
- •Програма
- •Укладачі: с.С.Арбузова
- •В. В. Кабачек
- •Кафедра політичної історії в с т у п
- •Т е м а № 1
- •Методика організації самостійної роботи студентів та їх підготовки до семінарських занять
- •Навчально-методична і наукова література
- •Вступ до курсу. Зародження цівілізації на території україни. Утворення і розвиток давньоруської держави
- •Зародження цівілізації на території україни. Давньоруська держава київська русь
- •Методичні рекомендації
- •Навчально-методична і наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •18. Чому в XIII ст. Зовнішні вороги робили спроби захопити руські князівства:
- •Теми доповідей та повідомлень
- •Заповніть таблиці
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Т е м а №2
- •Українські землі в складі литви та польщі (друга половина хіv– перша половина хvіі ст.) План
- •Методичні рекомендації
- •Навчально-методична і наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •5. Війна між Великим Литовським князівством і Московською державою за право володіти українськими і білоруськими землями увійшла в історію під назвою:
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Т е м а № 3
- •3. Руїна. Криза і поразка революції.
- •Україна у другій половині хvii – XVIII століть. Гетьманщина
- •Методичні рекомендації
- •Навчально-методична і наукова література
- •Завдання для самостійної роботи Тести для самоконтролю
- •Проблемні питання
- •Теми доповідей та повідомлень
- •Заповніть таблиці
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Т е м а № 4
- •Навчально-методична і наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •Прокоментуйте схему
- •Заповніть таблиці
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •1906, 27 Квітня-
- •1907, 20 Лютого-
- •1907, 1 Листопада-
- •Українське національне відродження хіх ст.
- •Методичні рекомендації
- •Навчально-методична і наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Т е м а № 5
- •2. Україна в полум’ї громадської війни: основні військово-політичні сили і режими.
- •3. Підсумки революції та громадянської війни.
- •Революція та громадянська війна в україні в 1917-1921 рр.
- •Методичні рекомендації
- •Навчально-методична і наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Т е м а № 6
- •3. Політичний, соціально-економічний та національно-культурний розвиток Західної України, Буковини і Закарпаття у 1921-1939 рр.
- •Визначальні тенденції в житті українського суспільства у міжвоєнний період.
- •Навчально-методична і наукова література
- •Проблемні питання
- •Теми доповідей та повідомлень
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологічна таблиця
- •Т е м а № 7 україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Українське питання на передодні та в роки другої світової війни. План
- •3. Німецький окупаційний режим. Розгортання антифашистського руху опору в Україні.
- •4. Визволення України від німецької окупації. Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини та її союзників. Наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в роки другої світової та великої вітчизняної війн (1939-1945 рр.)
- •Методичні рекомендації
- •Навчально-методична і наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •8. На тимчасово окупованих українських землях німці встановили новий порядок, який передбачав:
- •Плани Європейських держав щодо України напередодні
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •16 Жовтня
- •Т е м а № 8
- •С е м і н а р № 9. Україна в 1945-1985 рр.
- •Методичні рекомендації
- •Проблемні питання
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Навчально-методична і наукова література
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Т е м а 9.
- •Україна в часи перебудови та розпаду срср (1985 – 1991 рр.)
- •Україна в часи “перебудови” та розпаду срср (1985–1991 рр.)
- •Методичні поради
- •Навчально-методична та наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи Тести для самоконтролю
- •Заповніть таблицю
- •Теми рефератів, доповідей і повідомлень
- •Прокоментуйте схему
- •Історичні джерела
- •Термінологічний словник
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Політичний, соціально-економічний та культурний розвиток української держави в роки незалежності
- •Навчально-методична та наукова література
- •Питання для самостійного вивчення
- •Біографічні довідки
- •Хронологія основних подій
- •Підсумки вивчення та основні уроки вітчизняної історії
- •Методичні рекомендації
Термінологічний словник
Гласність – один із найважливіших принципів демократизму, який полягає у невід’ємному праві кожного громадянина на отримання повної та об’єктивної інформації з будь-якого питання громадського життя, що не становить державної чи військової таємниці; контроль за діяльністю організацій та окремих осіб.
Демократизація – втілення демократичних принципів у організації суспільства.
Державотворчий процес – процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їхніх функцій.
Інавгурація – урочиста церемонія вступу на посаду глави держави. Процедура інавгурації передбачає публічне виголошення новим главою держави клятви та програмної промови.
Консенсус (згода, одностайність) – прийняття рішень або домовленостей на міжнародних конференціях або нарадах на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування за відсутністю формально оголошених заперечень.
Перебудова – теоретично-політична програма реформування командно-адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР. Метою перебудови був перехід до демократичного соціалізму й ринкової економіки.
Парламентаризм – система влади, при якій чітко розподілені й визначені функції законодавчих і виконавчих органів за умови верховенства парламенту. В умовах ускладнення структури суспільних зв'язків відбувається процес посилення повноважень виконавчої влади (президента, уряду).
Парламентська фракція – група депутатів парламенту – членів однієї або кількох, близьких за поглядами політичних партій, яка проводить у парламенті власну лінію.
Плюралізм – наявність різних позицій, думок, які відображають різноманітні інтереси соціальних груп і політичних рухів суспільства.
Популізм – прагнення політиків отримати визнання громадської діяльності шляхом проголошення зрозумілих і очікуваних населенням аргументів і вимог, уникаючи при цьому непопулярних, жорстких, але необхідних для вирішення суспільних проблем заходів.
Правова держава – тип держави, в основі якої лежать верховенство закону, поділ влади (законодавча, виконавча, судова), правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.
Приватизація – процес перетворення будь-якої форми власності на приватну, передача частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність, перетворення державних підприємств та організацій на акціонерні, корпоративні, приватні тощо.
Референдум – спосіб прийняття законів та інших рішень із найважливіших питань суспільного життя прямим волевиявленням громадян через усенародне голосування.
Ринкова економіка – форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку.
Соціально орієнтовані ринкові реформи — реформи, мета яких полягає, насамперед, у створенні ринкової економіки, захисті тих верств населення, становище яких погіршилось унаслідок реформ, а також пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей, малозабезпечених громадян.
Стагнація – депресія в економіці, застій у виробництві, торгівлі тощо. Характерною ознакою стагнації є незначні темпи зростання виробництва (або їх повна відсутність), неприйняття економікою нововведень, науково-технічної революції тощо.
Тіньова економіка – кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фінансової системи.
Унітарна держава – форма державного устрою, що ґрунтується на зверхності верховної влади єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями, на які вона поділена.