Косик.Мікроек-ка (повна версія)

грошової одиниці, і навпаки, чим менше грошей залишається після купівлі товару, тим більша гранична корисність кожної грошової одиниці, а корисність товару відповідно спадає. Цей зв’язок, зокрема, пояснює поведінку на ринку бідних і багатих покупців: багаті купують дорогі товари, тому що гранична корисність одиниці грошей ними оцінюється низько, а бідні прагнуть купити товар дешево, тому що кожна грошова одиниця має для них дуже велику корисність.

Ринкова ціна вимірює граничну корисність блага, еквівалентну граничній корисності грошей. Наприклад, корисність одиниці товару споживач оцінює в 25 ютилів, а корисність кожної гривні – в 1 ютиль. Відповідно він купить першу одиницю товару за 25 гривень. Наступна одиниця цього товару вже оцінюється ним нижче, наприклад, у 24 ютилі, а гранична корисність грошей зростає до 1,2 ютилів за гривню. Тоді споживач, вирівнюючи корисності, купить товар лише за 20 гривень (24:1,2 = 20). Таким механізмом і пояснюється спадний характер кривої індивідуального попиту на окремий товар. Рівноважна ринкова ціна відображає економічну цінність блага на рівні граничної корисності останньої з усіх куплених одиниць блага.

Але з іншого боку, з точки зору окремого споживача, ринкова ціна є об’єктивною, зовнішньо заданою величиною, тому він пристосовує свій вибір до існуючого рівня ціни, зважаючи на власні фінансові можливості. Чим вища ціна, тим менше одиниць товару купить споживач за обмеженого доходу. Двопродуктова модель споживчого вибору ще більш ускладнює концепцію спадного попиту. Споживач враховує відносні ціни благ і може замінити відносно дороге благо дешевшим. Зниження ціни одного з благ, крім того, підвищує купівельну спроможність грошей (реальний доход споживача), тому він може купити більше обох благ. Одночасно виникають два ефекти: ефект заміни і ефект доходу. Спільна дія цих ефектів і спричиняє спадний характер кривої попиту.

Таким чином, визначились три детермінанти спадного попиту: спадна гранична корисність, ефект доходу і ефект заміни, – і всі вони відображають психологію суб’єкта, базуються на кардинальній і ординальній корисності.

Розглянемо детальніше взаємозв’язок між зміною ціни і поведінкою споживача з точки зору обох версій.

Спочатку проаналізуємо двопродуктову модель оптимізації вибору споживача за умови зміни ціни одного з товарів з точки зору кардиналістської теорії корисності. Для цього скористаємось даними таблиці 5.2, доповнивши її новими розрахунками (табл. 6.1).

Нагадаємо початкові умови вибору: споживач купує два товари Х і Y , початкові ціни товарів PX = 2 грн., PY = 4 грн.; доход споживача становить 20 грн. Згідно з еквімаржинальним принципом, споживач вирівнює граничні

розрахунку на 1 грн. за PX = 1 грн. Уважно розглянувши співвідношення граничних корисностей на грошову одиницю обох товарів (колонки 4 і 6), можемо визначити, що еквімаржинальному принципу відповідає набір 5 X +

3,75 Y .

Цей набір визначився таким чином: на придбання п’яти одиниць товару Х і трьох одиниць товару Y споживач витрачає 5+12=17 грн. У нього залишається ще 3 грн. Наступні одиниці товарів – шоста одиниця Х і четверта одиниця Y – мають однакову граничну корисність: 4 ютиля на одну гривню. Купити їх обидві споживач не може, набір вийде за межі бюджету. Зважаючи на те, що шоста одиниця товару Х додає до сукупної корисності лише 4 ютиля, а четверта одиниця Y – 16 ютилів, зрозуміло, що

споживач прийме рішення купити товар Y . Але оскільки одиниця товару Y коштує 4 грн., а у споживача залишилося лише 3 грн., він купить не

одиницю, а 0,75Y . Комбінація товарів 5 Х +3,75Y максимізує сукупну корисність в сумі 110 ютилів.

Зниження ціни товару Х спонукає споживача купити додаткові його одиниці з меншою граничною корисністю і зменшити попит на товар Y . Це

– прояв ефекту заміни: зміна відносних цін благ внаслідок зниження ціни товару Х спричинила заміну відносно дорожчого блага дешевшим. Ефект доходу проявився у тому, що зниження ціни товару Х збільшило реальний доход споживача. За незмінного номінального доходу він зміг збільшити сумарну корисність споживчого кошика.

За співвідношеннями цін і відповідних кількостей купленого товару Х

можна побудувати криву індивідуального попиту на нього (рис. 6.6).

Цей приклад наочно показує, що спадний характер кривої попиту на товар Х пояснюється дією закону спадної граничної корисності та впливом ефектів доходу та заміни.

Тепер відстежимо залежність між оптимальним вибором та ціною блага на основі ординалістської версії поведінки споживача, за допомогою бюджетної лінії та кривих байдужості. Для цього треба побудувати бюджетні лінії для різних цін блага Х і визначити відповідні стани рівноваги.

Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару Х поступово знижується з P1

до P2 , P3 , P4 . Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної

які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход

випадку, як показує рис. 6.7, поступове зниження ціни товару Х сприяє

збільшенню споживання блага Y .

