Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Усталость.pdf
Скачиваний:
44
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
4.97 Mб
Скачать

Приклад розв’язання задачі

У якості приклада зробимо перевірочний розрахунок на витривалість та текучість вала, зображеного на рис. 31 а,б. У вхідних даних до задачі позначені геометричні розміри вала та зубчастих коліс, змінні у часі зусилля, механічні характеристики матеріалу, вид механічної обробки поверхні та додаткового поверхневого зміцнення (якщо воно присутнє).

1. Вхідні дані до задачі

Розмір колес, Розміри вала, мм Сили, кН

мм

D1

D2

l1

l2

l3

l4

d1

d2

d3

d4

r2

r3

 

 

F1

 

F2

 

max

 

min

max

 

min

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

375

150

100

200

400

200

45

40

40

5

2,5

3

8

 

-8

20

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Механічні характеристики матеріалу

Марка сталі

σв,

σт

σ1

ψσ

τв,

τт

τ1

ψτ

МПа

МПа

МПа

МПа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сталь 20Х

780

600

350

0,12

450

320

190

0,06

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Вид обробки поверхні – шліфування попереднє.

4.Додаткове поверхневе зміцнення – азотування.

59

Рисунок 31 – Розрахунок вала при сумісній дії періодичного згинання та

кручення

60

F2 min

Прикладемо до зубчастих коліс зусилля F1max , та F2 max , що діють у першому напівперіоді навантаження, і зробимо їх приведення до осі валу. У площині переносу YOX з’являються крутні моменти (рис. 31в).

M

k1max

= F

D1

;

M

k 2 max

= F

D2

.

2

 

1max

2

 

 

2 max

 

З рівнянь

рівноваги

вала у

площині

згинання YOZ

( M O = 0, M B = 0 ) знаходимо реакції опор RB max та RO max відповідно. З умов рівноваги вала у площині кручення YOX ( M к = 0 ) визначаємо реактивний момент M O .

Будуємо епюри згинальних і крутних моментів (рис. 31г,д) з додатковим визначенням моментів, що діють в перерізах з концентраторами напружень : кільцевої проточки (переріз І), поперечного отвору (переріз ІІ), ступеневого переходу (переріз ІІІ). У перерізі ІV на гладкому валу діють максимальні за абсолютною величиною згинальні моменти.

У другому напівперіоді зовнішні зусилля змінюються на F1min та

. Розрахунок другого напівперіоду проводиться аналогічно. Схема

валу до цього розрахунку і епюри згинальних та крутних моментів наведені на рис.31е,ж,з.

Перевіримо міцність вала у зазначених перерізах, згідно з п. 5 12 порядку виконання завдання.

Переріз І. Кільцева проточка

Згинальний та крутний моменти у перерізі:

Рисунок 32 – Згинальний момент у

Рисунок 33 – Крутний момент у

перерізі І

перерізі І

61

0,655 M и 0,218 кНм;

0 M к 1,8 кНм.

Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний

(див. пунктирну криву на рис. 32), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.32 суцільною кривою.

Приймаємо

M иmax

= 0,655 кНм;

M иmin = −0,218 кНм;

M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (0,655 0,218)

2 0,219 кНм;

M и a

= (M иmax M иmin )/ 2 = (0,655 +0,218)

2 0,437 кНм.

M кmax

=1,8 кНм;

 

M кmin = 0 ;

 

 

M к m = (M кmax + M кmin )/ 2 =1,8 / 2 = 0,9 кНм;

M к a

= (M кmax M кmin )/ 2 =1,8 / 2 = 0,9 кНм.

Моменти опору кільцевої проточки підраховуємо у перерізі з

найменшим діаметром d3 .

 

 

 

 

 

W =

πd 3

= 6,28

 

3

 

 

W =

πd 3

3

 

3

 

 

 

3

 

 

 

см ;

 

 

 

=12,56 см .

