Скласти план реабілітаційних заходів при певних захворюваннях внутрішніх органів.
Орієнтуюча карта щодо вивчення студентами літератури
№ п.п. |
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді студентів |
1 |
2 |
3 |
4 |
1
2
3
4
5
6
|
1.Організація первинної медико-санітарної допомоги: зміст, особливості.
2.Моделі сімейного лікаря
3. Завдання ПМСД
4. Принципи сіме-йної медицини
5. Система сімейної медицини: мережа, функції та завдання.
6. Основні складові організації роботи сімейного лікаря та сімейної дільниці |
1. Громадське здоров'я / В. Ф. Москаленко, О. П. Гульчій, Т. С. Грузєва та ін. ; За ред. В.Ф. Москаленка. - 3-тє вид. - Вінниця. - 2013. - 560 с. 2. Охорона здоров'я в Україні: проблеми та перспективи/ За ред. В.М. Пономаренко. – К. -1998.-310 с. 2. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - К.: ПП "Вігай", 1993. – 198 с.
|
ПМСД - це основна лікувальна та профілактична допомога, проста діагностика, направлення в складних випадках на консультацію більш високого рівня та основні санітарно-освітні заходи групова практика медичної допомоги у вигляді комплексних бригад (терапевти, педіатри, акушери-гінекологи); • лікар загальної практики, який надає багатопрофільну медичну допомогу закріпленому за ним населенню (дорослому чи дитячому); • сімейний лікар, який обслуговує всю родину. • діагностика та лікування хворих на найбільш поширені захворювання, в т.ч. і нетерапевтичного профілю; • доліковування після одержання інших видів допомоги; • цільове направлення для одержання медичної допомоги у випадках, що виходять за межі компетенції лікаря загальної практики; • проведення комплексу профілактичних заходів; • диспансеризація хворих з орієнтацією на донозологічну діагностику та медико-соціальну профілактику: • надання невідкладної допомоги. • спостереження за досить стабільним контингентом населенням з урахуванням медико-соціальних проблем родини; • забезпечення родині безкоштовної, доступної, безперервної, постійної ПМСД; • вільний вибір пацієнтом сімейного лікаря; • центральна постать ПМСД - сімейний лікар (лікар загальної практики); • основна форма організації роботи - групова практика лікарів, медичних сестер та інших працівників. • державний заклад (поліклініці, міська або сільській лікарська амбулаторія, медико-санітарна частина), • недержавному медичному закладі (малому, акціонерному, колективному підприємстві, кооперативі), • приватній лікарській амбулаторії Чисельність населення – 1000-1100; ра-діус обслуговування населення визначається конкретними умовами розселення пацієнтів, щільністю проживання, типом забудови, станом шляхів тощо. Тривалість роботи протягом дня та тижня, відпустки, участь в наданні невідкладної допомоги вночі оговорюються у відповідному контракті з урахуванням діючих нормативних документів |