фонет_Методичка__укр_main

Приголосний [m] схожий за артикуляцією з українським [м]. Під час вимови німецького [m], як і українського [м], м’ягке піднебіння опущене, вхід в порожнину носа відкритий і повітря виходить через ніс; під час вимови звука змичка між губами не вибухає, а розмикається.

Німецький звук [m] після коротких голосних звучить більш тривало, ніж відповідний український звук. Пор.: українське «дам» та німецьке Damm [dam].

Приголосний [r] має в німецькій мові три варіанти артикуляції: переднєязиковий, язиковий та заднєязиковий. Німецький переднєязиковий [r] схожий на відповідний звук в українській мові, але під час його вимови язик не напружений і число коливань не повинно перевищувати двох-трьох.

Після голосних звуків (особливо після довгих голосних) в корені слів типу [va:r] сонант [r] звучить як редукований голосний (вокалізоване [ə]).

Під час вимови язикового [R] маленький язичок опускається на задню стінку язика і створюється коливальний рух завдяки потоку повітря, яке видихається.

Під час вимови заднєязикового щелепового [R] задня частина спинки язика піднімається до м’якого піднебіння та утворює щілину, в якій потік повітря утворює слабкий звук тертя. Голосові зв’язки вібрують. Усі три варіанти [r] рівноправні, проте язиковий і заднєязиковий більш поширені, ніж переднєязиковий.

Глухий приголосний [ʃ] схожий на український [ш], вимовляється, як усі глухі звуки, з придихом. М’язи напружені більше, ніж під час вимови українського [ш]. Пор.: українське слово «шість» і німецьке scharf [ʃ arf]

4. Правила читання довгих та коротких голосних

Голосний звук вимовляється довго в наступних випадках:

1.в відкритому наголошеному складі (відкритий склад – це склад, який закінчується на голосний звук): da [da:], baden [‘ba:d ən];

2.в наголошеному закритому складі (закритий склад – це склад, який закінчується на приголосний), який при зміні слова може бути відкритим: Tag [ta:k] - Tage [‘ta:gə], bat [ba:t] - baten [‘ba:tən];

3.в односкладовому незмінному слові перед [r]: gar [ga:r];

4.при подвоєнні голосної букви: Staat, Saat;

5.якщо за голосною стоїть приголосна h: nah [na:], Bahn [ba:n].

Голосний звук вимовляється коротко:

1.в закритому складі: das [das], an [‘an];

2.перед подвоєною приголосною, яка відноситься до кореня слова: dann

[dan], Anna [ ’ana ]

3. перед двома або декількома приголосними які відносяться до кореня слова: rechts [reçts], Sumpf [zυmpf]

12

Примітка: Звук [s] може на письмі передаватися буквою . Буква пишеться для позначення звуку [s] після долгого голосного: grüßen

[ gry:sən], Stra e [ ʃtra:sə] та після дифтонгів: Mei el [ maesəl], Preußen [ prɔøsən], äußern [ ’ɔ øsərn], außer [’аosər]

5. Наголос в простому слові

Під наголосом розуміють виділення складу в слові, яке досягається за допомогою просодичних засобів (ритмічних та тональних). Наголос в німецькій мові досягається шляхом певного напруження артикуляційних органів; він зв’язаний також зі зміною висоти тону та темпу вимови: наголошений склад вимовляється зазвичай з більш високою інтонацією, голосніше і повільніше, ніж ненаголошений. Наголос в німецьких словах є традиційний і підпорядковується певним правилам, т.б. він є нормою, обумовленою довгою мовною традицією.

Наголос в простому слові падає на корінь слова, т.б. зазвичай на перший склад. Наголос в німецьких словах значно сильніший, ніж в

13

українських, тому різниця між наголошеним та ненаголошеним складом досить велика. Наголос в слові в транскрипції позначається значком[ ].

Пор.:[ ʃ pa:rən] sparen, [ fra:gə] Frage,[ gartən] Garten, [ tra:gən]tragen. До небагаточисленних виключень відносяться такі слова, як: der Ho lunder, Schwe rin, Ber lin, die Fo relle.