 

и

32

 

 

 

 

 

 

к

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормальні напруження згинання

 

 

σ

max

=

 

M

иmax

=

0,655 103

=104,3 МПа;

 

 

W

6,28 10-6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

min

=

M

иmin

= −

0,218 103

= −34,7 МПа;

 

 

 

6,28

106

 

 

 

 

W

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

σm = (σmax +σmin )/ 2 = (104,3 34,7)2 = 34,8 МПа;

σa = (σmax σmin )/ 2 = (104,3 +34,7)2 = 69,5 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ

R

=

σmin

= −

 

34,7

 

= −0,33;

104,3

σ

 

σmax

 

 

Дотичні напруження кручення

τ

max

=

M

кmax

=

1,8 103

=143,3 МПа;

 

 

12,56 106

 

 

W

 

 

 

 

 

k

 

 

62

τmin = M кmin = 0 ;

 

Wк

τm = (τmax +τmin )/ 2 =143,3 2 = 71,65 МПа;

τa

= (τmax τmin )/ 2 =143,3 2 = 71,65 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ

R = τmin = 0.

τ

τ

 

max

Коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ для кільцевої проточки визначається за допомогою таблиць Д 5.1 та Д 5.2 додатку 5.

а) з таблиці Д 5.1 по значенню співвідношення r / d проточки та тимчасовому опору матеріалу σв знаходимо умовний коефіцієнт концентрації напружень (Kσ )0 ;

б) з таблиці Д 5.2 знаходимо поправочний коефіцієнт ξσ на відношення t / r , де t глибина проточки, r радіус її заокруглення;

в) дійсний коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ

визначається за формулою

Kσ =1+ξσ [(Kσ )0 1].

У даному прикладі σв = 780 МПа, r / d = r3 / d3 = 3/40 =0,075;

(Kσ )0 1.35;

t = (d1 d3 )/ 2 = (45 – 40)/2 = 2,5 мм; r = r3 = 3 мм

t / r = 2,5/3 = 0,83; ξσ = 0,98;

Kσ =1 +0,98(1,35 1)=1,343.

Коефіцієнт концентрації дотичних напружень Kτ визначається за аналогічною схемою. У разі, якщо експериментальних відомостей, що до коефіцієнта Kτ немає, його можна обчислити за допомогою емпіричного співвідношення (29):

Kτ = 0,4 +0,6Kσ = 0,4 +0,6 1,343 =1,206 .

63

Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .

У даному перерізі

d = d3 = 40 мм, σв = 780 МПа, Kd 0,78; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).

Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:

а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з

таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні

Rz у

мікронах;

 

 

б) за допомогою

таблиці Д 8.2 по значенням Rz та

σв

встановлюється величина коефіцієнта KF .

 

У даному прикладі, для попереднього шліфування

 

5,5 Rz 13,75 Mкм,

 

з урахуванням σв = 780 МПа,

 

KF 0,86, ( KF = KFσ

= KFτ ).

 

Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.

У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі з концентратором напружень

Kv = 1,3; ( Kv = Kvσ = Kvτ ).

При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.

Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі І, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:

 

 

Кσ

1

 

 

1

 

1,343

1

 

1

(Кσ )D =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ КF

 

 

= 0,78

+ 0,86

1 1,3 =1,45,

Кd

1 Кv

 

 

Кτ

1

 

 

1

 

1,206

1

 

1

(Кτ )D =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ КF

 

 

 

= 0,78

+ 0,86

 

1 1,3 =1,31.

Кd

1 Кv

 

64

Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за

нормальними

 

(nу )σ та

 

дотичними (nу )τ напруженнями для

знакозмінного циклу ( 1 R 0 ), згідно з формулами (49), (52)

відповідно дорівнюють:

 

 

 

 

 

 

(nу )σ

 

 

σ1

 

350

 

 

=

 

 

=

 

 

= 3,33.

 

(Kσ )D σa +ψσσm

1,45 69,5 +0,12 34,8

(nу )τ

=

 

τ1

=

190

 

=1,94.

(Kτ )Dτa +ψττm

 

1,31 71,65 +0,06 71,65

Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними

(nт )σ та дотичними (nт )τ напруженнями:

(n

т

)

=

 

 

σт

=

 

600

 

= 5,75;

 

σmax

104,3

 

σ

 

 

 

 

 

(n

т

)

=

 

 

τт

 

=

 

320

= 2,23.

