
- •Вступ
- •1. Механізм руйнування від втомленості
- •2. Типи циклів напружень та їх характеристики
- •3. Границя витривалості. Крива втомленості
- •4. Діаграма граничних напружень
- •5. Лінеаризація діаграми граничних напружень
- •6. Вплив концентрації напружень
- •7. Вплив абсолютних розмірів деталі (масштабний ефект)
- •8. Вплив стану поверхні
- •9. Вплив додаткових факторів
- •10. Коефіцієнт зниження границі витривалості
- •11. Розрахунки на міцність при циклічних навантаженнях
- •Розрахунково–проектувальне завдання
- •Приклад розв’язання задачі
- •Розрахункові схеми валів
- •Список літератури:

Приклад розв’язання задачі
У якості приклада зробимо перевірочний розрахунок на витривалість та текучість вала, зображеного на рис. 31 а,б. У вхідних даних до задачі позначені геометричні розміри вала та зубчастих коліс, змінні у часі зусилля, механічні характеристики матеріалу, вид механічної обробки поверхні та додаткового поверхневого зміцнення (якщо воно присутнє).
1. Вхідні дані до задачі
Розмір колес, Розміри вала, мм Сили, кН
мм
D1 |
D2 |
l1 |
l2 |
l3 |
l4 |
d1 |
d2 |
d3 |
d4 |
r2 |
r3 |
|
|
F1 |
|
F2 |
||
|
max |
|
min |
max |
|
min |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
375 |
150 |
100 |
200 |
400 |
200 |
45 |
40 |
40 |
5 |
2,5 |
3 |
8 |
|
-8 |
20 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Механічні характеристики матеріалу
Марка сталі |
σв, |
σт |
σ−1 |
ψσ |
τв, |
τт |
τ−1 |
ψτ |
|
МПа |
МПа |
МПа |
МПа |
||||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сталь 20Х |
780 |
600 |
350 |
0,12 |
450 |
320 |
190 |
0,06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.Вид обробки поверхні – шліфування попереднє.
4.Додаткове поверхневе зміцнення – азотування.
59

Рисунок 31 – Розрахунок вала при сумісній дії періодичного згинання та
кручення
60

Прикладемо до зубчастих коліс зусилля F1max , та F2 max , що діють у першому напівперіоді навантаження, і зробимо їх приведення до осі валу. У площині переносу YOX з’являються крутні моменти (рис. 31в).
M |
k1max |
= F |
D1 |
; |
M |
k 2 max |
= F |
D2 |
. |
|
2 |
||||||||||
|
1max |
2 |
|
|
2 max |
|
||||
З рівнянь |
рівноваги |
вала у |
площині |
згинання YOZ |
( ∑M O = 0, ∑M B = 0 ) знаходимо реакції опор RB max та RO max відповідно. З умов рівноваги вала у площині кручення YOX ( ∑M к = 0 ) визначаємо реактивний момент M O .
Будуємо епюри згинальних і крутних моментів (рис. 31г,д) з додатковим визначенням моментів, що діють в перерізах з концентраторами напружень : кільцевої проточки (переріз І), поперечного отвору (переріз ІІ), ступеневого переходу (переріз ІІІ). У перерізі ІV на гладкому валу діють максимальні за абсолютною величиною згинальні моменти.
У другому напівперіоді зовнішні зусилля змінюються на F1min та
. Розрахунок другого напівперіоду проводиться аналогічно. Схема
валу до цього розрахунку і епюри згинальних та крутних моментів наведені на рис.31е,ж,з.
Перевіримо міцність вала у зазначених перерізах, згідно з п. 5 − 12 порядку виконання завдання.
Переріз І. Кільцева проточка
Згинальний та крутний моменти у перерізі:
Рисунок 32 – Згинальний момент у |
Рисунок 33 – Крутний момент у |
перерізі І |
перерізі І |
61

−0,655 ≤ M и ≤ 0,218 кНм; |
0 ≤ M к ≤1,8 кНм. |
Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний
(див. пунктирну криву на рис. 32), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.32 суцільною кривою.
