3.2 Оцінка чинників, що впливають на врожайність сільськогосподарських культур пп «Агропрогрес»

Одним з показників, що характеризують економічну ефективність виробництва зернових, є валовий збір. На валовий збір впливають два чинники: посівна площа і врожайність зернових.

Розглянемо їх в динаміці (Таблиця 3.3).

Рисунок 3.5 - Склад, структура і динаміка земельних угідь

Таблиця 3.3 Аналіз валового збору зернових культур

Культури	Посівна площа, га.			Врожайність, ц/га		Валовий збір, ц
	базисний період,	звітний період	базисний період,		звітний період	базисний період,	звітний період	умовний період
Пшениця озима	1500,0	1270,0	35,6		45,2	53400,0	57404,0	45212,0
Пшениця ярова	450,0	520,0	29,1		36,2	13095,0	18824,0	15132,0
Ячмінь	870,0	1080,0	22,4		24,3	19488,0	26244,0	24192,0
Горох	80,0	50,0	12,8		14,1	1024,0	705,0	640,0
Разом:	2900,0	2920,0	х		х	87007,0	103177,0	85176,0

Ці таблиці 3.3 свідчать про те, що валовий збір зернових культур в звітному періоді збільшився в порівнянні з базисним періодом на 16170ц. і склав 103177ц. Причому найбільший обсяг виробництва спостерігається по пшениці озимій. У загальному валовому зборі пшениці озимої припадає на частку 55,6%, доля ячменю складає 25%, пшениці ярової - 18,2% і гороху - менее1%.

На збільшення валового збору зернових культур, безумовно, вплинула площа посіву, яка збільшилася в порівнянні з базисним роком на 0,7% або 20га. і врожайність культур. Як ми бачимо, найбільший приріст врожайності відзначається по пшениці озимою на 27% (9,6 ц/га) і пшениці ярової 24% (7,1ц/га).

Індексний аналіз можливий тільки по групі однорідних культур. Розглянемо, як змінився валовий збір зернових культур і як вплинули на його зміни впливаючі чинники.

Абсолютний приріст ц.

Валовий збір збільшився на 18% або на 16170ц.

Загальний індекс валового збору можна представити як множення двох індексів : врожайності і посівній площі (формула 3.1) :

(3.1)

Визначимо вплив врожайності окремих культур :

Абсолютний приріст за рахунок впливу врожайності окремих культур :

ц.

Визначимо вплив посівної площі :

Абсолютний приріст за рахунок зміни посівної площі () рівний:

ц.

Валовий збір зменшився за рахунок зміни посівної площі на 2% або 1831ц.

Перевірка:

ц.

Посівна площа, у свою чергу, складається з розміру посівної площі окремої культури і відповідно має вплив питома вага окремих культур в загальній площі посіву. Тому загальний індекс посівних площ можна представити як множення загальних індексів розміру і структури() посівних площ (формула 3.2) :

(3.2)

Загальний індекс розміру посівної площі рівний:

Абсолютний приріст валового збору за рахунок розміру посівної площі визначається так:

Валовий збір зернових культур за рахунок росту розміру посівної площі збільшився на 0,7% або 600ц.

Вплив структури :

Абсолютний приріст

Загальний індекс валового збору можна представити як множення трьох загальних індексів :

ц.

Проведемо аналіз зміни середньої врожайності по групі однорідних культур.

Загальний індекс врожайності є відношенням середньої врожайності за звітний період до середньої врожайності за базисний період :

ц/га.

Середня врожайність за звітний період в порівнянні з базисним періодом збільшилася на 5,3 ц/га або 17,7%.

На середню врожайність робить вплив зміни врожайності кожної культури і їх доля в загальній площі посіву, тобто структура посівних площ.

Загальний індекс середньої врожайності можна представити у вигляді твору двох індексів (формула 3.3) :

(3.3)

ц/га.

ц/га.

Отже, середня врожайність зернових культур збільшилася в основному за рахунок росту врожайності кожної культури.

Зробимо виявлення тенденції динаміки врожайності з допомога. рядів динаміки, основних тенденцій і прогнозування.

У аналізі врожайності сільськогосподарських культур важливе значення має виявлення тенденції динаміки врожайності (Таблиця 3.4).

Прийоми згладжування динамічного ряду, що характеризують зміну врожайності зернових культур показали, що спостерігається тенденція росту врожайності.

Таблиця 3.4 Виявлення тенденції динаміки врожайності методом укрупнення періодів і ковзаючою середньою

Рік	Фактична врожайність, ц/га	Багаторічні п'ятирічні середні	Що середня ковзає
2001	22,10	-	-
2002	25,70	-	-
2003	19,60	-	24,98
2004	28,40	-	26,96
2005	29,10	25,00	27,12
2006	32,00	-	30,12
2007	26,50	-	31,00
2008	34,60	-	31,18
2009	32,80	-	31,84
2010	30,00	-	-
2011	35,30	38,20	-

Для виявлення основної тенденції розвитку виробництва використовуємо аналітичне вирівнювання (Таблиця 3.5).