Узагальнення проведеного аналізу дозволяє визначити наступні

властивості кривої попиту:

¾оскільки зі зниженням ціни одного з благ споживач переміщується на все вищі криві байдужості, крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

¾у кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність,

оскільки кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

¾у міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ

зменшується. Зменшення MRS відповідає інтуїтивному відчуттю споживача, що відносна цінність блага зменшується в міру нарощування його споживання, тобто тут справджується закон спадної граничної корисності.

6.3. Ефекти доходу та заміни

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального доходу: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Якщо ціна одного з благ зростає, має місце зворотний вплив: купівельна спроможність грошового доходу зменшується, споживання скорочується. Це – прояв ефекту доходу.

У теоретичному аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили два вчених – український економіст і математик Євген Слуцький (запропонував її в 1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (запропонував її в середині 30-х років). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз ефектів заміни та доходу за моделлю Хікса.

В обох версіях застосовується один і той же прийом дослідження. Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає свій рівень добробуту незмінним, умовно змінивши власні видатки так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, тобто, виділити ефект заміни. Як ми з’ясували у попередньому розділі, зміну відносних цін графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії. У моделі за Слуцьким для розмежування дії ефектів застосовується побудова допоміжної прямої, яка отримала назву компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (незмінний кут нахилу компенсуючої бюджетної

лінії), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно, як ми

Зміна відносних цін переміщує споживача в точку нового оптимуму Е 2 , де компенсуюча бюджетна лінія дотична до деякої вищої поверхні байдужості

U2 . Він збільшує споживання блага Х , скорочуючи видатки на благо Y .

Зміна обсягу споживання з X1 до X 2 відображає ефект заміни. Ефект

заміни за Слуцьким, як показує графік, супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву

байдужості U2 .

Точка Е 2 вважається точкою умовної рівноваги, тому що зі зниженням

ціни блага Х одночасно відбувається зростання реального доходу споживача. Підвищення купівельної спроможності споживача за незмінних

відносних цін відображає паралельне зміщення бюджетної лінії BK праворуч до B2 . У результаті споживач переміщується на вищу криву байдужості U3 і досягає рівноваги в точці Е 3 . З підвищенням реального доходу споживач може придбати не тільки більше блага Х , але й збільшити видатки на благо Y . Зміна обсягу споживання від X 2 до X 3 відображає

ефект доходу, що виникає внаслідок збільшення реального доходу за незмінних відносних цін товарів.

Для розробки своєї концепції розмежування ефектів заміни і доходу Слуцький використовував кардиналістську функцію корисності. Він алгебраїчно обґрунтував дію обох ефектів для малих змін ціни методом граничного аналізу. Витончений математичний аналіз граничного приросту попиту за зміни ціни з виділенням ефекту заміни і ефекту доходу увійшов у світову економічну науку у вигляді відомого рівняння Слуцького.

У загальному вигляді для блага X i це рівняння має вигляд:

X i = X iS + X iI ,

де XiS – величина ефекту заміни,

X iI – величина ефекту доходу.

Це рівняння ще називають тотожністю Слуцького.

Ідеї Слуцького мали значний вплив на формування сучасних напрямків економічної теорії. Підходи Слуцького використовувались для обґрунтування ординалістської версії оптимального вибору споживача.

Зокрема, Дж. Хікс запозичив у Є. Слуцького прийом допоміжної лінії, але змінив її геометричне місце. У моделі Слуцького компенсуюча бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги, а в моделі Хікса вона дотична до початкової кривої байдужості. Таким чином, Хікс більш строго дотримується припущення “за інших рівних умов”, – за його побудовою споживач під дією ефекту заміни залишається на тому ж рівні корисності, лише змінює набір товарів у кошику.

Розглянемо графічну модель відокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару Х , яка представлена на рис. 6.9. Початковий

оптимум споживача встановлюється у точці Е 1 , де бюджетна лінія B1 є дотичною до кривої байдужості U1 . Зниження ціни товару Х змінює кут нахилу бюджетної лінії B1 . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості U1 і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія BK (пунктир). Оптимум переміщується в

точку умовної рівноваги Е 2 . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно

В цілому в обох моделях зміна рівноваги споживача від E*1 до Е 3 характеризує загальний ефект зниження ціни товару X , котрий складається

зсуми двох ефектів – ефекту заміни та ефекту доходу:

¾ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

¾ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни

реального доходу за незмінності відносних цін товарів. Дослідження ефекту заміни за Хіксом і за Слуцьким підводять до

висновку, що в обох версіях прослідковуються однакові тенденції: зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, – залежно від того, до якого типу належить товар.

Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (див. рис. 6.8. і 6.9.). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення, що ілюструє рис. 6.10. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект викликає

Рис. 6.11. ілюструє випадок товару Гіффена за зниження ціни блага Х . Графік показує, що від’ємний ефект доходу (X 2 X 3 ) значно перевищує

додатний ефект заміни (X1 X 2 ) , загальний ефект дає скорочення попиту на

товар. За умови підвищення ціни блага Х спрямованість ефектів і їх вплив на обсяг попиту були б протилежними.

Сучасні економісти не знаходять прикладу такого блага, попит на яке був

скорочення обсягу споживання блага Х з підвищенням його ціни.

У випадку досконалих замінників зі зміною відносних цін благ оптимальний споживчий кошик не змінюється, ефект заміни відсутній, а зміна обсягу попиту (зміна рівноваги з переміщенням на іншу криву байдужості) відбувається виключно за рахунок ефекту доходу. У випадку досконалих доповнювачів, навпаки, відсутній ефект доходу, а зміна рівноваги і зміна обсягу попиту відбувається лише за рахунок ефекту заміни.