Історія України 7-9(укр)

Закінчення таблиці

Загальна характеристика

Резуль­

∙ Утворилася Українська греко-католицька церква. Греко-католицьке духовенство

тати

чинило опір спробам частини католицької ієрархії за допомогою унії окатоличувати

і наслід­

і полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-

ки

католицька церква довела, що вона є українською церквою

∙ У результаті унії замість однієї церкви на українських землях виникли дві. Розпоча­

лася тривала боротьба «Русі з Руссю» — між православними і греко-католиками

∙ Фактичного зрівняння суспільного становища греко-католиків і католиків не відбу­

лося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали

∙ В умовах збереження права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежа­

ло, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй

території

∙ Українська православна церква не припинила пошуку шляхів свого оновлення

У цьому вона стала спиратися на підтримку світських елементів — православних

Назва «греко-католицька церк­

­ХVII ст. прихильників унії частіше

ва» має історичне походження. До

визначали як «русинів католиків»

Берестейської церковної унії укра­

або «з’єднаних», а вірних право­

їнські й білоруські православні на

слав’ю — як «нез’єднаних» або

землях у складі Речі Посполитої,

«схизматиків». Стосовно самих

підлеглі константинопольському

церков щоразу частіше викорис­

патріарху вважали себе приналеж­

товували назви «Руська з’єднана»

ними до східного грецького обряду

і «Руська нез’єднана» церкви.

християнства і казали, що спові­

Офіційну назву «греко-католики»

дують «грецьку віру». Після унії

впершезапровадиладлясвоїхпідда­

длявирізненнятих,хтоїїпідтримав

нихавстрійськаімператрицяМарія

у Римі, стали вживати назву «гре­

Терезія наприкінці ХVIII ст.

ки католики». Проте вже в 20 х рр.

Риси

Особливості прояву

Тема 2. Національно-культурний рух в Україні в другій половині ХVI — першій половині ХVII ст.

71

Закінчення таблиці

Риси

Особливості прояву

Одразу після унії польська влада

15 грудня 1596 р. король Сигізмунд III видав універсал із ви­

поставила православне духовен­

могою до всього православного духовенства і віруючих приєд­

ство поза законом

натися до унії

Визнання польською владою за­

Греко-католицьке духовенство не отримало обіцяних місць

конності греко-католицької церк­

у сенаті через опір польської аристократії

ви не задовольнило її єпископат

Польські можновладці силою

Насильницькі дії стосовно православної церкви спричиня­

відбирали церкви й монастирі

ли опір її прихильників. Зокрема, київський воєвода князь

у православних

К. В. Острозький за підтримки православної шляхти не допус­

тив передачу Києво-Печерської лаври греко-католикам

Розгортання православними

Члени братств складали протести стосовно протиправних дій

братствами боротьби з церковною

греко-католиків та їхніх протекторів на сеймики і сейм Речі

унією

Посполитої, вели процеси за церковне майно, подавали відпо­

відні матеріали сеймовим послам

Поширення творів полемічної лі­

Послання афонського ченця І. Вишенського, твір невідомого

тератури, у яких засуджувалася

автора «Апокрисис або відповідь на книжки про собор Берес­

церковна унія

тейський», «Тренос» Мелетія Смотрицького та ін.

Укладення союзу про спільну бо­

У травні 1599 р. за ініціативою Віленського братства право­

ротьбу між православними і про­

славна і протестантська шляхта на спільній нараді у Вільно

тестантами

уклала акт про конфедерацію (тимчасове об’єднання і спільні

дії) стосовно захисту своїх прав на богослужіння і недоторка­

ність церков та їхніх маєтностей

Сеймова форма боротьби право­

Єдино можливий законний шлях боротьби за відновлення

славних за свої права

православної церкви. Православні посли погрожували зірва­

ти сейм 1597 р. Разом з протестантами зірвали роботу сеймів

1601 і 1603 рр. Примусили владу піти на певні поступки:

— 1607 р. Рішення сейму про те, що православні посади і ма­

єтності мають надаватися лише за згодою їх засновників.

