
- •Горбул о.Д. Ділова українська мова
- •2008 Р.
- •Передмова
- •Розділ 1. Українська мова - національна мова українського народу, державна мова україни
- •1.1. Українська літературна мова та її норми
- •1.2. Стилі сучасної української літературної мови
- •1.3. Ділова українська мова як різновид літературної мови
- •1.4. Вимоги до складання й оформлення текстів документів
- •1.5. Класифікація документів
- •1.6. Державний стандарт на оформлення документів управління та реквізити документів
- •1.7. Особливості оформлення тексту
- •Розділ 2. Документація особового складу
- •2.1. Заява про прийняття на роботу
- •2.2. Автобіографія
- •2.3. Характеристика
- •2.4. Наказ про особовий склад
- •2.5. Контракт з найму на роботу, трудовий договір
- •2.6. Резюме
- •Граматичний коментар
- •Культура слова
- •Розділ 3. Інформаційні документи
- •7. Телеграма.
- •3.1. Акт
- •3.2. Відгук
- •3.3. Довідка
- •3.4. Службові записки
- •3.5. Звіт
- •3.6. Службові листи
- •3.7. Телеграма
- •3.8. Телефонограма
- •3.9. Факс
- •3.10. Оголошення
- •3.11. Протокол
- •3.12. Витяг з протоколу
- •Граматичний коментар
- •Культура слова
- •Розділ 4. Розпорядчі документи
- •4.1. Наказ
- •4.2. Постанова
- •4.3. Ухвала
- •4.4. Розпорядження
- •4.5. Вказівка
- •Граматичний коментар
- •Культура мови
- •Розділ 5. Організаційні документи
- •5.1. Положення
- •5.2. Статут
- •5.3. Інструкція
- •Граматичний коментар
- •Культура слова
- •Розділ 6. Обліково-фінансові документи
- •6.1. Оформлення відкриття рахунків у банку
- •6.2. Заява-зобов'язання
- •6.3. Відмова від акцепту
- •6.4. Акт
- •6.5. Трудові угоди
- •6.6. Доручення
- •6.7. Квитанції
- •6.8. Накладна
- •6.9. Розписка
- •Граматичний коментар
- •Культура слова
- •Розділ 7. Документація господарсько-договірної діяльності
- •2. Договір підряду.
- •7.1. Договір поставки
- •7.2. Договір підряду
- •7.3. Договір про матеріальну відповідальність
- •7.4. Зразки договорів з інших питань
- •Граматичний коментар
- •1. Про завдання колективу видавництва у світлі прийнятого Закону про мови.
- •2. Звіт голови правління Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
- •Культура слова
- •Розділ 8. Документи з питань господарсько-претензійної діяльності
- •8.1. Протокол розбіжностей до договорів
- •8.2. Комерційні акти
- •8.3. Претензійні листи
- •8.4. Позовна заява
- •Граматичний коментар
- •Культура слова
- •Розділ 9. Документування зовнішньоекономічної діяльності
- •9.1. Документи про організацію зовнішньоекономічних зв'язків
- •9.1.1. Комерційні листи
- •9.1.2. Запит
- •9.1.3. Пропозиція
- •9.1.4. Відповідь на пропозицію
- •9.1.5. Контракт
- •§1. Предмет контракту §2. Ціна
- •Культура слова
- •Розділ 10. Усне ділове мовлення
- •10.1. Основи культури мовлення
- •10.2. Діловий етикет
- •10.3. Види усного спілкування
- •10.4. Жанри публічних виступів
- •Культура слова
- •Словник найуживаніших термінів у ділових документах
- •Список використаної літератури
6.7. Квитанції
КВИТАНЦІЇ видають і одержують, коли сплачують установі гроші за певні цінності, матеріали, устаткування або за виконану роботу; коли пересилають гроші приватній особі та ін.
Квитанції видають контори, установи, ради та ін. У квитанції обов'язково вказують:
1) ким видано документ (назва організації);
2) нижче пишуть слово КВИТАНЦІЯ, номер і дату ордера;
3) від кого прийнято (назва установи або приватної особи);
4) за що прийнято;
5) величину суми;
6) на підставі якого документа видано (назва, дата, номер);
7) коли прийнято (число, місяць, рік);
8) штамп касира про одержання грошей;
9) підпис касира.