Приймаємо
M иmax |
= 0,655 кНм; |
M иmin = −0,218 кНм; |
|||||||||||
M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (0,655 −0,218) |
2 ≈ 0,219 кНм; |
||||||||||||
M и a |
= (M иmax − M иmin )/ 2 = (0,655 +0,218) |
2 ≈ 0,437 кНм. |
|||||||||||
M кmax |
=1,8 кНм; |
|
M кmin = 0 ; |
|
|
||||||||
M к m = (M кmax + M кmin )/ 2 =1,8 / 2 = 0,9 кНм; |
|||||||||||||
M к a |
= (M кmax − M кmin )/ 2 =1,8 / 2 = 0,9 кНм. |
||||||||||||
Моменти опору кільцевої проточки підраховуємо у перерізі з |
|||||||||||||
найменшим діаметром d3 . |
|
|
|
|
|
||||||||
W = |
πd 3 |
= 6,28 |
|
3 |
|
|
W = |
πd 3 |
3 |
||||
|
3 |
|
|
|
3 |
||||||||
|
|
|
см ; |
|
|
|
=12,56 см . |
||||||
|
и |
32 |
|
|
|
|
|
|
к |
16 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Нормальні напруження згинання |
|
|
|||||||||||
σ |
max |
= |
|
M |
иmax |
= |
0,655 103 |
=104,3 МПа; |
|
||||
|
W |
6,28 10-6 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
σ |
min |
= |
M |
иmin |
= − |
0,218 103 |
= −34,7 МПа; |
|
|||||
|
|
6,28 |
10−6 |
|
|||||||||
|
|
|
W |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
σm = (σmax +σmin )/ 2 = (104,3 −34,7)2 = 34,8 МПа;
σa = (σmax −σmin )/ 2 = (104,3 +34,7)2 = 69,5 МПа;
Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ
R |
= |
σmin |
= − |
|
34,7 |
|
= −0,33; |
|
104,3 |
||||||||
σ |
|
σmax |
|
|
||||
Дотичні напруження кручення |
τ |
max |
= |
M |
кmax |
= |
1,8 103 |
=143,3 МПа; |
|
|
12,56 10−6 |
|||||
|
|
W |
|
||||
|
|
|
|
k |
|
|
62

τmin = M кmin = 0 ; |
|
|
Wк |
τm = (τmax +τmin )/ 2 =143,3 2 = 71,65 МПа; |
|
τa |
= (τmax −τmin )/ 2 =143,3 2 = 71,65 МПа; |
Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ |
|
R = τmin = 0. |
|
τ |
τ |
|
max |
Коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ для кільцевої проточки визначається за допомогою таблиць Д 5.1 та Д 5.2 додатку 5.
а) з таблиці Д 5.1 по значенню співвідношення r / d проточки та тимчасовому опору матеріалу σв знаходимо умовний коефіцієнт концентрації напружень (Kσ )0 ;
б) з таблиці Д 5.2 знаходимо поправочний коефіцієнт ξσ на відношення t / r , де t − глибина проточки, r − радіус її заокруглення;
в) дійсний коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ
визначається за формулою
Kσ =1+ξσ [(Kσ )0 −1].
У даному прикладі σв = 780 МПа, r / d = r3 / d3 = 3/40 =0,075;
(Kσ )0 ≈ 1.35;
t = (d1 −d3 )/ 2 = (45 – 40)/2 = 2,5 мм; r = r3 = 3 мм
t / r = 2,5/3 = 0,83; ξσ = 0,98;
Kσ =1 +0,98(1,35 −1)=1,343.
Коефіцієнт концентрації дотичних напружень Kτ визначається за аналогічною схемою. У разі, якщо експериментальних відомостей, що до коефіцієнта Kτ немає, його можна обчислити за допомогою емпіричного співвідношення (29):
Kτ = 0,4 +0,6Kσ = 0,4 +0,6 1,343 =1,206 .
63
Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .
У даному перерізі
d = d3 = 40 мм, σв = 780 МПа, Kd ≈0,78; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).
Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:
а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з
таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні |
Rz у |
|
мікронах; |
|
|
б) за допомогою |
таблиці Д 8.2 по значенням Rz та |
σв |
встановлюється величина коефіцієнта KF . |
|
|
У даному прикладі, для попереднього шліфування |
|
|
5,5 ≤ Rz ≤13,75 Mкм, |
|
|
з урахуванням σв = 780 МПа, |
|
|
KF ≈0,86, ( KF = KFσ |
= KFτ ). |
|
Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.
У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі з концентратором напружень
Kv = 1,3; ( Kv = Kvσ = Kvτ ).
При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.
Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі І, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:
|
|
Кσ |
1 |
|
|
1 |
|
1,343 |
1 |
|
1 |
|||||||||
(Кσ )D = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
+ КF |
|
|
= 0,78 |
+ 0,86 |
−1 1,3 =1,45, |
|||||||||||||
Кd |
−1 Кv |
|||||||||||||||||||
|
|
Кτ |
1 |
|
|
1 |
|
1,206 |
1 |
|
1 |
|||||||||
(Кτ )D = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ КF |
|
|
|
= 0,78 |
+ 0,86 |
|
−1 1,3 =1,31. |
||||||||||
Кd |
−1 Кv |
|
64

Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за
нормальними |
|
(nу )σ та |
|
дотичними (nу )τ напруженнями для |
|||||
знакозмінного циклу ( −1 ≤ R ≤ 0 ), згідно з формулами (49), (52) |
|||||||||
відповідно дорівнюють: |
|
|
|
|
|
|
|||
(nу )σ |
|
|
σ−1 |
|
350 |
|
|
||
= |
|
|
= |
|
|
= 3,33. |
|||
|
(Kσ )D σa +ψσσm |
1,45 69,5 +0,12 34,8 |
|||||||
(nу )τ |
= |
|
τ−1 |
= |
190 |
|
=1,94. |
||
(Kτ )Dτa +ψττm |
|
1,31 71,65 +0,06 71,65 |
Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними
(nт )σ та дотичними (nт )τ напруженнями:
(n |
т |
) |
= |
|
|
σт |
= |
|
600 |
|
= 5,75; |
|||
|
σmax |
104,3 |
||||||||||||
|
σ |
|
|
|
|
|
||||||||
(n |
т |
) |
= |
|
|
τт |
|
= |
|
320 |
= 2,23. |
|||
τmax |
143,3 |
|||||||||||||
|
τ |
|
|
|
|
Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:
nу = |
(nу )σ (nу )τ |
= |
3,33 1,94 |
=1,68 ; |
||||
(nу )σ2 |
+(nу )τ2 |
3,332 +1,942 |
||||||
n |
т |
= |
(nт )σ |
(nт )τ |
= |
5,75 2,23 |
= 2,08. |
|
(nт )σ2 |
+(nт )τ2 |
5,752 + 2,232 |
||||||
|
|
|
|
Підсумок: сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі у перерізі І з втомленості та текучості відповідають нормативним (1.5−4), прийнятим в машинобудуванні.