τmax

143,3

 

τ

 

 

 

 

Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:

nу =

(nу )σ (nу )τ

=

3,33 1,94

=1,68 ;

(nу )σ2

+(nу )τ2

3,332 +1,942

n

т

=

(nт )σ

(nт )τ

=

5,75 2,23

= 2,08.

(nт )σ2

+(nт )τ2

5,752 + 2,232

 

 

 

 

Підсумок: сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі у перерізі І з втомленості та текучості відповідають нормативним (1.54), прийнятим в машинобудуванні.

65

Переріз ІІ. Поперечний отвір

Згинальний та крутний моменти у перерізі:

Рисунок 34 – Згинальний момент

Рисунок 35 – Крутний момент

у перерізі ІІ

у перерізі ІІ

1,965 M и 0,654 кНм;

0 M к 1,8 кНм.

Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний

(див. пунктирну криву на рис. 34), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.34 суцільною кривою.

Приймаємо

M иmax =1,965 кНм; M иmin = – 0,654 кНм;

M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (1,965 – 0,654)/2 = 0,656 кНм; M и a = (M иmax M иmin )/ 2 = (1,965 + 0,654)/2 = 1,31 кНм.

Примітка: крутні моменти вибираємо лівіше від заданого перерізу, бо і максимальний, і амплітудний моменти там вище, ніж у правому околі перерізу ( 0,3 M к 1,5кНм).

M кmax = 1,8 кНм; M кmin =0;

M к m = (M кmax + M кmin )/ 2 = 1,8/2 = 0,9 кНм; M к a = (M кmax M кmin )/ 2 = 1,8/2 = 0,9 кНм.

Моменти опору поперечного отвору визначаємо за формулами:

W =ξ

πd13

W

к

= ξ

τ

πd 13

,

и

σ 32

 

 

16

 

66

де d1 діаметр вала,

ξσ , ξτ коефіцієнти ослаблення перерізу поперечним отвором, які знаходяться за допомогою таблиці Д 10.1 додатку 10 з врахуванням співвідношення діаметрів отвору та вала a / d .

У даному прикладі

a / d = d4 / d1 = 5 / 45 = 0,11; ξσ 0,79, ξτ 0,94;

Wи = 0,79 3,14 4.53 = 7,06 см3 , 32

Wк = 0,94 3,14 4,53 =16,81 см3 . 16

Нормальні напруження згинання

σmax =

Mиmax

=

1,965 103

= 278,3 МПа;

 

7,06 106

 

 

 

 

 

Wи

 

 

 

 

σ

min

=

M

иmin

= −

0,654 103

= −92,6 МПа;

 

 

7,06 106

 

 

 

W

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

σm = (σmax +σmin )/ 2 = (278,3 – 92,6)/2 = 92,85 МПа; σa = (σmax σmin )/ 2 = (278,3 + 92,6)/2 = 185,45 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ

R = σmin

= – 92,6/278,3 = – 0,33;

 

σ

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

Дотичні напруження кручення

τ

max

=

 

M к max

=

 

 

1,8

103

=107,1 МПа;

 

W

 

 

16,81

106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

τmin

=

M кmin

= 0;

 

 

 

 

Wк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τm = (τmax +τmin )/ 2 = 107,1/2 = 53,55 МПа; τa = (τmax τmin )/ 2 = 107,1/2 = 53,55 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ

67

R =

τmin

= 0.

τ

τ

 

 

max

 

Коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ для поперечного отвору визначається за допомогою таблиці Д 6.1 додатку 6.

а) попередньо визначається співвідношення діаметрів отвору a і валу d .

б) з урахуванням тимчасового опору матеріалу σв знаходимо по кривих 1 або 2 таблиці Д 6.1 значення коефіцієнту Kσ

У даному прикладі

a

= d4

=

5

= 0,11; σв = 780 МПа;

d

45

 

d1

 

 

Kσ 2,03;

Коефіцієнт концентрації дотичних напружень Kτ визначається аналогічно за допомогою таблиці Д 6.2 додатку 6. У даному прикладі

Kτ 1,82

Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .

У даному перерізі d = d1 = 45 мм, σв = 780 МПа,

Kd 0,75; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).

Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:

а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з

таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні

Rz у

мікронах;

 

б) за допомогою таблиці Д 8.2 по значенням Rz та

σв

встановлюється величина коефіцієнта KF .

 

У даному прикладі, для попереднього шліфування

 

5,5 Rz 13,75 Мкм,

 

з урахуванням σв = 780 МПа,

 

68

KF 0,86, ( KF = KFσ = KFτ ).

Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.

У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі з концентратором напружень

Kv = 1,3; ( Kv = Kvσ = Kvτ ).

При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.

Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі IІ, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:

 

 

Кσ

 

1

 

 

1

 

2,03

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Кσ )D =

 

 

 

+

 

 

 

1

 

 

 

=

 

 

 

+

 

 

 

1

 

 

 

= 2,21,

 

Кd

 

КF

 

Кv

0,75

0,86

1,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кτ

 

1

 

 

1

 

 

1,82

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Кτ )D =

 

 

 

 

+

 

 

 

1

 

 

 

 

=

 

 

 

+

 

 

 

1

 

 

 

 

=1,99.

 

Кd

КF

 

Кv

0,75

0,86

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,3

 

Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за нормальними (nу )σ та дотичними (nу )τ напруженнями для

знакозмінного циклу ( 1 R 0 ), згідно з формулами (49), (52) відповідно дорівнюють:

(nу)σ

=

 

 

 

 

 

σ1

 

 

 

 

 

=

 

350

 

 

= 0,83;

 

(K

)

 

σ

a

+ψ

σ

σ

m

 

 

 

2,21 185,45 +0,12 92,85

 

 

 

σ

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(nу)τ

=

 

 

 

τ1

 

 

 

 

.

=

 

190

=1,73.

(K

)

τ

a

+ψ

τ

τ

m

1,99 53,55 +0,06 53,55

 

 

 

τ

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними

(nт)σ та дотичними (nт)τ напруженнями у даному перерізі:

(n

)

=

 

σт

=

600

= 2,16;

σmax

278,3

 

т σ

 

 

 

69

(n

т

)

=

 

τт

=

 

320

= 2,99.

τmax

107,1

 

τ

 

 

 

Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:

nу =

(nу)σ (nу)τ

 

 

0,83 1,73

= 0,75 ;

(nу)σ2

+(nу)τ2 =

0,832 +1,732

nт =

(nт)σ

(nт)τ

 

=

2,16

2,99

=1,75.

(n

 

)2

+(n

 

)2

2,162

+ 2,992

 

т

т

 

 

 

 

σ

 

τ

 

 

 

 

Підсумок: Коефіцієнт запасу міцності деталі з втомленості у перерізі ІІ є замалим. При nу <1 деталь не витримає базисне число циклів. Для

збільшення коефіцієнта запасу міцності потрібні додаткові конструктивні або технологічні засоби: збільшення діаметру вала або зменшення діаметра отвору, заміна матеріалу вала на більш міцний, додаткове зміцнення поверхні деталі тощо.

Переріз ІІІ. Ступеневий перехід (галтель)

Згинальний та крутний моменти у перерізі:

Рисунок 36 – Згинальний момент

Рисунок 37 – Крутний момент

у перерізі ІІІ

у перерізі ІІІ

1,672 M и ≤ −1,382 кНм;

0,3 M к 1,5 кНм.

70

Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний

(див. пунктирну криву на рис. 36), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.36 суцільною кривою.

Приймаємо

M иmax =1,672 кНм; M иmin =1,382 кНм;

M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (1,672 + 1,382)/2 = 1,527 кНм; M и a = (M иmax M иmin )/ 2 = (1,672 – 1,382)/2 = 0,145 кНм. M кmax = 1,5 кНм; M кmin =0,3 кНм;

M кm = (M кmax + M кmin )/ 2 = (1,5 + 0,3)/2 = 0,9 кНм; M кa = (M кmax M кmin )/ 2 = (1,5 – 0,3)/2 = 0,6 кНм.

Моменти опору ступеневого переходу (галтелі) підраховуємо у перерізі з найменшим діаметром d2 .

W и

=

 

πd 23

 

= 6,28 см3;

 

Wк =

πd 3

= 12,56 см3.