Не повинно чинитися перешкод православним у вільній від­

праві богослужінь. Церковні православні братства зберігали

свої права і привілеї;

— 1609 р. Визнання сеймом існування в Речі Посполитій як

греко-католицького, так і православного духовенства. Утис­

ки будь-кого з них повинні каратися на державному рівні;

— 1618 р. Заклик сейму про те, що православні мають право

вільно відправляти богослужіння і нікого з них не можна

силою примушувати змінювати віру

Протиріччя між здобутим сей­

На місцях стосовно православних продовжувалося свавілля

мовою боротьбою формальним

і насильство, монастирі та церкви відбиралися і передавалися

і фактичним станом православної

греко-католикам, православна шляхта обмежувалася в пра­

церкви в суспільстві

вах, православне міщанство не допускалося до участі в роботі

магістратів

Українське козацтво виступило

Козацтво захищало православних і допомагало їм відстоювати

на захист православної церкви

свої церкви з їхніми маєтностями. Військо Запорозьке стає ко­

лективним членом Київського братства

Історія України (друга половина XVI с. — перша половина XVIII ст.)

72

Риси

Характеристика

Відновлення православ­

1620 р. під час приїзду до Києва єрусалимського патріарха Феофана

ної ієрархії Київської

в обхід польської влади було висвячено новий православний єпископат.

митрополії

Це стало можливим завдяки підтримці Київського братства і запоро­

зьких козаків

Тема 2. Національно-культурний рух в Україні в другій половині ХVI — першій половині ХVII ст.

73

Риси

Характеристика

Боротьба за визнання

На сейм 1620 р. представники Віленського братства вперше подали до

православної ієрархії

посольської ізби прохання про легалізацію нововисвяченої православ­

Київської митрополії

ної ієрархії. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний на сеймі пообіцяв,

у Речі Посполитій

що козаки нададуть підтримку у війні з турками за умови задоволення

цього прохання. Загалом було отримано згоду. Боротьба продовжува­

лася на всіх наступних дванадцяти сеймах, що відбувалися протягом

1623—1631 рр.

Легалізація православ­

На елекційному сеймі 1632 р., скликаному для обрання нового короля,

ної ієрархія владою Речі

православні посли за підтримки протестантів заявили, що не обговорю­

Посполитої

ватимуть державних справ, поки не будуть задоволені їхні вимоги. На

сеймі було прийнято «Пункти заспокоєння обивателів Корони і Велико­

го князівства Литовського руського народу грецької релігії», за якими

й було легалізовано (тобто офіційно визнано) існування православної

церкви та її ієрархії

Історія України (друга половина XVI с. — перша половина XVIII ст.)

74

Культурне зближення різних регіонів України

Активний вплив західноєвропейських проце­

внаслідок їх об’єднання в межах однієї держави

сів, пов’язаних з Відродженням і Реформацією

Умови розвитку культури

Спольщення та окатоли­

Утрата православною церквою при­

Зростання ролі

чення української знаті

вілейованого становища у визначен­

й значення коза­

ні культурного розвитку України

цтва

Галузь

Характеристика

Розвиток

∙ Писемна мова українців і білорусів називалася руською. Під впливом усного мовлен­

української

ня в руській мові з’явилися елементи української мови. У першій половині ХVII­ст.

мови

виникають полемічні й драматичні твори, вірші написані українською мовою

Книгодруку­

∙ І. Федоров (Федорович). 1574 р. «Апостол» і «Буквар». 1581 р. Острозька Біблія

вання

∙ До середини ХVII ст. на українських землях у різний час діяло 25 друкарень.

Найбільша друкарня існувала при Києво-Печерському монастирі

∙ «Мандрівні» (пересувні) друкарні

Перші

∙ 1574

р. «Буквар» І. Федорова — перший шкільний підручник на українських зем­

шкільні під­

лях

ручники

∙ 1586

р. Друкарня Віленського братства видала першу церковнослов’янську грама­

тику, підготовлену в Острозі

Усна на­

∙

Обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки)

родна твор­

∙ Історичні пісні («Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю», «Пісня про

чість

∙

Байду»)

Думи («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Плач невільників»)

Тема 2. Національно-культурний рух в Україні в другій половині ХVI — першій половині ХVII ст.