Таблиця 3.5 Розрахункових даних для аналітичного вирівнювання

Рік	Врожайність, ц/га	Відхилення від центрального року	Розрахункові величини
2001	22,1	-5,0	25,0	-125,0	625,0	-110,5	552,5
2002	25,7	-4,0	16,0	-64,0	256,0	-102,8	411,2
2003	19,6	-3,0	9,0	-27,0	81,0	-58,8	176,4
2004	28,4	-2,0	4,0	-8,0	16,0	-56,8	113,6
2005	29,1	-1,0	1,0	-1,0	1,0	-29,1	29,1
2006	32,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
2007	26,5	1,0	1,0	1,0	1,0	26,5	26,5
2008	34,6	2,0	4,0	8,0	16,0	69,2	138,4
2009	32,8	3,0	9,0	27,0	81,0	98,4	295,2
2010	30,0	4,0	16,0	64,0	256,0	120,0	480,0
2011	35,3	5,0	25,0	125,0	625,0	176,5	882,5
Разом:	316,1	0,0	110,0	0,0	1958,0	132,6	3105,4

Цей метод полягає у відшукуванні аналітичної формули прямою або кривою, яка найточніше відбивала б основну тенденцію зміни рівнів впродовж звітного періоду.

Проведемо вирівнювання ряду динаміки способом найменших квадратів по лінійній функції і по параболі другого порядку.

Вирівнювання по прямій:

Система рівнянь (формула 3.4) :

(3.4)

Рівняння тренду має вигляд:

Тобто в середньому врожайність зернових культур за кожен рік збільшилася на 1,21 ц/га в порівнянні з попереднім (Таблиця 3.6).

Вирівнювання по параболі (формула 3.5) :

(3.5)

Система рівнянь (формула 3.6) :

(3.6)

Проаналізуємо отримані коефіцієнти:

- це вирівняний рівень врожайності для центрального року

Таблиця 3.6 Фактична врожайність зернових культур і врожайність, розрахована методом найменших квадратів

Рік	Фактична врожайність ц/га	Вирівнювання по прямій				Вирівнювання по параболі
		Теоретич. Урожай-ность	відхилення		Теоретич. Урожай-ность		відхилення
2001	22,10	22,69	-0,59	0,35	21,84		0,26	0,07
2002	25,70	23,90	1,80	3,24	23,59		2,11	4,45
2003	19,60	25,11	-5,51	30,36	25,22		-5,62	31,58
2004	28,40	26,32	2,08	4,33	26,73		1,67	2,79
2005	29,10	27,53	1,57	2,46	28,12		0,98	0,96
2006	32,00	28,74	3,26	10,63	29,39		2,61	6,81
2007	26,50	29,95	-3,45	11,90	30,54		-4,04	16,32
2008	34,60	31,16	3,44	11,83	31,57		3,03	9,18
2009	32,80	32,37	0,43	0,18	31,69		1,11	1,23
2010	30,00	33,58	-3,58	12,82	33,27		-3,27	10,69
2011	35,30	34,79	0,51	0,26	33,24		2,06	4,24
Разом:	316,10	316,14	х	88,36	316,10		х	88,32

динамічного ряду;

- середнє збільшення врожайності в рік;

- прискорення збільшення врожайності.

Проведемо прогнозування врожайності зернових культур на 2 роки, наступних за останнім роком динамічного ряду. У вирішене рівняння тренду підставимо значення для 2012г. (воно дорівнюватиме 6) і 2013г., рівне 7.

ц/га

ц/га.

Визначимо довірчі межі прогнозу. Для цього розрахуємо середню помилку тренду по формулі (3.7) :

(3.7)

На основі середньої помилки тренду вичислимо довірчу помилку (Таблиця 3.7) по формулі (3.8) :

(3.8)

Таблиця 3.7 Довірчі межи прогнозу

Рік
2012	36,00	37,40	34,60
2013	37,21	38,61	35,81

Розрахуємо врожайність для останніх трьох років динамічного ряду, тобто зробимо ретроспективний прогноз:

ц/га

ц/га

ц/га

Порівняємо отримані дані з фактичною врожайністю за ці роки (Таблиця 3.8).

Таблиця 3.8 Фактична врожайність і ретроспективний прогноз з довірчими межами

Рік	Врожайність, ц/га			Довірчі межі
	фактична,	прогнозна
2009	32,80	32,37	33,77		30,97
2010	30,00	33,58	34,98		32,18
2011	35,30	34,79	36,19		33,39

З таблиці 3.8 видно, що фактична врожайність зернових культур в період з 2009-2011 г.г. входить в довірчі межі прогнозу, оскільки вона менше значення верхньої довірчої межі.

