ВСТУП

Дана навчально-методична розробка призначена для самостійного вивчення курсу "Філософія" студентами Криворізького коледжу економіки та управління Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. Завдання охоплюють першу частину курсу, яка тематично персоніфікована, тобто передбачає висвітлення окремих інтелектуальних явищ філософії (шкіл, напрямів, течій), в тому числі тематично об'єднаних. Мета посібника - сприяти розумінню студентами історико-філософського процесу, методологічної ролі філософського знання, також і в контексті реального життя людства. Розробка формує у студентів здібності до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов'язувати загально філософські проблеми з практичними, зокрема економічними. Укладач хотів би підкреслити декілька принципово важливих ідей. Кожна епоха має свою філософію, в якій концентрується і конкретизується досвід даного історичного періоду. Але філософські системи всякої історичної епохи виходять за її "власні" межі і спрямовані у вічність, оскільки їх автори прагнуть поставити і осмислити проблеми, які хвилювали і хвилюють людство, доки воно існує.

В межах однієї історичної епохи філософія набуває різних національних форм, які обумовлені своєрідністю менталітету, загальнокультурних традицій і умов життя народів, до яких належать мислителі. Але різноманітність не заперечує наявності всесвітньої філософії, яка концентрує досягнення всіх філософських шкіл і течій.

На перший погляд, історико-філософський процес може постати як позбавлений внутрішньої єдності і спадкоємності. Цьому сприяє плюралізм філософських учень, в умовах якого, за словами А. Шопенгауера, "кожен новий філософ виступає так само, як і кожен новий султан, що прирікає своїх братів на страту''. Але спадкоємність філософських ідей все ж має місце. Кожне з учень поряд з помилками містить зародок нових прозрінь і істин.

Тому в філософських концепціях доцільно виділяти два рівня ідей і принципів:

а) неминущі, котрі асимілюються наступним розвитком філософії;

б) скороминущі - відкидаються наступними мислителями як такі, що не зовсім підтвердились.

Саме це слід враховувати при роботі з методичною розробкою.

Вивчення курсу філософії здійснюється, крім лекційних та семінарських форм, у таких формах СРС:

- самостійна робота з філософською літературою (див. список літератури в кінці посібника);

- підготовка рефератів, захист їх (див. тематику рефератів);

- розв'язування тестів (див. аналітичні тести, тести-доповнення, зонд-тести, експрес-тести);

- складання словника;

- упорядкування інформації про відомих філософів і філософські школи (див. завдання на визначення філософа та школи);

- аналітична робота з філософськими текстами (див. завдання ш коментар тексту).

- систематизація та структурування матеріалу при допомозі таблиць.

Модуль 1

Тема 1׃філософія, її походження, проблематика та функції

Філософію цікавлять лише ті предмети, які засвоєю природою тісно пов 'язані із самим фокусомдійсності. Перш за все, філософія аналізує людське знання про реально існуючі речі та цікавиться тим ступенем достовірності, який може бути тут досягнутий.

Дитрих фон Гільдебранд

Філософія відрізняється від науки не в тому значенні, що апелює до відірваних від життя тверджень, а в тому, що максимально вірно виражає її зміст.

Карл Ясперс

Філософія як особлива сфера людського знання і пізння виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнюючий характер знання, принциповий людиноцентризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибинне і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати:

• що таке світогляд, його складові та типологія;

• співвідношення філософії зі світоглядом, наукою, мистецтвом, релігією та ідеологією;

• історичні особливості виникнення філософії;

• особливості та характерні риси філософського мислення;

• структуру та основні функції філософії.

Вміти:

• розрізняти світоглядні та інші види знання;

• виділяти елементи філософського мислення у певних знаннях;

• пояснювати (у тому числі - конкретними прикладами) основні функції філософії;

• застосовувати до конкретних ситуацій ознаки найперших філософських позицій.

Розуміти:

• в чому полягають необхідність та неминучість виникнення у людини світоглядних знань та орієнтацій;

• як пов'язані між собою світогляд та філософія;

• чим зумовлена наявність у філософії саме таких характерних рис мислення;

• внутрішній зв'язок основних функцій філософії між собою;

• чим зумовлена саме така структура філософського знання.

План для самостійного засвоєння матеріалу:

1. Особливості становища людини в світі та необхідність и самовизначення.

2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.

3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.

4. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії (науки), релігії та мистецтва.

5. Структура та функції філософського знання. Провідні по­зиції у філософії.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• СВІТОГЛЯД - сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин зі світом, що виконує функцію людського самоусвідомлення та світоорієнтування.

• ФІЛОСОФІЯ (з давньогрец.: любов до мудрості) - теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

• РЕФЛЕКСІЯ (з лат.: загинати, обертати) - унікальна здатність людської свідомості (і думки) у процесі сприйняття дійсності сприймати і себе саму; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість, думка про щось - як думка про думку, знання про щось - як знання про саме знання.