65

Переріз ІІ. Поперечний отвір
Згинальний та крутний моменти у перерізі:
Рисунок 34 – Згинальний момент |
Рисунок 35 – Крутний момент |
у перерізі ІІ |
у перерізі ІІ |
−1,965 ≤ M и ≤ 0,654 кНм; |
0 ≤ M к ≤1,8 кНм. |
Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний
(див. пунктирну криву на рис. 34), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.34 суцільною кривою.
Приймаємо
M иmax =1,965 кНм; M иmin = – 0,654 кНм;
M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (1,965 – 0,654)/2 = 0,656 кНм; M и a = (M иmax − M иmin )/ 2 = (1,965 + 0,654)/2 = 1,31 кНм.
Примітка: крутні моменти вибираємо лівіше від заданого перерізу, бо і максимальний, і амплітудний моменти там вище, ніж у правому околі перерізу ( 0,3 ≤ M к ≤1,5кНм).
M кmax = 1,8 кНм; M кmin =0;
M к m = (M кmax + M кmin )/ 2 = 1,8/2 = 0,9 кНм; M к a = (M кmax − M кmin )/ 2 = 1,8/2 = 0,9 кНм.
Моменти опору поперечного отвору визначаємо за формулами:
W =ξ |
πd13 |
W |
к |
= ξ |
τ |
πd 13 |
, |
и |
σ 32 |
|
|
16 |
|
66
де d1 − діаметр вала,
ξσ , ξτ − коефіцієнти ослаблення перерізу поперечним отвором, які знаходяться за допомогою таблиці Д 10.1 додатку 10 з врахуванням співвідношення діаметрів отвору та вала a / d .
У даному прикладі
a / d = d4 / d1 = 5 / 45 = 0,11; ξσ ≈ 0,79, ξτ ≈ 0,94;
Wи = 0,79 3,14 4.53 = 7,06 см3 , 32
Wк = 0,94 3,14 4,53 =16,81 см3 . 16
Нормальні напруження згинання
σmax = |
Mиmax |
= |
1,965 103 |
= 278,3 МПа; |
|||||||
|
7,06 10−6 |
||||||||||
|
|
|
|
|
Wи |
|
|
|
|
||
σ |
min |
= |
M |
иmin |
= − |
0,654 103 |
= −92,6 МПа; |
||||
|
|
7,06 10−6 |
|||||||||
|
|
|
W |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
σm = (σmax +σmin )/ 2 = (278,3 – 92,6)/2 = 92,85 МПа; σa = (σmax −σmin )/ 2 = (278,3 + 92,6)/2 = 185,45 МПа;
Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ
R = σmin |
= – 92,6/278,3 = – 0,33; |
|||||||||||
|
σ |
σ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
max |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дотичні напруження кручення |
||||||||||||
τ |
max |
= |
|
M к max |
= |
|
|
1,8 |
103 |
=107,1 МПа; |
||
|
W |
|
|
16,81 |
10−6 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
τmin |
= |
M кmin |
= 0; |
|
|
|
||||||
|
Wк |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
τm = (τmax +τmin )/ 2 = 107,1/2 = 53,55 МПа; τa = (τmax −τmin )/ 2 = 107,1/2 = 53,55 МПа;
Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ
67
R = |
τmin |
= 0. |
τ |
τ |
|
|
max |
|
Коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ для поперечного отвору визначається за допомогою таблиці Д 6.1 додатку 6.
а) попередньо визначається співвідношення діаметрів отвору a і валу d .
б) з урахуванням тимчасового опору матеріалу σв знаходимо по кривих 1 або 2 таблиці Д 6.1 значення коефіцієнту Kσ
У даному прикладі |
a |
= d4 |
= |
5 |
= 0,11; σв = 780 МПа; |
|
d |
45 |
|||||
|
d1 |
|
|
Kσ ≈ 2,03;
Коефіцієнт концентрації дотичних напружень Kτ визначається аналогічно за допомогою таблиці Д 6.2 додатку 6. У даному прикладі
Kτ ≈1,82
Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .
У даному перерізі d = d1 = 45 мм, σв = 780 МПа,
Kd ≈0,75; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).
Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:
а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з
таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні |
Rz у |
мікронах; |
|
б) за допомогою таблиці Д 8.2 по значенням Rz та |
σв |
встановлюється величина коефіцієнта KF . |
|
У даному прикладі, для попереднього шліфування |
|
5,5 ≤ Rz ≤13,75 Мкм, |
|
з урахуванням σв = 780 МПа, |
|
68
KF ≈0,86, ( KF = KFσ = KFτ ).
Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.
У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі з концентратором напружень
Kv = 1,3; ( Kv = Kvσ = Kvτ ).
При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.
Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі IІ, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:
|
|
Кσ |
|
1 |
|
|
1 |
|
2,03 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
(Кσ )D = |
|
|
|
+ |
|
|
|
−1 |
|
|
|
= |
|
|
|
+ |
|
|
|
−1 |
|
|
|
= 2,21, |
|||
|
Кd |
|
КF |
|
Кv |
0,75 |
0,86 |
1,3 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Кτ |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1,82 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
(Кτ )D = |
|
|
|
|
+ |
|
|
|
−1 |
|
|
|
|
= |
|
|
|
+ |
|
|
|
−1 |
|
|
|
|
=1,99. |
|
Кd |
КF |
|
Кv |
0,75 |
0,86 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1,3 |
|
Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за нормальними (nу )σ та дотичними (nу )τ напруженнями для
знакозмінного циклу ( −1 ≤ R ≤ 0 ), згідно з формулами (49), (52) відповідно дорівнюють:
(nу)σ |
= |
|
|
|
|
|
σ−1 |
|
|
|
|
|
= |
|
350 |
|
|
= 0,83; |
|||
|
(K |
) |
|
σ |
a |
+ψ |
σ |
σ |
m |
|
|
|
2,21 185,45 +0,12 92,85 |
||||||||
|
|
|
σ |
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
(nу)τ |
= |
|
|
|
τ−1 |
|
|
|
|
. |
= |
|
190 |
=1,73. |
|||||||
(K |
) |
τ |
a |
+ψ |
τ |
τ |
m |
1,99 53,55 +0,06 53,55 |
|||||||||||||
|
|
|
τ |
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними
(nт)σ та дотичними (nт)τ напруженнями у даному перерізі:
(n |
) |
= |
|
σт |
= |
600 |
= 2,16; |
|
σmax |
278,3 |
|||||||
|
т σ |
|
|
|
69

(n |
т |
) |
= |
|
τт |
= |
|
320 |
= 2,99. |
|
τmax |
107,1 |
|||||||||
|
τ |
|
|
|
Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:
nу = |
(nу)σ (nу)τ |
|
|
0,83 1,73 |
= 0,75 ; |
|||||
(nу)σ2 |
+(nу)τ2 = |
0,832 +1,732 |
||||||||
nт = |
(nт)σ |
(nт)τ |
|
= |
2,16 |
2,99 |
=1,75. |
|||
(n |
|
)2 |
+(n |
|
)2 |
2,162 |
+ 2,992 |
|||
|
т |
т |
|
|
||||||
|
|
σ |
|
τ |
|
|
|
|
Підсумок: Коефіцієнт запасу міцності деталі з втомленості у перерізі ІІ є замалим. При nу <1 деталь не витримає базисне число циклів. Для
збільшення коефіцієнта запасу міцності потрібні додаткові конструктивні або технологічні засоби: збільшення діаметру вала або зменшення діаметра отвору, заміна матеріалу вала на більш міцний, додаткове зміцнення поверхні деталі тощо.
Переріз ІІІ. Ступеневий перехід (галтель)
Згинальний та крутний моменти у перерізі:
Рисунок 36 – Згинальний момент |
Рисунок 37 – Крутний момент |
у перерізі ІІІ |
у перерізі ІІІ |
−1,672 ≤ M и ≤ −1,382 кНм; |
0,3 ≤ M к ≤1,5 кНм. |
70
Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний
(див. пунктирну криву на рис. 36), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.36 суцільною кривою.
Приймаємо
M иmax =1,672 кНм; M иmin =1,382 кНм;
M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (1,672 + 1,382)/2 = 1,527 кНм; M и a = (M иmax − M иmin )/ 2 = (1,672 – 1,382)/2 = 0,145 кНм. M кmax = 1,5 кНм; M кmin =0,3 кНм;
M кm = (M кmax + M кmin )/ 2 = (1,5 + 0,3)/2 = 0,9 кНм; M кa = (M кmax − M кmin )/ 2 = (1,5 – 0,3)/2 = 0,6 кНм.
Моменти опору ступеневого переходу (галтелі) підраховуємо у перерізі з найменшим діаметром d2 .
