
- •Мiнiстерство освiти і науки україни національний технічний університет
- •На міцність стержнів при центральному розтяганні – стисканні”
- •В ступ
- •Позначення і розмірності
- •Центральне розтягання та стискання прямолінійного стержня
- •Внутрішня поздовжня сила
- •Побудова епюри внутрішньої поздовжньої сили
- •Напруження при центральному розтяганні – стисканні
- •Види розрахунків по допустимому напруженню
- •Перевірочний розрахунок
- •Проектувальний розрахунок (підбор площі поперечного перерізу)
- •Визначення максимально допустимого зовнішнього навантаження
- •Нормальні та дотичні напруження на похилих площадках
- •Деформації та переміщення при розтяганні – стисканні. Закон Гука. Модуль пружності. Коефіцієнт Пуассона
- •Потенційна енергія пружної деформації при розтяганні – стисканні
- •Статично невизначувані системи при розтяганні – стисканні
- •Приклад 1. Жорстко закріплений стержень під дією зосередженої сили
- •Приклад 2. Жорстко закріплений стержень під дією температурного навантаження
- •Приклад 3. Жорстко закріплений стержень під дією недосконалості виготовлення (монтажний фактор)
- •Приклад 4. Розрахунок стержньової системи при силовому навантаженні
- •Приклад 5. Монтажні напруження в стержньовій системі
- •Приклад 6. Визначення температурних напружень в стержньовій системі
- •Розрахунково – проектувальне завдання
- •Склад розрахунково – проектувального завдання
- •Порядок виконання завдання
- •Розрахункові схеми та чисельні дані
- •Задача 1. Статично визначуваний стержень
- •Вхідні дані до задачі 1
- •Задача 2. Статично визначувана стержньова система
- •Вхідні дані до задачі 2
- •Задача 3. Статично невизначуваний стержень
- •Вхідні дані до задачі 3
- •Задача 4. Статично невизначувана стержньова система
- •Вхідні дані до задачі 4
- •Зовнішнє навантаження: .
- •Механічні характеристики сталей та сплавів
- •Приклади розв’язання задач Зразок виконання задачі 1
- •Зразок виконання задачі 2
- •Зразок виконання задачі 3
- •1. Урахування дії зовнішніх сил. Визначення розмірів поперечних перерізів
- •2. Урахування недосконалості виготовлення
- •3. Урахування температурного навантаження
- •4. Визначення сумарних напружень
- •Зразок виконання задачі 4
- •1. Урахування зосереджених сил. Визначення напружень в стержнях від зовнішнього навантаження
- •2. Урахування недосконалості виготовлення першого стержня
- •3. Урахування температурних навантажень
- •4. Визначення сумарних напружень
- •Література
- •Контрольні питання
- •1 Центральне розтягання та стискання прямолінійного стержня 5
- •2 Статично невизначувані системи при розтяганні – стисканні 18
- •3 Розрахунково – проектувальне завдання 30
Напруження при центральному розтяганні – стисканні
Розглянемо
розтягання прямолінійного стержня
довільного поперечного перерізу під
дією двох рівних по величині та протилежно
спрямованих сил (рис. 1.3а). У деякому
місці стержня уявно проведемо поперечний
переріз, відкинемо одну з частин, дію
відкинутої частини на ту, що залишилася,
замінимо внутрішнім зусиллям
,
що з рівняння статичної рівноваги
визначиться як
(рис. 1.3б). Поздовжня сила
є рівнодіючою (результуючою) внутрішніх
зусиль довільним образом розподілених
по точках перерізу
,
перпендикулярному осі стержня. Інші
внутрішні силові фактори дорівнюють
нулю. Отже, поздовжня сила
,
спрямована по осі стержня, є нормальною
(перпендикулярною) до перерізу. Так як
поздовжня сила є результуючою розподілених
внутрішніх зусиль (а це нормальні
напруження), то і ці розподілені внутрішні
зусилля повинні бути перпендикулярні
перерізу. Тобто, при центральному
розтяганні (також і при центральному
стисканні) у поперечному перерізі
виникає тільки
нормальне
напруження
(рис. 1.3.в).
Рис. 1.3. Статичний та геометричний аспекти.
Очевидно,
що на елементарну площадку
діє елементарна поздовжня сила
.
Відкіля одержуємо рівняння в інтегральному
вигляді:
.
(1.1)
Вирішити
це рівняння неможливо, тому що невідомий
закон розподілу по перерізу напруження
.
Щоб
описати закон розподілу напружень
по поперечному перерізу, звернемося до
досліду. Як показують експерименти, при
центральному розтяганні – стисканні
однакові подовжні відрізки
і
стержня одержують однакові подовження
(рис. 1.3г):
.
Лінії на бічній поверхні стержня, що
представляють сліди поперечних перерізів,
рівнобіжні до деформування, залишаються
рівнобіжними й у процесі деформування:ab
|| a1b1
і
cd
|| c1d1.
Це
дозволяє вважати, що при центральному
розтяганні – стисканні виконується
гіпотеза
плоских перерізів:
переріз
плоский та нормальний до осі (поперечний
переріз) до деформації залишається
плоским та нормальним до осі в процесі
деформації,
тобто переміщуючись, переріз залишається
паралельним (рівнобіжним) самому собі.
Якщо представити модель стержня, що
складається з окремих подовжніх волокон,
то при розтяганні кожне волокно
подовжується на одну і ту ж величину.
Отже, у кожному подовжньому волокні діє
однакове зусилля. Цей висновок дозволяє
вважати, що при центральному
розтяганні-стисканні нормальне напруження
по поперечному перерізу розподіляється
рівномірно, тобто
.
Тоді з
рівняння (1.1) маємо:
,
відкіля нормальненапруження
для всіх точок перерізу при центральному
розтяганні – стисканні буде
однаковим,
і визначиться формулою:
.
(1.2)
У
розглянутому випадку напруження
залишаютьсяпостійними
як по перерізу, так і по
довжині (якщо
повздовжня сила та площа поперечного
перерізу постійні), тобто по всьому
обсягу стержня. Такий напружений стан
називається однорідним.
Максимальні
розрахункові нормальні напруження,
обчислені за формулою (1.2), повинні
зіставлятися з гранично допустимими
напруженнями для матеріалу стержня, що
забезпечують безпечну експлуатацію.
Ці напруження називаються
допустимими напруженнями
.
Сформулюємо умову міцності при центральному розтяганні – стисканні, яка повинна виконуватись в кожній точці поперечних перерізів даного стержня:
.
(1.3)
Для матеріалів, що мають неоднакові характеристики при розтяганні та стисканні, умова міцності (1.3) приймає вигляд:
(1.4)
де
та
– найбільші нормальні напруження при
розтяганні та стисканні відповідно.
Переріз стержня, у якому виникає найбільше нормальне напруження є небезпечним.
Напруження,
що допускається (допустиме напруження)
, визначається як небезпечне напруження
для даного матеріалу
,
поділене на нормативний коефіцієнт
запасу
,
тобто
.
Докладніше про небезпечні напруження для матеріалу див. тему курсу "Опір матеріалів" "Механічні характеристики матеріалів".