• КА ТЕГОРІІ (з давньогрец.: демонструю, виявляю) - гранично широкі, вузлові поняття певної галузі знання, сукупність яких окреслює якісну специфіку предмета пізнання даної галузі.

• ФІЛОСОФІЯ, РЕЛІГІЯ. МИСТЕЦТВО - за Г.Гегелем, три основні форми людської духовно-практичної діяльності, які фіксують три основні властивості людського інтелекту: філософія (наука) уособлює здатність розуміти, мистецтво - здатність переживати дійсність, релігія - здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними початками буття

Висновки

Отже, філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем. Як особлива сфера духовної культури, вона не зводиться до інших подібних сфер та напрямів, а доповнює і розвиває їх. Використовуючи такий специфічний вид мислення, як світоглядна рефлексія, філософія шукає відповіді на смислотворчі проблеми людського буття. Філософське знання розкриває реальний та духовний світ людини в їхньому взаємозв'язку та розвитку, має вільний, кри­тичний, проблемний і творчий характер.

Резюме

1. Перед людиною надзвичайно гостро постають питання про її життєве самовизначення внаслідок найважливіших особливостей її становища в світі - таких, як її розумність, неспеціалізованість, універсальність, володіння свободою, усвідомлення неповторюваності власного життя; філософія і є основною формою інтелектуальної діяльності, яка покли­кана надати людині свідомі засоби такого самовизначення.

2. Оскільки потреба у життєвому самовизначенні характерна для всіх лю­дей, проте не всі люди є філософами, то найпершою формою людського життєвого орієнтування постає світогляд, що являє собою сукупність уявлень про місце людини в світі; філософія ж є теоретичною формою світогляду, спрямованою на критичний аналіз світоглядних уявлень зме­таю поглиблення їх достовірності і надійності.

3. Історично першою формою світогляду була міфологія, яка характери­зувала ту стадію людського самоусвідомлення, на якій не існувало чіткої якісної межі між: людиною та природою; така межа виникає та рельєфно окреслюється тоді, коли починає потужно розвиватися сфера соціально-культурних процесів; цей розвиток приводить до появи дискурсивного мислення, на якому і базуються філософські знання.

4. Оскільки у філософії йдеться про засади людського буття, вона постає відкритою системою знань; у порівнянні з наукою, мистецтвом та релігією розкриваються такі характерні риси філософського мислення, як виведення своїх міркувань на гранично широкий рівень узагальнення, аргументованість та внутрішня єдність, саморефлексивність, індивідуалізованість, готовність постати формою свідомого вирішення людиною своєї життєвої долі.

5. Оскільки найпершими сферами, із яких філософія бере життєві людські орієнтири, постають природа, суспільна історія, людина та свідомість, то вони ж стають основою для виділення структури та функцій філософії.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизна­чення.

2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.

3. Особливості історичного формування філософії та характерні риси філо­софського мислення.

4. Структура і функції філософського знання.

Теми для рефератів, доповідей

1. Світогляд і філософія як форми людського самовизначення в світі.

2. Світогляд і філософія: порівняльний аналіз.

3. Структура і типологія світогляду. Роль світогляду в житті людини.

4. Особливості історичного зародження філософії. Філософія і міфологія.

5. Філософія, релігія та мистецтво як форми людського освоєння світу.

6. Роль філософії в індивідуальному розвитку людини.

7. Соціальна функція філософії.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми

Завдання 1. Розкрийте зміст поняття світогляду й окресліть його значення в свідомому регулюванні людиною свого життя.

Завдання 2. Назвіть і охарактеризуйте основні складові світогляду як інте­лектуальної форми людського самоусвідомлення.

Завдання 3. Охарактеризуйте найважливіші особливості міфологічного, релігійного та буденного світоглядів, їх відмінності від філо­софського світогляду.

Завдання 4. Окресліть та розкрийте зміст основних особливостей філософсь­кого мислення.

Завдання 5. Охарактеризуйте основні елементи структури філософського знання (основні філософські дисципліни) та поясніть, на якій основі їх виділяють.

Завдання 6. Спробуйте визначити предмет філософії та обгрунтувати його розуміння.

Завдання 7. Розкрийте зміст основних функцій філософії.

Завдання 8. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світо­гляду.

Література з теми

1. Копке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. - М., 2001.

2. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюихен-Львів, 1995.

3. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. - М., 1993.

4. Лосев А.Ф. Словарь античной философии. - М., 1995.

5. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990.

6. Мир фи.пософии.Кітга для чтения: В 2-х ч. - М., 1998.

7. Мифм иародов мира. Знциклопедия: В 2-х т. - М., 1992.

8. Ортега-и-Гасет X. Что такое философия ? - М., 1991.

9. Радугин А.А. Философия: Курс лекций. - 2-е изд., персраб. и дополи. М., 2001.

10. Спиркин А.Г. Философия. Учебник для технических вузов, - М., 2000.

11. Філософія: Курс лекцій. - К., 1994,

12. Философия. Учебник / Под ред. В.Д.Губина. - М., 1997.