75

Закінчення таблиці

Галузь

Характеристика

Літера­

∙

Ораторсько-проповідницька проза. К. Транківліон-Ставровецький, «Дзеркало бо­

тура

гослов’я», твори П. Могили

∙ Історичні мемуари. Б. Балика, «Про Москву і про Дніпра, царка московського не­

правдивого»

∙ Політична публіцистика. Твори С. Оріховського, Й. Верещинського

∙

Латиномовна поезія

∙ Поема «Роксоланія» С. Кльоновича розповідає про історію України

∙ Твори П. Русина з Кросна, І. Русина з Туробіна, Г. Русина із Самбора

∙

Дотримувалися гуманістичних ідеалів

Полемічна

∙

Твори релігійного спрямування, у яких висувалися докази авторів, спрямовані

література

проти поглядів їх противників. Г. Смотрицький, «Ключ царства небесного», «Ка­

лендар римський новий»; І. Вишенський, «Послання до єпископів»; М. Смотри­

цький, «Тренос»; І. Потій, «Унія»; І. Борецький, «Протестація»

Драма­

∙

Шкільна драма. Й. Волкович, «Розмірковування про муку Христа»

тична лі­

∙

Інтермедії. Короткі одноактові комедійні сценки («Купив кота в мішку»)

тература

∙

Вертеп (мандрівний ляльковий театр) сформувався у першій половині ХVII ст.

й театр

Літо­

∙ Густинський літопис (створений у першій чверті ХVII ст.) розповідає про події до

писання

1597 р. Автор невідомий

∙ Львівський літопис (1498—1649 рр.), літопис М. Гунашевського

∙ Острозький літописець (1500—1636 рр.)

Архітекту­

∙ Оборонна спрямованість містобудування. Багато нових міст (Броди, Станіслав,

ра і місто­

Жовква, Тернопіль), що закладалися як замки або фортеці. Більшість замків були

будування

дерев’яними. Кам’яні замки — Львів, Луцьк, Кременець, Кам’янець-Подільський.

Монастирі також були добре укріпленими фортецями — Успенський Почаївський

монастир, Троїцький монастир у Межиріччі під Острогом

∙ У західноукраїнському містобудуванні спостерігався відчутний вплив європей­

ського Відродження. Львів — будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська

церква, каплиця Трьох святителів

Скульп­

∙ Надгробні пам’ятки. Пам’ятник на могилі К. Острозького в Успенському соборі

тура

Києво-Печерської лаври (1579 р.). Скульптурні зображення на архітектурних

спорудах (львівські каплиці Боїмів та Камп’янів, Чорна кам’яниця)

Мистецтво

∙

«Євангеліє учительське» (1637 р.) містило близько 50 гравюр

гравюри

∙

Світська гравюра з’явилася на початку 20-х рр. ХVII ст. Перші гравюри в книзі

К. Саковича «Вірші на жалосный погреб… Петра Конашевича-Сагайдачного»

(1622 р.)

Історія України (друга половина XVI с. — перша половина XVIII ст.)

76

Швидке зростання

Посилення релігій­

Невідповідність між на­

Слабкість вищої державної

в Україні землево­

них утисків право­

буттям козацтвом фак­

влади Речі Посполитої (ко­

лодіння польських

славних українців,

тичного політичного

роля і сейму), які не мали

магнатів і шляхти

їх ополячення та

лідерства в українському

достатніх повноважень

окатоличення

суспільстві та погіршен­

і авторитету, щоб контро­

ням його становища за

лювати дії польських маг­

«Ординацією» 1638 р.

натів і шляхти в Україні

У вітчизняній історичній науці

держави; установлення нових кор­

існують різні підходи до проблем

донів та поступове формування дер­

типології, хронологічних меж і пе­

жавної території; радикальні зміни

ріодизації боротьби, яка розпочала­

станової ієрархії, прихід до вершин

ся у 1648 р. Чимало прихильників

влади національної за складом ко­

здобув підхід, за яким «народне по­

зацької старшини; скасування крі­

встання, яке розпочалося 1648 р.,

пацтва, завоювання селянами осо­

охопивши більшу частину території

бистої свободи; ліквідація великої

танаселенняУкраїни,незабаромпе­

земельної власності польських та

реросло у визвольну війну, а війна,

колонізованих українських магна­

зумовивши глибокі якісні зміни

тів та утвердження дрібної (фермер­

в суспільному розвитку, поступово

ського типу) козацької власності на

переросла в національну револю­

землю;визволенняукраїнськихміст

цію»(О. Бойко).Аргументаминацю

з-підвладикоролятамагнатів;залу­

користь є такі ознаки: утворення та

чення до участі в соціальних змінах

розбудоваУкраїнськоїнаціональної

більшості українського населення.

