
- •Пояснювальна записка
- •Вимоги до виконання курсової роботи
- •Основні етапи підготовки та виконання курсової роботи
- •1. Вибір об’єкта дослідження.
- •Методологія виконання курсової роботи
- •Структура та технічне оформлення курсової роботи
- •4.1. Теоретичні аспекти управління. Поняття і сутність менеджменту
- •4.2. Характеристика діяльності підприємства
- •4.3. Внутрішнє середовище організації
- •4.4. Зовнішнє середовище організації
- •4.5. Прийняття рішень Моделі і методи прийняття управлінських рішень.
- •4.6 Стратегічне планування
- •4.7. Організаційні структури управління
- •4.8. Соціальна відповідальність та етика менеджменту
- •4.9. Комунікації в управлінні
- •4.10. Мотивація
- •4.11 Лідерство, стилі керівництва
- •4.12 Забезпечення ефективної діяльності підприємства
- •4.12.1. Управління трудовими ресурсами містить такі етапи:
- •Таблиця 4.11. Аналіз трудомісткості продукції
- •4.12.3. Ефективність використання матеріальних ресурсів.
- •4.12.4. Оцінка фінансових результатів у діяльності підприємства.
- •5. Вимоги до технічного оформлення курсової роботи
- •Таблиця 1.1. Аналіз фінансових показників приватного підприємства “совас”
- •Приклад порядку написання переліку джерел
- •6. Захист курсової роботи
- •Список рекомендованої літератури
Таблиця 1.1. Аналіз фінансових показників приватного підприємства “совас”
№ |
Фінансовий показник (коефіцієнт) |
Норм. знач. |
Розрахункове значення фінансового показника | ||
На початок року |
На кінець року |
Відхилення (+; -) | |||
1. |
Коефіцієнт фінансової незалежності “автономії” (Кавт.) |
>0,5
|
0,94 |
0,91 |
-0,03 |
2. |
Коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с.) |
>1 |
15,02 |
9,42 |
-5,6 |
Формули вказують безпосередньо після тексту, де вони згадуються, посередині сторінки. Нумеруються у межах розділу, арабськими цифрами. Номер формули вказується у круглих дужках з правого боку напроти нижнього рядка формули, до якої він належить. Він складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад формула (3.2) – друга формула третього розділу.
При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках; після формули ставлять кому, з нового рядка пишуть слово „де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, як вони подані у формулі. Після слова „де” ніякого розділового знаку не ставиться.
Складання списку використаної літератури. Список використаної літератури подається в кінці курсової роботи в алфавітному порядку в такій послідовності:
закони, нормативні акти та положення державного значення;
літературні та наукові джерела;
матеріли періодичних видань.
До кожного документа (праці) наводяться такі відомості:
прізвище та ініціали автора (якщо авторів два чи більше, їх прізвища подаються в такій послідовності за виданням, повна і точна назва праці, яка не береться в лапки;
підзаголовок, що уточнює назву (якщо він вказується на титульному аркуші);
дані про повторне видання;
місто видання (для міст Києва, Харкова, Москви, Санкт-Петербурга) вживаються скорочення: К., Х., М., Спб.);
назва видавництва (без лапок);
рік видання (без слів „рік”);
кількість сторінок зі скороченням „с.” Кожна область опису відокремлюється крапкою і тире (.-).
Якщо на титульному аркуші відсутнє прізвище автора (або авторів), то запис даних про книжку починають з назви праці, а за косою рискою вказують ініціали і прізвище редактора, решту елементів за його прізвищем.
Всі дані про джерела, які подаються в списку використаної літератури пишуться тією мовою, якою вони є в оригіналі.
Статті, опубліковані у збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, описуються в такій послідовності:
прізвище та ініціали автора статті;
заголовок статті;
повна назва джерела за вищевказаними правилами (для збірників), а для журналу – за косою рискою його назва, рік випуску, номер, сторінки статті.
Приклад порядку написання переліку джерел
Конституція України. – К.: Юридична література, 1996. – 50 с.
Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2063 – ІІІ //Урядовий кур’єр. – 22 листопада.
Веснин В. Р. Менеджмент: учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2006. – 504 с.
Словарь - справочник менеджера / под ред. М. Г. Лапусты. – М.:ИНФРА-М, 1996. – 497 с.
Радіонова В.М. Оцінка фінансового стану підприємств. // Фінанси України. – 2002. - № 8. – С. 40 – 52.
Додатки.За допомогою додатків студент доводить достовірність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.
Додатками можуть бути:
таблиці допоміжних цифрових даних;
копії документів;
розрахунки економічного ефекту;
оригінали фотографій;
опитувальні анкети;
інструкції і методики;
опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи.
Додатки є продовженням курсової роботи, тому їх оформлюють на наступних її сторінках, розміщуючи в тому порядку, в якому вказані посилання в тексту курсової роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Праворуч над заголовком друкується слово „Додаток” малими літерами крім першої. Номером додатків служать великі літери українського алфавіту, крім літерів Г, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь. Далі друкується заголовок самого змісту додатку, надрукований вгорі малими літерами з першою великою. Якщо додаток містить ілюстрації, таблиці і формули, їх нумерують у межах кожного з них, наприклад, рис. Б 3 (третій рисунок додатку Б).