W и |
= |
|
πd 23 |
|
= 6,28 см3; |
|
Wк = |
πd 3 |
= 12,56 см3. |
||||||||
|
32 |
|
|
|
2 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
|
|||
Нормальні напруження згинання |
|
|
|
||||||||||||||
σmax = |
|
M |
иmax |
|
= |
1,672 103 |
= 266,2 |
МПа; |
|
||||||||
|
Wи |
|
|
6,28 |
10 −6 |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
σ |
min |
= |
M иmin |
= |
1,382 103 |
= 220,1 МПа; |
|
|
|
||||||||
|
W |
|
|
6,28 10−6 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
σm = (σmax +σmin )/ 2 = (266,2 + 220,1)/2 = 243,15 МПа; σa = (σmax −σmin )/ 2 = (266,2 – 220,1)/2 = 23,05 МПа;
Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ
R |
= |
σmin |
= 220,1/266,2 = 0,83; |
σ |
|
σ |
|
|
|
max |
|
Дотичні напруження кручення |
τ |
max |
= |
M кmax |
= |
|
1,5 103 |
=119,4 МПа; |
|
W |
12,56 10−6 |
|||||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
к |
|
|
|
|
71
τ |
min |
= |
M k min |
= |
|
0,3 |
103 |
= 23,9 МПа; |
|
W |
12,56 10−6 |
||||||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
τm = (τmax +τmin )/ 2 = (119,4 + 23,9)/2 = 71,65 МПа;
τa |
= (τmax −τmin )/ 2 = (119,4 – 23,9)/2 = 47,75 МПа; |
Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ |
|
R = τmin = 23,9/119,4 = 0.2. |
|
τ |
τ |
|
max |
Коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ для ступеневого переходу (галтелі) визначається за допомогою таблиць Д 3.1 та Д 3.2 додатку 3.
а) з таблиці Д 3.1 по значенню співвідношення r / d та тимчасовому опору матеріалу σв знаходимо умовний коефіцієнт концентрації напружень (Kσ )0 ;
б) з таблиці Д 3.2 знаходимо поправочний коефіцієнт ξσ на відношення діаметрів ступеневого переходу D / d ;
в) дійсний коефіцієнт концентрації нормальних напружень Kσ
визначається за формулою
Kσ =1+ξσ [(Kσ )0 −1].
У даному прикладі σв = 780 МПа, r / d = r2 / d2 = 2,5/40 =0,0625; (Kσ )0 ≈ 1,4;
D / d = d1 / d4 = 45 / 40 =1,125
ξσ = 0,63;
Kσ =1+0,63(1,4 −1)=1,252.
Коефіцієнт концентрації дотичних напружень Kτ визначається за аналогічною схемою по таблицям Д 4.1 та Д 4.2 додатку 4.
У даному прикладі τв = 450 МПа, r / d = r2 / d2 = 2,5/40 =0,0625; (Kτ )0 ≈ 1,3;
D / d = d1 / d4 = 45 / 40 =1,125
72
ξτ = 0,58;
Kτ =1+0,58(1,3 −1)=1,174 .
Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .
У даному перерізі d = d2 = 40 мм, σв = 780 МПа,
Kd ≈0,78; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).
Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:
а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з
таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні |
Rz у |
|
мікронах; |
|
|
б) за допомогою |
таблиці Д 8.2 по значенням Rz та |
σв |
встановлюється величина коефіцієнта KF . |
|
|
У даному прикладі, для попереднього шліфування |
|
|
5,5 ≤ Rz ≤13,75 Mкм, |
|
|
з урахуванням σв = 780 МПа, |
|
|
KF ≈0,86, ( KF = KFσ |
= KFτ ). |
|
Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.
У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі з концентратором напружень
Kv = 1,3, ( Kv = Kvσ = Kvτ ).
При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.
Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі IIІ, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:
|
Кσ |
|
1 |
|
1 |
1,252 |
|
1 |
|
1 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
(Кσ )D = |
|
+ |
|
−1 |
|
= |
|
+ |
|
−1 |
|
|
=1,36 |
, |
|
Кd |
КF |
Кv |
0,78 |
0,86 |
1,3 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
73

|
|
|
|
|
Кτ |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1,174 |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
(Кτ )D = |
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
−1 |
|
|
|
|
= |
|
|
+ |
|
|
−1 |
|
|
|
|
=1,28. |
|
||||||||
|
Кd |
|
КF |
|
Кv |
0,78 |
0,86 |
1,3 |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
нормальними |
|
|
|
(nу )σ |
|
та |
|
|
|
дотичними |
|
(nу )τ |
|
напруженнями |
для |
||||||||||||||||||||
знакопостійного |
|
|
циклу |
|
( 0 < R ≤1), |
згідно |
з |
|
формулами (50), |
(53) |
|||||||||||||||||||||||||
відповідно дорівнюють: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
(nу )σ |
= |
|
|
|
|
|
|
|
σв |
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
780 |
|
|
|
|
|
|
|
= 2,69; |
|
||||||
|
(Kσ )D σaξσ |
+σm |
1,36 23,05 1.5 + 243,15 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
(nу )τ |
= |
|
|
|
|
|
|
τв |
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
450 |
|
|
|
|
|
|
= 2,76 ; |
|
||||||||
(K |
τ |
) |
D |
τ |
a |
ξ |
τ |
+τ |
m |
1,28 47,75 1,5 +71,65 |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де коефіцієнти ξσ , ξτ підраховуються по формулам (22) та (23). У даному прикладі
ξσ |
= |
|
|
σв |
(1+ψσ )−1 = 780 |
(1 + 0,12)−1 =1,5; |
||
|
σ−1 |
|||||||
|
|
|
|
350 |
|
|||
ξτ |
= |
|
τв |
(1+ψτ )−1 = |
450 (1+ 0,06)−1 =1,5. |
|||
|
|
|||||||
|
|
τ−1 |
|
190 |
|
Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними
(nт )σ та дотичними (nт )τ напруженнями:
(n |
т |
) |
= |
|
|
σт |
= |
|
600 |
|
= 2,25 |
; |
||
|
σ |
|
|
σmax |
|
|
|
266,2 |
|
|
||||
(n |
т |
) |
= |
|
|
τт |
|
= |
|
|
320 |
= 2,68 . |
|
|
τmax |
119,4 |
|
||||||||||||
|
τ |
|
|
|
|
|
Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:
nу = |
(nу )σ (nу )τ |
= |
2,69 2,76 |
=1,93; |
||||
(nу )σ2 |
+(nу )τ2 |
2,692 + 2,762 |
||||||
n |
т |
= |
(nт )σ |
(nт )τ |
= |
2,25 2,68 |
=1,72. |
|
(nт )σ2 |
+(nт )τ2 |
2,252 + 2,682 |
||||||
|
|
|
|
74

Підсумок: сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі у перерізі ІІІ з втомленості та текучості відповідають нормативним (1.5−4), прийнятим в машинобудуванні.
