- •1.1 Умови ефективної роботи збирально-транспортного комплексу (зтк)
- •1.2 Аналіз пропускної здатності транспортно-технологічного комплексу з безбункерними кормозбиральними комбайнами
- •2.1 Визначення коефіцієнтів використання часу зміни автомобілів, їх фактичної продуктивності та експлуатаційної продуктивності навантажувача
- •2.2 Визначення обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний
- •2.3 Визначення параметрів збирально-транспортного комплексу із змінними автомобільними напівпричепами самоскидами
- •2.4 Розрахунок раціональних показників автотранспортної системи перевезення вантажів
- •2.5 Розрахунок складу зтк за технологічною схемою з перенавантаженням зерна із застосуванням автомобільних напівпричепів- самоскидів
2.5 Розрахунок складу зтк за технологічною схемою з перенавантаженням зерна із застосуванням автомобільних напівпричепів- самоскидів
Під час збирання урожаю одним з методів здійснення перевантажувальної технології є застосування в якості компенсаторів автомобільних напівпричепів самоскидів, які працюють послідовно у двох ланках:
«збиральні комбайни (ЗК) – напівпричіп (НП) з трактором, який обладнано спеціальним зчіпним сідельним пристроєм»;
«НП – автомобільний тягач (АТ) з НП».
Такий варіант технології містить наступні операції. НП з трактором, обладнаним зчіпним сідельним пристроєм, рухається по полю, під'їзджає до чергового ЗК, який має заповнений бункер і завантажується. В залежності від місткості кузова НП та бункера ЗК виконується заповнення двомя-трьома бункерами зерна. Потім трактор перевозить НП до краю поля, відчіпляє його та причіпляє порожній НП, який знаходиться там же, і повертається в поле до комбайнів.
Заповнений зерном НП причіпляється до автотягача (АТ) з сідельним пристроєм, який перевозить зерно на приймальний пункт, розвантажує як самоскид, і повертає НП на край поля.
Цей варіант технології набуває практичного застосування у зв’язку з появою і впровадженням у виробництво спеціального тракторного сідельного пристрою аналогічного за конструкцією з автомобільним. Такий пристрій значно скорочує витрати часу на причеплення – відчіплення НП і підвищує ефективність технології перевезення зерна.
Продуктивність ЗК за годину змінного часу під час перевантаження зерна в ПП дорівнює
, т/год., (1)
де - продуктивність ЗК за годину робочого (основного) часу, яка знаходиться за даними технічної характеристики ЗК (табл.. 1);
-
коефіцієнт використання
часу зміни ЗК для перевантажувальної
технології;
- коефіцієнт робочих ходів, прийнято як = 0,9;
- коефіцієнт циклового часу зміни коефіцієнт, який визначає частку часу від тривалості часу зміни на циклові операції. В залежності від надійності ЗК та організації роботи його величина змінюється в межах = 0,73 – 0,90. Для комбайнів вітчизняного виробництва і країн СНД приймається менше значення (0,73), для ЗК виробництва США, Німеччини – більше (0,9).
Кількість комбайнів, що необхідні для збирання урожаю з площі S, га при урожайності зерна U, т/га, знаходиться за формулою:
,
од. (2)
де СEILING – функція, яка повертає найближче більшає ціле значення;
КЗМ – коефіцієнт змінності (1,5), який показує кількість змін (ТЗМ=8 год), що працює комбайн за добу;
ДР – кількість робочих днів для збирання зерна за агровимогами (10 днів).
Кількість бункерів зерна ЗК, що завантажується в НП, дорівнює кількості ЗК (mКП), які обслуговуються напівпричепом і визначається як:
,
од. (3)
WШК – продуктивність вивантажувального шнека ЗК, т/год.
- продуктивність БК за 1 годину основного часу, т/год;
ωК — об'єм бункера комбайна, м3;
dв — об'ємна маса зерна (0,75), т/м3;
ωК — об'єм бункера комбайна, м3;
dв — об'ємна маса зерна (0,75), т/м3;
середня тривалість перечіпки (відчіплення - причеплення) НП (0,05 год.).