 

32

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

Нормальні напруження згинання

 

 

 

σmax =

 

M

иmax

 

=

1,672 103

= 266,2

МПа;

 

 

Wи

 

 

6,28

10 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

min

=

M иmin

=

1,382 103

= 220,1 МПа;

 

 

 

 

W

 

 

6,28 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σm = (σmax +σmin )/ 2 = (266,2 + 220,1)/2 = 243,15 МПа; σa = (σmax σmin )/ 2 = (266,2 – 220,1)/2 = 23,05 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ

R

=

σmin

= 220,1/266,2 = 0,83;

σ

 

σ

 

 

 

max

 

Дотичні напруження кручення

τ

max

=

M кmax

=

 

1,5 103

=119,4 МПа;

W

12,56 106

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

71

τ

min

=

M k min

=

 

0,3

103

= 23,9 МПа;

W

12,56 106

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

τm = (τmax +τmin )/ 2 = (119,4 + 23,9)/2 = 71,65 МПа;

τa

= (τmax τmin )/ 2 = (119,4 – 23,9)/2 = 47,75 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ

R = τmin = 23,9/119,4 = 0.2.

τ

τ

 

max

Коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ для ступеневого переходу (галтелі) визначається за допомогою таблиць Д 3.1 та Д 3.2 додатку 3.

а) з таблиці Д 3.1 по значенню співвідношення r / d та тимчасовому опору матеріалу σв знаходимо умовний коефіцієнт концентрації напружень (Kσ )0 ;

б) з таблиці Д 3.2 знаходимо поправочний коефіцієнт ξσ на відношення діаметрів ступеневого переходу D / d ;

в) дійсний коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ

визначається за формулою

Kσ =1+ξσ [(Kσ )0 1].

У даному прикладі σв = 780 МПа, r / d = r2 / d2 = 2,5/40 =0,0625; (Kσ )0 1,4;

D / d = d1 / d4 = 45 / 40 =1,125

ξσ = 0,63;

Kσ =1+0,63(1,4 1)=1,252.

Коефіцієнт концентрації дотичних напружень Kτ визначається за аналогічною схемою по таблицям Д 4.1 та Д 4.2 додатку 4.

У даному прикладі τв = 450 МПа, r / d = r2 / d2 = 2,5/40 =0,0625; (Kτ )0 1,3;

D / d = d1 / d4 = 45 / 40 =1,125

72

ξτ = 0,58;

Kτ =1+0,58(1,3 1)=1,174 .

Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .

У даному перерізі d = d2 = 40 мм, σв = 780 МПа,

Kd 0,78; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).

Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:

а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з

таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні

Rz у

мікронах;

 

 

б) за допомогою

таблиці Д 8.2 по значенням Rz та

σв

встановлюється величина коефіцієнта KF .

 

У даному прикладі, для попереднього шліфування

 

5,5 Rz 13,75 Mкм,

 

з урахуванням σв = 780 МПа,

 

KF 0,86, ( KF = KFσ

= KFτ ).

 

Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.

У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі з концентратором напружень

Kv = 1,3, ( Kv = Kvσ = Kvτ ).

При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.

Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі IIІ, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:

 

Кσ

 

1

 

1

1,252

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

(Кσ )D =

 

+

 

1

 

=

 

+

 

1

 

 

=1,36

,

Кd

КF

Кv

0,78

0,86

1,3

 

 

 

 

 

 

 

 

73

 

 

 

 

 

Кτ

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

1,174

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Кτ )D =

 

 

 

 

+

 

 

 

 

1

 

 

 

 

=

 

 

+

 

 

1

 

 

 

 

=1,28.