Переріз ІV. Гладкий вал
Згинальний та крутний моменти у перерізі:
Рисунок 38 – Згинальний момент |
Рисунок 39 – Крутний момент |
у перерізі ІV |
у перерізі ІV |
−1,09 ≤ M и ≤ −2,836 кНм; 0,3 ≤ M к ≤1,5 кНм.
Середній згинальний момент M и m у даному перерізі є від’ємний
(див. пунктирну криву на рис. 38), тому для проведення подальших розрахунків дзеркально відображаємо графік моменту відносно осі часу. Він зображений на рис.38 суцільною кривою.
Приймаємо |
|
M иmax =2,836 кнм; |
M иmin =1,09 кнм; |
M и m = (M иmax + M иmin )/ 2 = (2,836+1,09)/2 = 1,963 кНм; M и a = (M иmax − M иmin )/ 2 = (2,836 – 1,09)/2 = 0,873 кНм. M кmax = 1,5 кНм; M кmin =0,3 кНм;
M кm = (M кmax + M кmin )/ 2 = (1,5 + 0,3)/2 = 0,9 кНм; M кa = (M кmax − M кmin )/ 2 = (1,5 – 0,3)/2 = 0,6 кНм.
Моменти опору ступеневого переходу (галтелі) підраховуємо у перерізі з найменшим діаметром d2 .
75
W = |
πd 3 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
W = |
πd 3 |
3 |
|||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
2 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
= 6,28 см |
|
|
|
|
|
= 12,56 см . |
|||||||||||||
|
|
и |
|
|
32 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
к |
16 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Нормальні напруження згинання |
|
|
|||||||||||||||||||||||
σ |
max |
|
= |
|
|
|
M |
иmax |
|
= |
2,836 103 |
|
= 451,6 МПа; |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
W |
|
6,28 |
10−6 |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
σ |
min |
|
= |
|
|
M иmin |
= |
|
1,09 |
103 |
|
=173,6 МПа; |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
W |
|
6,28 10−6 |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
σm = (σmax +σmin )/ 2 = (451,6 + 173,6)/2 = 312,6 МПа; |
|||||||||||||||||||||||||
σa |
= (σmax −σmin )/ 2 = (451,6 – 173,6)/2 = 139,0 МПа; |
||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт асиметрії циклу Rσ |
|
|
|||||||||||||||||||||||
R |
= |
σmin |
= 173,6/451,6 = 0,38; |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
σ |
|
|
σ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
max |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Дотичні напруження кручення |
|
|
|||||||||||||||||||||||
τ |
max |
= |
|
M кmax |
|
= |
|
1,5 103 |
|
=119,4 МПа; |
|
||||||||||||||
|
|
|
W |
12,56 10−6 |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
τ |
min |
= |
M |
кmin |
|
= |
|
0,3 103 |
|
|
= 23,9 МПа; |
|
|
||||||||||||
|
|
|
W |
12,56 |
10−6 |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
τm = (τmax +τmin )/ 2 = (119,4 + 23,9)/2 = 71,65 МПа; |
|||||||||||||||||||||||||
τa |
= (τmax −τmin )/ 2 = (119,4 – 23,9)/2 = 47,75 МПа; |
||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт асиметрії циклу Rτ |
|
|
|||||||||||||||||||||||
R = |
τmin |
= 23,9/119,4 = 0.2. |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
τ |
|
|
τ |
max |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнти концентрації нормальних Kσ та дотичних напружень Kτ для гладкого валу приймається рівними за одиницю, незалежно від характеристик матеріалу:
Kσ = Kτ = 1.
Коефіцієнт впливу абсолютних розмірів перерізу Kd (масштабний коефіцієнт) знаходиться за допомогою таблиці Д 7.1 додатку 7 по значенню діаметру переріза d та тимчасовому опору матеріалу σв .