Вибір вантажопідйомності НП виконується виходячи з умови кратності вантажопідйомності кузова НП і бункера ЗК:
, (4)
де - номінальна вантажопідйомність кузова обраного НП;
Друга умова вибору марки НП: місткість кузова обраного НП повинна бути кратною місткості бункера комбайна:
. (5)
Виходячи
з виразів (4,5) вибираємо відповідну за
вантажопідйомністю
марку
НП (за даними інтернету).
Кількість НП з тракторами, які одночасно працюють в полі, :
, (6)
Кількість автотягачів для перевезення зерна визначиться як:
,
од. (7)
де
— тривалість перебування автомобіля
в пункті розвантаження, яка
залежить
від рівня механізації і організації
робіт, приймаємо 0,1 год;
lij — відстань перевезення зерна з поля (пункту і) в пункт розвантаження (пункт j);
— середня технічна швидкість автомобіля на шляху від поля на тік (24 км/год.).
Загальна кількість НП, які потрібні для роботи ЗТК (рухаються, очікують причеплення та знаходяться під навантаженням) дорівнює кількості НП, що працюють у обох ланках: та визначається за формулою:
,
од., (12)
де
- кількість НП відповідно у ланках «ЗК
– НП з трактором» та «НП -АТ»;
,
од.,
Кількість НП у ланці «НП -АТ»:
,
од.,
Після підстановки складових у рівняння (12) отримаємо загальну кількість НП як
Середній виробіток одного автомобіля за робочий день визначається як:
Зміст і послідовність виконання роботи. В одержаному індивідуальному завданні для виконання роботи (таблиці 1) вказані технічна характеристика комбайна та агротехнічні умови роботи збирально-транспортного комплексу. На підставі викладеного раніше та використовуючи відповідні формули, розрахувати:
продуктивність комбайна за годину змінного часу (1);
необхідну кількість комбайнів (2);
кількість бункерів зерна ЗК, що завантажується в НП, вантажопідйомність НП, місткість його кузова та відповідну марку НП (3-5);
необхідну кількість НП з тракторами для забезпечення безперебійної роботи збиральних комбайнів (6);
необхідну кількість АТ (7);
середній виробіток одного автомобіля за робочий день
загальну кількість НП, які потрібні для роботи ЗТК (8).
Зробити висновки, де вказати:
якими показниками визначається необхідна для перевезення кількість (одиниць) АТ, вказати конкретний вплив цих показників на кількість АТ;
якими показниками визначається загальна кількість НП, які потрібні для роботи ЗТК, а також вказати вплив цих показників на кількість НП;
якими показниками визначається кількість бункерів зерна ЗК, що завантажується в НП.
Таблиця 1 - Варіанти завдання: технічна характеристика комбайна та агротехнічні умови роботи ЗТК
№ варіанту |
Марка зернозбирального комбайна |
Технічна характеристика комбайна |
Агротехнічні умови |
|||||
Продукт. за год. основного часу WKP, т/год. |
Продукт вивант. шнека WШК, т/год. |
Міст кість бункера , м3
|
Площадь поля, S, га |
Урожайність, U т/га |
Віддаль перевезень зерна, lij, км |
Середня технічна швидкість АТЗ, vТ , км/год |
||
1 |
Скиф - 330 |
14 |
200 |
10 |
2600 |
5,5 |
12 |
25 |
2 |
Вектор 410 |
10 |
135 |
6 |
1650 |
4 |
10 |
24 |
3 |
Акрос 530 |
14 |
150 |
9 |
1750 |
5 |
20 |
26 |
4 |
Джон-Дір 9500 |
17,6 |
160 |
11,0 |
2350 |
6 |
18 |
25 |
5 |
Кейс 2166 |
17 |
170 |
11,0 |
2500 |
6,5 |
12 |
24 |
6 |
Клас Мега 204 |
15,5 |
150 |
10 |
2100 |
4 |
14 |
26 |
7 |
Джон-Дір STS |
17 |
170 |
11 |
2300 |
5 |
12 |
25 |
8 |
СК-5М-1 Нива |
7,2 |
80 |
3,0 |
1300 |
6 |
6 |
24 |
9 |
Дон- 1500 |
11,5 |
110 |
6 |
1900 |
6,5 |
12 |
26 |
10 |
КЗС-812 |
12 |
130 |
5,5 |
1980 |
5,5 |
10 |
25 |
11 |
Скиф - 290 |
17 |
170 |
11 |
2200 |
4 |
16 |
24 |
12 |