 

 

Кd

 

КF

 

Кv

0,78

0,86

1,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за

нормальними

 

 

 

(nу )σ

 

та

 

 

 

дотичними

 

(nу )τ

 

напруженнями

для

знакопостійного

 

 

циклу

 

( 0 < R 1),

згідно

з

 

формулами (50),

(53)

відповідно дорівнюють:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(nу )σ

=

 

 

 

 

 

 

 

σв

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

780

 

 

 

 

 

 

 

= 2,69;

 

 

(Kσ )D σaξσ

+σm

1,36 23,05 1.5 + 243,15

 

(nу )τ

=

 

 

 

 

 

 

τв

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

450

 

 

 

 

 

 

= 2,76 ;

 

(K

τ

)

D

τ

a

ξ

τ

+τ

m

1,28 47,75 1,5 +71,65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де коефіцієнти ξσ , ξτ підраховуються по формулам (22) та (23). У даному прикладі

ξσ

=

 

 

σв

(1+ψσ )1 = 780

(1 + 0,12)1 =1,5;

 

σ1

 

 

 

 

350

 

ξτ

=

 

τв

(1+ψτ )1 =

450 (1+ 0,06)1 =1,5.

 

 

 

 

τ1

 

190

 

Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними

(nт )σ та дотичними (nт )τ напруженнями:

(n

т

)

=

 

 

σт

=

 

600

 

= 2,25

;

 

σ

 

 

σmax

 

 

 

266,2

 

 

(n

т

)

=

 

 

τт

 

=

 

 

320

= 2,68 .

 

τmax

119,4

 

 

τ

 

 

 

 

 

Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:

nу =

(nу )σ (nу )τ

=

2,69 2,76

=1,93;

(nу )σ2

+(nу )τ2

2,692 + 2,762

n

т

=

(nт )σ

(nт )τ

=

2,25 2,68

=1,72.

(nт )σ2

+(nт )τ2

2,252 + 2,682

 

 

 

 

74

Підсумок: сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі у перерізі ІІІ з втомленості та текучості відповідають нормативним (1.54), прийнятим в машинобудуванні.

Переріз ІV. Гладкий вал

Згинальний та крутний моменти у перерізі:

Рисунок 38 – Згинальний момент

Рисунок 39 – Крутний момент

у перерізі ІV

у перерізі ІV

1,09 M и ≤ −2,836 кНм; 0,3 M к 1,5 кНм.

Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний

(див. пунктирну криву на рис. 38), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.38 суцільною кривою.

Приймаємо

 

M иmax =2,836 кнм;

M иmin =1,09 кнм;

M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (2,836+1,09)/2 = 1,963 кНм; M и a = (M иmax M иmin )/ 2 = (2,836 – 1,09)/2 = 0,873 кНм. M кmax = 1,5 кНм; M кmin =0,3 кНм;

M кm = (M кmax + M кmin )/ 2 = (1,5 + 0,3)/2 = 0,9 кНм; M кa = (M кmax M кmin )/ 2 = (1,5 – 0,3)/2 = 0,6 кНм.

Моменти опору ступеневого переходу (галтелі) підраховуємо у перерізі з найменшим діаметром d2 .

75

W =

πd 3

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

W =

πd 3

3

 

2

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

= 6,28 см

 

 

 

 

 

= 12,56 см .

 

 

и

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормальні напруження згинання

 

 

σ

max

 

=

 

 

 

M

иmax

 

=

2,836 103

 

= 451,6 МПа;

 

 

 

 

 

 

W

 

6,28

106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

min

 

=

 

 

M иmin

=

 

1,09

103

 

=173,6 МПа;

 

 

 

 

 

 

W

 

6,28 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σm = (σmax +σmin )/ 2 = (451,6 + 173,6)/2 = 312,6 МПа;

σa

= (σmax σmin )/ 2 = (451,6 – 173,6)/2 = 139,0 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ

 

 

R

=

σmin

= 173,6/451,6 = 0,38;

 

 

 

 

σ

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дотичні напруження кручення

 

 

τ

max

=

 

M кmax

 

=

 

1,5 103

 

=119,4 МПа;

 

 

 

 

W

12,56 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τ

min

=

M

кmin

 

=

 

0,3 103

 

 

= 23,9 МПа;

 

 

 

 

 

W

12,56

106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τm = (τmax +τmin )/ 2 = (119,4 + 23,9)/2 = 71,65 МПа;

τa

= (τmax τmin )/ 2 = (119,4 – 23,9)/2 = 47,75 МПа;

Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ

 

 

R =

τmin

= 23,9/119,4 = 0.2.

