Тема 2.1. Психічні процеси в нормі і патології

Лекція 10-12. Психічні процеси в нормі і патології

Мета вивчення: Ознайомитися з особливостями прояву психічних процесів в нормі та патології.

Навчальний час: 6 годин.

Обладнання: DVD-програвач та спец. диски.

План лекції (навчальні питання):

1. Відчуття, сприйняття.

2. Увага, пам'ять.

3. Мислення, мова, уява.

4. Почуття, воля.

Література:

1. Аффективные расстройства // Психиатрия, психосоматика, психотерапия / К.П. Кискер и др. / Пер. с нем. – М.:Алетейа, 1999. – С. 304-357.

2. Бенеш Г. Психологія: dtv – Атлас: Довідник: Пер. з нім. – К.: Знання – Прес, 2007. – С. 370-409.

3. Блейхер В.М. Расстройства мышления. – К.: Здоров’я, 1983. – 192 с.

4. Нозопсихологія // Шостакович В.В., Блохіна В.П. Медична психологія. – К.: Вища школа, 1980. – С. 177-196.

5. Психическая и патопсихическая характеристика познавательных процессов // Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – С. 87-132.

6. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / за ред. В.Б Шапаря. – Х.: Прапор, 2009. - 672 с.

7. Расстройства отдельных психических функций // Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. – СПб.: Питер, 2002. – С. 656-904.

8. Эмоции и их болезненные изменения // Лебединский М.С, Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л.: Медицина, 1966. – С. 222-264.

Ключові поняття: відчуття, сприйняття, адаптація, синестезія, ілюзії, галюцинації, увага, пам’ять, амнезія, гіпомнезія, гіпермнезія, парамнезія, мислення, розумові операції, розлади мислення, уява, мова і мовлення, почуття, воля, абулія.

Основний зміст:

Питання 1.

Об'єктивна реальність відбивається людиною у виді різних психічних процесів. Найпростішим з них є відчуття. Відчуттям називається психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ незалежно від нас існуючого світу, безпосередньо в даний момент діючих на наші органи почуттів. Сприйняття - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому при безпосередньому їхньому впливі на органи почуттів.

Класифікація відчуттів - екстероцептивні (подразник знаходиться поза людиною), інтероцептивні (подразник знаходиться у внутрішніх органах) і пропріоцептивні (подразник знаходиться у м'язах тіла). Екстероцептивні, у свою чергу, підрозділяють на контактні і дистантні.

Чутливість і пороги відчуття у різних людей проявляються неоднаково. Чутливість органа почуттів визначається мінімальним подразником, що здатний викликати відчуття. Адаптацією називається зміна чутливості рецептора в процесі пристосування органів почуттів до подразника. Синестезією називається виникнення відчуття в одному аналізаторі при впливі на іншій. Найважливішими властивостями сприйняття є константність, цілісність і усвідомленість. Під константністю сприйняття мають на увазі здатність людини усвідомлювати предмети такими, якими вони є в дійсності, незважаючи на зміну умов сприйняття. Усвідомленістю сприйняття називається використання людиною в процесі сприйняття вже наявних у неї знань. Сприймаючи який-небудь предмет, людина називає його, відносить до визначеного класу, категорії предметів. Найважливішою властивістю сприйняття є його цілісність. Сприйняття — це не проста механічна сума відчуттів, а якісно своєрідне ціле. Ілюзіями називається невірне, неточне, перекручене сприйняття дійсності. Деякі з ілюзій, наприклад, переломлення ціпка, наполовину опущеного у воду, пов'язані з фізичними причинами.

Анестезія і гіперестезія. При порушенні порогів больових відчуттів настає зниження больової чутливості — гіпестезія. Іноді можна спостерігати повну втрату больової чутливості - анестезію. Протилежне явище - загострення больової чутливості – називається гіперестезією. Нерідко паралельно зі зміною больової чутливості порушується температурна чутливість. Хворі не відчувають дотики гарячих предметів і тому часто отримують опіки.

Галюцинація – один з видів патології сприйняття. Однак якщо ілюзорне перекручування дійсності виникає при впливі зовнішніх подразників на наші органи почуттів, то галюцинації з'являються без яких-небудь зовнішніх подразників. Зміст галюцинацій найрізноманітніший, важко переконати хворого в нереальності галюцинаторного образа. Від галюцинацій варто відрізняти псевдогалюцинації. Вони відрізняються тим, що псевдогалюцинаторні образи не проектуються в зовнішній світ, а знаходяться «у голові» хворого. Голос хворий чує «внутрішнім слухом», зображення бачить «духовними» очима. Агнозією називається ускладнений процес пізнавання. Бувають агнозії зорові і слухові. Зорові, у свою чергу, поділяються на агнозію предметів, простору, агнозію на колір і т.і. Хворий може адекватно сприймати події і явища, розповідати про побачене, розуміти підтекст сказаного. Разом з тим він не впізнає відомі йому предмети або їхні властивості.