У похідних словах в більшості випадків наголос падає на перший склад кореня. Виключення складають слова з наголошеними префіксами та суфіксами: Mehrheit, Forderung, wöchentlich.

Префікси. Префікси be-, ge-, er-, emp-, ent-, ver-, zer- ненаголошені: be liebt, ge lingen, er wähnen, emp fangen, ent behren, Ver biss, Zer dreschung.

Відокремлювальні префікси ab-, an-, auf-, aus-, bei-, ein-, mit-, nach-, vor-, weg- та інші завжди наголошені: ´abholen, ´aufmachen, ´mitnehmen, ´vorwerfen. Похідні від них іменники підпорядковуються тому ж правилу:

Abtritt, Auflage, Nachschub, Vorgang.

В німецькій мові існує ряд префіксів, які можуть бути як наголошеними, так і ненаголошеними. Якщо вони відокремлювальні, то наголос падає на них, якщо невідокремлювальні, то вони ненаголошені. Це префікси: durch-, über-, unter-, um-, voll- та ін. Наприклад: durchbohren – durch bohren, unterbreiten – unter breiten, umfahren – um fahren.

Префікс miss- з дієсловами ненаголошений: miss achten, miss bilden, miss brauchen, miss glücken, miss fallen, miss trauen, miss deuten, miss brauchen.

Якщо префікс miss- стоїть перед дієсловом, у якого уже є невідокремлювальний префікс, miss- несе головний наголос, а корінь другорядний: missgestalten, missbeschaffen, missbehagen missverstehen. У

іменників цей префікс завжди наголошений: Missfall, Missverständnis,

Missempfinden, Misserfolg, Missbrauch, Missfarbigkeit.

Префікси un-, ur- завжди вимовляються з наголосом: Unrat, Unfall,

unadelig, unecht, ungewöhnlich, unangängig, uraaßen, Urabstimmung,Ursache, Urahn.

Суфікси. Суфікси можуть бути як ненаголошеними, так наголошеними, і відповідно несуть головний або другорядний наголос.

Ненаголошені суфікси: -e, -er, -ler, -ner,-chen, -ig, -lich, -in, -ling, -ung та ін.,

наприклад: Lehre, Lehrer, Arbeiter, Fahrer, Sportler, Mädchen, Kindchen,Gärtner, freundlich, tüchtig, fleißig, herzlich, Bäuerling, Sperling, Meinung.

Суфікси з другорядним наголосом: -bar, -sam, -sal, -tum, -at, -los, -haft, -schaft та ін., наприклад: fruchtbar, wunderbar, langsam, heilsam, Schicksal,Eigentum, Heimat, fehlerlos, arbeitslos, stimmhaft, meisterhaft, dauerhaft,Wissenschaft, Freundschaft.

До суфіксів, що несуть головний наголос, відносяться суфікси іншомовного походження: -tion, -ier, -ist, -ur та ін., наприклад: Revolu tion, Ma nier, Offi zier, Opti mist, Journa list, Lin guist, Struk tur, Fri sur, Men sur, Abi tur. У похідних іменниках, що містять суфікс -ei наголос падає на цей

14

суфікс: Büche rei, Drucke rei, Spiele rei, Lumpe rei, Kondito rei, Esse rei, Male rei.

В імеників з суфіксом -ik наголошеним є або суфікс, або корінь: Mu sik, Kri tik, Phy sik, Mathema tik, але Phan tastik, Kritiker, Pho netik, Gram matik, Plastik, Gestik.

Суфікс -or у іменника в однині є ненаголошеним, у множині – наголошеним: Lektor – Lek toren, Pro fessor – Profes soren, Doktor – Dok toren, Mentor - Men toren.

Суфікс –ieren в дієсловах є наголошеним: fun gieren, kontrol lieren, re gieren, mar schieren, publi zieren.

В іменниках (запозичені слова) з суфіксом –ie наголос падає на передостанній склад: Fa milie, Tra gödie, Linie, але Kompa nie, Philoso phie.