 

 

 

 

τ

 

 

τ

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коефіцієнти концентрації нормальних Kσ та дотичних напружень Kτ для гладкого валу приймається рівними за одиницю, незалежно від характеристик матеріалу:

Kσ = Kτ = 1.

Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .

У даному перерізі d = d2 = 40 мм, σв = 780 МПа,

76

Kd 0,78; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).

Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:

а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з

таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні

Rz у

мікронах;

 

 

б) за допомогою

таблиці Д 8.2 по значенням Rz та

σв

встановлюється величина коефіцієнта KF .

 

У даному прикладі, для попереднього шліфування

 

5,5 Rz 13,75 Mкм,

 

з урахуванням σв = 780 МПа,

 

KF 0,86, ( KF = KFσ

= KFτ ).

 

Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.

У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі без концентратора напружень

Kv = 1.1; ( Kv = Kvσ = Kvτ ).

При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.

Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі ІV, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:

 

Кσ

 

1

 

 

1

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1,31,

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

+

 

 

 

1

 

 

 

 

(Кσ )D =

Кd

 

КF

1

 

Кv

0,78

 

0,86

1,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кτ

 

 

1

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1,31.

 

(Кτ )D =

Кd

+

КF

1

Кv

=

 

 

+

0,86

 

1

 

 

 

 

 

 

 

0,78

 

 

 

 

1,1

 

 

Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за

нормальними

(nу )σ

та

 

дотичними

 

 

(nу )τ

 

 

напруженнями

для

знакопостійного

циклу

( 0 < R 1),

згідно з

 

формулами (50),

(53)

відповідно дорівнюють:

77

(nу )σ

=

 

σв

 

=

780

 

=1,33;

 

(Kσ )D σaξσ +σm

 

1,31 139 1,5 +312,6

 

(nу )τ

=

 

τв

=

 

 

450

 

= 2,72 ;

(Kτ )Dτaξτ +τm

 

1,31 47,75 1,5 +71,65

де коефіцієнти ξσ , ξτ підраховуються по формулам (22) та (23). У даному прикладі

ξσ

=

 

 

σв

(1+ψσ )1 = 780

(1 + 0,12)1 =1,5;

 

σ1

 

 

 

 

350

 

ξτ

=

 

τв

(1+ψτ )1 =

450 (1+ 0,06)1 =1,5.

 

 

 

 

τ1

 

190

 

Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними

(nт )σ та дотичними (nт )τ напруженнями:

(n

т

)

=

 

 

σт

=

 

600

 

=1,33

;

 

σmax

451,6

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

(n

т

)

=

 

 

τт

 

=

 

 

320

= 2,68 .

τmax

119,4

 

τ

 

 

 

 

 

Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:

nу =

(nу )σ (nу )τ

=

1,33 2,72

=1,20;

(nу )σ2

+(nу )τ2

1,332 + 2,722

n

т

=

(nт )σ

(nт )τ

=

1,33 2,68

=1,19.

(nт )σ2

+(nт )τ2

1,332 + 2,682

 

 

 

 

Підсумок: сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі у перерізі ІV з втомленості та текучості менш ніж нормативні (1.54), прийняті в машинобудуванні, тому потрібні додаткові конструктивні або технологічні засоби: збільшення діаметру вала, заміна його матеріалу на більш міцний, додаткове зміцнення поверхні деталі тощо.

78

Графічна перевірка часткових запасів міцності з втомленості і текучості проводиться за формулами (47). Для цього на міліметровому папері, у максимально можливому масштабі будуються спочатку схематизовані діаграми граничних напружень втомленості образця (рис. 40, 41) для нормальних та дотичних напружень відповідно.

Рисунок 40 – Схематизована діаграма

Рисунок 41 – Схематизована

втомленості образця для нормальних

діаграма втомленості образця

напружень

для дотичних напружень

Алгоритм побудови цих діаграм розглядався у п.5 (рис.16).

У даному прикладі, для сталі Ст.20Х, схематизована діаграма для нормальних напружень будується по наступним координатам точок:

т. А (0; 350 МПа), т. С (780

МПа; 0), координати т. В (σ0 / 2, σ0 / 2)

підраховуються по формулі (20):

 

 

σ

 

=

2σ1

 

=

2 350

= 625 МПа;

σ0

= 312,5 МПа.