У даному перерізі d = d2 = 40 мм, σв = 780 МПа,
76
Kd ≈0,78; ( Kd = Kdσ = Kdτ ).
Коефіцієнт шорхості KF (коефіцієнт якості обробки поверхні) визначається за допомогою таблиць Д 8.1 та Д 8.2 додатку 8 по наступному алгоритму:
а) по виду механічної обробки поверхні (із вихідних даних задачі) з
таблиці Д 8.1 визначається висота нерівностей профілю поверхні |
Rz у |
|
мікронах; |
|
|
б) за допомогою |
таблиці Д 8.2 по значенням Rz та |
σв |
встановлюється величина коефіцієнта KF . |
|
|
У даному прикладі, для попереднього шліфування |
|
|
5,5 ≤ Rz ≤13,75 Mкм, |
|
|
з урахуванням σв = 780 МПа, |
|
|
KF ≈0,86, ( KF = KFσ |
= KFτ ). |
|
Коефіцієнт зміцнення поверхні Kv визначається за допомогою таблиці Д 9.1 додатку 9.
У разі зміцнення поверхні азотуванням деталі без концентратора напружень
Kv = 1.1; ( Kv = Kvσ = Kvτ ).
При відсутності поверхневого зміцнення, приймається Kv = 1.
Коефіцієнти зниження границі витривалості деталі за нормальними та дотичними напруженнями у перерізі ІV, згідно з формулами (40), (41), відповідно дорівнюють:
|
Кσ |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1,31, |
|
|||||||||||||||||
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
+ |
|
|
|
−1 |
|
|
|
|
||||||||
(Кσ )D = |
Кd |
|
КF |
−1 |
|
Кv |
0,78 |
|
0,86 |
1,1 |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Кτ |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1,31. |
|
||||||||||||||
(Кτ )D = |
Кd |
+ |
КF |
−1 |
Кv |
= |
|
|
+ |
0,86 |
|
−1 |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
0,78 |
|
|
|
|
1,1 |
|
|
|||||||||||||||||||
Часткові коефіцієнти запасу з витривалості деталі за |
|||||||||||||||||||||||||||||
нормальними |
(nу )σ |
та |
|
дотичними |
|
|
(nу )τ |
|
|
напруженнями |
для |
||||||||||||||||||
знакопостійного |
циклу |
( 0 < R ≤1), |
згідно з |
|
формулами (50), |
(53) |
відповідно дорівнюють:
77

(nу )σ |
= |
|
σв |
|
= |
780 |
|
=1,33; |
||
|
(Kσ )D σaξσ +σm |
|
1,31 139 1,5 +312,6 |
|
||||||
(nу )τ |
= |
|
τв |
= |
|
|
450 |
|
= 2,72 ; |
|
(Kτ )Dτaξτ +τm |
|
1,31 47,75 1,5 +71,65 |
де коефіцієнти ξσ , ξτ підраховуються по формулам (22) та (23). У даному прикладі
ξσ |
= |
|
|
σв |
(1+ψσ )−1 = 780 |
(1 + 0,12)−1 =1,5; |
||
|
σ−1 |
|||||||
|
|
|
|
350 |
|
|||
ξτ |
= |
|
τв |
(1+ψτ )−1 = |
450 (1+ 0,06)−1 =1,5. |
|||
|
|
|||||||
|
|
τ−1 |
|
190 |
|
Часткові коефіцієнти запасу деталі з текучості за нормальними
(nт )σ та дотичними (nт )τ напруженнями:
(n |
т |
) |
= |
|
|
σт |
= |
|
600 |
|
=1,33 |
; |
|||
|
σmax |
451,6 |
|||||||||||||
|
σ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
(n |
т |
) |
= |
|
|
τт |
|
= |
|
|
320 |
= 2,68 . |
|||
τmax |
119,4 |
||||||||||||||
|
τ |
|
|
|
|
|
Сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі з втомленості nу та текучості nт при складному напруженому стані:
nу = |
(nу )σ (nу )τ |
= |
1,33 2,72 |
=1,20; |
||||
(nу )σ2 |
+(nу )τ2 |
1,332 + 2,722 |
||||||
n |
т |
= |
(nт )σ |
(nт )τ |
= |
1,33 2,68 |
=1,19. |
|
(nт )σ2 |
+(nт )τ2 |
1,332 + 2,682 |
||||||
|
|
|
|
Підсумок: сумарні коефіцієнти запасу міцності деталі у перерізі ІV з втомленості та текучості менш ніж нормативні (1.5−4), прийняті в машинобудуванні, тому потрібні додаткові конструктивні або технологічні засоби: збільшення діаметру вала, заміна його матеріалу на більш міцний, додаткове зміцнення поверхні деталі тощо.
78

Графічна перевірка часткових запасів міцності з втомленості і текучості проводиться за формулами (47). Для цього на міліметровому папері, у максимально можливому масштабі будуються спочатку схематизовані діаграми граничних напружень втомленості образця (рис. 40, 41) для нормальних та дотичних напружень відповідно.
