
- •Л е к ц і ї
- •Л е к ц и я № 2
- •2. Архітектура корпоративних систем
- •2.1. Принципи організації кіс
- •2.2. Концепція відкритої інформаційної системи -основа модульного принципу проектування кіс
- •2.2.1. Інтерпретації поняття «відкрита інформаційна система»
- •2.2.2. Відкритість, інтероперабельність, стандарти
- •2.3. Методології і стандарти керування бізнесом у кіс
- •2.3.1. Методології і стандарти при розробці функціональних компонент кіс
- •2.3.2. Стандарт методів управління виробництвом і дистрибуції мrр II
- •2.3.3. Організація інформаційних систем у відповідності до стандарту мpр II
- •2.3.4. Система управління екр
- •2.3.5. Рекомендації з вибору моделей і методів управління для підприємств із різним типом виробництва
- •2.3.6. Стандарти на розробку забезпечувальної компоненти кіс
- •2.4. Особливості архітектури розподіленої іс
- •2.4.1. Передумови появи розподілених іс та проблеми проектування розподілених бд
- •2.4.2. Особливості архітектури та концепції організації даних в аналітичній частині корпоративної інформаційної системи
- •Основні вимоги до даних у сховищі даних
- •2.4.3. Web-технології в корпорації та особливості Web-конструктивів в архітектурі кіс
- •2.4.4. Засоби захисту інформаційного простору корпорації
- •2.4.5. Інструментальні засоби розробки і підтримки корпоративної інформаційної системи
2.4.2. Особливості архітектури та концепції організації даних в аналітичній частині корпоративної інформаційної системи
База даних корпорації поділяється на дві частини - оперативну (деталізовану, операційну або трансакційну) та аналітичну.
Традиційні системи обробки даних (СОД) з деталізованими даними, яким властива ОLТР (оперативна трансакційна обробка), призначені для виконання першого етапу автоматизації в організації. Цей етап зазвичай полягає в наведенні порядку в процесах рутинної обробки даних. Вони використовуються на нижньому - операційному рівні управління. СОД не призначені для тривалого збереження даних; у міру старіння дані вивантажуються в архів та вилучаються з трансакційної БД.
СППР є вторинними відносно операційних систем та визначають стратегічний рівень управління. Вони можуть містити в собі ситуаційні центри, засоби багатомірного аналізу даних та інші ОLАР-інструменти аналітичної обробки даних. Використовувані на цьому рівні спеціальні математичні методи дозволяють прогнозувати динаміку різних показників, аналізувати витрати по різних видах діяльності, усвідомлювати їх детальну структуру, формувати докладні бюджети по різних схемах [35].
Головною вимогою до аналітичної системи чи СППР є забезпечення аналітиків і експертів ефективним інструментом для проведення оперативного аналізу даних, які надійшли з багатьох джерел та накопичені за достатньо тривалий період (дані характеризують об'єкт керування в історичній ретроспективі) за довільною комбінацією критеріїв.
Для повноцінного функціонування аналітичної системи необхідні не тільки внутрішньокорпоративні дані, а й дані з різних електронних статистичних збірників (як загальнодоступних, так і комерційних), прогнозів розвитку регіонів і сфер економіки, законодавчої бази.
Одним із головних моментів при розробці СППР є організація бази даних.
Для виконання аналізу даних продовжує розроблятися варіант організації єдиного інформаційного простору корпорації, який засновано на створенні віртуального джерела, що базується на розподілених базах даних (РБД) різних СОД. Кожний запит до такого джерела динамічно транслюється в запити до розподілених компонентів бази даних, отримані результати блискавично узгоджуються, пов'язуються, агрегуються і повертаються користувачу. Однак такий спосіб має ряд істотних недоліків:
• час обробки запитів до розподіленої БД часто є неприйнятним для аналітичних систем, тому що структура бази даних СОД, розрахованої на інтенсивне відновлення, у високому ступені нормалізована, і в аналітичному запиті до неї потрібне з'єднання значної кількості таблиць;
• інтегрований погляд на розподілене корпоративне сховище можливий тільки при виконанні вимоги постійного зв'язку всіх джерел даних у мережі. При цьому тимчасова недосяжність хоча б одного із джерел може зробити роботу інформаційно-аналітичної системи неможливою або призвести до невірних результатів;
• головним недоліком є відсутність практичної можливості огляду тривалих історичних послідовностей.
Відомі такі концепції побудови аналітичних систем, принципово відмінні від варіанта РБД: Information Warehouse - сховища даних (СД); Data Mart - вітрини даних (ВД), або кіоски даних, для яких властива ОLАР-обробка даних; Relational Оп-Line Analytical Processing (ROLAP) - оперативна аналітична обробка даних реляційної моделі; Multidimensional Оп- Line Analytical Processing (MOLAP) - оперативна аналітична обробка даних багатовимірної моделі; Hybrid Оп- Line Analytical processing (HOLAP) - оперативна аналітична обробка даних гібридної моделі [39].
Концепція сховищ даних передбачає не просто єдиний логічний погляд на дані організації, а дійсну реалізацію єдиного інтегрованого джерела даних. Автором концепції сховищ даних є Б. Інмон, який визначив сховища даних, як «предметно-орієнтовані, інтегровані, немінливі, підтримуючі хронологію набори даних, організовані для цілей підтримки керування», покликані виступати в ролі «єдиного джерела істини», що забезпечує менеджерів і аналітиків достовірною інформацією, необхідною для оперативного аналізу та прийняття рішень.
У табл. 2.1 наведено порівняння характеристик даних в інформаційних системах, орієнтованих на операційну та аналітичну обробку. У табл. 2.2 наведені основні вимоги до даних у сховищі даних.
Таблиця 2.2
Порівняльна характеристика даних в операційних та аналітичних системах
Характеристика |
Операційні системи |
Аналітичні системи |
Частота оновлення |
Висока |
Мала |
Джерела даних |
В основному внутрішні |
В основному зовнішні |
Об'єми даних, які зберігаються |
Сотні мегабайт, гігабайти |
Гігабайти і терабайти |
Вік даних |
Поточні (за період від кількох місяців до одного року) |
Поточні й історичні (за період у кілька років, десятки років) |
Призначення |
Фіксація, оперативний пошук та перетворення даних |
Зберігання деталізованих та агрегованих історичних даних, аналітична обробка, прогнозування і моделювання |
Таблиця 2.2