- •Патопсихологія навчально-методичний посібник
- •III.1. Змістовий модуль 1. Предмет патопсихології
- •Розділ і. Опис навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Теми практичних занять
- •Самостійна робота
- •Методи навчання
- •Методи контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Методичне забезпечення
- •Розділ II. Опорний конспект лекцій за темами
- •Тема 1.1. Предмет патопсихології
- •Ключові поняття: патопсихологія, трепанація, екзорцизм, гумори, тарантізм, лікантропія, притулки для психічно хворих, моральне лікування, психологічні профілі.
- •Питання 1.
- •Питання 3.
- •Ренесанс і створення притулків.
- •Дев'ятнадцяте століття: моральне лікування.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •Тема 1.2. Функції психолога в психіатричній клініці
- •Питання 1.
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •Тема 1.3. Методи патопсихологічного дослідження
- •Питання 1.
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання 4.
- •Питання 5.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •Тема 2.1. Психічні процеси в нормі і патології
- •Питання 1.
- •Питання 2.
- •Питання 3.
- •Питання 4.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •Тема 2.2. Дослідження сім’ї в клініці і корекція сімейних відносин
- •Питання 1.
- •Питання 2.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Навчально-методичні матеріали (нмм) для лекцій
- •Розділ III. Практичні заняття
- •III.1. Змістовий модуль 1. Предмет патопсихології
- •Тема 1. Предмет патопсихології
- •Дев'ятнадцяте століття: моральне лікування.
- •Тема 2. Функції психолога в психіатричній клініці
- •Тема 3. Методи патопсихологічного дослідження
- •Тема 4. Психічні процеси в нормі і патології
- •Тема 5. Дослідження сім’ї у клініці та корекція сімейних відносин
- •Розділ IV. Дидактичне забезпечення самостійної роботи Завдання для самостійної роботи – 37 балів (за вибором студента)
- •Завдання для студентів, які навчаються за індивідуальним графіком
- •1. Аудиторні заняття (модуль 1) – оцінювання 15 балів
- •2. Самостійна робота (модуль 2) оцінювання – 35 балів.
- •Підсумковий тест з патопсихології
- •Розділ VI. Критерії оцінювання
- •Розподіл балів, що присвоюється студентам, із розподілом за темами
- •Критерії переведення балів у державну оцінку
- •Список базової і додаткової літератури
- •Додаткова
Питання 3.
Мисленням називається психічний процес відображення у свідомості людини предметів і явищ зовнішнього світу в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відносинах. Мислення людини нерозривно зв'язано з мовою.
Мислення має соціальну природу. Формування і розвиток мислення відбувається шляхом засвоєння суспільного досвіду, накопиченого попередніми поколіннями. Мислення - це процес. Воно виникає тоді, коли особистість повинна вирішити яку-небудь задачу. Рішення починається з усвідомлення умов задачі. Розвиток і формування мислення починається з першого року життя дитини. Весь розвиток мислення в дитини зв'язаний з практичною діяльністю (гра, робота із самообслуговування, допомога дорослим) і з мовним спілкуванням з однолітками і з дорослими.
Розумові операції — це дії людини з об'єктами, відбитими в її психіці. Вона думкою зіставляє їх, розкладає на елементи, виділяє окремі властивості, поєднує в групи та ін. Виділяють наступні розумові операції: аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення.
Поняття - це знання про загальні й істотні властивості предметів. Поняття виражається словами. Логічно зв'язані поняття, що відбивають зв'язок між предметами і явищами дійсності, називаються судженнями. З декількох взаємозалежних суджень шляхом міркування можна утворити нове судження, тобто вивести умовивід. Умовивід - це основна форма опосередкованого пізнання дійсності. Існують два основних способи умовиводів - індукція і дедукція.
Види мислення умовно розділяють на наочно-дійове, наочно-образне, образне та ін.
Розлади мислення. Виділяють наступні форми розладу мислення - марення, надцінні ідеї, резонерство, паралогічне мислення, уповільнене, грузле і прискорене мислення. При маренні мислення психічно хворих суперечить дійсному положенню речей і не піддається самокритиці або переконанням інших. Так, при маренні впливу хворі думають, що їх постійно гіпнотизують. До порушень мислення відносять виникаючі у хворого надцінні ідеї. На відміну від маревних ідей вони можуть мати якусь реальну підставу, але значення, що їм додає хворий, не відповідає їхній дійсній цінності.
Мова - це найбільше досконалий спосіб спілкування людей один з одним і в той же час - основа мислення. У мовній діяльності людина використовує мову - систему словесних знаків. Вони склалися в процесі історичного розвитку суспільства. Мова і мовлення виникли з потреби в спілкуванні, у колективній трудовій діяльності людей.
Види мови. Виділяють усну і письмову мову. Усна поділяється на монологічну і діалогічну. Внутрішня мова — це мова про себе. Внутрішня мова більш лаконічна в порівнянні з зовнішньою. Однак принципової різниці між ними немає.
Функції мови і мовлення. Мова і мовлення мають дві основні функції - функцію спілкування і функцію пізнання.
Розлад мови. Патологія усного мовлення і письмового спостерігається при локальній поразці мозку, що виникає внаслідок травм, пухлин та інших порушень кори великого мозку. Порушення мови, викликані хворобливими процесами, називаються афазіями. Розрізняють кілька видів афазій - динамічну, еферентну й аферентну, моторну, семантичну, сенсорну й амнестичну. Зустрічаються різні форми порушення письмової мови. Їх називають аграфією. Як правило, вони виникають внаслідок поразки різних відділів великого мозку.
Уява - це процес створення образів на основі попереднього досвіду. Уява істотно відрізняється від образної пам'яті. Образи уяви людина «будує сама», вони не є результатом сприйняття.
Види уяви. Виділяють три види уяви - репродуктивну, творчу і мрію. Особливо інтенсивною буває уява при ослабленні діяльності свідомості, у напівдрімотному стані, у сні (сновидіння) і при патологічних розладах свідомості (галюцинації). Основні прийоми уяви. У процесі побудови образа уяви функціонує ряд прийомів - гіперболізація, зменшення, схематизація, переміщення предмета в незвичайну обстановку, аглютинація («склеювання») та ін.
Роль уяви в розвитку творчої діяльності людини. Уява є необхідною умовою розвитку дитини і творчої діяльності дорослого.
Вплив уяви на організм людини. Уява впливає як на психічні процеси, так і на органічні — функціонування залоз, що не мають проток, діяльність внутрішніх органів, обмін речовин. Уявлення про різні психічні хвороби може привести до того, що, будучи практично здоровою, людина почне відчувати у себе симптоми, існування яких сама ж спочатку уявила.
Уява в деяких випадках може бути джерелом неврозів і психозів. Іноді людина, щоб сховатися від певних нерозв'язних задач, від важких життєвих умов, починає переживати свої фантастичні уявлення як реальність.
