1.3. Основні види математичного програмування

Залежно від природи множини задачі МП можуть класифікуватися як:

1. Задачі лінійного програмування (якщо цільова функція і обмеження є лінійними);

2. Задачі нелінійного програмування (якщо цільова функція і (або) хоч би одне обмеження нелінійне);

3. Задачі динамічного програмування (тобто рішення багатокрокових задач, які або мають багатоступінчасту структуру процесу, або розбиваються на низку послідовних етапів (кроків), відповідних, як правило, різним моментам часу. Назва вказує на суттєву роль часу у процесах і методах.

4. Задачі стохастичного програмування (враховують невизначеність в оптимізаційних моделях);

5. Задачі параметричного програмування (коли коефіцієнти їх цільової функції, або числові характеристики обмежень, або і ті та інші, припускаються не постійними величинами, а функціями, залежними від деяких параметрів. Причому найчастіше ця залежність носить лінійний характер);

Так само інколи виділяють Задачі цілочисельного програмування – якщо є підмножиною множини цілих чисел.

Список використаної літератури

1. Выгодский М.Я. Справочник по высшей математике. – М.: Наука, 1965. – 872 с.

2. Харчистов Б.Ф. Методы оптимизации: Учебное пособие. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2004. – 140с.

3. Карманов В.Г. Математическое программирование. – М.: Изд-во физ.-мат. литературы, 2004. – 283 с.

© Скворчевський О.Є., 2009