Результатом виробничої діяльності є прибуток. Розрахуємо показники динаміки прибутку від реалізації зернових культур, прийнявши за базу 2001 рік (Таблиця 3.9)

Таблиця 3.9 Прибуток від продажу зерна в динаміці

Роки	Прибуток від продажу зерна, тис. грн	Абсолютний приріст, тис. грн		Темп росту %		Темп приросту %		Значення 1% приросту
		ланцюговий	Базисний	ланцюговий	Базисний	ланцюговий	Базисний
2001	1997,00	-	-	-	-	-	-	-
2002	2094,00	97,00	97,00	104,90	104,90	4,90	4,90	19,97
2003	2101,00	7,00	104,00	100,30	105,20	0,30	5,20	20,94
2004	2122,00	21,00	125,00	101,00	106,30	1,00	6,30	21,01
2005	2135,00	13,00	138,00	100,60	106,90	0,60	6,90	21,22
2006	2156,00	21,00	159,00	101,00	108,00	1,00	8,00	21,35
2007	2124,00	-32,00	127,00	98,50	106,40	-1,50	6,40	21,56
2008	2176,00	52,00	179,00	102,50	109,00	2,50	9,00	21,24
2009	2211,00	35,00	214,00	101,60	110,70	1,60	10,70	21,76
2010	3070,00	859,00	1073,00	138,90	153,70	38,90	53,70	22,11
2011	3150,00	80,00	1153,00	102,60	157,70	2,60	57,70	30,70

На підставі даних, приведених в таблиці 3.9, можна зробити висновок, що значення абсолютного приросту за винятком 2007 року, в кожному році позитивно. Найбільш високий приріст спостерігається в 2010 році, це пов'язано з високою ціною на зернові цього року.

Середній абсолютний приріст складає 104,8 тис.грн.

Середній коефіцієнт росту роста .

Середній темп приросту .

Кореляційно-регресійний аналіз

На врожайність сільськогосподарських культур ПП «Агропрогрес» чинять вплив багато чинників. Безумовно, одним з основних чинників, сприяючих підвищенню врожайності зернових культур, є кількість добрив, що вносяться, на 1га.

Встановимо кореляційну залежність між врожайністю зернових культур і кількістю внесених добрив на одиницю площі посіву (Таблиця 3.10).

Факторна ознака -количество внесених добрив на 1га, ц.

Результативна ознака ( y)- врожайність зернових культур

Таблиця 3.10 Дані для розрахунку показників тісноти зв'язку

Роки	Внесено добрив на 1га., ц	Врожайність, ц/га	Розрахункові величини
2001	2,20	22,10	48,62	4,84	488,41	21,61
2002	2,40	25,70	61,68	5,76	660,49	22,86
2003	2,60	19,60	50,96	6,76	384,16	24,11
2004	3,10	28,40	88,04	9,61	806,56	27,24
2005	3,40	29,10	98,94	11,56	846,81	29,11
2006	3,50	32,00	112,00	12,25	1024,00	29,74
2007	3,70	26,50	98,05	13,69	702,25	30,99
2008	3,80	34,60	131,48	14,44	1197,16	31,61
2009	3,90	32,80	127,92	15,21	1075,84	32,24
2010	4,00	30,00	120,00	16,00	900,00	32,86
2011	4,10	35,30	144,73	16,81	1246,09	33,49
Разом:	36,70	316,10	1082,42	126,93	9331,77	,00

Підставимо ці таблиці в систему рівнянь (формула 3.9) :

; (3.9)

- коефіцієнт регресії

і так далі

Для виміру тісноти зв'язку між явищами розрахуємо коефіцієнт кореляції (формула 3.10) :

, (3.10)

де- середє множення значень ознак;

середнє значення ознак;

середнє квадратичне відхилення ознак.

Використовуємо формулу середньою арифметичною простій:

Підставимо розраховані величини у формулу.

Квадрат коефіцієнта кореляції є коефіцієнтом детерміації.

.

Аналіз розрахунків показав, що зв'язок між кількістю внесених добрив на 1га і врожайністю зернових культур сильний, тісний і прямий. Про це свідчить коефіцієнт кореляції, рівний 0,82 (його значення близьке до 1, знак «+» вказує на прямий зв'язок).

Коефіцієнт детерміації вказує на те, що врожайність зернових культур на 67% залежить від дози внесення добрив на одиницю площі. Коефіцієнт регресії свідчить про те, що при підвищенні дози внесення добрив на 1ц., врожайність культур зростає в середньому на 6,25 ц/га.