Тема 3. Національно-визвольна війна середини ХVII ст. Відродження Української держави

77

Період

Основний зміст

Лютий 1648 —

Найбільший розмах та інтенсивність національно-визвольної та соціальної бо­

червень

ротьби. Бурхливий процес становлення державних інституцій, формування но­

1652

рр.

вої української політичної еліти і національної державної ідеї

Червень

Погіршення становища новоутвореної Української козацької держави та актив­

1652

— серпень

ні пошуки її урядом союзників для розгрому Речі Посполитої і возз’єднання

1657

рр.

у межах єдиної держави всіх українських земель

Вересень

Різке загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську

1657

— червень

війну й спричинила розкол козацької України на два гетьманства (Правобереж­

1663

рр.

не і Лівобережне), та виділення Запоріжжя в окрему політичну силу

Липень 1663 —

Намагання польського та московського урядів поділити Українську козацьку

червень

державу, що завершилися укладанням Андрусівського договору 1667 р., і від­

1668

рр.

чайдушна боротьба національно-патріотичних сил за возз’єднання козацької

України

Липень 1668 —

Нове загострення політичної боротьби, посилення втручання іноземних держав

вересень

у внутрішні справи України, ліквідація українських державних інституцій на

1676

рр.

Правобережжі та його жахливе спустошення польськими, кримськими, турець­

кими і московськими військами. Поразка революції

Дата

Основні події

Дата

Подія

Результат

19 квітня — 6 травня 1648 р.

Битва біля урочища Жовті Води

Перемога повстанців

15—16 травня 1648 р.

Битва під Корсунем

Перемога повстанців

11—13 вересня 1648 р.

Битва під Пилявою

Перемога повстанців

Історія України (друга половина XVI с. — перша половина XVIII ст.)

78

Дата

Подія

Результат

27 вересня—16 жовтня

Облога Львова

Зняття облоги після сплати міщанами козака­

1648 р.

ми Львова контрибуції

28 жовтня—14 листопада

Облога Замостя

Зняття облоги й укладання перемир’я з по­

1648 р.

ляками

1 липня—12 серпня 1649 р.

Облога Збаража

Знята за результатами Зборівської угоди

5—6 серпня 1649 р.

Битва під Зборовим

Припинена за розпорядженням кримського

хана Іслам-Гірея

Кримсько-польські переговори

Вимоги,

Умови, зафіксовані у кримсько-польському договорі

висунуті кримським

∙

«Вічна приязнь» між Кримським ханством і Річчю Посполитою та

ханом на переговорах

надання взаємної допомоги в боротьбі зі спільними ворогами

∙

∙

Збільшити козацький

Заборона татарам нападати на Річ Посполиту

реєстр до 40 тис. осіб

∙

Хан зобов’язується надавати воєнну допомогу польському королю

∙ Дозволити татарам бра­

і може, за дозволом короля, використовувати для своїх потреб Вій­

ти ясир і здобич у воло­

∙

сько Запорозьке

діннях Речі Посполитої

Забезпечення Війську Запорозькому давніх привілеїв і вольностей

(перш за все на україн­

∙

«згідно окремої з ним угоди»

∙

ський землях)

Зобов’язання кримського хана під час повернення додому завдати

Одноразово сплатити

∙

якомого меншої шкоди «королівській державі»

200 тис. талерів і щоріч­

Зняття облоги Збаража

но надавати «упомин­

∙

Дозвіл татарам випасати худобу над річками Інгул і Велика Віся

ки» (подарунки)

∙

Сплата Річчю Посполитою викупу в 200 тис. талерів татарам і ще

200 тис. талерів за звільнення обложених у Збаражі

Україно-польські переговори

Вимоги, висунуті в «Пунктах о потребностях

Умови, зафіксовані у «Декларації його

Запорозького війська, розроблених

королівської милості Війську Запорозькому

Б. Хмельницьким і генеральною старшиною»

на пункти супліки данної»

∙ Скасувати всі сеймові постанови, спрямовані

∙ Формальне підтвердження давніх прав

проти Війська Запорозького

і привілеїв Війська Запорозького

∙

Територія, підвладна гетьману, повинна

∙ Під владу гетьмана переходять Брацлавське,

охоплювати Брацлавське, Київське, Чернігів­

Київське і Чернігівське воєводства (утрача­

ське, східні райони Подільського й Волинсько­

лися території Барського, Зв’ягельського,

го воєводств

Любартівського, Миропільського, Остропіль­

∙ Заборонялося введення польських військ на

ського і Подністровського полків)