Джон-Дір 9600 |
13,6 |
150 |
11,0 |
1930 |
5 |
18 |
26 |
13 |
Кейс 2166 |
17 |
170 |
11,0 |
2250 |
6 |
12 |
25 |
14 |
Клас Мега 204 |
15,5 |
150 |
10 |
2150 |
6,5 |
14 |
24 |
15 |
Джон-Дір STS |
17 |
170 |
11 |
2580 |
4 |
12 |
26 |
16 |
Нью Холенд ТС |
14 |
170 |
6 |
1800 |
5 |
8 |
25 |
17 |
Дон- 1500 |
11,5 |
110 |
6 |
1850 |
6 |
12 |
24 |
18 |
СК-5А Нива |
5 |
80 |
3,0 |
1200 |
6,5 |
6 |
26 |
19 |
Палессе GS16 |
24 |
210 |
10 |
2600 |
5,5 |
16 |
25 |
20 |
КЗС-1218 |
18 |
160 |
8 |
2400 |
4 |
12 |
24 |
21 |
Кейс 2166 |
17 |
170 |
11,0 |
2700 |
5 |
12 |
26 |
22 |
Клас Мега 204 |
15,5 |
150 |
10 |
2600 |
6 |
14 |
25 |
23 |
Джон-Дір СTS |
17 |
170 |
11 |
2500 |
6,5 |
12 |
24 |
24 |
СК-5М-1 Нива |
7,2 |
80 |
3,0 |
1300 |
4 |
6 |
26 |
25 |
Дон- 1500 |
11,5 |
110 |
6 |
1950 |
5 |
12 |
25 |
26 |
КЗС-812 |
12 |
130 |
5,5 |
2080 |
6 |
10 |
24 |
27 |
Скиф - 290 |
17 |
170 |
11 |
2300 |
6,5 |
16 |
26 |
28 |
Джон-Дір 9500 |
13,6 |
160 |
11,0 |
1990 |
5,5 |
18 |
25 |
29 |
Кейс 2166 |
17 |
170 |
11 |
2450 |
4 |
12 |
24 |
30 |
Клас Мега 204 |
15,5 |
150 |
10 |
2350 |
5 |
14 |
26 |
ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Розрахунково-пояснювальна записка (РПЗ) виконується на аркушах формату А4.
Першим аркушем розрахунково-пояснювальної записки є титульний аркуш (додаток А), другим — завдання на виконання курсового проекту.
Записка повинна бути чітко написана чорнилами чорного кольору або надрукована. В разі комп'ютерного набору використовують шрифти текстового редактора Word (розмір 14 пунктів, міжрядковий інтервал - 1,5).
Текст РПЗ необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий — не менше З0 мм, правий — не менше 10 мм, верхній — не менше 20 мм, нижній —• не менше 20 мм.
Вписувати в текст РПЗ окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом або пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання проекту можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою(коректором) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка). Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок проекту і розміщують, як правило, в додатках.
Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин розрахунково-пояснювальної записки «ЗМІСТ». «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. У кінці заголовка пункту ставиться крапка. Підкреслення заголовка і перенесення частини слова в заголовках не допускаються.
Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу. Кожну структурну частину пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ
1.Фришев С.Г. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Взаємодія видів транспорту”. – К.: НТУ, 2014. – 41с.
2. Краткий автомобильный справочник. – М.: Транспорт, 1983. – 220 с.
3. Основы взаимодействия железных дорог с другими видами транспорта / Под ред. В.В.Повороженко. – М.: Транспорт, 1986. – 215 с.
4. Правдин Н.В., Негрей В.Я., Подкопаев В.А. Взаимодействие видов транспорта. – М.: Транспорт, 1989. – 208 с.
5. Правдин Н.В., Негрей В.Я. Взаимодействие различных видов в транспортных узлах. – Минск: Высш. шк., 1983. – 247 с.
6. Пиньковецкий С.У., Шишков В.И., Батаев В.А. Организация работы автотранспорта в транспортных узлах. - М.: Транспорт, 1986. - 207 с.
Додаток В
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ та засобів у апк
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни "Взаємодія видів транспорту"
Студент____________________________
(група, прізвище, ініціали)
Керівник проекту__________________________
(посада, прізвище, ініціали)
Київ 2017