0

(1+ψσ )

 

 

 

1+0,12

 

2

 

Так само будується схематизована діаграма для дотичних напружень. Значення границі витривалості пульсуючого циклу τ0 знаходиться за аналогічною формулою (21).

Діаграму граничних напружень втомленості деталі у кожному перерізі можна отримати з діаграми образця, маючи значення коефіцієнтів зниження границі витривалості деталі (Kσ )D , (Kτ )D ( див. вирази 40,41).

Порівняно до образця, амплітудні напруження деталі збільшуються у (Kσ )D та (Kτ )D разів, а простір безпечних напружень від втомленості

ОА1В1С у кожному перерізі скорочується пропорційно амплітудним складовим напруження (рис. 42,43).

79

Наприклад, для перерізу І, у якому (Kσ )D =1,45, координати точок А1 і В1 на діаграмі нормальних напружень дорівнюють:

 

 

σ

1

 

 

 

 

350

= A (0; 241,1 МПа);

A

0;

 

 

= A

0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

(Kσ )D

1

1,45

 

1

 

 

σ

 

 

σ

0

 

 

 

 

625

 

625

= B (312,5МПа; 215,5МПа)

B

 

 

0

;

 

 

 

= B

 

 

;

 

 

 

2(K

 

)

2

 

1

2

 

σ

 

1

 

2 1,45

1

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 42 – Схематизована діаграма

Рисунок 43 – Схематизована

 

 

втомленості деталі для нормальних

діаграма втомленості деталі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

напружень

 

 

 

 

 

для дотичних напружень

 

 

 

 

 

Простір безпечних дотичних напружень у перерізі І будується

аналогічно, з урахуванням (Kτ )D =1,31. Тож

 

 

 

 

 

 

2τ1

 

 

 

2 190

 

 

 

 

 

τ0

τ0

=

 

 

 

=

 

 

= 358,5 МПа;

2 =179,25 МПа;

(1+ψτ

)

1+0,06

 

 

 

 

 

 

 

τ

1

 

 

 

 

 

 

190

= A (0;145 МПа);

A

 

0;

 

 

 

 

= A

0;

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

(Kτ )D

1

 

 

1,31

 

1

 

 

 

 

 

 

τ

0

 

 

 

τ

0

 

 

 

 

358,5

 

358,5

 

 

 

(179,25МПа;136,8МПа)

B

 

 

;

 

 

 

 

=

B

 

 

 

;

 

 

 

= B

 

2(K

 

)

 

2

2 1,31

1

2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τ

D

 

 

 

 

 

 

 

 

Простір безпечних напружень втомленості деталі за нормальними та дотичними напруженнями (рис. 44, 45) додатково скорочується лінією текучості DF.

80

Рисунок 44 Визначення критичних точок з

Рисунок 45 Визначення критичних

втомленості та текучості для нормальних

точок з втомленості та текучості для

напружень

 

дотичних напружень

У безпечному просторі деталі OA1TD напружений стан перерізу

позначається точками N, з координатами

(σm , σa ), та (τm , τa )

відповідно. У перерізі І (рис. 46, 47)

Nσ (34,8 МПа, 69,5 МПа);

Nτ (71,65 МПа, 71,65 МПа).

Із зростанням навантаження, напруження у перерізі пропорційно збільшуються. Тож пряма ON перетинає лінію втомленості деталі А1В1С у точці N1 , а лінію текучості DF в точці N2 .

Часткові запаси міцності з втомленості та текучості для нормальних і дотичних напружень можна визначити графічно, порівнявши відповідні відрізки:

(nу)σ = ON1σ =3,26;

ONσ

(nт)σ = ON2σ =5,73;

ONσ

(nу)τ = ON1τ =1,90 ;

ONτ

(nт)τ = ON2τ = 2,22.

ONτ

Максимальна розбіжність у порівнянні з теоретичними значеннями не перевищує 3–5%.

Для інших перерізів часткові запаси міцності з втомленості та текучості для нормальних і дотичних напружень визначаються аналогічно.

81