Рисунок 40 – Схематизована діаграма |
Рисунок 41 – Схематизована |
втомленості образця для нормальних |
діаграма втомленості образця |
напружень |
для дотичних напружень |
Алгоритм побудови цих діаграм розглядався у п.5 (рис.16).
У даному прикладі, для сталі Ст.20Х, схематизована діаграма для нормальних напружень будується по наступним координатам точок:
т. А (0; 350 МПа), т. С (780 |
МПа; 0), координати т. В (σ0 / 2, σ0 / 2) |
||||||||
підраховуються по формулі (20): |
|
|
|||||||
σ |
|
= |
2σ−1 |
|
= |
2 350 |
= 625 МПа; |
σ0 |
= 312,5 МПа. |
0 |
(1+ψσ ) |
|
|||||||
|
|
1+0,12 |
|
2 |
|
Так само будується схематизована діаграма для дотичних напружень. Значення границі витривалості пульсуючого циклу τ0 знаходиться за аналогічною формулою (21).
Діаграму граничних напружень втомленості деталі у кожному перерізі можна отримати з діаграми образця, маючи значення коефіцієнтів зниження границі витривалості деталі (Kσ )D , (Kτ )D ( див. вирази 40,41).
Порівняно до образця, амплітудні напруження деталі збільшуються у (Kσ )D та (Kτ )D разів, а простір безпечних напружень від втомленості
ОА1В1С у кожному перерізі скорочується пропорційно амплітудним складовим напруження (рис. 42,43).
79

Наприклад, для перерізу І, у якому (Kσ )D =1,45, координати точок А1 і В1 на діаграмі нормальних напружень дорівнюють:
|
|
σ |
−1 |
|
|
|
|
350 |
= A (0; 241,1 МПа); |
||
A |
0; |
|
|
= A |
0; |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
|
(Kσ )D |
1 |
1,45 |
|
1 |
|
|
σ |
|
|
σ |
0 |
|
|
|
|
625 |
|
625 |
= B (312,5МПа; 215,5МПа) |
|
B |
|
|
0 |
; |
|
|
|
= B |
|
|
; |
|
|
||
|
2(K |
|
) |
2 |
|
||||||||||
1 |
2 |
|
σ |
|
1 |
|
2 1,45 |
1 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 42 – Схематизована діаграма |
Рисунок 43 – Схематизована |
||||||||||||||||||||
|
|
втомленості деталі для нормальних |
діаграма втомленості деталі |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
напружень |
|
|
|
|
|
для дотичних напружень |
||||
|
|
|
|
|
Простір безпечних дотичних напружень у перерізі І будується |
|||||||||||||||||
аналогічно, з урахуванням (Kτ )D =1,31. Тож |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2τ−1 |
|
|
|
2 190 |
|
|
|
|
|
τ0 |
||||||
τ0 |
= |
|
|
|
= |
|
|
= 358,5 МПа; |
2 =179,25 МПа; |
|||||||||||||
(1+ψτ |
) |
1+0,06 |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
τ |
−1 |
|
|
|
|
|
|
190 |
= A (0;145 МПа); |
||||||
A |
|
0; |
|
|
|
|
= A |
0; |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
(Kτ )D |
1 |
|
|
1,31 |
|
1 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
τ |
0 |
|
|
|
τ |
0 |
|
|
|
|
358,5 |
|
358,5 |
|
|
|
(179,25МПа;136,8МПа) |
|||
B |
|
|
; |
|
|
|
|
= |
B |
|
|
|
; |
|
|
|
= B |
|||||
|
2(K |
|
) |
|
2 |
2 1,31 |
||||||||||||||||
1 |
2 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
τ |
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
Простір безпечних напружень втомленості деталі за нормальними та дотичними напруженнями (рис. 44, 45) додатково скорочується лінією текучості DF.
80

Рисунок 44 – Визначення критичних точок з |
Рисунок 45 – Визначення критичних |
|
втомленості та текучості для нормальних |
точок з втомленості та текучості для |
|
напружень |
|
дотичних напружень |
У безпечному просторі деталі OA1TD напружений стан перерізу |
||
позначається точками N, з координатами |
(σm , σa ), та (τm , τa ) |
відповідно. У перерізі І (рис. 46, 47)
Nσ (34,8 МПа, 69,5 МПа);
Nτ (71,65 МПа, 71,65 МПа).
Із зростанням навантаження, напруження у перерізі пропорційно збільшуються. Тож пряма ON перетинає лінію втомленості деталі А1В1С у точці N1 , а лінію текучості DF − в точці N2 .
Часткові запаси міцності з втомленості та текучості для нормальних і дотичних напружень можна визначити графічно, порівнявши відповідні відрізки:
(nу)σ = ON1σ =3,26;
ONσ
(nт)σ = ON2σ =5,73;
ONσ
(nу)τ = ON1τ =1,90 ;
ONτ
(nт)τ = ON2τ = 2,22.
ONτ
Максимальна розбіжність у порівнянні з теоретичними значеннями не перевищує 3–5%.
Для інших перерізів часткові запаси міцності з втомленості та текучості для нормальних і дотичних напружень визначаються аналогічно.
81