територію, підпорядковану гетьманському

∙ Лінія розмежування мала проходити на захід

правлінню

від Димера, Горностайполя, Коростишева,

∙ Повна амністія всім учасникам війни

Паволочі, Погребищ, Прилук, Вінниці, Брац­

∙ Скасування будь-яких обмежень стосовно

лава та Ямполя

кількості козацького реєстру

∙ Польські війська виводилися з території, під­

∙ Право польської шляхти повернутися до сво­

владної гетьману

їх маєтків за умови, що вона пробачить своїм

∙ Мала бути проголошена загальна амністія,

підданим участь у повстанні

а також спеціальна амністія для шляхти, що

приєдналася до повстанців

Тема 3. Національно-визвольна війна середини ХVII ст. Відродження Української держави

79

Закінчення таблиці

Україно-польські переговори

Вимоги, висунуті в «Пунктах о потребностях

Умови, зафіксовані у «Декларації...»

Запорозького війська...»

∙ Скасування церковної унії, підпорядкування

∙

Кількість козацького реєстру обмежувалася

київського митрополита з усім духовенством

40 тис. осіб, а не включені до нього поверта­

константинопольському патріарху

лися під владу панів

∙ Повернення православним церков і церковного

∙

Шляхта мала право повернутися до своїх

майна, захопленого греко-католиками

маєтків, а її піддані повинні були виконува­

∙ Надання права православному духовенству без­

∙

ти всі ті повинності, що й раніше

перешкодно відправляти службу на всій тери­

Найближчий сейм повинен був розв’язати

торії Речі Посполитої

питання ліквідації унії і повернення право­

∙ Заборона євреям проживати на території, під­

∙

славній церкві захопленого в неї майна

владній гетьману

Євреям заборонялося селитися, а єзуїтам —

∙ Заборона діяльності на українських землях

∙

діяти на території, підпорядкованій гетьману

єзуїтів та католицьких чернечих орденів

На землі, які переходили під владу гетьма­

∙ Надання православним виключного права за­

на, польський уряд зобов’язувався призна­

ймати всі судові й адміністративні посади на

чати на адміністративні посади лише право­

землях, підвладних гетьману

славних шляхтичів

∙ Київський митрополит повинен отримати міс­

∙

Київському митрополиту було обіцяно місце

це в сенаті

в сенаті

∙ На найближчому сеймі король, шість сенато­

∙

Чигирин переходив у володіння гетьмана

рів і послів мають скласти присягу «на цілість

прав релігії грецької і на всі пункти»

Сейм Речі Посполитої,

який

в сенаті не розглядалися, щоб не

працював у Варшаві наприкінці

зірвати роботу сейму. Після завер­

1649 — на початку 1650 рр., після

шенняроботисеймукорольпідтвер­

гострих дискусій ухвалив Зборів­

див права і привілеї православної

ський договір. Питання про скасу­

церкви своїм власним універсалом,

вання церковної унії та надання

без сеймової ухвали.

православному митрополиту місця

Вважається, що вперше ідею

підпорядкуванняВійськаЗапорозь­

необхідності створення автономної

кого безпосередньо «лише одному

Української козацької держави

королю».

(хоча й на обмеженій території)

М. Потоцький категорично від­

Б. Хмельницький висунув після

мовився передавати ці вимоги до

Корсуньської битви наприкінці

Варшави, пояснивши, що польська

травня 1648 р. Програма вимог

влада ніколи їх не задовольнить.

до польської влади, передана ним

Основні положення програми

М. Потоцькому через Тугай-бея,

розбудови Української козацької

передбачала: створення удільної

держави були в цілому оприлюдне­

держави з визначеними кордонами

ніБ. Хмельницькимнапереговорах

по Білу Церкву й Умань (включно

з польськими комісарами в Переяс­

з Лівобережжям); скасування на її

лаві10—16лютого1649 р.імосков­

території прав воєвод і старост сто­

ським посольством Г. Унковського

совно «королівщин», міст і замків;

у Чигирині в квітні 1649 р.).

Історія України (друга половина XVI с. — перша половина XVIII ст.)

80