Питання 2.

Увага – форма психічної діяльності людини, що виявляється у її спрямованості і зосередженості на певних об’єктах при одночасному абстрагуванні від інших.

Розлади уваги. У клініці частіше інших розладів уваги зустрічається підвищена відволікаємість. Хворим важко зосереджуватися на одному об'єкті або діяльності. Відволікаємість уваги спостерігається при підвищеній стомлюваності, загальній слабкості людини, викликаній виснаженням нервової системи, тривалою і інтенсивною емоційною напругою, надмірною розумовою роботою. Вона може з'явитися після інфекцій, інтоксикацій, при травмах, пухлинах, склерозі судин головного мозку. Хворі з підвищеною відволікаємістю не можуть утримувати у свідомості одночасно більше одного навіть добре їм знайомого предмета. При поразці лобових часток кори великого мозку спостерігається зниження здатності до переключення уваги. Переключення може бути настільки загальмовано, що хворий повторно виконує раніше виконану дію, не усвідомлюючи цього. У клініці зустрічаються і протилежні випадки, коли здатність до переключення уваги підсилюється. Таке порушення уваги характерно для хворих у маніакальному стані.

Пам'яттю називається психічний процес запам'ятовування, збереження, відтворення і забування всього того, що було в особистому досвіді людини.

Уявлення - це психічний процес відображення у свідомості людини образів, предметів і явищ об'єктивної дійсності, що у даний момент не діють на органи почуттів.

Виділяють наступні процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження, відтворення, забування. Запам'ятовування - це процес пам'яті, у результаті якого відбувається закріплення нового. Збереження - це не просто «консервування» сприйнятого матеріалу з моменту запам'ятовування і до його відтворення - у процесі збереження відбуваються активна переробка, систематизація й узагальнення матеріалу. Короткочасна пам'ять — це пам'ять на поточні події, інформація про які зберігається порівняно короткий час. Для того щоб цей ряд цифр запам'ятався надовго, перейшов у довгострокову пам'ять, необхідно тривале повторення. Відтворення — це процес актуалізації раніше сприйнятого і збереженого в пам'яті матеріалу. В основі відтворення лежить активація, «пожвавлення», тимчасових нервових зв'язків у корі великого мозку. Воно відбувається в процесі діяльності і залежить від її мети. Забування — це процес, зворотний запам'ятовуванню.

Виділяють такі види пам'яті - рухову, емоційну, образну, словесно-логічну та ін. Рухова пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення різних рухів. Емоційна пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення почуттів і емоційного тла, що супроводжували сприйняття того або іншого предмета або явища. Образна пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення раніше сприйнятих предметів і явищ у формі уявлень. Словесно-логічна пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення словесно оформлених думок.

У психіатричній клініці зустрічаються кілька видів порушень пам'яті - амнезія, гіпомнезія і гіпермнезія, парамнезії, витиснення. Амнезією називається втрата пам'яті. Так, пам'ять на події, що були після захворювання, при антероградній амнезії порушується. Події, що були до захворювання, хворий пам'ятає. Особливим видом амнезії є ретроградна амнезія. Це порушення пам'яті на події, що мали місце до захворювання. Для людей старечого віку характерна прогресуюча амнезія. Цей вид порушення пам'яті поширюється не тільки на недавні події, але і на все минуле життя. Іноді хворі, що страждають прогресуючою амнезією, не пам'ятають свого дитинства і юності, плутають минуле із сучасним, не орієнтуються в просторі і часі; причина хвороби - деструкція головного мозку. Спостерігається також порушення пам'яті як на події, що були до моменту захворювання, так і після захворювання. Таке порушення пам'яті називається амнезією ретроантероградною. Порушення пам'яті бувають різної інтенсивності. Спостерігається ослаблення пам'яті - гіпомнезія, при якій людина пам'ятає про пережиті події, але смутно, неточно і неповно (при амнезіях повне випадання з пам'яті подій, що були протягом того або іншого періоду часу). Бувають випадки гіпермнезії (різке загострення здатності відтворювати, здавалося б, забутий матеріал), що спостерігається при інфекційних хворобах, манії або істеричних порушеннях особистості. Серед порушень пам'яті виділяють ще парамнезії, тобто перекручування або заміщення помилковими деталями відтвореного матеріалу. До парамнезій відносять псевдоремінісценції і конфабуляції. Псевдоремінісценції - це помилкові спогади подій, яких не було в минулому. При конфабуляції хворі плутають своє минуле з історичними подіями, з подіями, описаними в художній літературі, плутають сновидіння з реальним життям.