6.8. Накладна
НАКЛАДНА - документ, який дає право на одержання чогось. У накладній мають бути такі реквізити:
1) назва: зверху посередині великими літерами слово "НАКЛАДНА" № від... (дата);
2) найменування установи або приватної особи (прізвище, ім'я, по батькові), якій видано накладну;
3) найменування установи (або штамп установи з найменуванням, адресою, телефоном, поточним рахунком), яка видала накладну;
4) підстава видачі накладної;
5) позначення кожної графи (назви предметів обладнання, кількість цих предметів, вартість, сума вартості, підсумковий запис);
6) підпис керівника установи й бухгалтера (або рахівника);
7) особа, котра видала накладну;
8) особа, котра одержала накладну;
9) печатка.
6.9. Розписка
РОЗПИСКА - письмове підтвердження певної дії, яку вже звершено - передачі й одержання документів, грошей, товарів тощо.
Вона може мати довільну форму, проте в ній мають бути такі реквізити:
1) посада, прізвище, ім'я, по батькові того, хто дає розписку;
2) посада, прізвище, ім'я, по батькові того, кому дається розписка;
3) точне найменування матеріальних цінностей, предметів, інструментів;
4) розпорядження чи документ, на підставі якого одержано цінності;
5) дата й підпис того, хто одержує цінності.
Зразок
Розписка
Я, старший науковий співробітник Інституту археології HAH України Кузьменко Петро Петрович, одержав від заступника директора з адміністративно-господарської роботи Ткаченка В.В. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) п'ятнадцять (15) рюкзаків, 2) п'ять (5) наметів, 3) двадцять п'ять (25) лопат, 4) п'ять (5) емальованих відер, 5) дві (2) газові плити. Весь зазначений інвентар раніше був у вжитку.
Підстава: наказ директора Інституту археології HAH України № 155 від 01.07.98.
15.07.98 (підпис)
Якщо розписка видається на велику суму грошей або на товари великої цінності, то в неї вносяться відомості про адресу, номер і серію паспорта того, хто її одержав.
Дати в тексті розписки пишуть за зразком: 14 серпня 1996 р.
Грошові суми пишуть словами, а в дужках - цифрами. Підписи ставлять праворуч під текстом, дату - ліворуч.
Граматичний коментар
СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ
У реченні числівники виступають переважно в ролі означення: виражають ознаку предметів щодо кількості або порядку їх при лічбі: Наприклад: 1. У бригаді буряководів працював великий колектив - двісті п'ятдесят один чоловік. 2. Ще треті півні не співали... . Крім цього, числівники можуть виступати у ролі підмета (Шість ділиться на два), іменної частини складеного присудка (Два рази по два буде чотири), обставини разом з іменником (Літ за двадцять до цієї події), додатка (Наші кораблі залишають за собою двадцять пінявих доріжок).
У називному відмінку (і в знахідному при назвах неістот) числівники виступають як незалежні слова і керують певним відмінком іменника: Двадцять сурмачів заграли на сурмах. З числівниками два, три, чотири у називному відмінку іменники вживаються у формі називного відмінка множини, здебільшого з наголосом родового відмінка однини (три сестри, два відра, чотири книжки, але: дві тополі, три анкети).
Якщо у сполученнях цих числівників з іменниками при іменнику є означення, виражене прикметником, дієприкметником чи займенником, то воно виражається у формі родового або називного відмінка множини (чотири високих (високі) будинки; два ділових (ділові) папери).
З числівниками п'ять, шість, сім, десять, двадцять і т. д. у називному відмінку іменники вживаються у формі родового відмінка множини (п'ять бригад, десять тролейбусів, двадцять будинків). Якщо числівники два, три, чотири, п'ять, десять і т. д. стоять у постпозиції (після іменника) і означають приблизну кількість, то іменник (з прийменником або без нього) вживається тільки у формі родового відмінка множини (кілометрів десять, років два, будинків зо три, тролейбусів з двадцять).
Числівники складні і складені звичайно записуються цифрами, крім випадків, коли ними починається речення.
Якщо запис роблять арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться до тексту із відмінковим закінченням (комп'ютери 4-го покоління, вироби 1-го сорту). При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз (1, 2 і 3-го сортів).
Складні слова, перша частина яких - цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 50-процент-ний, 100-кілометровий. Другу частину таких назв дозволяється скорочувати, якщо це одиниці вимірювання: 50-км, 2-мм.
Із складеним числівником, що стоїть у формі називного відмінка, іменник уживається в тій формі, якої* вимагає останнє слово числівника (сто двадцять чотири сторінки, сто двадцять сім років).
У діловому стилі приблизна кількість передається дуже обмежено - це всього кілька слів: понад, до, вверх, більше, менше.