Фонетичні вправи

І. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на довготу голосного звуку [а:] та твердий приступ на початку слова:

2. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на вимову короткого звуку [а]:

15

4. Прочитайте наступні слова. Зробіть наголос на наголошеному складі:

5. Прочитайте пари слів, зверніть увагу на вимову дзвінких та глухих

6. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на оглушення дзвінких приголосних в кінці слова:

16

8. Прочитайте наступні слова. Напишіть їх в транскрипції:

tragen, Karte, aber, Frage, fahren, Naab, Saat, Fahrt, Tasche, sparen, schade, Stadt, Name, Samen, Wand, Band, warten, Bank, Rast, was, scharf, Tag, Stadt, Staat, Wagen, Kragen, nah, Schwamm, baden, Schwan, Garten,Tasche, Tasse, Rat, Bad, Vater, ahnen, mahnen, dann, das, Mahnmal, waschen, Mann, Sack, wann, starr, stark, fast, Pass, Karren, satt, Affe, Rabe, sagen, Aas, Waffe, Kamm, Schram, packen, Mappe, Wanne, Saft, Wappen, Stamm, starren, Damm, nass.

Заняття II

1.Голосні звуки [i:], [i], [ε], [ε:]

2.Приголосний звук [l]

3.Аффрикати [ts], [pf]

1. Голосні звуки [i:], [i], [ε], [ε:]

Голосний [i:] є довгим закритим складом. Під час вимови цього звуку рот трішки відкритий, губи сильно розтягнені, середня спинка язика вище підтягнута до твердого піднебіння, ніж при вимові українського [i]. Кінчик язика впирається в передні нижні зуби. Приголосні звуки перед [i:] не пом’якшуються, на початку слова [i:] вимовляється з твердим приступом.

Голосний [i]. Під час вимови німецького короткого [i] губи розтягнуті менше, язик трішки менше піднятий, ніж при вимові довгого [i:], і менше висунутий вперед, нижня щелепа опущена. Кінчик язика при вимові [i] не впирається в передні нижні зуби, як при [i:], а лише торкається них.

Голосні [ε], [ε:]. Під час вимови короткого звуку [ε] щелепа сильно опущена, губи трішки розтягнуті, язик висунутий вперед, кінчик язика торкається передніх нижніх зубів. Під час вимови звуку [ε] м’язи сильно напружені.

Під час вимови довгого відкритого [ε:] рот відкритий трішки більше, ніж під час вимови [ε]. Довгий відкритий [ε:] відрізняється від короткого [ε]

17

лише довготою звучання. На початку слова звуки [ε] та [ε:] вимовляються з твердим придихом.

2. Приголосний звук [l]

Німецький приголосний альвеолярний [l] відрізняється від твердого українського [л] , так і від м’якого [ль]. Німецький звук [1] вимовляється більш твердо, ніж м’яке [ль], та більш м’ягко, ніж українське тверде [л]. Під час вимови німецького [1] кінчик язика прижимається лише до альвеол, середня і задня спинки язика опущені. Краї язика не торкаються верхніх бокових зубів, між ними утворюється щілина, через яку проходить потік повітря. Звук [1] не можна пом’якшувати.

3. Африкати [ts], [pf]

Африката – це злитий приголосний звук. Під час вимови аффрикати перший звук миттєво переходить в другий. Африката [ts] – це глухий приголосний звук. Він схожий з українським [ц], але вимовляється з придихом та більшою напругою м’язів. Німецький глухий приголосний [pf] не має відповідника в українській мові. Для того щоб вимовити цей звук, необхідно зімкнути губи, як для [p], а потім миттєво наблизити нижню губу до верхніх зубів, як для [f] і вимовити один злитий звук. Як і всі глухі приголосні, звук [pf] вимовляється напружено та з придихом.

Фонетичні вправи

1. Прочитайте наступні слова. Уникайте пом’якшення приголосного

18

Примітка: в дієсловах з іноземним суфіксом –ieren наголос падає на суфікс: marschieren [mar ʃi:rən].

2. Прочитайте наступні слова. Правильно артикулюйте короткіий голосний [i]:

3. Прочитайте наступні слова. Правильно артикулюйте короткіий [i] та довгий [i:]:

19