3. Методологія виконання курсової роботи

Для ґрунтовного вивчення проблем сучасного менеджменту та їх розв’язання слід користуватись методологією – вченням про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання в теорії та практиці.

Одне з провідних завдань пізнання – виявити причини зміни і розвитку конкретних явищ і процесів у менеджменті.

Для успішного виконання курсової роботи студенту потрібно застосувати такі методи:

• спостереження — спосіб пізнання реального процесу, що ґрун­тується на безпосередньому сприйнятті предметів і явищ, без втручання в процес розвитку з боку дослідника (спостережен­ня за стилями і методами роботи керівників, за відносинами між співробітниками в колективі, за організацією комуніка­тивних процесів тощо);

• порівняння — встановлення відмінностей між об'єктами чи знаходження в них спільного, що здійснюється як за допомо­гою органів чуття, так і за допомогою спеціальних пристроїв (порівняння результатів роботи організацій, стилів роботи різ­них керівників, методів керівництва на вітчизняних і зарубіж­них підприємствах тощо);

• узагальнення — визначення загального поняття, яке відобра­жає основне, що характеризує об'єкти даного типу (стан ме­неджменту підприємств різних галузей, національних підпри­ємств взагалі тощо);

• аналіз— метод пізнання шляхом розподілу предметів дослі­дження (об'єктів, властивостей, якостей тощо) на складові. Аналітичний метод дуже поширений при дослідженнях у галу­зі менеджменту (аналіз організаційної структури управління підприємством; аналіз функціонального менеджменту; аналіз роботи з персоналом; аналіз процесу управління якістю про­дукції тощо);

• синтез — сполучення окремих аспектів предмета в єдине ціле. Результатом синтезу в менеджменті можуть бути проектуван­ня ефективної системи управління, ефективного комунікацій­ного процесу, раціональної структури управління, системи методів керівництва в окремій організації тощо. Аналіз і син­тез взаємопов'язані; вони являють собою єдність протилежно­стей;

• індукція — умови від окремих фактів до загального тверджен­ня, і дедукція — умовивід про певний елемент на основі знання загальних властивостей усієї множини. Це методи формальної логіки. У менеджменті — це характеристика роботи всієї ор­ганізації за результатами висновків про роботу окремих під­ розділів; висновки про функціонування окремих елементів ви­робничого процесу на підставі знань про організацію вироб­ничого менеджменту в цілому; характеристика колективу на основі якостей його членів тощо;

• історичний метод передбачає дослідження виникнення, фор­мування і розвитку об'єктів у хронологічній послідовності, в результаті чого дослідник здобуває додаткові знання про об'єкт (еволюція розвитку менеджменту; розвиток національної системи управління; розвиток різноманітних шкіл управління тощо);

• системні методи дослідження менеджменту як процесу (дослі­дження операцій, теорія масового обслуговування, теорія управління та ін.) дуже поширені, тому що будь-яка організа­ція є складною системою. Звідси виникає потреба розглядати значну кількість факторів (ознак), серед яких потрібно виді­лити головне за допомогою методу ранжування і виключення другорядних факторів, оскільки вони суттєво не впливають на досліджуване явище.

Таким чином, для досягнення мети дослідження в ході написання курсової роботи обов'язково слід користуватись науковими мето­дами пізнання, тобто застосувати сучасну методологію, яка допо­може отримати достовірні факти, обґрунтувати ті чи інші процеси та явища, зробити конкретні висновки і рекомендації щодо удоско­налювання системи управління як економікою в цілому, так і кож­ною окремою організацією.